Автор: med1

Індивідуальна програма реабілітації (ІПР) – це персоналізований документ, що допомагає людині з інвалідністю відновлювати здоров’я, реалізовувати свій потенціал та інтегруватися у суспільство.

 Що включає ІПР?
ІПР складається з окремих частин, які формуються в медичній, соціальній, освітній сферах, сфері зайнятості тощо.
 Медична частина ІПР, яку створює експертна команда лікарів, містить:
Рекомендації щодо забезпечення допоміжними засобами реабілітації, медичними виробами.
Плани надання медичних реабілітаційних послуг.
Рекомендації для звернення до інших сфер (соціальної, трудової), якщо є підозра на наявність додаткових потреб.

 Процес формування медичної частини ІПР:
Починається з оцінювання повсякденного функціонування людини експертною командою.
Включає аналіз здатності виконувати основні функції: самообслуговування, пересування, спілкування, здобуття освіти, праці тощо.
Результатом є чітко прописані рекомендації, які допомагають розпочати процес реабілітації.

 Чому це важливо?
Медична частина ІПР є основою для забезпечення людини необхідною підтримкою, визначення подальших кроків у реабілітації та координації між медичними, соціальними й іншими службами.

Як реалізувати ІПР?
Реалізація починається із самостійного звернення людини до відповідних установ:
 до територіального відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю або ЦНАП – для отримання допоміжних засобів реабілітації (ДЗР);
 до органів Пенсійного фонду – для оформлення пенсійних виплат;
 до медичних закладів – для отримання медичних виробів;
 до центрів зайнятості – для перенавчання та працевлаштування.

 Строк дії ІПР
Індивідуальна програма реабілітації складається на строк встановлення інвалідності. Вона не потребує обов’язкового перегляду кожні два роки.

Перегляд ІПР відбувається лише у разі необхідності внесення змін або контролю за її виконанням.

ІПР – це інструмент, що допомагає створити умови для активної участі людини у житті суспільства. Вона спрямована на забезпечення прав кожного, хто потребує підтримки. 

Більш детальна інформація – https://moz.gov.ua/uk/news/rekomendaciyi-shodo-zapovnennya-individualnoyi-programi-reabilitaciyi-ipr

Джерело: МОЗ України

Неінфекційні захворювання – це тривалі захворювання, що, як правило, повільно прогресують. Неінфекційні захворювання, відомі також як хронічні захворювання, не передаються від людини до людини.

Виділяють 4 основні типи неінфекційних захворювань – це серцево-судинні захворювання (наприклад, інсульт та інфаркт), рак, хронічні респіраторні захворювання (наприклад, хронічна обструктивна хвороба легень та астма) і діабет.

Серцево-судинні захворювання, цукровий діабет, бронхолегеневі та онкологічні хвороби – це основні неінфекційні захворювання, які найчастіше стають причиною смерті людей по всьому світу.

Наукові дослідження показують, що існує ряд факторів, що провокують виникнення хронічних неінфекційних захворювань. Вони називаються факторами ризику.

Всі фактори ризику можна розділити на 2 групи: 

• 1-а група – це фактори ризику, на які не можна вплинути.

До них відносяться стать, вік і спадкова схильність. З віком ризик серцево-судинних захворювань суттєво збільшується. Варто уважно поставитися до свого здоров’я тим, чиї найближчі родичі перенесли інфаркт міокарда або інсульт (чоловіки – у віці до 55 років, жінки – у віці до 65 років).

Також відзначимо, що у чоловіків інфаркти та інсульти в середньому розвиваються на 10 років раніше, ніж у жінок.

• 2-а група – це фактори ризику, на які можна вплинути.

До них відносяться куріння, неправильне харчування, низький рівень фізичної активності (гіподинамія), надлишкова маса тіла, підвищений артеріальний тиск, підвищений рівень холестерину і / або цукру крові, психосоціальні фактори (стрес, депресія, тривога).

Вченими доведено, що НІЗ можна запобігти за рахунок корекції факторів ризику або або полегшити їх перебіг.

Фактори ризику неінфекційних захворювань:

• Куріння. Людина вважається курцем, навіть якщо викурює одну сигарету в день. Зменшення числа сигарет, куріння «полегшених» сигарет, трубки, кальяну і інші форми споживання тютюну не знижують ризики!
• Незбалансоване харчування: надмірне споживання насичених жирів, трансжирів, легкозасвоюваних вуглеводів і солі, недостатнє споживання фруктів, овочів, риби.
• Вживання алкоголю. За даними ВООЗ, щороку в світі в результаті вживання алкоголю помирають 3,3 мільйона чоловік, що складає 5,9% всіх випадків смерті. Споживання алкоголю призводить до смерті та інвалідності щодо на більш ранніх стадіях життя. Серед людей у ​​віці 20-39 років приблизно 25% всіх випадків смерті пов’язані з алкоголем. 
• Низький рівень фізичної активності: ходьба, робота по дому і інша рухова діяльність менше 30 хв в день.
• Підвищений артеріальний тиск: 140/90 і більше – артеріальна гіпертонія. Підвищений артеріальний тиск – провідна причина розвитку мозкового інсульту. Воно сприяє також розвитку аритмій, інфаркту міокарда, серцевої і ниркової недостатності, хвороби Альцгеймера.
• Підвищений рівень глюкози крові. Багато людей не підозрюють про наявність у них цукрового діабету. Проведення цього аналізу особливо важливо для людей з ожирінням, при наявності близьких родичів, що страждають на цукровий діабет, а також жінок, які народили великого (більше 4 кг) дитини. У нормі глюкоза натще <6,1 ммоль / л.

Пасивне куріння, або пасивне паління — це вдихання димної суміші, що виділяється під час спалювання тютюну, та диму, який видихають курці. Воно класифікується як канцероген групи A, що містить понад 7000 речовин: 250 їх негативно впливають на організм, а 70 — справжні канцерогени. Вплив тютюнового диму особливо відчутний у приміщеннях та автомобілях. На жаль, відчинені вікна та вентиляція не захищають від тютюнового диму. Канцерогенні летючі речовини залишаються в повітрі протягом декількох годин після того, як курець загасив сигарету або люльку. Дослідження показали, що людина, яка не палить, перебуваючи в приміщенні, де викурено 20 сигарет, отримує таку ж кількість канцерогенів, як і від однієї сигарети. На жаль, електронні сигарети, так звані вейпи та айкоси, також не є безпечними. Аерозоль, який вони виробляють, містить потенційно шкідливі речовини, такі як нікотин, важкі метали та канцерогени.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) не існує безпечного пасивного куріння – вдихання вторинного тютюнового диму, який складається з диму, що виділяється запаленим тютюновим виробом, і диму, що видихається курцем. Як заявляла колишній Генеральний директор ВООЗ Маргарет Чен, багато країн вжили заходів для того, аби захистити людей від пасивного куріння. До цього переліку 7 років тому приєдналась і наша країна. Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення окремих положень про обмеження місць куріння тютюнових виробів» заборонено куріння в усіх громадських місцях.

Вдихання вторинного тютюнового диму може відбуватись усюди, де є курці. За оцінками Всесвітньої організації здоров’я, 200 тисяч осіб щорічно вмирає в результаті впливу на них тютюнового диму на роботі. Близько 700 мільйонів дітей вдихає повітря, яке забруднене тютюновим димом.

Результати численних наукових досліджень говорять про те, що в середньому негативний вплив пасивного куріння для людини, яка не палить, є рівнозначним викурюванню однієї сигарети кожні 5 годин. І активний, і пасивний курець отримують майже однакову шкоду для здоров’я відповідно до кількості викурених сигарет. Одночасно пасивні курці можуть отримати більшу шкоду від окремих речовин, що містить тютюновий дим. Це пояснюється тим, що активний курець курить сигарету із фільтром, а пасивний курець дихає димом без жодних фільтрів. Навіть непряме вдихання нікотину може викликати рак, серцево-судинні захворювання, респіраторні інфекції та дуже негативно впливає на репродуктивну функцію. Найбільшу загрозу пасивне куріння становить для дітей. Майже 11% дитячої інвалідності у віці до п’яти років так чи інакше пов’язані з вдиханням тютюнового диму. Вплив пасивного куріння визнаний одним з основних факторів ризику смерті в усьому світі у 2019 році, ще до пандемії.

Довготривалий вплив тютюнового диму призводить до таких наслідків: посилення кашлю та виділення мокротиння, зниження бар’єрної функції слизових оболонок, зниження резистентності легеневої тканини, підвищення ризику виникнення бронхіту, хронічних респіраторних захворювань і раку легень.

Найпоширенішими діагнозами, що спровоковані пасивним курінням, є атеросклероз, інсульт та інфаркт, ішемічна хвороба серця.

Вдихання тютюнового диму призводить до потрапляння в організм речовин, які підвищують в’язкість тромбоцитів, що потенціює утворення тромбів. Ризик інсульту зростає на 20-30%. Лише в США пасивне куріння є визнаною причиною інсульту, який щороку забирає життя 8 000 пацієнтів (на жаль, в Україні такої статистики немає). Вагітні жінки повинні намагатися уникати вдихання тютюнового диму, оскільки при цьому підвищується ризик викидня та мертвонародження. За даними дослідження, проведеного у Лос-Анджелеському науково-дослідному інституті, залишки диму від третіх осіб негативно впливають на внутрішньоутробний розвиток легень плоду. Це викликає у дитини проблеми з диханням у більш пізньому віці.

Отже, пасивне куріння шкодить здоров’ю людини. Не бійтеся зробити зауваження тим, хто курить поряд із вами. Пам’ятайте, що згідно з чинним законодавством куріння у громадських місцях заборонено.

Алкоголь ускладнює життєві проблеми і дестабілізує психічний стан, а не навпаки. Це токсична речовина, яка змінює роботу мозку, поведінку і впливає на психіку та фізичний стан. Він шкодить здоров’ю у будь-якій дозі та спричиняє залежність. Люди це знають, та все одно продовжують уживати спиртні напої. Адже поширеним поштовхом до споживання є, зокрема, спроба «зняти стрес».

Українці справді добре обізнані про шкоду алкоголю — це підтверджують результати нещодавнього опитування, здійсненого Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) за підтримки ВООЗ. Понад 90% людей згодні, що спиртні напої зумовлюють залежність і абстинентний синдром, гостру інтоксикацію та агресивну поведінку, загрозливу для оточення.

Попри те що більшість респондентів усвідомлює небезпеку алкоголю, понад 82% опитаних уживають спиртні напої, а для щонайменше 16% це звичний спосіб розслабитися і відпочити. Відповідно до результатів онлайн-опитування Українського інституту майбутнього, кожен четвертий почав більше пити після повномасштабного вторгнення росії в Україну.

Вживання спиртних напоїв, аби краще почуватися в разі напруження, стресу і труднощів, — поширена в Україні та у світі практика. Та чи дієва вона? В короткостроковій перспективі, тобто поки в крові є алкоголь, кора головного мозку працює загальмовано. З одного боку, це може зупинити потік негативних повторюваних думок. З іншого боку — це забирає здатність оцінювати ризики й стримувати себе, тож може призвести до кермування в нетверезому стані та аварії або до бійки чи самоушкодження. Щойно сп’яніння минає, мозок реагує посиленою тривожністю, а проблеми так і залишаються нерозв’язаними і «пережовування» негативних повторюваних думок триває далі. Людині стає ще гірше, і від цього хочеться «заховатися» у той самий спосіб — за допомогою алкоголю. Так виникає замкнене коло, з якого дедалі важче вибратися.

Споживання алкоголю істотно збільшує ризик інших психічних розладів. Причинами цього є нейрофізіологія — мозок стає дедалі чутливішим до тривожності, людина все гірше здатна впоратися з ухваленням зважених рішень і самоконтролем. Інша складова зв’язку алкоголю і психічних проблем полягає у посиленні життєвих негараздів, адже проблеми залишаються нерозв’язаними, працювати складно і в усіх взаєминах може виникнути конфлікт.

На додачу люди із розладами настрою (депресія, приміром) чи поведінки (розлад із дефіцитом уваги і гіперактивністю), а також із проявленими психічними хворобами (шизофренія) частіше за решту можуть вдаватися до вживання алкоголю, аби витримати тягар свого стану.

У більшості випадків люди не усвідомлюють своєї залежності від алкоголю і вважають, що вони п’ють небагато. Якщо запитати пацієнта або ж близьку людину, чи зловживає вона спиртними напоями і як часто та багато п’є, навряд чи отримаємо правдиву відповідь. Тому краще ставити непрямі запитання з опитувальників для діагностики алкоголізму. Ви можете їх знайти за цим посиланням.

Порада «зменшити вживання алкоголю чи повністю відмовитися» — дуже поширена. Втім, її замало для подолання залежності. Потрібні план дій, до якого залучено все оточення, постійна фахова підтримка з подолання залежності та лікування від хронічних захворювань і психічних розладів, що виникли через алкоголь.

Залежність від алкоголю також треба визнати і подолати сором, який часто є супутником залежної поведінки. Це стосується всієї родини — не можна удавати, що все гаразд, і приховувати чийсь розлад зловживання. У разі насильства викликайте поліцію, просіть прихистку в сусідів і друзів. Якщо ж людина вирішила покинути пити, то все оточення мусить припинити вживати алкоголь і ніхто не має пропонувати чарку, приносити спиртні напої чи згадувати цю тему.

Алкоголь не розчинить проблеми, а приведе за собою інші. Закликаємо вас негайно звертатися до сімейного лікаря, психолога, психіатра чи до реабілітаційного центру, якщо в тесті на залежність ви упізнали себе. Фахівці допоможуть стати на шлях подолання залежності. Однак пам’ятайте: силоміць «урятувати» когось від зловживання алкоголем не можна. Для цього потрібне передусім рішення самої людини.

Джерело: Центр громадського здоров’я МОЗ України

У 2025 році НСЗУ деталізувала перелік безоплатних послуг для пацієнта в амбулаторних умовах. Тож цьогоріч за пакетом “Профілактика, діагностика, спостереження та лікування в амбулаторних умовах” передбачено п’ять сервісів.

Розповідаємо, як НСЗУ оплачує медичні послуги в амбулаторних умовах.

Сервіс “Консультації та лікування”
У 2025 році передбачено 40 класів в межах даного сервісу. Якщо пацієнту надали послуги декілька спеціалістів в межах різних класів, то ці послуги будуть оплачені.

Наприклад, якщо пацієнт має направлення на консультацію до лікаря-офтальмолога та направлення до лікаря-хірурга, то пацієнт може отримати консультації як в один день, так і в різні.

НСЗУ не обмежує отримання консультацій різних лікарів у часі та оплатить ці послуги.

Сервіси “Інструментальні обстеження” та “Лабораторні обстеження”
У 2025 році передбачено 5 класів сервісу “Інструментальні дослідження”, серед яких:
✔️Магнітно-резонансна томографія;
✔️Комп’ютерна томографія;
✔️Рентгенологічні дослідження;
✔️Ультразвукове дослідження;
✔️та Клінічні інструментальні дослідження.

НСЗУ оплачує одне інструментальне обстеження в межах одного класу одному пацієнту, що може становити до 5 обстежень за день. Наприклад, в один день пацієнту можуть зробити рентгенологічне обстеження, УЗД, КТ або МРТ і ще одне клінічне інструментальне обстеження (ЕКГ або холтеровське дослідження, або аудіометрію або інше клінічне інструментальне обстеження), і ці послуги будуть оплачені.

Лабораторні обстеження НСЗУ оплачує без обмежень в кількості на добу.

Чи оплачуються УЗД різних органів?
Пацієнт може зробити УЗД кількох різних органів безоплатно. Для цього лікар внесе в ЕСОЗ відповідний код обстеження, який включатиме УЗД кількох органів або систем, наприклад обстеження органів травлення та сечостатевої системи.

Сервіс “Процедури”
У 2025 році передбачено 10 класів сервісу “Процедури”. Це передбачає, що в один день пацієнту може бути виконано до 10 процедур, по одній із кожного класу. Наприклад, в один день одному пацієнту може бути виконано бронхоскопію під анестезією, перев’язку рани та внутрішньовенну ін’єкцію, то НСЗУ оплатить ці 4 послуги медзакладу.

Слід зазначити, що обмеження послуг за кожним класом кожного сервісу не стосується дітей.

Ургентні (невідкладні) стани без госпіталізації
Якщо пацієнт потрапляє в медзаклад і йому надається допомога без госпіталізації під час перебування в приймальному відділенні або відділенні екстреної та невідкладної допомоги або цілодобовому травматологічному пункті, то НСЗУ оплатить таку послугу.

Профілактичні огляди
В межах профілактичних оглядів один раз на рік сплачуються такі послуги:
✔️гінекологічне обстеження;
✔️рентгенографічне обстеження;
✔️обстеження очей та зору;
✔️обстеження слуху;
✔️загальне медичне обстеження здоров’я школярів, студентів та інших певних груп населення;
✔️обстеження у зв’язку зі вступом до навчального закладу;
✔️обстеження здоров’я членів спортивних команд старше 18 років;
✔️обстеження для допуску для проживання в закладах тривалого перебування.

Профілактичні огляди дітей, які проводяться відповідно до галузевих стандартів, медичні огляди дітей для участі в спортивних змаганнях, перед їх поїздкою до літнього табору, а також для усиновлення — оплачуються без обмежень.