Автор: med1

Реабілітаційна допомога залишається одним із пріоритетних напрямів Програми медичних гарантій.

Реабілітаційна допомога охоплює всіх, хто потребує відновлення порушених або втрачених функцій, незалежно від віку, діагнозу чи місця проживання. Пацієнти можуть отримати як один, так і кілька видів реабілітації одночасно — нейрореабілітацію, ортопедичну або кардіо-респіраторну та ін., відповідно до медичних потреб. До пакетів медичних послуг, якими передбачено лікування пацієнта в стаціонарних умовах входить реабілітація у гострому періоді.

У ПМГ передбачено три пакети реабілітаційної допомоги:
– “Реабілітаційна допомога дорослим та дітям у стаціонарних умовах”;
– “Реабілітаційна допомога дорослим та дітям в амбулаторних умовах”;
– “Медична реабілітація немовлят, які народилися передчасно та/або хворими, протягом перших трьох років життя”.

Що входить до безоплатних послуг
– первинне, етапне та заключне реабілітаційне обстеження лікарем фізичної та реабілітаційної медицини й членами мультидисциплінарної команди;
– встановлення реабілітаційного діагнозу, складання індивідуального реабілітаційного плану та програм терапій;
– проведення необхідних лабораторних обстежень (для стаціонарної допомоги);
– у рамках пакету реабілітації у стаціонарних умовах 26 реабілітаційних циклів на рік може отримати пацієнт з ампутаціями;
– у пакеті з амбулаторної реабілітації запроваджено монопослугу – послугу самостійної терапії одного фахівця (фізичний терапевт, ерготерапевт, логопед) з не менше, як 10 реабілітаційними сесіями;
– усі послуги, передбачені договором із НСЗУ — безоплатні.

Як отримати допомогу:
– стаціонарна реабілітація — за направленням лікуючого лікаря, зокрема, лікаря фізичної та реабілітаційної медицини або після переведення з іншого відділення лікарні;
– амбулаторна реабілітація — за направленням сімейного лікаря або лікуючого лікаря, зокрема, лікаря фізичної та реабілітаційної медицини;
– реабілітація немовлят — амбулаторно за місцем перебування дитини або в умовах стаціонару за направленням педіатра чи лікуючого лікаря, а також — після переведення з іншого закладу охорони здоровʼя/відділення лікарні.

У 2025 році реабілітаційні послуги вже отримали 229 159 українців:
– Реабілітаційна допомога в амбулаторних умовах — 131 087 пацієнтів.
– Реабілітація у стаціонарі — 89 408 пацієнтів.
– Медична реабілітація немовлят — 12 155 дітей.

Від початку року за послуги з реабілітації НСЗУ оплатила закладам 2,867 млрд грн (станом на 18.07.25).

У 2025 році, в межах Програми медичних гарантій, укладено договори з 558 медичними закладами, які надають реабілітацію в амбулаторних і стаціонарних умовах, а також медичну реабілітацію для немовлят, які народилися передчасно або з патологіями. З них — 469 комунальних, 64 приватних, 18 державних медичних закладів та 7 надавачів ФОП.

Як знайти заклад із договором з НСЗУ:
– через дашборд: https://cutt.ly/Ve68r1ZT
– за телефоном контакт-центру НСЗУ: 16-77

У разі відмови у безоплатній допомозі:
зверніться до адміністрації закладу
повідомте до контакт-центру НСЗУ за номером 16-77 або через сайт: https://cutt.ly/5eb9XKbN 

Джерело: НСЗУ (https://t.me/NSZU_gov/2320)

Участь у бойових діях може негативно вплинути на зір: через вибухові хвилі, вплив диму, хімічних речовин, хронічний стрес або травми. Такі чинники нерідко спричиняють катаракту, глаукому, ретинопатію, синдром сухого ока, кератит та інші патології.

 Якщо ви помітили симптоми погіршення зору — зверніться до свого сімейного лікаря. Він виміряє гостроту зору, за потреби проведе офтальмоскопію й надасть направлення до офтальмолога.

 У офтальмолога пацієнт отримує безоплатно (за е-направленням):
– консультацію, діагностику, огляд;
– лікування захворювань очей і придаткового апарата;
– втручання на оці (за потреби);
– індивідуальне навчання щодо стану здоров’я;
– профілактичні рекомендації.

Усі ці послуги надаються безоплатно в закладах, які мають договір із НСЗУ за пакетом “Профілактика, діагностика, спостереження та лікування в амбулаторних умовах”.

 Хірургічне лікування травм і захворювань очей — теж безоплатне. У межах Програми медичних гарантій пацієнти можуть отримати повний спектр допомоги як у стаціонарі, так і в умовах стаціонару одного дня.

Це включає:
– передопераційну діагностику та післяопераційне спостереження;
– операції при проникаючих травмах ока (зокрема кератопластика, трансплантація рогівки);
– видалення катаракти;
– встановлення штучного кришталика;
– енуклеації та встановлення орбітальних імплантів;
– втручання на сітківці, рогівці, повіках, кон’юнктиві, склері;
– операції на слізному апараті;
– дакріоцисториностомія;
– хірургічне лікування глаукоми.

 Умови надання:
Усі зазначені послуги доступні за направленням лікаря в закладах охорони здоровʼя, які мають договори з НСЗУ на надання хірургічної допомоги в умовах стаціонару або стаціонару одного дня.
У разі екстреної ситуації — без направлення.

 Стаціонарна допомога (без операцій):
– лікування гострих і генералізованих інфекцій ока;
– терапія неврологічних або судинних уражень;
– медична допомога при травмах, які не потребують хірургії;
– інші захворювання ока.

Також у межах програми “Доступні ліки” до переліку безоплатних препаратів входить Ацетазоламід (таблетки) — для лікування глаукоми. Цей препарат можна отримати за рецептом лікаря ПМД в аптеках, які мають договір з НСЗУ за програмою реімбурсації.

Докладно про програму реімбурсації можна дізнатися в Гіді по програмі “Доступні ліки”. Завантажуйте Гід за посиланням: https://cutt.ly/qrYNsf6H  

Перелік препаратів та медичних виробів за програмою реімбурсації на 1 липня 2025 року:https://cutt.ly/PrUZgCLj 

 Які питання варто поставити лікарю?
– Які обстеження безоплатні у офтальмолога?
– Чи є безоплатною операція у моєму випадку?
– Чи покривається Програмою медичних гарантій вартість кришталика?
– Які заклади у вашому регіоні проводять безоплатні операції на очах, щоб мати можливість обрати лікарню.
– Чи в програмі “Доступні ліки” є препарати для лікування вашого захворювання.

 У разі відмови у наданні послуги звертайтесь:
до керівництва медичного закладу;
до контакт-центру НСЗУ: 16-77.

Нагадаємо, Програма медичних гарантій є універсальною і має на меті забезпечити всіх громадян доступними та безоплатними медичними послугами, незалежно від соціального статусу чи місця проживання.

Детальна інформація, які послуги можна отримати на різних рівнях медичної допомоги доступна в Гіді по Програмі медичних гарантій для пацієнтів 2025.

Джерело: НСЗУ

28 липня відзначається Всесвітній день боротьби з гепатитами, який було започатковано Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) з ініціативи Світового альянсу по боротьбі з гепатитом. В 2025 р. тема кампанії з нагоди цього Дня сформульована як «Боротьба з гепатитом: зруйнуємо перешкоди» і служить закликом вжити заходи щодо ліквідації фінансових, соціальних та системних факторів (включаючи стигматизацію), які заважають елімінації гепатиту та ефективної профілактики раку печінки.

За даними ВООЗ, у 2022 р. на хронічні гепатити В і С у світі страждали 304 мільйонів людей, а 1,3 мільйона померло від цих хронічних інфекцій. Незважаючи на широке впровадження вакцинації в світі, відсоток немовлят, які були щеплені від гепатиту В у першу добу після народження залишається невисоким – лише 45%. 

Хронічні гепатити В і С непомітно для людини спричиняють тяжкі ураження печінки, включаючи рак, проте їх можна попереджати, контролювати, а у разі гепатиту С – повністю виліковувати. Вибрана тема кампанії нагадує про необхідність підвищувати доступність комплексної гепатологічної допомоги і досягти того, щоб до 2030 року гепатит перестав бути загрозою здоров’ю населення. Діючи зараз, є можливість врятувати життя, запобігти новим інфекціям, скоротити випадки раку печінки, скоротити смертність, знизити витрати на охорону здоров’я та досягти цілей з ліквідації гепатиту до 2030 року. 

За даними ДУ «Харківський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України» в м. Харкові за 6 міс. 2025 р. зареєстровано випадків: 

– захворювань на гострий вірусний гепатит – 29 (за аналогічний період 2024 р. – 45), з них: вірусним гепатитом А – 3 осіб (в 2024 р. – 9); вірусним гепатитом В – 21 осіб (в 2024 р. – 27); вірусним гепатитом С – 5 осіб (в 2024 р. – 9); 

– захворювань хронічним вірусним гепатитом – 573 (в 2024 р. – 508), з них: вірусним гепатитом В – 70 осіб (в 2024 р. – 79); вірусним гепатитом С – 503 осіб (в 2024 р. – 429).

Гепатит – це запалення печінки, викликане, переважно, вірусною інфекцією. Існує п’ять основних вірусів гепатиту – типу A, B, C, D і E. 

Всі вірусні гепатити поділяються на дві групи – з ентеральним або парентеральним механізмом зараження. До першої групи належать гепатити А і Е, заразитися якими можна при вживанні інфікованої вірусом води або продуктів харчування, а також через брудні руки. 

До другої групи належать гепатити B, C, D, які передаються статевим, трансплацентарним (від матері-плоду) побутовим (через прилади для гоління, зубні щітки, мочалки) шляхами, при лікувально-діагностичних маніпуляціях забрудненим медичним інструментарієм (ін’єкції, операції, трансфузії крові), проведенні нестерильним інструментом процедури манікюру, татуажу, пірсингу, а також при використанні однієї голки різними людьми при вживанні ін’єкційних наркотиків. 

Від моменту зараження до появи перших ознак хвороби проходить різний час: від 2-6 тижнів при гепатиті А, до 2-4 і навіть 6 місяців при гепатиті В. 

На початку захворювання гепатит А нагадує грип і починається з підвищення температури тіла (до 38-39°С), головного болю, вираженої загальної слабкості, болях у м’язах. При гепатитах B і С початок, як правило, менш виражений. Так, вірус гепатиту В проявляє себе незначною температурою, болем у суглобах, іноді висипаннями. Початкові прояви гепатиту С можуть обмежитися слабкістю і зниженням апетиту. Через кілька днів симптоми захворювання змінюються: пропадає апетит, з’являються тяжкість або біль у правому підребер’ї, нудота, блювота, темнішає сеча і знебарвлюється кал. Жовтушність склер, слизової оболонки рота, а в подальшому, шкіри, свідчать про перехід хвороби в жовтяничний період. 

Зазвичай після появи жовтяниці стан хворих поліпшується: поступово, протягом декількох тижнів, відбувається зворотний розвиток симптомів. Так протікають гострі форми вірусних гепатитів. 

Найбільшу небезпеку становить хронічний перебіг гепатитів, який характерний для гепатитів B, C та D. Довгостроковими ускладненнями цих інфекцій є цироз та гепатоцелюлярна карцинома.

Основні заходи  профілактики вірусних гепатитів:  

1. Не вживати некип’ячену воду, завжди мити фрукти і овочі, а також мити руки після відвідування туалету і перед їжею. Так можна запобігти зараженню гепатитами А і Е; 
2. Для запобігання зараження гепатитами В, С і D необхідно уникати контакту з біологічними рідинами інших людей, в першу чергу з кров’ю: 

– Переривання передачі вірусу гепатиту В забезпечують гігієнічні заходи: індивідуалізація всіх предметів особистої гігієни і роздільне їх зберігання (прилади для гоління, зубні щітки, мочалки, гребінці та ін.), попередження мікротравм в побуті та на виробництві; 

– Найчастіше гепатити В і С передаються статевим шляхом, тому слід уникати випадкових статевих зв’язків, використовувати бар’єрні контрацептивні засоби; 

– Татуювання або пірсинг повинні проводитися тільки стерильним обладнанням; 

– Закривайте будь-які порізи або відкриті рани. 

3. Найдієвішим способом профілактики вірусного гепатиту В є вакцинація. 

Лікування хворих вірусними гепатитами здійснюється в КНП ХОР «Обласна дитяча інфекційна клінічна лікарня» за адресою: м. Харків, просп. Байрона, 160.

Запровадження вакцинації змінило життя дітей, захистивши їх від виснажливих і небезпечних для життя хвороб. Так само цілющо вакцинація може вплинути й на здорове старіння, кажуть експерти.

У нещодавній публікації у науковому журналі «Science Translational Medicine» міжнародна група науковців окреслила потенційний спосіб використання вакцин для поліпшення здоров’я і добробуту людей похилого віку.

«Здорове старіння має на меті сповільнити процес погіршення здоров’я з віком, — заявила Аурелія Нгуєн, директорка альянсу вакцин «Gavi» та одна з учасниць дослідження. — Вакцини для дорослих, за умови їхнього правильного застосування, мають значний потенціал для сприяння здоровому старінню і є ключовим інструментом для покращення здоров’я та соціально-економічного добробуту населення, яке старіє».

Коли настає похилий вік?

За класифікацією ВООЗ до категорії людей похилого віку належать особи віком старше 60 років. В Україні громадянами похилого віку визнаються особи, які досягли пенсійного віку, а також особи, яким до досягнення зазначеного пенсійного віку залишилося не більш як півтора року. Тобто люди віком від 58 років шести місяців.

Чому важливо вакцинуватись у похилому віці?

Старіння організму характеризується зниженням його здатності підтримувати стабільний внутрішній стан (гомеостаз). Причиною цього є поступове зниження імунної відповіді, пов’язане зі старінням (так зване «імуностаріння»), яке часто посилюється наявністю супутніх захворювань.

У процесі старіння погіршується адаптація організму до ендогенного та екзогенного стресу, що зрештою призводить до підвищеної вразливості перед інфекційними захворюваннями.

Інфекції у людей похилого віку часто мають нетипові клінічні симптоми,  які затримують діагностику і ускладнюють лікування. Інфекційні захворювання є однією з найпоширеніших причин смерті осіб похилого віку — понад 33% — особливо за наявності супутніх захворювань.

Наскільки безпечна вакцинація для людей похилого віку?

Вакцини отримують схвалення для використання тільки після проходження суворих клінічних випробувань, які включають учасників різних вікових груп, зокрема людей похилого віку, які погоджуються на участь у дослідженні.

Існують також системи моніторингу вакцин, які контролюють якість вакцини з моменту вироблення до моменту її введення. 

Які щеплення необхідно отримати людям похилого віку?

Дифтерія та правець

Важливо пам’ятати, що захворіти на смертельно-небезпечні інфекційні захворювання можна у будь-якому віці. Люди старшої вікової категорії мають проходити ревакцинацію проти дифтерії та правця раз на десять років з моменту останнього щеплення проти цих хвороб (або негайно після отримання травми, внаслідок якої є ризик захворіти на правець, якщо з моменту останнього щеплення минуло п’ять років).

Якщо в родині літньої людини є немовля, то така людина може ревакцинуватися вакциною АаКДП-М не лише проти дифтерії та правця, а й проти кашлюку — для зменшення ризику інфікування та передачі захворювання дитині, для якої кашлюк може бути смертельно небезпечним.

Вакцинація проти кашлюку, дифтерії та правця входить до Національного календаря профілактичних щеплень в Україні та є безоплатними. Щоб отримати щеплення проти цих хвороб, зверніться до сімейного лікаря.

COVID-19 

У невакцинованих людей похилого віку вищий ризик важкого перебігу COVID-19, який може призвести госпіталізації. Найбільшу кількість летальних випадків серед хворих на ковід становлять особи похилого віку. Водночас серед вакцинованих проти COVID-19 осіб старше 65 років ризик госпіталізації внаслідок хвороби знижується на 94% (дані CDC).

Щеплення від COVID-19 можна отримати безоплатно, звернувшись до пункту щеплень, або до свого сімейного лікаря. 

Грип

Грип у людей похилого віку без вакцинації може перебігати у важкій формі та призвести до таких ускладнень як пневмонія (запалення легень) або й смерть. Ризик виникнення ускладнень вищий, якщо особа похилого віку має хронічне захворювання: цукровий діабет, бронхіальна астма, серцево-судинні захворювання.

Проти грипу можна вакцинуватися самому або подарувати захист рідним, придбавши вакцину в аптечних пунктах, або звернувшись до закладу охорони здоров’я, де надається послуга з вакцинації.

Рішення вакцинуватися — завжди вчасне

Також нагадуємо, що з 1 серпня в Україні триває кампанія з додаткової імунізації проти кашлюку, дифтерії та правця для тих, хто пропустив планові щеплення у попередні роки. Якщо ви не знаєте свого вакцинального статусу чи пропустили планову вакцинацію, зверніться до свого сімейного лікаря, щоб отримати щеплення.

Своєчасна вакцинація у будь-якому віці — це простий спосіб зберегти здоров’я на довгі роки.

Джерело: Центр громадського здоров’я МОЗ України 

Інсульт може трапитися у  у будь-кого, проте за певних  передумов його ризик значно зростає. Ці передумови у медицині називають чинниками (факторами) ризику. 

Розповідаємо про фактори ризику інсульту в матеріалі, підготовленому Центром громадського здоровʼя у співавторстві з Юрієм Фломіним, лікарем-неврологом, заслуженим лікарем України, доктором медичних наук, національним експертом з інсульту Бюро Всесвітньої організації охорони здоровʼя (ВООЗ) в Україні.

«ВЕЛИКА П’ЯТІРКА» ФАКТОРІВ РИЗИКУ ІНСУЛЬТУ

«Приблизно 90% випадків інсульту зумовлені факторами ризику, на які можна впливати через зміну способу життя, лікування захворювань або поліпшення умов проживання (наприклад, зменшення забруднення повітря)», — зазначає Юрій Фломін. 

Водночас до «великої п’ятірки» факторів ризику, які спричиняють близько 80% усіх випадків інсульту, належать:

1. Артеріальна гіпертензія (артеріальний тиск ≥140/≥90 міліметрів ртутного  стовпчика) створює надмірне навантаження на судини й може спричинити їхній розрив або закупорку.
2. Надлишкова вага та ожиріння збільшує ризик підвищеного кров’яного тиску, серцевих захворювань, високого рівня холестерину та цукрового діабету II типу.
3. Куріння (зокрема й електронних сигарет) підвищує артеріальний тиск і збільшує рівень холестерину у крові.
4. Високий рівень холестерину в крові сприяє накопиченню жирових відкладень у судинах (бляшок), які ускладнюють кровотік і можуть призвести до закупорки судини.
5. Підвищений рівень глюкози в крові може призвести до утворення тромбів у кровоносних судинах і сприяє розвитку бляшок в артеріях. 

Іншими факторами ризику інсульту, на які можна вплинути, є хвороби серця (як-от миготлива аритмія), нездорове харчування, зловживання алкоголем, тривожні та депресивні розлади, безсоння, прийом комбінованих оральних контрацептивів, стрес. 

ВПЛИВ КОРОТКОЧАСНОГО СТРЕСУ НА РИЗИК ІНСУЛЬТУ ПЕРЕБІЛЬШЕНИЙ

Поширеною є думка, що часта причина виникнення інсульту — «нерви» (стрес), однак вплив цього чинника дещо перебільшений. 

«Сказати, що стрес не відіграє жодної  ролі у виникненні інсульту, було б неправдою. Проте стрес не належить до провідних  факторів ризику. Якщо розташувати всі чинники ризику інсульту за їх впливом, то стрес зазвичай опиняється у другому десятку.

Чому так? Річ у тім, що сам стрес рідко є безпосередньою  причиною інсульту. Утім, він може провокувати підвищення артеріального тиску, а це вже серйозний ризик, проте у такому разі проблема полягає саме в артеріальній гіпертензії».

Короткочасне психоемоційне напруження не становить великої небезпеки. Тільки якщо стрес спричиняє значні зміни у роботі організму, наприклад, у метаболізмі або кровообігу, чи впливає на рівень артеріального тиску, він може призводити до інсульту.

ФАКТОРИ РИЗИКУ ІНСУЛЬТУ, ЩО НЕ ПІДДАЮТЬСЯ КОНТРОЛЮ

Є  фактори ризику інсульту, вплинути на які неможливо, — це вік, стать, спадковість, раніше перенесений інсульт або транзиторна ішемічна атака, наявність певних хвороб, як-от генетичні захворювання з ураженням судин мозку.  

БІЛЬШІСТЬ ІНСУЛЬТІВ ТРАПЛЯЄТЬСЯ У ЛЮДЕЙ ІЗ НИЗЬКИМ І ПОМІРНИМ РИЗИКОМ

Раніше головна увага медиків приділялася людям із найвищим ризиком інсульту — лікарі намагалися виявити таких пацієнтів і вжити відповідних заходів. Проте згодом з’ясувалося, що коли в організмі вже відбулися значні зміни, наприклад, через атеросклероз, усунути їх і суттєво зменшити ризик інсульту майже неможливо. Попри це, додає Юрій Фломін, багато людей досі вірять, що «прокапування» допомагає «очистити судини», хоча сучасна медицина не має доказів його ефективності.

«Насправді більшість інсультів трапляється у людей із низьким і помірним ризиком, а не в людей з високим ризиком (адже останніх відносно мало в загальній популяції). Ефективна профілактика має бути спрямована на зниження сукупного впливу всіх факторів ризику у всього населення в цілому й у кожної людини зокрема». 

Визначити ризик інсульту допоможе сімейний лікар, проаналізувавши ваш стан здоров’я, спосіб життя тощо. Також ви можете самостійно оцінити ризик інсульту за допомогою безоплатного застосунку Stroke Riskometer, який доступний українською мовою.

Джерело: Центр громадського здоров’я МОЗ України