Перейти до основного вмісту

Автор: med1

ВЕРЕСЕНЬ — МІСЯЦЬ ОБІЗНАНОСТІ ПРО ЗАПОБІГАННЯ САМОГУБСТВАМ

Мета Місяця обізнаності про запобігання самогубствам — підвищити рівень поінформованості щодо запобігання самогубствам і зменшити стигму, що заважає людям ділитися переживаннями та вчасно отримувати допомогу. Замовчування своїх почуттів — лише поглиблює біль. Промовлені слова підтримки чи прохання про допомогу можуть врятувати життя. 

Протягом вересня Центр громадського здоров’я розповідатиме: 

  • як розпізнати ознаки суїцидальної поведінки;
  • які бувають фактори захисту та фактори ризику самогубств;
  • як правильно підтримати людину в кризовому стані;
  • куди звернутися по допомогу — телефони довіри, онлайн-ресурси тощо;
  • про роль підтримки оточення в запобіганні кризовим ситуаціям;
  • про важливість створення безпечного середовища без осуду й стигми для запобігання суїцидам тощо.

Базові навички психоосвіти допомагають запобігти самогубству

Розуміння причин появи суїцидальних думок і намірів, уміння розпізнавати тривожні сигнали, знання про фактори ризику, фактори захисту та доступні ресурси професійної підтримки — усе це є базовими навичками психоосвіти, які дають змогу надати допомогу собі та тим, хто поруч. Вони дозволяють:

  • вчасно розпізнати кризу. Базові навички дають змогу виявити ознаки суїцидальної кризи у себе або у близьких людей ще до того, як ситуація стане критичною. Чим раніше ви помітите ці сигнали, тим швидше зможете запропонувати чи звернутися по допомогу;
  • надати ефективну підтримку. Варто знати, як правильно спілкуватися з людиною, яка перебуває у кризі, без осуду, як виражати турботу та розуміння, куди можна звернутися по професійну допомогу; 
  • зміцнити власні ресурси. Базові навички психоосвіти — це не лише про підтримку інших, а й про турботу щодо власного психічного здоров’я. Розуміння своїх емоційних потреб і вміння вчасно звертатися по допомогу дозволяє запобігти виникненню кризи;
  • зменшити стигматизацію. Знання механізмів появи суїцидальних думок та поведінки допомагає позбутися упереджень. Розуміння, що суїцидальність — це не прояв слабкості, а наслідок сильного емоційного болю та виснаження, створює атмосферу, в якій люди не бояться говорити про свої почуття та шукати допомогу.

Самогубству можливо запобігти. Навіть якщо труднощі здаються нездоланними та видається, що все навколо втратило сенс, життя точно варте того, щоб мати продовження. Людський досвід доводить, що найважчі періоди змінюються на нові сенси, можливості та ресурси.

 

Джерело: Центр громадського здоров’я МОЗ України

ОЦІНЮВАННЯ ПОВСЯКДЕННОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ: ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ВЗАЄМОДІЇ

Оцінювання повсякденного функціонування — це підхід, що дозволяє визначити, як стан здоровʼя людини впливає на її здатність до повсякденних дій: пересування, самообслуговування, спілкування, навчання, виконання роботи тощо. Це оцінювання може стати підставою для встановлення інвалідності, призначення підтримки або реабілітаційних послуг.

Права людини під час цього процесу захищені законодавством. Кожен має право на обʼєктивне, фахове й поважне ставлення під час розгляду своєї справи. У цій статті — все, що варто знати про взаємодію з експертною командою: що можуть попросити, що має право вимагати людина, як перевірити правильність рішення, які бувають порушення та як діяти, якщо ваші права не були дотримані.

Ваша участь у процесі оцінювання: що можуть запитати

Під час оцінювання експертна команда може звернутися до людини або її представника з додатковими запитами. Це частина стандартної процедури, спрямованої на точність і законність ухваленого рішення.

Документи для ідентифікації

Перед початком оцінювання обов’язково потрібно пред’явити документ, що посвідчує особу (паспорт або інший офіційний документ з фото). Якщо присутній представник — також документи, що підтверджують його повноваження (довіреність, заява, посвідчення опікуна тощо).

Підписи на різних етапах

У деяких випадках у закладі можуть попросити підписати:

  • підтвердження ознайомлення з інформацією у направленні;
  • підтвердження отримання витягу з рішення експертної команди;
  • заяву про надання копії паперової справи або інших документів (за бажанням).

Що перевірити у витягу з рішення та ІПР

Після оцінювання важливо перевірити правильність усіх даних у витягу з рішення та (за наявності) в індивідуальній програмі реабілітації:

  • особисті дані (ПІБ, дата народження, серія та номер документа);
  • зазначене рішення (чи відповідає воно реальному стану);
  • наявність рекомендованих послуг, ДЗР, медичних виробів;
  • точність формулювань щодо причинно-наслідкового зв’язку;
  • заповнення всіх передбачених формою полів.

У разі виявлення помилки слід звернутися до тієї ж експертної команди з проханням внести виправлення.

Внутрішні обговорення експертної команди

У процесі засідання експертна команда може тимчасово попросити людину залишити приміщення. Це дозволяє лікарям провести внутрішнє обговорення без впливу зовнішніх чинників. Такий підхід є стандартною практикою і спрямований на об’єктивність оцінювання.

Ваші права під час оцінювання

Під час проходження оцінювання повсякденного функціонування людина має низку прав. Їх дотримання — запорука справедливого та законного процесу.

Хто саме має робити направлення

Направлення на оцінювання повсякденного функціонування формує саме той лікар, який надає медичну допомогу людині з основного захворювання або стану, що стало підставою для оцінювання. Якщо людині вже видано консультативний висновок або медичне заключення, у якому зазначено рекомендацію щодо проведення оцінювання, — направлення має оформити той лікар, який підписав цей документ. Це може бути вузький спеціаліст, лікар у стаціонарі чи будь-який інший лікар, який супроводжує лікування. Людина не повинна самостійно шукати іншого лікаря, аби оформити направлення. Винятком можуть бути лише випадки, коли лікування завершено або немає доступу до закладу, де його проводили — тоді зібрані документи можна передати іншому лікарю, який зможе сформувати направлення. Але в першу чергу це відповідальність саме того лікаря, який дав рекомендацію щодо оцінювання.

Людина має право бути поінформованою про всі ключові етапи процесу оцінювання:

  • Дата, час і місце оцінювання.Цю інформацію надсилають на електронну пошту або рекомендованим листом, відповідно до зазначеного в направленні. За потреби її можна уточнити у свого лікаря або адміністратора закладу.
  • Стан справи.Дані про статус направлення та дату оцінювання доступні через адміністратора закладу охорони здоров’я. Контакти адміністраторів — на дашборді МОЗ.
  • Процедура оцінювання.Людина має право ставити запитання експертній команді щодо процесу оцінювання та змісту рішення.
  • Результати оцінювання.Після ухвалення рішення людина має право отримати роз’яснення щодо обґрунтування висновку. Якщо у висновку передбачені рекомендації (зокрема щодо допоміжних засобів або послуг), їх мають пояснити — як і де реалізувати, які подальші дії потрібні.
  • Порядок оскарження.Якщо рішення експертної команди викликає сумніви, людина має право знати, як його можна оскаржити. Детальніше — у відповідному розділі на сайті МОЗ.

Що можна надати додатково

У день оцінювання ви маєте право передати нові або оновлені медичні документи, які не були включені в направлення. Експертна команда зобов’язана розглянути їх до ухвалення рішення.

Право на присутність представника

Людина може залучити до участі в оцінюванні уповноважену особу (наприклад, лікуючого лікаря, соціального працівника, адвоката). Для цього потрібно заздалегідь подати заяву та документи, що підтверджують повноваження.

Аудіо- або відеофіксація

Ви маєте право здійснювати аудіо- або відеозапис процесу оцінювання. Для цього слід попередити експертну команду письмово. Якщо члени команди не згодні на зйомку з обличчями — фіксація дозволяється без відео зображення лікарів.

Не допускається публічне використання записів відео-, аудіофіксації розгляду справи без згоди осіб, що присутні на них.

Отримання паперових документів і їх копій

Можна отримати:

  • копію направлення — підписану лікарем або адміністратором, із печаткою (за наявності технічної можливості);
  • витяг з рішення — у необхідній кількості примірників, прошитий, пронумерований, з печаткою на кожній сторінці;

Виправлення неточностей

Якщо після оцінювання виявлено помилки у:

  1. даних людини (ПІБ, дата народження тощо),
  2. формулюваннях рішення,
  3. переліку засобів або послуг,
  4. причинно-наслідкових зв’язках

можна звернутися до експертної команди з проханням внести коригування.

Як діяти, якщо ваші права порушено

Якщо під час оцінювання повсякденного функціонування виникли порушення або незаконні дії, важливо вчасно зафіксувати ситуацію та скористатися доступними механізмами захисту.

Куди звертатися зі скаргою:

  • До керівника закладу охорони здоровʼя, де проводилося оцінювання.
  • На гарячу лінію МОЗ України 0800 505 201

Процес оцінювання повсякденного функціонування має бути прозорим, зрозумілим і людяним. Знання своїх прав і розуміння того, як має відбуватись взаємодія з експертною командою, дає змогу впевнено проходити всі етапи процесу. Система змінюється — і участь кожної людини допомагає зробити її кращою.

 

Джерело: МОЗ України

ЯК ПІДГОТУВАТИ НАПРАВЛЕННЯ НА ОЦІНЮВАННЯ ПОВСЯКДЕННОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ

Оцінювання повсякденного функціонування — це процедура, яка допомагає встановити, як стан здоров’я людини впливає на її повсякденне життя. Проходження цього оцінювання може бути підставою для отримання підтримки, соціальних послуг, реабілітації або встановлення інвалідності.

Хто може направити на оцінювання

Направлення на оцінювання повсякденного функціонування формує:

  • лікуючий лікар, який веде медичну документацію людини та може обґрунтувати потребу в оцінюванні;
  • голова військово-лікарської комісії (ВЛК) — у випадках, коли людина проходила огляд ВЛК і потребує встановлення інвалідності або іншої цілі оцінювання.

Направлення військовослужбовців

Військова частина не оформлює направлення на оцінювання повсякденного функціонування безпосередньо. Це можуть зробити:

  • лікуючий лікар (профільний або сімейний — якщо немає доступу до профільного фахівця);
  • голова військово-лікарської комісії (ВЛК).

Що можна зробити:

  • якщо є можливість, пройти оцінювання під час відпустки за станом здоров’я, звернувшись до свого лікуючого лікаря;
  • якщо перебуваєте у військовій частині, звернутися до медичного працівника з проханням:
  • направити на проходження ВЛК, яка має право оформити направлення на оцінювання повсякденного функціонування;
  • або направити на консультацію до профільного лікаря, який після огляду зможе сформувати електронне направлення.

Коли лікар має сформувати направлення

Лікуючий лікар зобов’язаний сформувати направлення на оцінювання повсякденного функціонування, якщо наявна хоча б одна з таких підстав:

  • захворювання або травма триває понад 4 місяці(для туберкульозу — понад 10 місяців);
  • у людини є незворотні зміниу стані здоров’я;
  • проведено медичне втручанняз визначеного переліку (наприклад, ампутація, ендопротезування, трансплантація);
  • встановлено діагноз, який входить до затвердженого переліку;
  • настав строк повторного оцінювання, якщо інвалідність вже була встановлена.

Перелік критеріїв визначено постановою Кабінету Міністрів України № 1338.

Лікар, який формує направлення, має обґрунтувати його для експертної команди. Якщо лікар сумнівається або не має достатньої спеціалізації для аналізу конкретного випадку, він може направити пацієнта до вузькопрофільного спеціаліста для уточнення діагнозу або отримання додаткових висновків.

Направлення на оцінювання повсякденного функціонування формує саме той лікар, який надає медичну допомогу людині з основного захворювання або стану, що стало підставою для оцінювання. Якщо людині вже видано консультативний висновок або медичне заключення, у якому зазначено рекомендацію щодо проведення оцінювання, — направлення має оформити той лікар, який підписав цей документ. Це може бути вузький спеціаліст, лікар у стаціонарі чи будь-який інший лікар, який супроводжує лікування. Людина не повинна самостійно шукати іншого лікаря, аби оформити направлення. Винятком можуть бути лише випадки, коли лікування завершено або немає доступу до закладу, де його проводили — тоді зібрані документи можна передати іншому лікарю, який зможе сформувати направлення. Але в першу чергу це відповідальність саме того лікаря, який дав рекомендацію щодо оцінювання.

Продовження тимчасової непрацездатності (МВТН)

Якщо стан здоров’я не дозволяє повернутися до роботи після тривалого лікування, лікар може направити на оцінювання повсякденного функціонування для продовження МВТН.

Щоб уникнути перерви у листку непрацездатності, направлення бажано оформити заздалегідь — приблизно за 10–20 днів до завершення встановленого терміну. Такі направлення розглядають пріоритетно, зазвичай упродовж 5 днів. Експертна команда може рекомендувати продовження МВТН, але остаточне рішення про термін продовження приймає лікуючий лікар.

Якщо після закінчення продовженого МВТН стан здоров’я і далі не дозволяє працювати, лікар знову може направити на оцінювання.

Що робити, якщо лікар відмовив у направленні?

Якщо людина не погоджується з рішенням лікаря, вона має кілька варіантів дій:

  1. Звернутися за консультацією до іншого фахівця.
  2. Подати запит на повторний розгляд ситуації.
  3. Якщо відмова лікаря була безпідставною, можна звернутися зі скаргою до керівництва закладу охорони здоров’я або на гарячу лінію МОЗ.

Які документи потрібні

Для того щоб лікар міг оформити направлення на оцінювання повсякденного функціонування, людині потрібно підготувати такі документи:

  • Документи, що посвідчують особу: паспорт громадянина України, РНОКПП (за наявності), військово-обліковий документ (за наявності).
  • Медичну документацію, яка підтверджує діагноз і відображає стан здоров’я, зокрема документи про раніше встановлену інвалідність:
  • результати актуальних обстежень;
  • попередні індивідуальні програми реабілітації;
  • висновки фахівців з реабілітації про потреби в допоміжних засобах реабілітації (ДЗР) та медичних виробах (МВ).
  • Документи про причини інвалідності(за наявності):
  • акти розслідувань, витяги з ЄРДР, висновки міжвідомчих комісій, документи ВЛК, свідоцтво про хворобу, протокол засідання штатної військово-лікарської комісії тощо.
  • Контактні дані:
  • електронну адресу (свою або довіреної особи);
  • адресу для паперової кореспонденції (за потреби).

У випадку бажання присутності уповноваженої особи на оцінюванні до справи має бути прикріплена відповідна заява з інформацією про таку особу. Детальніше про те, хто може бути присутнім на оцінювання на сайті МОЗ.

На цьому етапі також можна подати заяву про бажання здійснювати аудіо- або відеофіксацію процесу оцінювання. Це право людини, яке може бути реалізоване за умови попередження експертної команди.

Документи можна подати у паперовій формі — їх відсканують у закладі охорони здоров’я. Якщо маєте документи в електронному вигляді, передайте їх лікареві у зручний спосіб.

Що не є обов’язковим

При оформленні направлення не потрібно збирати зайві документи. Зокрема, не вимагаються:

  • Висновки обласних спеціалістів
  • Направлення від ЛКК
  • Згода на обробку персональних даних — це вже врегульовано законодавством
  • Виписка з медичного закладу — може бути замінена висновками профільних лікарів
  • Кольорові скан-копії — потрібні лише у випадках, коли важливий колір (наприклад, медичні зображення)

На основі поданих документів лікуючий лікар створює структуроване направлення в електронній системі, до якого прикріплює всі необхідні матеріали. У направленні зазначаються персональні дані людини, за наявності — військово-облікові дані, інформація про попередньо встановлену інвалідність, підстава та одна або кілька цілей оцінювання (наприклад, встановлення інвалідності, оновлення ІПР тощо).

Також лікар вносить медичну інформацію: діагноз, опис функціональних порушень, оцінку сфер життєдіяльності та додає скан-копії медичних документів. Після вибору основного діагнозу система автоматично визначає профілі експертних команд, які можуть розглядати справу. За потреби лікар зазначає додаткові потреби в допоміжних засобах реабілітації (ДЗР), медичних виробах (МВ) або соціальних послугах.

Разом із лікарем обирається бажана форма проведення оцінювання відповідно до затверджених критеріїв, зокрема тяжкості стану, наявності документів, зони перебування тощо:

  • Очна – за особистої присутності особи.
  • Заочна – без особистої присутності.
  • З використанням телемедицини – через засоби дистанційного звʼязку.
  • Виїзна – за місцем перебування або лікування особи.

Пацієнт разом із лікарем обирає заклад охорони здоровʼя з відповідною експертною командою для проведення оцінювання. З переліком закладів та профілями експертних команд можна ознайомитись на дашборді на сайті МОЗ.  У кожному закладі існує дві і більше команд одного профілю. Пацієнт може пройти оцінювання в закладі незалежно від місця реєстрації. На одного пацієнта може існувати лише одна чинна справа.

Після того як лікар сформував направлення, воно вноситься до електронної системи охорони здоров’я. Адміністратор закладу перевіряє повноту справи та ставить направлення в чергу на розгляд експертної команди. Після цього на електронну адресу людини надходить повідомлення із зазначенням дати та часу оцінювання. Якщо електронну адресу не вказано, повідомлення надсилається рекомендованим листом. Сповіщення також отримує лікар, який формував направлення. Уточнити статус справи можна у адміністратора закладу охорони здоров’я — контакти адміністраторів доступні на другій сторінці дашборду МОЗ.

На вимогу людини, яка направляється на оцінювання, їй надається паперова копія направлення. Цей документ засвідчується підписом лікаря або адміністратора закладу, який формував направлення, а також печаткою відповідного закладу охорони здоров’я (за наявності технічної можливості). У день оцінювання людина має прибути до закладу охорони здоровʼя у визначений час і мати з собою документ, що посвідчує особу. Це необхідно для ідентифікації в електронній системі та коректного внесення даних.

Перед подачею документів варто перевірити їх актуальність і повноту внесених даних та прикріплених документів. Після цього лікар накладає кваліфікований електронний підпис (КЕП) і направлення надходить на перевірку адміністратору закладу, в якому працює експертна команда. У разі виникнення питань або труднощів із підготовкою направлення, можна звернутись до адміністратора медичного закладу, де буде проходити оцінювання. Контакти адміністраторів доступні на другій сторінці дашборду МОЗ.

 

Джерело: МОЗ України

ФРУКТИ — КОРИСНІ СОЛОДОЩІ

В англійців є приказка: хто їсть яблука щодня, той до лікарів не ходить. І справді, фрукти містять вітаміни, мінерали та антиоксиданти, які допомагають зміцнити імунну систему, поліпшити загальний стан організму та підтримувати психічне здоров’я.

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) рекомендує споживати щонайменше дві порції фруктів (плюс три порції овочів) на день, щоб забезпечити організм необхідними поживними речовинами.

Регулярне споживання фруктів значно знижує ризик розвитку хронічних захворювань, таких як цукровий діабет 2-го типу та серцево-судинні хвороби, сприяє здоров’ю серцево-судинної системи, підтримує роботу мозку та зміцнює імунітет, а розчинна клітковина сприяє покращенню травлення. 

Фрукти мають антиоксидантні властивості, що допомагає підтримувати здоров’я шкіри. Завдяки вмісту магнію вони покращують настрій, а банани та ананаси, наприклад, містять триптофан — амінокислоту, яка сприяє синтезу серотоніну — «гормону щастя» — в організмі.

Щоб легко включити більше фруктів у ваш раціон, спробуйте:

  • їсти фрукти як перекус: свіжі яблука, банани або ягоди — ідеальний вибір, щоб перекусити;
  • додавати фрукти до страв: у йогурти, салати або каші;
  • готувати фруктові десерти: запікайте яблука з корицею або готуйте фруктові смузі (густий напій із перемелених до стану пюре свіжих або свіжозаморожених фруктів та/або ягід у чистому вигляді, або в поєднанні з молоком, йогуртом чи кефіром).

Фруктові соки — це не те саме, що свіжі фрукти

Хоча фруктові соки (але не нектари з доданим цукром – шукайте інформацію на упаковці) можуть бути частиною здорового раціону, вони не такі корисні, як свіжі фрукти, через відсутність клітковини та високий вміст цукрів. Тому віддавайте перевагу саме свіжим фруктам!

 

Джерело: Центр громадського здоров’я МОЗ України

ПРАВЕЦЬ: СМЕРТЕЛЬНА «ХВОРОБА ПОДРЯПИН»

Правець — небезпечна інфекційна хвороба, яка вражає нервову систему і призводить до сильних болючих м’язових спазмів (судом). Ризики смерті від правця, навіть з отриманням медичної допомоги, можуть сягати 80 %.

Збудник правця (бактерія Clostridium tetani) потрапляє в організм людини з ґрунту та екскрементів тварин через:

  • рани, порізи, подряпини;
  • опіки;
  • укуси тварин;
  • нестерильне обладнання для пірсингу, татуювань та ін’єкцій;
  • травмування гострими предметами та уламками деревини.

Від людини до людини правець не передається. Обробка рани антисептиками не вбиває цієї бактерії.

Симптоми 

На 3–21 день після інфікування правцем можуть з’явитися такі симптоми:

  • болісні судоми м’язів, які утруднюють дихання та ковтання;
  • стиснення щелеп, через яке важко відкрити рот;
  • температура 38℃ або вища;
  • надмірне потовиділення;
  • прискорене серцебиття;
  • пізніше — ламкість кісток.

За появи перших симптомів правця негайно звертайтеся до лікаря.

Ускладнення

Внаслідок правця може виникнути пневмонія, емболія легеневої артерії (закупорка легеневої артерії згустком крові).

Ймовірність настання смерті залежить від своєчасного та правильного лікування, віку та загального стану здоров’я хворої людини. Без належного лікування ймовірність смерті майже стовідсоткова.

Запобігання

Найефективнішим методом профілактики правця є щеплення вакциною, яка діє одночасно проти трьох інфекційних хвороб: кашлюку, дифтерії, правця. Вона входить до Календаря профілактичних щеплень.

Як отримати щеплення безоплатно

Щоб вакцинуватися проти правця, треба просто звернутися до сімейного лікаря, педіатра чи терапевта. В усіх регіонах України є достатня кількість якісних вакцин від правця для всіх.

Коли вакцинуватися?

Дітей починають вакцинувати проти правця ще у грудному віці: перші три дози вакцини АКДП вводять у 2, 4 і 6 місяців життя відповідно. У 18 місяців проводиться перша ревакцинація. Наступні ревакцинації здійснюються в 6 і 16 років (а далі — кожні 10 років).

А якщо дитина пропустила свої перші щеплення?

Усе одно слід вакцинуватися. Як саме — пояснить ваш сімейний лікар, який знає алгоритм безоплатної вакцинації залежно від кількості отриманих щеплень у різний вік.

Порядок вакцинації дітей до і після 7 років трохи різний, але захист вакциною однаково надійний, якщо кількість доз та інтервал між їхнім введенням дотримано правильно.

Чи потрібно вакцинуватися дорослим, які не були (або не знають, чи були) вакциновані?

Так, обов’язково вакцинуватися. Якщо ви не знаєте своїх даних про щеплення проти правця, звертайтеся до сімейного лікаря і він призначить вам графік безоплатної вакцинації, так щоб через сім місяців після її початку ви мали всі три дози первинного вакцинального комплексу.

Якщо ви контактували з хворим?

Правець не передається від людини до людини, тому контактувати з хворим на цю недугу безпечно.

Лікування

У разі потрапляння бруду в рану або поріз, травмування гострими предметами, уламками деревини зверніться по медичну допомогу.

Якщо у вас немає симптомів, але медичний працівник вважає, що у вас може виникнути правець, водночас від вашої останньої вакцинації проти правця минуло більше 5 років, вам очистять рани та зроблять ін’єкцію протиправцевого анатоксину.

Якщо у вас є симптоми правця, лікування надаватимуть у відділенні інтенсивної терапії.

Уся вакцинація за Національним календарем щеплень — безоплатна. Щоб отримати щеплення або вакцинувати свою дитину, зверніться до сімейного лікаря або до найближчого закладу охорони здоров’я.

Якщо не пам’ятаєте, чи отримували ви коли-небудь щеплення, сімейний лікар складе для вас індивідуальний графік вакцинації з дотриманням мінімальних інтервалів.

 

Джерело: Центр громадського здоров’я 

 

ІНФОРМУВАННЯ ПАЦІЄНТІВ У ЗАСТОСУНКУ ДІЯ

Національна служба здоров’я України спільно з Міністерством охорони здоровʼя та Міністерством цифрової трансформації запускає новий канал інформування пацієнтів – push-сповіщення від ЕСОЗ у застосунку Дія.
Мета впровадження – швидше та зручніше доставляти пацієнтам важливу медичну інформацію, зменшити кількість збоїв та скоротити витрати на СМС.

Як це працюватиме?
Якщо пацієнт має застосунок Дія на своєму телефоні та авторизований у ньому – повідомлення від ЕСОЗ надійде першочергово сюди.
Якщо доставити повідомлення в Дію не вдалося – воно йде у Viber.
Якщо немає Viber – пацієнт отримує СМС (як і раніше).

Які повідомлення надходитимуть у Дію?
На першому етапі пацієнти отримуватимуть push-сповіщення про:
створення плану лікування;
створення е-Рецепта (з номером і кодом погашення);
скасування е-Рецепта лікарем;
створення е-Направлення (з номером е-направлення).
Надалі перелік повідомлень у Дії поступово розширюватиметься.

Коли запрацюють оновлення?
Наразі тривають тестування нового каналу інформування від ЕСОЗ. Попередньо очікується, що інформування пацієнтів через Дію запрацює уже на початку вересня.
Нагадаємо, що пацієнти, які при реєстрації в ЕСОЗ обрали метод автентифікації через документи, як і раніше мають отримувати друковану памʼятку.
Сповіщення від ЕСОЗ щодо дітей та недієздатних осіб (які мають метод автентифікації в ЕСОЗ через законного представника) як і нині отримає їх законний представник через власний метод автентифікації (Дія, Viber чи СМС).

 

 

Джерело: Національна Служба Здоров’я України

Перейти до вмісту