Автор: med1

Упродовж життя ми постійно щось або когось втрачаємо. Втрата — це неминуча частина нашого існування: ми втрачаємо сенси, гроші, роботу, стосунки й навіть близьких. Якщо ж втрата залишає простір для двозначності, пройти подібне випробування буває ще важче.

Розповідаємо, що таке невизначена втрата та як проживати ситуації, коли чергуються надія та відчай.

ЩО ТАКЕ НЕВИЗНАЧЕНА ВТРАТА?

Невизначена втрата — це особливий вид втрати, яка пов’язана з невизначеністю, оскільки неможливо офіційно підтвердити факт смерті та провести ритуал прощання. Отже, втрату не можна прояснити або завершити. Її характерною ознакою є двозначність. Наприклад, якщо людина зникла безвісти під час бойових дій, найімовірніше, це спричинить невизначену втрату в її близьких. Такий стан супроводжується почуттям великого горя та невідомості.

Невизначена втрата — це унікальна втрата, яка викликає сильні переживання та подекуди протилежні емоції. Оскільки факт втрати не має однозначного трактування, у людини зберігається надія, але також виникають фрустрація та горювання, які не минають.

Під час війни люди неодноразово можуть стикатися з невизначеною втратою. Наприклад, втратою впевненості в безпеці, у стабільному майбутньому чи втратою звичного способу життя. Однак це не завжди буде для них травматичною подією.

ЩО ПЕРЕЖИВАЮТЬ ЛЮДИ У ПРОЦЕСІ НЕВИЗНАЧЕНОЇ ВТРАТИ?

Під час проживання невизначеної втрати хронічне горе є нормальною реакцією на ненормальну ситуацію. Це пов’язано більше з типом втрати, ніж з індивідуальними особливостями психіки.

Здебільшого люди, чиї близькі люди зникли безвісти, не є хворими, але вони можуть мати такі симптоми. Наприклад, ознаки депресії, які заважають повсякденному функціонуванню, труднощі з пошуком сенсу, відкладення життя на потім, хронічний смуток, неприйняття смерті. Вони можуть відчувати багато сильних та часто протилежних почуттів — тривогу, безпорадність, почуття провини та надію.

ЯК СПРАВЛЯТИСЬ ІЗ НЕВИЗНАЧЕНОЮ ВТРАТОЮ

Переживати втрату важко зокрема й тому, що людині властиво створювати постійні зв’язки. Втрата близького або ж неможливість проводити з ним час у звичний спосіб змінює устрій життя. Тому важливо зосередитися на формуванні нових зв’язків та сенсів.

З невизначеною втратою зв’язок також може продовжуватись, але у зміненому вигляді.

Для цього людям, які перебувають у стані невизначеної втрати, потрібно практикувати дихотомічне мислення. Наприклад: «Він зник, але я все ще відчуваю його присутність», чи «Я мушу сподіватись, але жити тут і зараз», або ж «Я сумую за домом, але радію новим можливостям за кордоном». Такий спосіб мислення буде давати відповідь одразу на кілька суперечливих почуттів, які відчуває людина.

Щоб швидше вийти з цього стану, доведеться переосмислити деякі уявлення про своє життя: 

Осмисліть свою втрату

Дайте собі відповіді на запитання: які подружні / сімейні ролі ви втратили? Які отримали? Як ви впоралися зі змінами? Які ще попереду? Якими були ваші сімейні ритуали до втрати? Як вони змінились? Чи визнає суспільство вашу втрату?

Усвідомте недостатність контролю

Вам потрібно екстерналізувати провину, тобто усвідомити, що це сталось у силу незалежних від вас обставин. Навіть із хорошими людьми може трапитись щось погане, але це не спосіб кармічного покарання. Із часом це дозволить усвідомити, що проблеми не завжди мають вирішення або ж ви просто ніяк не можете вплинути на нього.

Реконструюйте свою ідентичність

Люди з невизначеною втратою можуть перебувати в стані шокового оніміння. Допоміжним буде повернення до власних відчуттів: кордонів тіла, дихання, розуміння «де я зараз?», «хто є поряд?», «що відбувається з тими, хто поряд?», здатності ухвалювати рішення.

Джерело: Всеукраїнська програма ментального здоров’я «ТИ ЯК?»

Кожен день війни приносить нові виклики, тривогу, втому. У такому стані легко зірватися, роздратуватися, відповісти різко — агресія часто є природною реакцією на біль, втому або безсилля. Попри постійний стрес, нам важливо гуртуватися і підтримувати одне одного, бути уважними до почуттів інших. Кожне наше слово, кожен жест має силу: може або ранити, або розрадити.

Обираючи доброзичливе спілкування замість агресії, виграєте і ви, і люди, з якими ви спілкуєтеся.

 Перш ніж реагувати — подумайте

Важливо пам’ятати: між подразником та реакцією є час подумати. Наприклад, проговорити подумки те, що плануєте сказати вголос, — «проживання» в голові своїх слів може принести полегшення. Або ж замість агресивної реакції буквально назвіть свою емоцію — скажіть: «Я злюсь».

 Співпереживання — шлях до розуміння без ескалації

У ці складні часи особливо важлива емпатія: ми не знаємо, що переживає людина поруч, і її агресивна реакція може бути проявом глибокого болю. Співпереживання дозволяє краще зрозуміти ситуацію і не посилювати напругу.

 Соціальні зв’язки — це цінний ресурс для психологічного відновлення

Кожен з нас має вплив на те, як ми взаємодіємо з іншими. Якщо наше спілкування постійно містить агресію або відштовхує людей, це може негативно вплинути на стосунки, посилити відчуття самотності та навіть призвести до депресії.

Коли говорити про нашу відповідальність за самопочуття інших, стає очевидним: доброзичливе спілкування — це не просто ввічливість, а фундамент нашого психологічного добробуту, що допомагає жити довше та активніше.

Модель управління стресом BASIC Ph визначає соціальні зв’язки (Social) як внутрішній ресурс, який зміцнює відчуття безпеки та стабільності. Разом із вірою (Belief), висловлюванням емоцій (Affect), уявою (Imagination), розумінням (Cognition) та турботою про тіло (Physical) соціальні зв’язки допомагають долати стрес, адже наше психічне здоров’я тісно пов’язане із взаємодією з іншими.

 Як реагувати на агресію

Пам’ятайте, що ви не мусите відповідати агресією на агресію. У спілкуванні з людиною, яка поводиться агресивно:

1. Зберігайте спокій.Розмовляйте спокійно і неголосно, жестикулюйте плавно. Різкі рухи та підвищення голосу можуть погіршити ситуацію.
2. Не беріть чужу агресію близько до серця.Зазвичай агресія — це реакція на внутрішній біль, стрес або безпорадність, а не на вас особисто.
3. Іноді людині треба просто виговоритися.Спробуйте сказати: «Я чую, що ти сердишся. Можеш пояснити, що тебе розлютило?»
4. Не виправдовуйтеся.Замість: «Та я ж нічого не зробив» скажіть: «Я не хотів тебе образити».
5. Якщо агресія зростає — припиніть розмову.
6. Після агресивної комунікації подбайте про себе.Допомогти відновитися можуть прогулянка, розмова з близькими, теплий чай.

 Як самому уникнути агресії

Агресивної комунікації можна позбутися, якщо вирішувати це питання комплексно — навички медитації та майндфулнесу, спорт, сон, здорове харчування, у деяких випадках — психотерапія. Також допоможуть такі поради:

1. Зробіть паузу.Дайте собі 10 секунд, щоб заспокоїтись. Можна сказати: «Дай мені хвилинку, я зараз злюсь і не хочу образити тебе, сказавши щось зайве».
2. Проговорюйте вголос свої почуття.Буквально описуйте, що відчуваєте.
3. Розвивайте довготривалі навички саморегуляції.Злість починається в тілі — її потрібно «прожити», щоб не дати їй вибухнути. Спробуйте дихальні вправи або м’язову релаксацію.

Джерело: Центр громадського здоров’я МОЗ України

Період вагітності та одразу після народження дитини — важливий етап в житті жінки, коли вона потребує особливої уваги до свого здоров’я, а згодом і до здоров’я малюка. Водночас деякі вагітні та породіллі потребують додаткового лікарського нагляду під час вагітності, пологів та періоду вигодовування дитини, зокрема ті з них, у кого було виявлено вірусні гепатити B чи C.

 Жінкам із вірусним гепатитом B або C можна годувати грудьми 

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) та Центр контролю та профілактики захворювань у США (CDC) заохочують усіх жінок, які нещодавно народили, годувати своїх дітей груддю, адже користь від грудного вигодовування значно переважає потенційний ризик передачі вірусу дитині. Оскільки гепатити типу B і C поширюються через інфіковану кров, фахівці ВООЗ та CDC наполегливо радять матерям тримати під контролем стан сосків та ареол і припинити вигодовування, якщо на шкірі молочних залоз з’являться пошкодження. Крім того, вагітним жінкам з виявленим чи встановленим діагнозом ВГВ/С слід завчасно звернутись до консультантів з грудного вигодовування, аби запобігти практикам неправильного прикладання та годування.

Щоб підтримувати лактацію, доки соски загоюються, матері можуть зціджувати та не використовувати грудне молоко. Це не означає повну відмову від грудного вигодовування — в Україні існують банки грудного молока, куди можна звернутись по донорську допомогу. Коли ж шкіра сосків або навколо них загоїться та припинить тріскатися, годувальниця може повністю відновити грудне вигодовування.

Також краще зробити перерву в грудному вигодовуванні, якщо:

• у жінки мастит — запалення тканин молочної залози;
• на шкірі грудей є синець або травма;
• у роті дитини є відкриті ранки чи інші пошкодження шкіри або слизової.

 Що варто знати про вірусні гепатити під час вагітності, пологів та грудного вигодовування і як запобігти інфікуванню

За статистикою ризик передачі вірусного гепатиту C від матері до дитини під час народження становить 3–5%. Водночас передача вірусного гепатиту B від матері до дитини під час вагітності та пологів є одним із найпоширеніших шляхів інфікування ВГB серед дітей. У перший рік життя дитини ризик розвитку хронічної форми ВГB після інфікування досягає 90%.

ВООЗ радить принаймні один раз під час вагітності (бажано на 10-14 тижні) робити тест на маркери вірусних гепатитів В і С: своєчасна діагностика — запорука зниження ризику передачі вірусу дитині.

 Якщо у вагітної виявлено гепатит B або C

Вагітні, у яких виявлено вірусний гепатит В, за клінічними показаннями отримують лікування від ВГB — це зменшує ризик інфікування дитини під час народження та під час грудного вигодовування. Противірусне лікування вірусного гепатиту С не рекомендується під час вагітності, а до медичного супроводу вагітної має долучатися лікар-інфекціоніст.

 Вакцинація немовлят від гепатиту B — це ефективний захист

Водночас від ВГВ існує безпечна та ефективна вакцина. Відповідно до Національного календаря профілактичних щеплень, усі без винятку новонароджені мають отримати першу дозу вакцини вже у перші 24 години життя у пологовому будинку. Друга доза вводиться немовлятам у віці 2 місяців, третя — у 6 місяців. Три дози вакцини забезпечують малюкам захист у 96%.

Джерело: Центр громадського здоров’я МОЗ України

Ротавірус: найпоширеніша у світі «кишкова» інфекція, якій можна легко запобігти.

До того, як наука винайшла вакцину, більшість дітей віком до 5 років була інфікована ротавірусом хоча б один раз.

Заразитися ротавірусом можна і під час контакту із забрудненими поверхнями, і предметами: іграшками, підлогою, меблями, одягом, під час їжі тощо. Ротавірус може залишатися на поверхнях протягом тижнів та навіть місяців. Перші ознаки ротавірусної інфекції – різке підняття температури і блювота, пізніше з’являється тривала діарея.

У здорової дорослої людини ротавірусна інфекція може мати лише легкі прояви та симптоми або не мати їх взагалі. Проте для немовлят і дітей раннього віку це захворювання є небезпечним через ризик швидкого зневоднення. Зазвичай, інкубаційний період при інфікуванні триває 2 дні. Блювота та діарея можуть тривати від трьох до восьми днів.

Специфічного лікування ротавірусної інфекції немає – лише симптоматичне лікування.

Медики призначають пацієнту поліферментні препарати, адсорбуючі та в’яжучі засоби, жарознижувальні препарати. Важливо підтримувати водно-сольовий баланс організму: багато пити. За тяжкого перебігу захворювання передбачене внутрішньовенне введення рідини. Проводиться дезінтоксикаційна терапія.

 Антибіотики при ротавірусній інфекції не призначаються.

Джерело: МОЗ України

Розпочато пілотний проєкт зі створення Європейського гаманця цифрової ідентифікації (EUDI Wallet), завдяки якому у майбутньому буде створено можливість обмінюватися медичними даними між різними країнами. Зокрема, йдеться про можливість обмінюватись медичними обліковими даними для отримання ліків за електронним рецептом у деяких країнах Європейського Союзу. У перспективі це спростить доступ українців до ліків за кордоном.

Проєкт реалізується в рамках ініціативи POTENTIAL (PilOTs for European Digital Identity Wallet). До участі залучені представники цифрової команди охорони здоров’я разом із представниками застосунку «Дія».

Планується, що Європейський цифровий гаманець стане універсальним мобільним інструментом, який дозволить людям зберігати свої ідентифікаційні дані в електронній формі (еID). Зокрема передбачається створення можливості обмінюватися медичними даними та отримувати ліки за е-рецептом у країнах Європейської спільноти та в Україні.

У пілотному проєкті транскордонного обміну даними також беруть участь: Австрія, Кіпр, Чехія, Німеччина, Франція, Фінляндія, Італія, Іспанія, Польща, Португалія та Україна. Наразі Україна є єдиною державою-учасницею пілотного проєкту, яка не входить до Європейського Союзу, однак бере участь на рівних з іншими країнами.

Загалом ініціатива об’єднує 19 країн Європи та понад 160 державних та приватних партнерів. Партнери спільно працюють над тим, щоб зробити електронну ідентифікацію доступною, безпечною та зручною для кожного громадянина.

Джерело: МОЗ України 

Влітку підвищується ризик зараження кишковими інфекціями. Вони можуть викликати блювання і діарею. Через це захворіла людина втрачає багато рідини, це називається – зневоднення (дегідратація).
Внаслідок зневоднення організму серце змушене працювати інтенсивніше, а судини мозку звужуються. Це впливає на пам’ять та координацію рухів, самопочуття. Можуть початися судоми та перебої у роботі серця.

Помірна дегідратація характеризується наступними ознаками: спрага, сухість у роті, темно-жовтий колір сечі та зменшення її кількості під час сечовипускання, суха і прохолодна шкіра, головний біль, судоми м’язів.

Ознаки сильної дегідратації: спрага, дуже суха шкіра, сухість слизових оболонок і язика, загальна слабкість, сечовипускання менше ніж 4 рази на день або відсутність сечі, відчуття запаморочення, прискорене серцебиття та дихання, запалі очі, сонливість, млявість, розгубленість та дратівливість, можлива короткочасна втрата свідомості.Сильне зневоднення може призвести до розвитку ниркової недостатності та лікування у медзакладі, зокрема і у відділеннях інтенсивної терапії.

В умовах війни може виникати дефіцит питної води. Якщо є така можливість, зробіть запаси. У разі відсутності чистої питної води – використовуйте воду з бюветів, колонок, криниць, підземних джерел, дощову воду або проточну з крана. Але воду із таких джерел перед вживанням обов’язково слід прокип’ятити протягом 5–10 хвилин.

Обов’язково беріть із собою питну воду у сховища та в дорогу. Якщо довго перебуваєте без доступу до питної води, намагайтеся мінімізувати втрату рідини з сльозами та потом. Не вживайте неочищену воду – ризик отруєння може бути вищим за зневоднення. Одразу, але поступово, відновіть водний баланс організму за першої ж можливості.

Щоб уникнути зневоднення організму важливо пити негазовану чисту воду (від 1 літра на день). Зменшити кількість солодкої та смаженої жирної їжі. Людям, які мають хронічні захворювання чи постійно приймають ліки – дотримуватись рекомендацій медиків. А в разі погіршення самопочуття негайно звернутися до сімейного лікаря чи найближчого медзакладу.

Джерело: МОЗ України