Skip to main content

Автор: med1

Телемедицина: інноваційний підхід до лікування

Телемедицина — це сучасний підхід до надання медичних послуг, що полягає в дистанційних консультаціях лікарів з пацієнтами за допомогою відеозв’язку, чатів або телефонних дзвінків. Вона стала надзвичайно популярною, особливо в умовах пандемії COVID-19, коли багато людей не мали можливості відвідувати лікарні через ризики для здоров’я.

Головною метою телемедицини є надання якісної медичної допомоги на відстані, що дозволяє знизити навантаження на лікарні та клініки, а також зробити медицину доступнішою. У сучасному світі телемедицина це необхідний елемент розвитку системи охорони здоров’я. Телемедичні сервіси, такі як лікар онлайн у Helsi, надають змогу отримувати швидкі консультації лікарів, які відповідають на запити пацієнтів у зручний для них час.

Історія розвитку телемедицини

Хоча концепція телемедицини існувала вже давно, її практичне застосування стало можливим лише з появою сучасних засобів зв’язку, таких як інтернет та мобільні телефони. Перші спроби дистанційних консультацій відбулися ще в середині 20-го століття, коли лікарі використовували телефон для консультування пацієнтів.

Проте, справжній розвиток телемедицини онлайн почався в 90-х роках з поширенням інтернету. З кожним роком технології удосконалювалися, що дозволило створювати платформи для надання повноцінних медичних послуг дистанційно. Тепер телемедицина доступна в багатьох країнах світу. Телемедицина в Україні також активно розвивається.

Як працює телемедицина онлайн?

Телемедицина онлайн працює через різні технології зв’язку, які дозволяють лікарям та пацієнтам спілкуватися на відстані. Зазвичай це відбувається за допомогою відеозв’язку, телефонних дзвінків або текстових повідомлень. Важливими компонентами є:

  1. Відеозв’язок: дає змогу лікарю візуально оцінити стан пацієнта.
  2. Онлайн-чати: дозволяють отримати консультацію у текстовому форматі.
  3. Телефонні консультації: актуальні для людей, які не мають доступу до відео або інтернету.

Платформи для телемедицини, як-от онлайн консультація лікаря, також інтегрують можливість завантаження результатів аналізів, історій хвороб та призначення рецептів.

Як відбувається консультація?

Процес телемедичної консультації зазвичай включає такі етапи:

  1. Реєстрація на платформі. Спочатку пацієнт реєструється на обраній платформі для отримання медичних послуг.
  2. Вибір спеціаліста. Після реєстрації пацієнт вибирає лікаря, який підходить для його медичного питання.
  3. Проведення консультації. Лікар та пацієнт зв’язуються через відео, чат або телефон, де обговорюють симптоми, стан здоров’я та подальші дії.
  4. Отримання рекомендацій. Після консультації пацієнт отримує рекомендації щодо лікування або подальших дій.

Цей процес дозволяє значно прискорити надання медичних послуг, роблячи їх більш доступними для всіх.

Переваги телемедицини

Телемедицина має чимало переваг, які роблять її привабливою як для пацієнтів, так і для лікарів. Серед основних:

  • Зручність. Пацієнти можуть отримати медичну допомогу, не виходячи з дому, що є особливо корисним для людей з обмеженою мобільністю або тих, хто живе у віддалених регіонах.
  • Швидкість. У порівнянні з традиційними візитами до лікарні, консультації онлайн проводяться швидше, без потреби очікування у черзі.
  • Доступність. Навіть у віддалених районах країни люди можуть звернутися до лікаря за допомогою телемедицини. Це значно полегшує доступ до спеціалістів.
  • Економія коштів. Зменшуються витрати на транспорт та час, який довелося б витратити на дорогу до клініки.

Окрім цього, додатки для телемедицини, такі як Helsi, дозволяють спланувати онлайн прийом лікаря в будь-який момент, що робить послуги ще більш зручними.

Якісна підтримка пацієнтів

Телемедицина онлайн дозволяє зменшити навантаження на лікарів та лікарні, надаючи можливість швидко отримати рекомендації. Це особливо важливо під час масових захворювань, коли фізичні відвідування медичних закладів можуть бути обмежені. Додатково, телемедицина забезпечує постійну комунікацію з лікарем, що дозволяє відстежувати динаміку стану пацієнта та вчасно коригувати лікування. Вона також є незамінною для людей із хронічними захворюваннями, які потребують регулярних консультацій, але не завжди можуть фізично відвідувати лікарню.

Недоліки та обмеження телемедицини

Попри всі свої переваги, телемедицина це не універсальне рішення для всіх випадків. Існують деякі обмеження, які можуть вплинути на ефективність телемедичних консультацій.

  1. Відсутність фізичного контакту. Лікар не може провести фізичний огляд пацієнта, що обмежує можливість точної діагностики.
  2. Технічні проблеми. Якість зв’язку або технічні неполадки можуть стати перешкодою для проведення консультації.
  3. Необхідність технологій. Для телемедицини потрібен доступ до інтернету та сучасних гаджетів, що може бути проблемою для деяких людей.

Телемедицина в Україні

Телемедицина в Україні за останні роки набула значного поширення. Особливо великий поштовх до розвитку ця сфера отримала під час пандемії COVID-19, коли лікарі та пацієнти були змушені шукати альтернативні шляхи надання та отримання медичної допомоги.

Наприклад, платформа Helsi пропонує послуги онлайн-консультацій, запису на прийом та відправлення електронних рецептів. Завдяки інтуїтивному інтерфейсу, користувачі можуть легко знайти потрібного лікаря, переглянути доступні години прийому та швидко записатися на консультацію. Окрім того, система Helsi дозволяє зберігати медичну історію пацієнтів, що забезпечує зручний доступ до попередніх призначень та результатів обстежень. Це полегшує процес лікування та моніторингу здоров’я. Крім того, сервіс надає зручні інструменти для нагадувань про прийом ліків та записів на прийоми через SMS або електронні повідомлення.

Телемедицина в Україні – збільшення кількості консультацій

В умовах війни телемедицина набула особливого значення, адже вона дозволяє забезпечити доступ до медичних послуг навіть у віддалених або небезпечних регіонах. Це поняття включає не лише консультування пацієнтів телефоном, але й застосування спеціалізованих телемедичних платформ для діагностики, лікування та реабілітації.

За даними Національної служби здоров’я України, у 2023 році українські лікарі провели понад 9,8 мільйона дистанційних взаємодій із пацієнтами. Хоча частка телемедичних консультацій наразі складає лише близько 6% від загальної кількості, кількість віддалених консультацій продовжує зростати, що свідчить про підвищену потребу в таких послугах. Так у 2022 році було зареєстровано 6,9 мільйона телеконсультацій, а у 2021 році – 5,7 мільйона, що становить відповідно 4,3% і 5,2% від усіх консультацій (медичних, домашніх і телеконсультацій), зареєстрованих в ЕСОЗ.

Дослідження, проведене в межах проєкту «Сталий розвиток національних систем охорони здоров’я (LHSS)», показало, що серед пацієнтів, які отримують дистанційні консультації, найбільшу групу складають люди з хронічними захворюваннями, маломобільні особи та мешканці прифронтових областей. Це дозволяє забезпечити їм безперервний доступ до медичної допомоги, що особливо важливо в умовах нестабільної ситуації.

Більшість телемедичних консультацій здійснюється через телефонні дзвінки або відеозв’язок, що полегшує обмін медичними даними між лікарями та пацієнтами.

 

Джерело: https://helsi.me

Ветерани: як допомогти їм адаптуватися в цивільному житті

Повернення з війни – це завжди виклик. Для ветеранів це означає не лише адаптацію до мирного життя, а й пошук місця у суспільстві, яке часто не розуміє їхніх переживань. Як громада може полегшити цей шлях?

Ділимось ключовими порадами, які запропонував американський письменник і журналіст Себастьян Юнгер у подкасті «Простими словами», що виходить у межах ініціативи першої леді Олени Зеленської із впровадження Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?».

  1. Забезпечити відчуття приналежності  

На війні солдати відчувають сильний звʼязок зі своїм підрозділом, адже це питання виживання. У мирному житті ветерани часто втрачають це відчуття єдності. Завдання громади – створити нові соціальні зв’язки.  

Як це зробити? Запрошуйте ветеранів до участі у місцевих ініціативах, волонтерських проєктах, спортивних чи культурних подіях. Головне – щоб вони відчули себе потрібними.

  1. 2. Слухайте без осуду  

Юнгер наголошує: найгірше, що можна зробити, – це ігнорувати або перекреслювати досвід ветерана. Багато з них повертаються з психологічними травмами, і розповіді про пережите можуть бути частиною їхнього зцілення.  

Що робити? Створіть простір для відвертого діалогу. Слухайте з емпатією, без бажання дати пораду чи засудити.

  1. Визнання замість співчуття  

Ветерани не потребують жалю – вони хочуть розуміння і визнання їхніх зусиль. Для них важливо знати, що суспільство цінує їхній внесок.  

Що можна зробити? Організуйте локальні подяки, події чи виставки, присвячені історіям ветеранів. Не зводьте їхню роль лише до війни – підкресліть їхні досягнення у мирному житті.

  1. Допомагайте працевлаштуватися  

Для багатьох ветеранів найбільший виклик після повернення – знайти роботу, яка відповідає їхнім навичкам і можливостям. Громада може допомогти, створюючи спеціальні програми або підтримуючи бізнеси, які наймають ветеранів.  

Як це зробити? Може спрацювати проведення тренінгів, курсів перекваліфікації або менторства для ветеранів. Ветеранський бізнес – ще один спосіб створити середовище підтримки.

  1. Залучення сімей до адаптації  

Родини ветеранів також переживають трансформацію. Інколи вони навіть більше потребують допомоги, адже їхня підтримка стає ключовою для адаптації ветерана.  

Що варто робити? Проводьте сімейні зустрічі, терапії або інформаційні сесії для родичів. Розуміння специфіки ПТСР або адаптаційного синдрому допоможе краще підтримати близьких.

 Юнгер наголошує, що повернення ветеранів – це спільний виклик. Громада, яка приймає і підтримує своїх захисників, стає сильнішою. Нам варто змінювати ставлення до ветеранів із пасивного «вони повернулися» на активне «ми разом будуємо майбутнє».  

Пам’ятаймо: кожен ветеран – це людина, яка пожертвувала своїм спокоєм заради нас. Давайте зробимо все можливе, щоб вони знайшли своє місце у нашій спільноті.  

Довідка: Себастьян Юнгер – воєнний кореспондент, режисер, автор бестселерів за версією New York Times, серед яких книга «Племʼя. Про повернення з війни й належність до спільноти».

Сезон «Наука стійкості» подкасту «Простими словами» від The Village Україна виходить у межах ініціативи першої леді Олени Зеленської із впровадження Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?». Проєкт реалізовано у співпраці з Координаційним центром з психічного здоров’я Кабінету Міністрів України за підтримки ВООЗ.

 

Розмову можна прослухати на подкаст-платформах:

Apple Podcasts – https://apple.co/3YNzmzc

SoundCloud – https://bit.ly/3YtxmdY

Spotify – https://spoti.fi/4fpU3Xi

YouTube Music – https://bit.ly/40skQhe

YouTube – https://www.youtube.com/watch?v=vfCHTH18KJQ

 

Джерело: МОЗ України

Святкуємо безпечно: як уникнути харчових отруєнь на свята

Наближаються свята, а з ними й застілля в колі сім’ї та друзів. На столах з’являться різноманітні страви, які потім зберігатимуться в холодильнику в умовах відключень електроенергії. Якщо харчові продукти та готову їжу неправильно зберігати, їх можуть вражати різні патогенні мікроорганізми, що, своєю чергою, призводять до отруєнь.

Минулого року в період різдвяних свят фахівці спостерігали збільшення кількості випадків захворювання на ГКІ (гострі кишкові інфекції): 6527 випадків у грудні 2023-го – січні 2024-го року проти 5764 випадків ГКІ у грудні 2022-го – січні 2023-го року.

Як уберегтися від отруєнь харчовими продуктами, нагадує Центр громадського здоров’я.

Отруєння харчовими продуктами спричиняють бактерії, віруси та паразити

Найбільший ризик інфікування цими патогенами мають такі продукти:

  • сирі яйця;
  • непастеризоване молоко;
  • домашня консервація;
  • сирі м’ясо, риба та морепродукти;
  • м’які сири з непастеризованого молока (наприклад, брі, камамбер, сири з блакитними прожилками);
  • кондитерські вироби з кремом.

П’ять порад, щоб запобігти зараженню продуктів мікроорганізмами до та після приготування страв удома:

  1. Обов’язково мийте руки з миломперед приготуванням їжі. Регулярно очищайте кухонні поверхні та приладдя. 
  2. Сирі та готові продукти нарізайте на окремих дошках.Заведіть окрему дошку та ніж для м’яса та риби, щоб не забруднювати готову їжу мікроорганізмами, які можуть бути в сирих продуктах.
  3. Термічно обробляйте сирі продукти перед вживанням.Переконайтеся, що риба чи м’ясо добре проварилися, пропеклися чи просмажилися перед подачею на стіл та вживанням.
  4. Пильнуйте, щоб продукти були свіжі.Перевіряйте термін придатності продуктів. Якщо вигляд чи запах викликають сумніви — викиньте, ризикувати не варто.
  5. Не залишайте їжу на столі довше, ніж на дві години. Після святкування одразу приберіть їжу, яка залишилась, у холодильник, особливо салати з майонезом, кремові десерти та холодець.

У громадських закладах: 

  • купуйте харчові продукти в перевірених торгівельних мережах та постачальників;
  • обирайте перевірені ресторани чи кафе з хорошою репутацією; 
  • не соромтеся просити персонал замінити вам страву, якщо її якість викликає сумніви.

Що робити у разі отруєння? 

Найбільш вразливими до харчових отруєнь є діти, вагітні жінки, люди похилого віку та люди з ослабленим імунітетом.

Отруєння може проявлятися через нудоту, біль у животі, блювоту чи/та діарею, і мати небезпечні ускладнення з необхідністю ушпиталення через  зневоднення, тривалу лихоманку чи навіть порушення зору.

Якщо ви або ваші близькі, а надто діти, відчули симптоми харчового отруєння, якнайшвидше зверніться до лікаря — не займайтеся самолікуванням!

Дотримання цих порад допоможе провести свята з радістю та без клопотів через здоров’я.

 

Джерело: Центр громадського здоров’я МОЗ України

Переохолодження й обмороження: ознаки й перша допомога

Переохолодження може статися навіть за відносно теплої погоди (вище 4°C), якщо людина промокла, спітніла або довго перебувала на холодному вітрі. А з настанням морозів ризик переохолоджень та обморожень зростає ще більше. 

Зниження температури тіла нижче 35°C негативно впливає на життєво важливі органи і системи – серце, мозок та легені. Без вчасної й належної допомоги переохолодження може призвести до смерті.

Як уберегтися від переохолодження та обмороження в холодну пору?

  • тримайте голову й кінцівки в теплі: носіть шапку, шарф і рукавички;
  • захищайтеся від вітру й вологи: носіть кілька шарів вільного одягу;
  • рухайтеся: це прискорює кровообіг і не дає замерзнути, водночас уникайте надмірного спітніння;
  • перевдягайтеся в сухе: якнайшвидше змінюйте вологий одяг на сухий;
  • дотримуйтеся балансу харчування та гідратації, не вживайте алкоголь! 

Чинники, які значно підвищують ризик переохолодження:

  • висока вологість і сильний холодний вітер;
  • мокрий або тісний одяг і взуття;
  • нерухоме положення;
  • алкогольне чи наркотичне сп’яніння;
  • зневоднення;
  • недостатнє харчування.

Ознаки переохолодження

Людина з переохолодженням часто не усвідомлює свого стану, адже симптоми з’являються поступово. Першими ознаками можуть бути:

  • тремтіння — це свого роду намагання організму зігрітися;
  • бліда холодна шкіра;
  • нечітке мовлення;
  • повільне, поверхневе дихання;
  • слабкий пульс;
  • порушення координації рухів;
  • сонливість;
  • сплутана свідомість та/або втрата свідомості.

Як допомогти у разі переохолодження:

  • захистіть людину від дії холоду: обережно перемістіть її в тепле місце, укрийте від вітру (особливо шию та голову), ізолюйте від холодної землі, підклавши під людину суху ковдру;
  • мокрий одяг обережно зніміть, вдягніть людину в сухе й тепле та накрийте сухою ковдрою, а краще термоковдрою;
  • запропонуйте попити чогось теплого й солодкого — без алкоголю;
  • якщо треба зігріти людину додатково, робіть це поступово, зосередившись на центрі тіла. Прикладайте теплі (не гарячі) сухі компреси до шиї, грудей, паху. Водяну або хімічну грілку перед прикладанням загорніть у рушник.

Під дією низьких температур може виникати обмороження

Обмороження спричиняє локальне ушкодження тканин і найчастіше вражає пальці, кисті, стопи, вуха, обличчя, ніс.

Розрізняють чотири ступені обмороження:

  • перший ступінь: шкіра постраждалої людини бліда, дещо набрякла, чутливість уражених ділянок знижена або повністю відсутня;
  • другий ступінь: характеризується глибшим ураженням шкіри, на поверхні якої з’являються пухирі з прозорою рідиною. Водночас людину лихоманить, підвищується температура тіла;
  • третій ступінь: спостерігається омертвіння шкіри, з’являються пухирі, наповнені рідиною темно-червоного кольору, навколо омертвілої ділянки розвивається запальний вал, виникає ризик розвитку гангрени, спостерігається значне погіршення самопочуття;
  • четвертий ступінь: з’являються пухирі, наповнені чорною рідиною. Загальний стан постраждалого важкий, присутні ознаки шоку.

Перша допомога за ознак обмороження:

  • викличте бригаду екстреної медичної допомоги за номером 112;
  • не пошкоджуйте цілісність пухирів у ділянці обмороження;
  • накладіть на уражені ділянки стерильні сухі марлеві пов’язки без тиску;
  • не масажуйте, не розтирайте та не грійте обморожені ділянки;
  • забезпечте постійний нагляд за потерпілим до прибуття медиків.

 

Джерело: Центр громадського здоров’я МОЗ України

Тестування на ВІЛ та вірусні гепатити B і C: які є методи і чому важливо регулярно тестуватися

За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), на кінець 2023 року у світі налічувалося 39,9 мільйона людей, які живуть з ВІЛ. Понад 354 мільйони людей живуть з хронічним вірусним гепатитом B (ВГB) або C (ВГC).

В Україні, за офіційними даними станом на 01.01.2024 року, під медичним наглядом перебувало 157 435 людей, які живуть з ВІЛ. 

За оціночними даними 2019 року, в Україні інфіковано ВГC орієнтовно 5% населення, з них близько 3,6% мають хронічний вірусний гепатит C. Вірусним гепатитом B, за цими ж оцінками, інфіковано 1,5% населення. Однак багато людей, які живуть з ВІЛ та/або вірусними гепатитами (ВГ), не знають про це. 

В умовах війни ризики інфікування ВІЛ та вірусними гепатитами зростають. Це відбувається через збільшення кількості травм, поранень, контактів з кров’ю та неможливістю всюди належниим чином забепечити інфекційний контроль обмеженим доступом до бар’єрної контрацепції. Саме тому потреба в тестуванні на ці інфекції стає ще актуальнішою.

Своєчасно встановлений діагноз та вчасно розпочате лікування дозволяє зменшити смертність, подальше поширення ВІЛ-інфекції та вірусних гепатитів і уникнути серйозних ускладнень для здоров’я людини.

Аби вчасно виявити ВІЛ-інфекцію або вірусний гепатит B чи C знадобиться лише кілька крапель крові і до 30 хвилин часу.

Методи діагностики ВІЛ-інфекції і вірусних гепатитів

Обстеження дітей старше 18 місяців, підлітків та дорослих на ВІЛ-інфекцію та вірусні гепатити B і C здійснюють у відповідності до рекомендацій ВООЗ із застосуванням серологічних методів діагностики:

  • інструментальні методи — імуноферментний (імуно/хемолюмінесцентний) аналіз;
  • швидкі тести.

Імуноферментний аналіз дослідження крові на вміст серологічних маркерів ВІЛ та вірусних гепатитів B і C проводиться із застосуванням спеціального обладнання, тому здійснюється лише в лабораторіях закладів охорони здоровя; проведення цього аналізу потребує від декількох годин до кількох днів для отримання результату.

Здебільшого, такий метод використовується для дослідження великої кількості зразків крові пацієнтів (наприклад, під час обстеження крові донорів, а також для обстеження вагітних жінок).

Швидкі тести не поступаються за своєю точністю інструментальним методам, але дозволяють отримати результат тестування вже через 15–30 хвилин. До того ж отримати послугу з тестування на ВІЛ або вірусні гепатити B і C можна безпосередньо під час звернення до сімейного лікаря або іншого надавача послуг зі скринінгу (див. далі).

Зробити тест на ВІЛ та/або вірусні гепатити можна:

  • у сімейного лікаря;
  • у неурядових організаціях;
  • у закладах охорони здоров’я, позначених на картах:
  • де зробити тест на вірусні гепатити — карта закладів на сайті Центру громадського здоров’я України: https://tinyurl.com/mtscehdu
  • де зробити тест на ВІЛ — карта закладів: https://tinyurl.com/bcv9m4xn

Всі обстеження пропонуються безоплатно та конфіденційно, оскільки ці послуги входять до складу різних пакетів послуг Програми медичних гарантій.

Упродовж Європейського тижня тестування до проведення тестувань також долучаються обласні центри контролю та профілактики хвороб (ЦКПХ). Анонси дат і місць заходів з тестування у вашому регіоні читайте на сторінці відповідного ЦКПХ в соціальних мережах.

Що робити, якщо результат тесту позитивний?

Не панікуйте. Зверніться до лікаря. За його призначенням вам зроблять додаткові дослідження, щоб підтвердити чи спростувати результат тестування. У разі підтвердження діагнозу, лікар призначить відповідне лікування. 

У випадку вірусного гепатиту C лікування триває від 3 до 6 місяців — 90–95% хворих повністю одужує. Лікування вірусного гепатиту В у більшості випадків є пожиттєвим, і хоча не досягається повного одужання, лікарські засоби ефективно контролюють вірус в організмі та запобігають ураженню печінки. Чим раніше буде виявлено вірус та розпочато лікування – тим вищі шанси на повне одужання або контроль вірусу.

Пацієнтам, яким встановлено діагноз ВІЛ-інфекція, пропонується антиретровірусна терапія (АРТ) для зниження вірусного навантаження в організмі до невизначального рівня, внаслідок чого людина не може передати вірус іншим.

Наразі існують ефективні ліки, які закуповуються державою. Відтак лікування ВІЛ та вірусних гепатитів є безоплатним для пацієнтів.

 

Джерело: Центр громадського здоров’я МОЗ України

Цифровізація новий рівень зручності та прозорості в системі оцінювання

З 1 січня 2025 року в Україні запрацює цифровізований процес оцінювання повсякденного функціонування на базі багатопрофільних лікарень, що замінить застарілу медико-соціальну експертизу (МСЕК).

Нова система ґрунтується на електронних рішеннях, що дозволять відмовитися від паперових справ і зробити процеси оцінювання прозорими. Лікуючі лікарі та експертні команди отримають безкоштовний доступ до сучасної, більш ефективної електронної системи.

Як це працюватиме?

Пацієнт зможе онлайн обрати заклад для оцінювання зі списку доступних за можливими профілями команд.

Лікуючий лікар направлятиме пацієнта через нову електронну систему, не потребуючи рішення ЛКК.

 Система обере для справи одну з профільних команд відповідно до діагнозу, обираючи мінімум з двох.

 Система поставить справу в розклад однієї з профільних команд, але працівники не знатимуть своїх справ до дня розгляду, а пацієнт не знатиме лікарів.

 Пацієнт отримає сповіщення про час і місце оцінювання на email чи листом, а також це побачить лікуючий лікар в електронній системі та зможе повідомити пацієнту.

 Під час оцінювання фіксуються позиції кожного члена експертної команди та результуючі рішення, які підписуються кожним членом.

 Рішення команди надсилається лікуючому лікареві та пацієнту в електронній формі. Також його можна буде роздрукувати з системи.
Подальші перспективи.

Заплановано, що система в майбутньому буде інтегрована з електронною системою охорони здоровʼя (ЕСОЗ) для спрощення ведення справ та оцінювання, а також з інформаційними системами Міністерства соціальної політики, Міністерства економіки, Міністерства освіти та інших інституцій. Це дозволить зробити процес підтримку людей з інвалідністю ще зручнішим, прозорішим і швидшим.

Перейти до вмісту