Перейти до основного вмісту

Автор: med1

БОТУЛІЗМ — ЯК УБЕРЕГТИСЯ ВІД ОТРУЄННЯ

За перші пів року в Україні від ботулізму померло 3 людей.

У літній період зростає ризик захворювання на харчові отруєння, зокрема на ботулізм — небезпечну інфекцію, що вражає нервову систему та може призвести до паралічу або смерті. Щороку о цій порі регулярно фіксуються випадки цього захворювання, подекуди з летальними наслідками. Розповідаємо, яка наразі ситуація з ботулізмом та як уберегтися.

СТАТИСТИКА В УКРАЇНІ

За оперативними даними у травні 2025 року було зареєстровано 17 вогнищ* із підозрою на ботулізм, у яких постраждали 19 людей, усі — дорослі. У 14 людей підтвердили діагноз «ботулізм», із них зареєстровано два летальних випадки — у Київській і Чернігівській областях. У п’яти випадках попередній діагноз «ботулізм» не підтвердився. Протиботулінічну сироватку було введено 13 постраждалим.

У червні 2025 року було зареєстровано 11 вогнищ із підозрою на ботулізм — постраждали 12 людей, із них троє дітей. Четверо осіб наразі мають підтверджений діагноз «ботулізм». Шестеро хворих продовжують лікування. Летальних випадків не зареєстровано. Підозра на ботулізм не підтвердилася у двох пацієнтів. Протиботулінічну сироватку введено 8 постраждалим.

За оперативними даними в Україні, за перші 6 місяців 2025 року всього було зареєстровано 46 вогнищ ботулізму, в яких постраждали 57 людей, із них семеро дітей. Наразі діагноз «ботулізм» підтверджено у 42 людей. Троє хворих померли — летальні випадки зареєстровані в Дніпропетровській, Київській та Чернігівській областях. Шестеро хворих продовжують лікування. У дев’яти випадках попередній діагноз «ботулізм» не підтвердився. Протиботулінічну сироватку введено 45 постраждалим.

*Вогнище ботулізму — це випадок або група випадків захворювання, які об’єднані спільним джерелом інфікування. Тобто, одна або кілька людей отруїлися одним продуктом, який був заражений збудником ботулізму.

ЯК УБЕРЕГТИСЯ ВІД БОТУЛІЗМУ

Найбільшу небезпеку становить непатрана (з нутрощами) в’ялена/сушена риба. Щоб убезпечити себе, купуйте патрану в’ялену/сушену рибу в офіційних торгівельних точках, де дотримуються умов зберігання. 

Патрати вже готову рибу перед вживанням — не допоможе.

Не вживайте: 

  • сушену/в’ялену рибу, куплену «з рук» — на стихійних ринках, через соцмережі або з домашніх заготовок;
  • м’ясні, рибні чи овочеві консерви, якщо маєте сумніви щодо дотримання належних умов їхнього приготування та зберігання; 
  • продукти в здутій, пошкодженій або іржавій тарі.

М’ясо, гриби, овочі чи рибу консервуйте з використанням автоклавів.

Негайно зверніться до лікаря за появи перших симптомів ботулізму:

  • порушення зору;
  • сухість у роті;
  • слабкість;
  • труднощі з ковтанням або мовленням;
  • запаморочення;
  • пронос;
  • нудота, блювота. 

Якщо ви вживали напередодні підозрілий продукт (сушену/в’ялену рибу, м’ясні, рибні консерви тощо), обов’язково повідомте про це лікаря. Ця інформація, разом із симптомами, допоможе йому встановити діагноз. 

 

Джерело: Центр громадського здоров’я МОЗ України 

 

ЯК УБЕРЕГТИСЯ ВІД ЛЕПТОСПІРОЗУ, ЯКИЙ ПЕРЕНОСЯТЬ ЩУРИ, МИШІ ТА ІНШІ ТВАРИНИ

Лептоспіроз — це особливо небезпечна інфекційна хвороба, яке передається людині від тварин. Її збудником є бактерії роду Leptospira.

Хвороба вражає переважно печінку, нирки та м’язи, супроводжується сильною інтоксикацією та тривалою лихоманкою. У більш ніж половині випадків захворювання має тяжкий перебіг і потребує серйозного лікування, часто із застосуванням реанімаційних заходів. У тяжких випадках лептоспіроз може призвести до серйозних ускладнень і смерті. 

Лептоспіроз поширений на всіх континентах, окрім Антарктиди. В Україні має виражену сезонність — найбільше випадків реєструється навесні та влітку.

ЯК ПЕРЕДАЄТЬСЯ ЛЕПТОСПІРОЗ

Найчастіше джерелом збудника лептоспірозу в Україні є сірі щури та польові миші. Також переносниками інфекції можуть бути бабаки, собаки, велика рогата худоба, свині та коні. 

Лептоспіроз передається через пошкоджену шкіру (порізи, садна) та слизові оболонки (очі, ніс, рот):

  • внаслідок укусів гризунів;
  • під час споживання їжі, забрудненої сечею інфікованих тварин (наприклад, термічно необробленого молока чи м’яса)
  • через сиру воду, забруднену сечею інфікованих тварин під час купання, риболовлі, догляду за хворими тваринами.

Від людини до людини захворювання не передається, за винятком поодиноких випадків під час вагітності (вроджена передача) або через грудне вигодовування.

Групи ризику: фермери, ветеринари, працівники зоомагазинів, польові сільськогосподарські робітники, водопровідники, працівники м’ясопереробної та рибної промисловості, шахтарі, робітники очисних споруд і каналізації тощо.

СТАТИСТИКА ЛЕПТОСПІРОЗУ В УКРАЇНІ

У 2024 році в Україні зареєстровано 409 випадків лептоспірозу — на 5,5% менше, ніж у 2023 році (433 випадки). У 2024 році зареєстровано 63 летальних випадки серед осіб з діагностованим лептоспірозом, у 2023-му — 52.

За перші п’ять місяців 2025 року в Україні зареєстровано 51 випадок лептоспірозу — це на 47% менше, ніж за аналогічний період 2024 року. Переважно хворіють на лептоспіроз дорослі, однак цього року вже зафіксовано два випадки серед дітей. Найбільше випадків захворювання у поточному році зареєстровано у таких областях:

– Волинській, Тернопільській та Чернігівській — по 9 випадків;

– Закарпатській і Київській — по 5 випадків;

– Львівській — 2 випадки.

По одному випадку зареєстровано у Вінницькій, Івано-Франківській, Миколаївській, Одеській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій областях, а також у Києві.

СИМПТОМИ ЛЕПТОСПІРОЗУ

За перших симптомів негайно зверніться до лікаря. Своєчасне лікування значно знижує ризик ускладнень. Не займайтесь самолікуванням!

У 90% випадків лептоспіроз починається з неспецифічних симптомів, як-от підвищена температура та кон’юнктивіт. Водночас є й більш характерні ознаки хвороби:

  • сильні болі в м’язах, особливо в литках, які посилюються під час натискання
  • геморагічний синдром — патологічна кровоточивість.

Лептоспіроз має дві клінічні форми — жовтяничну та безжовтяничну.

Жовтянична форма: Інкубаційний період триває від 1 до 2 тижнів. Потім раптово підвищується температура до 40°C, з’являються інтенсивні м’язові болі, збільшується печінка, а також виникає жовтяниця — пожовтіння очей і шкіри.

Безжовтянична форма: Інкубаційний період триває від 2 до 10 днів. Хвороба супроводжується підвищеною температурою, загальною слабкістю, порушеннями згортання крові (ДВЗ-синдром), менінгеальними симптомами та збільшенням печінки.

УСКЛАДНЕННЯ ВІД ЛЕПТОСПІРОЗУ

Серед можливих важких ускладнень лептоспірозу — ниркова та печінкова недостатність, міокардит, перикардит, легенева кровотеча, менінгіт, енцефаліт та інші.

ПРОФІЛАКТИКА ЛЕПТОСПІРОЗУ

Щоб знизити ризик зараження лептоспірозом, дотримуйтеся таких рекомендацій:

  • мийте руки з милом після контакту з тваринами або землею;
  • працюючи з ґрунтом, надягайте захисні рукавички й чоботи;
  • підтримуйте чистоту, не залишайте сміття на відкритих ділянках;
  • пийте тільки безпечну воду — кип’ячену або бутельовану;
  • добре термічно обробляйте їжу;
  • їжу зберігайте в закритих контейнерах;
  • проводьте дератизацію — позбувайтеся гризунів у будинку, підвалі тощо;
  • НЕ купайтеся у водоймах, біля яких є табличка, що попереджає про небезпеку.
  • НЕ купайтеся у стоячих водоймах, особливо поблизу пасовищ;
  • після купання у прісноводній водоймі (річці чи озері) прийміть душ, а якщо на тілі є порізи чи садна — обробіть їх антисептиком;
  • якщо маєте собак, вакцинуйте їх щороку проти лептоспірозу.

 

Джерело: Центр громадського здоров’я МОЗ України 

 

ЯК ЗБЕРЕГТИ СТОСУНКИ, КОЛИ ВИ НА ВІДСТАНІ

Війна змусила багатьох українців роз’єднатися та поставити життя на паузу. Стосунки на відстані стали не вибором, а вимушеною реальністю. Такі обставини стають ще важчими через невизначеність майбутнього. Партнери не знають, коли знову зможуть побачити одне одного, поговорити телефоном, продовжити втілювати спільні мрії.

Плекати стосунки на відстані під час війни — завдання не з легких. У цьому тексті ви знайдете поради, як впоратися із періодом розлуки, а також — куди звертатися, якщо вам потрібна емоційна підтримка

Турбуйтеся про себе

Вимушена розлука із партнером / партнеркою — це складний досвід, проживання якого вимагає значної енергії та терпіння. На додачу до цього людині часто потрібно знаходити ресурс на роботу, догляд за дітьми, батьками, побутові справи та вирішення термінових проблем. У такому ритмі навіть пів години відпочинку можуть здатися марною тратою часу.

Однак важливо прийняти, що відпочинок та різноманітні приємні ритуали — це невіддільна частина життя. Ви щодня витрачаєте багато енергії, тож її потрібно поповнювати. Пам’ятайте, що турбота про себе — це ще й турбота про близьких. Коли ви поповнюєте свої запаси енергії, вам легше підтримувати партнера / партнерку.

Ви можете почати піклування про себе з того, що складете список щоденних занять, які дають вам ресурс. Докладніше про те, як підтримувати себе в ресурсному стані, ви знайдете в тексті «Як знайти своє джерело сили».

Не ставте життя на паузу

Коли близька людина далеко, може з’явитися відчуття, що без неї немає сенсу витрачати час на нові враження. Також буває складно планувати для себе щось наперед, бо нагода поспілкуватися чи зустрітися з партнером / партнеркою може випасти будь-коли. Частина людей відмовляється від нових вражень через почуття провини.

Пам’ятайте, що відмовитися від поїздки чи поетичного вечора, про які ви мріяли певний час, — це не вихід. Щоби підтримувати свій емоційний стан, важливо додавати новизни у своє життя, втілювати мрії. Спробуйте розпочати з маленьких виходів із дому, наприклад, піти на майстер-клас чи покататися на велосипеді.

Якщо у вас з коханим / коханою було багато спільних активностей, вам може бути боляче знову повертатися до них, адже тепер ви не разом. У такі моменти нагадайте собі, що ваша близька людина буде рада, якщо ви додасте більше позитивних емоцій у своє життя.

Намагайтесь регулярно спілкуватися

Чим частіше ви підтримуватимете контакт, тим більше відчуватимете присутність близької людини. Це можуть бути текстові чи аудіо- і відеоповідомлення, фотографії, або ж листівки й записки, відправлені разом із посилкою. Не соромтесь розповідати про повсякденні справи та приємні моменти, які траплялися протягом дня.

В умовах війни буває важко або навіть неможливо спілкуватися за допомогою повідомлень протягом певного часу. Ви можете запитати близьку людину, чи буде добре, якщо ви все одно надсилатимете їй повідомлення, які вона згодом зможе переглянути. Або ж ви можете домовитися про певний час, коли маєте зв’язуватися одне з одним.

При цьому поважайте бажання близької людини побути наодинці. Не соромтесь сказати і про своє бажання завершити розмову чи змінити формат спілкування.

Для посилення відчуття близькості спробуйте різноманітні спеціальні застосунки, як-от Obimy. Оберіть будь-яку дію та надішліть її близькій людині: обійми, поцілунок, масаж. Завдяки цьому додатку можна ділитися своїм настроєм та писати текстові повідомлення. Ймовірно, вам підійдуть застосунки для інтимних стосунків на відстані.

Створіть нові спільні ритуали

Спільні ритуали допомагають підтримувати відчуття близькості та присутності. Подумайте про те, які нові спільні моменти ви можете розділити разом. Наприклад, спільні вечері завдяки відеозв’язку чи побажання доброго ранку та доброї ночі. Можна спробувати разом пограти в улюблену гру чи почитати одне одному книгу.

Пам’ятайте, що створення нових ритуалів може потребувати часу та зусиль. Не хвилюйтеся, якщо у вас немає списку ритуалів. Ви можете вибрати навіть один, якщо це комфортно для вас і вашої близької людини.

Не відмовляйтеся мріяти про майбутнє

Невизначеність під час війни може спричинити відчуття втрати сенсу щодо планів на майбутнє. Однак мрії можуть бути однією з опор, яка допомагає триматись у часи випробувань. У складні моменти, коли людину охоплює відчай, саме згадка про певну мрію допомагає повернути надію та мотивацію.

Розпочніть із мрій про місця, які відвідаєте з близькою людиною. Або про різноманітні моменти, які розділите разом. Спробуйте поділитися своїми мріями з партнером / партнеркою чи записати їх у нотатник.

Звісно, коли вашій близькій людині загрожує постійна небезпека, мріяти буває страшно. У такому випадку ви можете почати з маленьких мрій перед сном — вони допоможуть знизити напругу.

Прийміть те, що ви можете змінюватися

Під час війни під впливом різних обставин людина може почати провляти несподівані емоції та зміни в поведінці. Ви і ваш партнер / партнерка змінюєтеся, і це — нормально. Прийміть те, що зараз ви проживаєте різні досвіди. Під час тимчасової зустрічі вам двом може бути складно налагодити спілкування одразу. Також вас можуть певний час дратувати нові прояви поведінки близької людини.

Зміни не завжди бувають поганими. Навпаки, ви можете зауважити, що ваша близька людина почала проявляти ті риси характеру, якими ви завжди захоплювалися в інших.

Якщо ви — партнер / партнерка військовослужбовця, вам можуть стати в пригоді дослідження Veteran Hub Шлях коханої воїна та Шлях ветеранів та ветеранок. Це може допомогти вам зрозуміти, які зміни можуть відбуватися з вами і з вашою близькою людиною. Також ознайомтеся із подкастами «Воїни» та «Кохані», які допоможуть вам краще зрозуміти себе й партнера / партнерку.

Дозволяйте собі відчувати різноманітні емоції

У стосунках на відстані емоції злості чи гніву на партнера / партнерку можуть здаватися вам недоречними. Деколи навіть саме виникнення таких емоцій провокує відчуття провини. Вам може здаватися, що ви погана людина, якщо ображаєтесь на близьку людину, яка, наприклад, зараз захищає країну.

Памʼятайте, що емоції не визначають, якою людиною ви є. Ви маєте право на будь-які емоції. Спробуйте виразити свою емоцію в безпечний для вас та інших спосіб. Наприклад, розбити тарілку, поки ніхто не бачить. Або завести щоденник, де будете записувати в деталях свої почуття.

Слідкуйте за тим, щоб емоції не впливали деструктивно на вашу поведінку. Наприклад, якщо ви зараз сердитесь на свою близьку людину через її вибір піти служити, то пам’ятайте, що не повинні звинувачувати її. Натомість можете запитати себе: «На що я справді злюся?». Може виявитися, що за емоцією злості ховається потреба, наприклад, у підтримці, яку зараз неможливо закрити. У такому випадку складіть список варіантів, як ви можете отримати бажану підтримку.

 

Джерело: Всеукраїнська програма ментального здоров’я 

ЯНГОЛИ У БІЛИХ ХАЛАТАХ

Майже 71% закладів охорони здоров’я Харківської міської ради зазнали різний ступень пошкоджень або часткових руйнацій. Нажаль клята війна забрала життя десяти наших медиків. Але отримання мешканцями міста героя Харкові кваліфікованої медичної допомоги не запинилося ні на один день! Попри численні бомбардування росією нашої медичної інфраструктури, Харків продовжує протистояти викликам повномасштабної війни та відновлювати лікарні.

Страшні цифри для країни в серці Європи у 21 сторіччі. Проте такою є наша жахлива реальність. Пам’ятаємо кожного і кожну, хто віддав своє життя в цій війні! Дякуємо кожному і кожній, хто сумлінно виконує неоціненну роботу з порятунку інших!

Сьогодні ми згадуємо стоматолога-терапевта Міської студентської лікарні Ганну Бєляєву. Вона закінчила Харківський державний медичний університет. Протягом деякого часу працювала медичною сестрою у Міській дитячій клінічній лікарні № 23, а з 1999 по 2022 роки – спочатку інтерном, а потім стоматологом-терапевтом у Міській студентській лікарні. До лав Збройних Сил України лікар вступила навесні 2022 року. Вона трагічно загинула у боях за Харків.

Сьогодні ми згадуємо Титаренко Владислава Вадимовича, який розпочав свою трудову діяльність у комунальному некомерційному підприємстві «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №25» Харківської міської ради на посаді лікаря-інтерна за спеціальністю «Хірургія» з серпня 2018 року, з липня 2021 року був переведений на посаду лікаря-хірурга. Владислав загинув при бомбардуванні Куп’янського пункту переливання крові у серпні 2023 року, виконуючи свій професійний обов’язок та рятуючи життя нашим військовим. Це була світла та добра людина, гарний спеціаліст та фахівець. Світла пам’ять!

Сьогодні ми згадуємо Дорошенко Людмилу Михайлівну, яка працювала в комунальному некомерційному підприємстві «Міська клінічна лікарня №8» Харківської міської ради молодшою медичною сестрою кардіологічного відділення №2. Людмила Михайлівна загинула внаслідок збройної агресії рф проти України у лютому 2022 року.

Сьогодні ми згадуємо Ільїну Маргариту Іванівну, медичну сестру, молодшу медичну сестру комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №7» Харківської міської ради. Вона загинула внаслідок збройної агресії рф проти України.

Сьогодні ми згадуємо Петричук Наталію Анатоліївну, лікаря вищої кваліфікаційної категорії комунального некомерційного підприємства «Міський клінічний пологовий будинок №7» Харківської міської ради, яка загинула внаслідок збройної агресії рф проти України.

Сьогодні ми згадуємо Носкову Тетяну Василівну, яка працювала в комунальному некомерційному підприємстві «Міська клінічна лікарня №2 імені проф. О.О. Шалімова» Харківської міської ради на посаді молодшої медичної сестри терапевтичного відділення з 30.04.2021року, загинула від осколкового поранення у грудну клітину на подвір’ї. Світла пам’ять!

Сьогодні ми згадуємо Темнікову Віру Володимирівну, яка в комунальному некомерційному підприємстві «Міська поліклініка №8» Харківської міської ради працювала на посаді реєстратора медичного та молодшої медичної сестри з 10.12.2012 року. Загинула 07.03.2022 року у місті Харкові.

Сьогодні ми згадуємо Кандибу Тетяну Дмитрівну, яка з січня 2002 року по 29.03.2022 року працювала в комунальному некомерційному підприємстві «Міська поліклініка №26» Харківської міської ради на посаді лаборанта. Загальний стаж роботи 48 років. Загинула 29.03.2022 року через вибухову травму, яку отримала внаслідок російського обстрілу м. Харкова. 

Сьогодні ми згадуємо Пархоменко Ліну Олександрівну, яка в комунальному некомерційному підприємстві «Міська поліклініка №26» Харківської міської ради працювала на посаді сестри медичної з жовтня 2006 року по квітень 2022 року. Загинула у квітні 2022 року внаслідок російської агресії. Світла пам’ять!

Сьогодні ми згадуємо Зінченко Яну Володимирівну, акушерку стаціонару у відділенні патології вагітних комунального некомерційного підприємства «Міський перинатальний центр» Харківської міської ради. Загинула в березні 2022 року в місті Харкові внаслідок збройної агресії рф проти України.

Вічна та світла пам’ять героям!

8 липня 2025 року – Всесвітній день боротьби з алергією

8 липня у всьому світі відзначається Всесвітній день боротьби з алергією, який вперше був проведений в 2005 році за рішенням Всесвітньої організації алергії.   

Від різних форм алергії сьогодні страждає приблизно кожен третій житель нашої планети. Кожна третя дитина в країнах Європи страждає алергією, а кожен десятий – на бронхіальну астму. При цьому кожне десятиліття кількість хворих на алергію подвоюється. Це, за прогнозами фахівців, призведе до того, що в найближчі роки більше 50% населення Землі страждатиме від алергічних захворювань. 

За даними статистики в м. Харкові за 1 квартал 2025 р. вперше зареєстровано хворих: 

 – атопічний дерматит – 122 серед дорослого населення, 89 серед підлітків у віці 15-17 років і 254 серед дітей до 14 років; 

 – на бронхіальну астму – 219 дорослих, 11 підлітків та 43 дитини; 

 – алергічний риніт – 380 випадків серед дорослого населення, 56 підлітків та 157 дітей. 

Алергією називається стан підвищеної чутливості організму по відношенню до певної речовини або речовин (алергенів), що розвивається при повторному впливі цих речовин. Механізм алергії полягає в утворенні в організмі комплексів антиген-антитіло, які в свою чергу викликають викид клітинами біоактивних речовин (гістаміну та інших медіаторів запалення таких як серотонін, цитокіни, простагландини) і далі весь каскад їх впливу на організм. В результаті алергічної реакції нормальна захисна функція імунної системи перетворюється в деструктивну, пошкоджуючи власні тканини. 

До найбільш поширених алергенів відносяться: 

  1. Побутові алергени: пил, в якому знаходяться мікроскопічні пилові кліщі і продукти їх життєдіяльності; цвілеві гриби; сухий корм для акваріумних рибок (дафнії); перо подушки; таргани і продукти їх життєдіяльності; 
  2. Пилкові алергени: злакові (пилок тимофіївки, овсяниці); бур’ян (амброзія, пилок полину); дерев (пилок берези, вільхи, ліщини, клена, дуба). 
  3. Харчові алергени: морепродукти (раки, креветки, мідії та ін.), молоко, яйця, злаки, мед, полуниця, цитрусові, шоколад, горіхи, кунжут і багато інших харчових алергенів. 
  4. Епідермальні алергени: шерсть, слина, лупа, пух, перо. 
  5. Лікарські алергени: антибіотики (ампіцилін, амоксицилін, цефаклор і ін.), анестетики. 
  6. Фізичні фактори: вітер, тепло, холод, механічні подразнення. 

Зовнішні симптоми алергії – це результат дії біоактивних речовин, які при алергічній реакції виділяються в кількості, що в сотні разів перевищують норму.

Алергія може проявлятися місцевими реакціями або мати загальний характер. 

До місцевих симптомів відносяться: 

 – набряк слизової носа, чхання, рясні виділення з порожнини носа (алергічний риніт), 

 – сльозотеча, печіння, свербіж, почервоніння і набряклість очей і шкіри навколо очей, відчуття наявності стороннього тіла в очах (алергічний кон’юнктивіт); 

 – відчуття першіння в горлі, утруднений вдих, напади задухи, свистяче дихання, задишка, кашель при алергії, найчастіше сухий, надсадний. 

 – відчуття закладеності вух і зниження слуху через порушення дренажу євстахієвої труби; 

 – висип, почервоніння, свербіж шкіри в місці контакту з алергеном, можливо, також екзема (контактний дерматит); 

 – нудота, біль у області живота, метеоризм, діарея (харчова алергія).

У деяких випадках алергічна реакція може набувати системний характер та викликати стани, які небезпечні для життя: набряк Квінке та анафілактичний шок. При набряку Квінке розвивається набряк язика, піднебіння і гортані, що може привести до задухи. У разі анафілактичного шоку різко знижується артеріальний тиск, порушується кровопостачання життєво важливих органів, відзначається утруднене ковтання, різка блідість шкірі, холодний липкий піт, запаморочення, втрата свідомості. Це стани, які при відсутності невідкладної медичної допомоги призводять до летального випадку.

Для виявлення чинників, що провокують розвиток алергії, проводяться тести, які поділяються на: тести на шкірі, слизових оболонках (in vivo) та тести, засновані на визначенні реакції сироватки крові при взаємодії з алергеном (in vitro). 

Для уникнення розвитку алергічних реакцій необхідно мінімізувати контакт з алергенами, а саме: 

  1. Не  вживати в їжу продукти, що містять сильні алергени, такі як коров’яче молоко, яйця, риба, горіхи, цитрусові, фрукти і овочі червоного і помаранчевого забарвлення та ін. 
  2. Своєчасно і ґрунтовно лікувати соматичні захворювання (гастрити, дискінезії жовчовивідних шляхів, дисбактеріози кишечника, хронічні тонзиліти і т.д.). 
  3. Вживати тільки ті медикаменти, які призначені лікарем, оскільки безконтрольний і у великій кількості прийом препаратів, особливо антибіотиків і жарознижуючих може сприяти розвитку алергічних реакцій. Доведено, що прийом 3-х і більше медикаментів одночасно, збільшують ймовірність розвитку алергії до 25%, якщо більше 5-ти медикаментів – до 50%. 
  4. Кімната людини, що страждає алергією, не повинна мати вовняних килимів і ковдр, пір’яних подушок, м’яких іграшок, книги повинні бути на полицях за склом і т.д. 
  5. Перш ніж заводити будь-яку домашню тварину, потрібно обов’язково перевірити, чи немає алергії на його шерсть.
  6. По можливості відмовтеся від прогулянок на природі вранці та вдень, коли дерева і рослини виділяють найбільшу кількість пилку; не виходьте з будівель у спеку та вітряну погоду; здійснюйте прогулянки у похмурі та дощові дні; користуйтеся на вулиці сонцезахисними окулярами; після повернення додому прийміть душ, промийте ніс та очі.

У кожної людини алергія індивідуальна, тому важливо своєчасно розібратися в її причинах, що має значення для ефективного лікування і профілактики алергічних хвороб.

У м. Харкові на базі алергологічного відділення КНП «Міська клінічна лікарні №27» ХМР (вул. Григорія Сковороди, 41) надається стаціонарна і ургентна допомога дорослому населенню. Допомога дитячому населенню надається в алергологічному відділенні КНП ХОР «Обласна дитяча клінічна лікарня №1», розташованому за адресою м. Харків, вул. Клочківська, 337а. 

ЯК ЗБЕРЕГТИ ЗДОРОВ’Я У СПЕКУ

Спека повертається в Україну, тож важливо особливо уважно ставитися до здоров’я — свого і найуразливіших близьких: дітей, людей літнього віку та тих, хто має хронічні захворювання.

 Сьогодні розповімо, як захиститися від впливу високих температур та що робити, якщо стався тепловий удар.

 Що таке тепловий удар?

Тепловий удар – це небезпечний стан, який може розвиватися у людини, яка довго перебуває під впливом прямих сонячних променів або у теплому приміщенні. Він виникає внаслідок перегрівання тіла та порушення теплового балансу і вимагає невідкладної допомоги лікарів.

 Коли варто запідозрити тепловий удар?

Якщо ви піддавалися впливу екстремальних температур, а тепер почуваєтеся зле, то про те, що ви маєте тепловий удар, можуть свідчити такі симптоми:
сплутаність свідомості, дезорієнтація,
 нудота і блювання,
 сильний головний біль,
 прискорене серцебиття, утруднене дихання,
 почервоніння шкіри, суха і гаряча на дотик шкіра,
 короткочасна втрата свідомості,
 підвищення температури тіла,
 втома.

 Що робити, якщо тепловий удар стався?

 Якщо ви підозрюєте тепловий удар у себе чи близьких, зателефонуйте за номером 103 – диспетчер допоможе вам сконтактувати з лікарем та за потреби надішле бригаду екстреної медичної допомоги.

 Перейдіть або перенесіть постраждалого у затінене прохолодне місце.
 Почніть охолоджувати постраждалого. Використовуйте прохолодні вологі рушники, льодяні пакети (прикладати на шию, пахвові западини, пах), щоб знизити температуру тіла.
 Якщо людина в свідомості, давайте їй пити воду, але невеликими порціями.
 Якщо блює — покладіть її на бік.
 Стежте за станом постраждалої людини: диханням, пульсом і свідомістю до прибуття медичної допомоги.

Тепловий удар є небезпечним станом, який може призвести до серйозних наслідків, тому важливо вміти розпізнавати його симптоми та знати, як надати першу допомогу.

Бережіть себе і дбайте про інших. 

Джерело: МОЗ України 

Перейти до вмісту