Перейти до основного вмісту

Автор: med1

Кір: симптоми, небезпека інфікування та новий графік вакцинації

Кір — одна з найбільш заразливих інфекцій у світі, яку спричиняє вірус із родини параміксовірусів. Рівень контагіозності захворювання надзвичайно високий: 9 із 10 невакцинованих людей ризикують інфікуватися після контакту з хворим.

Небезпека полягає також у стійкості вірусу в навколишньому середовищі — він може зберігати заразність  в повітрі приміщення до двох годин після того, як хвора людина його залишила. Найбільш вразливими до інфекції та її ускладнень є діти, які не мають щеплень.

Відповідно до оновленого Національного календаря профілактичних щеплень, графік імунізації проти кору зазнав змін. Вакцинація проти кору проводиться комбінованою вакциною (яка також захищає від епідемічного паротиту та краснухи) у віці 1 рік та 4 роки.

Зміщення другої дози на більш ранній вік дозволяє гарантувати більш надійний захист дитини ще на етапі відвідування дитячого садка перед школою, мінімізуючи ризики спалахів у організованих колективах. Вакцинація за Календарем є безоплатною.

Кір передається повітряно-крапельним шляхом. Інкубаційний період — від моменту інфікування до появи перших симптомів — зазвичай становить 10–12 днів.

До перших симптомів належать висока температура, сухий кашель та нежить, діарея та блювання, кон’юнктивіт (запалення слизової оболонки очей). Характерний плямисто-папульозний висип на тілі з’являється пізніше, зазвичай на 3-4 день хвороби, і поширюється поетапно: від голови й обличчя на все тіло.

Специфічних ліків проти кору не існує, терапія спрямована лише на полегшення симптомів. Водночас хвороба небезпечна своїми ускладненнями, серед яких: пневмонія, отит, енцефаліт (запалення мозку), інвалідність та летальні наслідки.

Вакцинація — єдиний дієвий засіб вберегтися від захворювання. Щеплення дозволяють сформувати стійкий імунітет проти кору, паротиту та краснухи.

Перевірте вакцинальний статус дітей та подбайте про їхній захист від кору вчасно.

#Кір

Міністерство охорони здоров’я України

Центр громадського здоров’я

Харківський обласний центр контролю та профілактики хвороб

ХАОС НАВКОЛО — ПОРЯДОК УСЕРЕДИНІ: ЯК ЖИТИ, КОЛИ ЗНИКАЄ СВІТЛО

Темрява за вікном і в оселі — не просто побутова незручність, а справжній виклик для нервової системи. Через хаос навколо вона вмикає режим «бийся або біжи»: організм мобілізується й виробляє гормони стресу,  як-от кортизол, адреналін та норадреналін, щоб ви могли миттєво реагувати на зміни. 

Коли ми не знаємо, чого очікувати за годину, мозок перебуває в режимі «очікування удару». Таке фонове виснаження часто провокує внутрішню розгубленість та втому: ви можете не мати фізичного навантаження, але відчувати повне безсилля та помітити за собою такі стани:

  • Дратівливість: спалахи гніву через неможливість слідувати навіть найпростішим планам.
  • Цифрова напруга: нав’язлива потреба постійно перевіряти чати з графіками відключень чи новини.
  • Ефект «завмирання»: важко взятися за нову справу, бо здається, що без світла життя зупиняється.
  • Фізичні сигнали: порушення сну та апетиту, тривожні думки та неможливість розслабитися.

Намагайтеся ставитися до себе з турботою та не картати за безсилля. Ваш стан — це нормальна реакція психіки на ненормальні умови. Коли плани руйнуються в одну мить, важливо знайти те, що допоможе повернути собі відчуття опори.

ЧОМУ ВАЖЛИВО СТВОРЮВАТИ «ЗОНИ КОНТРОЛЮ»

Хаос — це відсутність структури, яка змушує нашу психіку постійно бути в напрузі. Натомість мозок заспокоюється, коли бачить передбачуваний результат. Створюючи «зони контролю» — прості щоденні ритуали, ви даєте собі сигнал: «я в безпеці, я на щось впливаю». Навіть найменша дія, результат якої залежить тільки від вас — як-от заварений чай чи застелене ліжко — повертає відчуття опори. 

ТЕХНІКИ САМОДОПОМОГИ: СТВОРЮЄМО ВНУТРІШНІЙ ПОРЯДОК

Спробуйте мʼяко впроваджувати прості мікродії в свій день та фокусуватися на речах, які вам під силу. 

  1. Приборкайте список справ

Не намагайтеся встигнути все. У складні періоди варто обирати лише одну головну справу на день та одну чи дві менш важливі. Коли список складається з десятків пунктів, він не допомагає, а лише посилює тривогу. Виконуйте завдання поступово, додаючи більше пауз для відпочинку. Якщо ви не встигли щось зробити через відсутність світла — це нормально. Дозвольте собі перенести справу на завтра або на інший день, коли матимете для цього більше ресурсу. 

  1. Продовжуйте рухатися

Це не обов’язково має бути повноцінне тренування: достатньо розім’ятися, пройтися по кімнаті або по вулиці чи зробити кілька вправ на розтяжку. Рух дає мозку сигнал, що ви дієте, а не просто завмерли в очікуванні. Така зміна стану з пасивного на активний заспокоює нервову систему та повертає відчуття контролю над власним тілом. 

  1. Один ритуал для себе

Оберіть одну просту справу, яка приносить вам щире задоволення, і повертайтеся до неї щодня, незалежно від наявності світла. Це може бути коротка прогулянка, чи чаювання у тиші.  

  1. Заземлення через відчуття

Якщо відчуваєте, як накочує тривога, спробуйте сфокусуватися на тому, що вас оточує «тут і зараз». У темряві наші сенсорні відчуття загострюються, тому зверніться до них за допомогою: торкніться м’якого пледа, відчуйте аромат улюбленого чаю або смак теплої вечері. Це допоможе перемкнути увагу з неспокійних думок на фізичні відчуття та заспокоїти розум. 

  1. «Дихання за квадратом»

Використовуйте цю техніку як ще один швидкий спосіб заспокоїтися в момент раптового вимкнення світла: вдих на 4 рахунки — затримка на 4 — видих на 4 — затримка на 4. Повторюйте цикл кілька разів, поки не відчуєте, як тіло починає розслаблятися. 

  1. Тримайте орієнтир на сон

Повноцінний відпочинок зараз може здаватися розкішшю, але намагайтеся лягати й вставати в приблизно однаковий час. Якщо ніч була важкою через обстріли, шукайте можливість відпочити вдень. Щоб допомогти психіці перемкнутися на відпочинок, мінімізуйте кількість стимулів: за годину до сну відкладіть телефон та вимкніть яскраві екрани. 

  1. Дбайте про свої межі

Не перевантажуйте себе спілкуванням чи справами, які приносять лише виснаження та роздратування. Вміння вчасно сказати «ні» зайвому навантаженню — важлива частина ментальної гігієни та турботи про себе. 

  1. Помічайте хороше

Спробуйте фіксувати протягом дня найменші приємні дрібниці: розмова з близькими, справими з якими ви впоралися, час з домашнім улюбленцем.

  1. Допомагайте іншим за можливості

Коли ми робимо щось для інших, ми виходимо зі стану безсилля та відчуваємо свою спроможність. Це може бути будь-що: задонатити на збір, пригостити сусіда чаєм, переказати важливу новину тому, хто без зв’язку, чи просто підтримати колегу добрим словом. Турбота про інших часто стає опорою, що допомагає нам самим встояти.

ПАСТКИ ДЛЯ ВІДНОВЛЕННЯ

Іноді ми намагаємося вгамувати тривогу способами, які лише поглиблюють стрес.

  • Жорстка дисципліна. 

Намагання дотримуватися жорсткого розкладу попри відсутність світла — створює лише додаткове навантаження.

  • Життя «на паузі». 

Відкладання турботи про себе чи простих радощів до кращих часів посилює відчуття безпорадності. Це позбавляє ресурсів, які доступні вже зараз, і змушує вірити, що справжнє життя можливе лише у майбутньому.

  • Ілюзія відпочинку. 

Спроби заглушити роздратування шкідливою їжею чи нескінченним переглядом онлайн-контенту дають лише тимчасовий прилив енергії. Таке маскування втоми лише відкладає момент відновлення.

  • Знецінення свого стану. 

Порівняння своєї втоми з досвідом інших людей часто призводить до почуття провини. Це блокує можливість щиро підтримати себе та вчасно відновити сили, яких ви потребуєте не менше за інших.

КОЛИ ВАРТО ЗВЕРНУТИСЯ ДО ФАХІВЦЯ?

Самодопомога — це важливий інструмент, але іноді ресурсів нашої психіки може бути недостатньо для боротьби з тривалим стресом. Будь ласка, зверніться до свого сімейного лікаря або фахівця з ментального здоровʼя, якщо помічаєте таке:

  • Тривале стійке погіршення настрою, що не минає понад два тижні. 
  • Труднощі з виконанням звичних справ: гігієна, харчування чи робочі обовʼязки.
  • Неконтрольована тривога: почуття страху чи занепокоєння стає настільки сильним, що заважає вам дихати, спати та раціонально мислити.

Звертатися по допомогу — це не слабкість, а прояв великої сили та відповідальності перед самим собою. Навіть у найтемніші часи ви не маєте залишатися наодинці зі своїми переживаннями.

Матеріал створений у межах Всеукраїнської програми ментального здоровʼя «Ти як?»— ініціативи першої леді Олени Зеленської.

 

ВІЛ: де криється небезпека і як себе захистити

Попри розвиток медицини та доступ до ефективного лікування, вірус імунодефіциту людини (ВІЛ) досі залишається серйозним викликом для суспільства. Щороку тисячі людей дізнаються про свій ВІЛ-статус занадто пізно — уже на стадії серйозного ослаблення імунітету. Головна небезпека ВІЛ полягає в тому, що інфекція може тривалий час перебігати безсимптомно, а отже — непомітно передаватися далі. 

Чому ВІЛ — це серйозно 

ВІЛ вражає імунну систему, позбавляючи організм здатності боротися з інфекціями та хворобами. Без лікування ВІЛ-інфекція може прогресувати до стадії СНІДу — стану, за якого навіть легка інфекція може становити загрозу для життя. При цьому ВІЛ не обирає за віком, статтю чи соціальним статусом: ризик існує для кожної людини. 

Найпоширеніші шляхи передачі вірусу: 

  • незахищені статеві контакти; 
  • спільне використання шприців для ін’єкцій; 
  • передача від матері до дитини; 
  • контакт з інфікованою кров’ю. 

Профілактика до контакту: як працює ДКП/PrEP 

Один із найефективніших способів запобігти інфікуванню — доконтактна профілактика (ДКП або PrEP —  Pre-Exposure Prophylaxis). Це регулярний прийом спеціальних препаратів людьми, які мають негативний ВІЛ-статус і мають підвищений ризик зараження. 

За умови дотримання призначень лікаря, PrEP знижує ризик інфікування ВІЛ статевим шляхом  на 99%. Важливо пам’ятати: PrEP не захищає від інших інфекцій, що передаються статевим шляхом, тому презервативи залишаються актуальними. 

Профілактика після ризику: що таке ПКП/PEP 

Постконтактна профілактика (ПКП або PEP — Post-Exposure Prophylaxis) — це екстрений захід у разі можливого контакту з ВІЛ. Вона полягає у прийомі антиретровірусних препаратів протягом 28 днів. 

Ключове правило — час має вирішальне значення. PEP потрібно розпочати якомога швидше, але не пізніше ніж через 72 години після ризикованої ситуації. Така профілактика застосовується, зокрема, після незахищеного сексу, пошкодження презерватива або контакту з інфікованою кров’ю. 

Лікування, яке змінює життя: антиретровірусна терапія 

Для людей, які живуть з ВІЛ, доступна антиретровірусна терапія (АРТ). Вона дозволяє контролювати вірус, зберігати здоров’я і вести повноцінне життя. 

Регулярний прийом АРТ: 

  • знижує вірусне навантаження до невизначуваного рівня; 
  • відновлює імунну систему; 
  • робить передачу ВІЛ статевим шляхом неможливою. 

Це підтверджує принцип «Н=Н» — при невизначуваному рівні вірусу в організмі людини ВІЛ не передається. 

Профілактика та поінформованість рятують життя 

«Ефективна боротьба з ВІЛ можлива лише за відкритого діалогу, регулярного тестування та подолання стигми,  —  зазначає лікарка-інфекціоністка відділу управління та протидії ВІЛ-інфекції Центру громадського здоров’я, національна координаторка з ДКП Діана Шевченко. —  Важливо усвідомлювати: ВІЛ — це хронічне захворювання, а не привід для упереджень чи дискримінації. Своєчасна профілактика, доступ до сучасного лікування та поінформованість людей зберігають і рятують життя». 

В Україні діагностика, лікування (АРТ) і профілактика (ДКП/PrEP) ВІЛ-інфекції — безоплатні. Протестуватися й отримати терапію можна у закладах охорони здоров’я, за адресами, вказаними на сайті ЦГЗ.    

 

За матеріалами ЦГЗ МОЗ України

Нова професія для ветеранів та їхніх родин. БЕЗПЛАТНО!

Prometheus спільно з фондом «Громадянин» розпочинають програму професійної реінтеграції «Ветеранське коло» в Харківській обл.

Для кого програма

  • ветерани та ветеранки
  • члени їхніх родин
  • сім’ї загиблих, полонених і зниклих безвісти захисників та захисниць

Що дає участь

  • нову цивільну професію
  • фахову підготовку до співбесід
  • кар’єрне менторство протягом року

Оберіть один курс:

  • Проєктний менеджер
  • HR-менеджер
  • Бізнес-аналітик

Навчання онлайн, 7–8 тижнів, з урахуванням реального попиту на ринку праці.

ЯК ДОЛУЧИТИСЯ?

  1. Оберіть курс
  2. Заповніть заявку онлайн
  3. Отримайте запрошення

Дедлайн реєстрації — до 23 лютого включно

Форма заявки:
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdUAuEUW6Tg_MNHXmGvVzbOdyNLsApzZCyYYHlDwWqhkbO-ng/viewform?fbzx=120035126283459238

Під час реєстрації вкажіть, що дізналися про програму від БФ «Громадянин».


Ця програма стала можлива за підтримки Програми MATRA Посольства Королівства Нідерландів в Україні. Відповідальність за зміст несе організатор програми, і він не обов’язково відображає офіційну позицію Посольства.

4 лютого 2026 року – Всесвітній день боротьби з раком

Щорічно 4 лютого відзначається Всесвітній день боротьби з раком, що організовується Міжнародним союзом боротьби з раком. Метою проведення цього Дня є нагадування про те, наскільки небезпечні і поширені зараз онкологічні захворювання, привернення уваги до профілактики, раннього виявлення та лікування цього захворювання. 

Новою темою Всесвітнього дня боротьби з раком на 2025–2027 рр. оголошено гасло «Об’єднані унікальними». Кожен досвід раку є унікальним, і нам усім знадобиться об’єднатися, щоб створити світ, у якому ми дивимося за межі хвороби та бачимо людину, а не пацієнта.

Рак – це більше, чим просто медичний діагноз – це глибоко особисте питання. 

За кожним діагнозом стоїть унікальна людська історія – історії горя, болі, ісцелення, стійкості, любові і багато іншого. Ось чому орієнтований на людину підхід до лікування раку, який повністю враховує унікальні потреби кожної людини, виявляє стан і почуття, призводить до кращих результатів для здоров’я.  

За 2025 рік у м. Харкові виявлено 2127 нових випадків (у 2024 році – 2311) онкологічних захворювань (захворюваність  151,3% на 100 тис. населення). Серед провідних локалізацій патології виявилися:

– рак молочної залози – 289 випадків (захворюваність 20,6% на 100 тис.населення);

– рак трахеї, бронхів, легенів – 157 випадків (захворюваність 11,2% на 100 тис.населення);

– рак ободової кишки та шлунку – 130  випадків  (захворюваність 9,2%  на 100 тис. населення);

– рак передміхурової залози – 161 випадок (захворюваність 11,4% на 100 тис.населення);

– рак тіла матки – 137 випадків (захворюваність 9,7% на 100 тис.населення);

– злоякісні новоутворення шкіри – 305 випадків (захворюваність 21,7% на 100 тис.населення); меланома шкіри – 69 випадків (захворюваність 4,9% на 100 тис. населення);

– онкологічні захворювання іншої локалізації – 123 випадка (захворюваність 8,7% на 100 тис.населення).

Рак виникає в результаті трансформації нормальних клітин на пухлинні в результаті багатоетапного процесу, в ході якого передракове ураження переходить у злоякісну пухлину. Ці зміни відбуваються в результаті взаємодії між генетичними факторами (схильністю) та трьома категоріями зовнішніх факторів, до яких відносяться:

  • фізичні канцерогени, такі як ультрафіолетове та іонізуюче випромінювання;
  • хімічні канцерогени, такі як азбест, компоненти тютюнового диму, афлатоксини (у вигляді домішок у складі харчових продуктів), миш’як (домішка у складі питної води) тощо;
  • біологічні канцерогени, такі як герпесоподібний вірус Епштейна-Барра, вірус папіломи людини, віруси гепатитів B і C.

З віком захворюваність на рак різко зростає, що найімовірніше пов’язано з накопиченням факторів ризику розвитку певних форм раку. Загальне накопичення факторів ризику посилюється тенденцією зниження ефективності механізмів клітинної репарації в міру старіння людини.

Найчастіше клінічна картина більшості онкопатологій на початкових етапах є малоінформативною. Ознаки будуть змазаними, неявними, поки пухлина, що розросла, не буде порушувати роботу тих чи інших органів. На жаль, це відбувається на пізніх етапах онкопатології, коли досить проблематично ввести процес у стійку ремісію.

І все ж таки існує ряд симптомів, які не можна ігнорувати:

– кашель, що не проходить протягом місяця, особливо з мокротою з кривавими прожилками;

– зміни з боку молочних залоз, а саме: ущільнення в грудях, зміна форми грудей або соска, його асиметрія. Також насторожити повинні виділення із соска, утворення на шкірі молочних залоз (виразки, лущення);

– збільшення лімфатичних вузлів. На тлі інфекційних процесів спостерігається збільшення та/або ущільнення лімфовузлів. Через місяць структура повертається до початкових розмірів. Якщо ущільнення зберігаються, зверніться до лікаря;

– видозміна родимки, такі як швидке збільшення її розмірів, нечіткість країв, зміна забарвлення, повинні насторожити і є приводом для звернення до дерматолога;

– порушення сечовипускання. У чоловіків скарги на труднощі з вільним відходженням сечі, домішки крові часом викликані онкопатологією передміхурової залози, сечового міхура;

– порушення ковтання є однією з перших ознак раку стравоходу;

– патологічні виділення, домішки крові в калових масах, сечі, кровотечі;

– безпричинна втрата ваги, загальна слабкість, зниження апетиту, зміна уподобань у їжі (відраза до деяких продуктів), озноб, безпричинне підвищення температури тіла.

Досить часто онкопроцес дається взнати лише на термінальних (пізніх) стадіях, коли актуальним буде лише симптоматичне лікування. Медичною спільнотою розроблено спеціальні діагностичні програми – скринінгові дослідження, які дозволяють своєчасно виявити новоутворення. Чим раніше патологія буде виявлена, тим більше шансів на благополучний прогноз хвороби.

Лікарі рекомендують такі скринінгові дослідження:

    – мамографічний скринінг раку молочної залози у жінок;

    – цитологічний скринінг передраку та раку шийки матки;

    – скринінг раку та передраку товстої кишки за допомогою тесту на приховану кров;

    – скринінг раку передміхурової залози: тест на простатичний специфічний антиген.

Первинна профілактика онкологічних захворювань має бути спрямована на виявлення та усунення чи ослаблення впливу несприятливих факторів довкілля. Більше 30% випадків захворюваності на рак можна запобігти шляхом виключення або мінімізації основних факторів ризику:

  • вживання тютюну та алкоголю;
  • зайва вага чи ожиріння;
  • нераціональне харчування із вживанням в їжу недостатньої кількості фруктів та овочів;
  • відсутність фізичної активності;
  • хронічні інфекції, що викликаються, зокрема, вірусами гепатиту B і C, деякими типами вірусу папіломи людини;
  • утримання від тривалого перебування на сонці та в соляріях.

У м. Харкові спеціалізована медична допомога при онкозахворюваннях надається у КНП «Обласний центр онкології», розташованому за адресою: м. Харків, вул. Лісопаркова, 4, та ДУ «Інститут медичної радіології та онкології НАМН України ім. С.П. Григор’єва», розташованому за адресою: м. Харків, вул. Гр. Сковороди, 82.

Вакцинація проти поліомієліту за Національним календарем профілактичних щеплень є безоплатною

Поліомієліт залишається небезпечним інфекційним захворюванням, що уражає нервову систему і здатне призвести до невиліковного паралічу або навіть летальних наслідків. Найвразливішою групою є діти віком до 5 років, які не отримали повного курсу щеплень і не мають сформованого імунітету.

Відповідно до оновленого Національного календаря профілактичних щеплень, Україна змінює підхід до імунізації проти поліомієліту. Відбувся повний перехід на використання інактивованої («неживої») поліомієлітної вакцини (ІПВ). Оральна вакцина (ОПВ) у формі крапель більше не застосовуватиметься.

Схема вакцинації відтепер складається з 5 доз, які проводяться у віці 2, 4, 6, 18 місяців та 6 років. Ревакцинація у віці 14 років скасовується. Усі планові щеплення за Календарем є безоплатними.

Небезпека поліомієліту полягає у складності виявлення інфікованих: у 70% випадків інфекція має безсимптомний перебіг. Однак інфікована людина, навіть не маючи ознак хвороби, виділяє збудник, що становить серйозну загрозу для оточення, особливо для людей зі слабшим імунітетом та невакцинованих осіб.

У частині випадків симптоми можуть нагадувати грип: гарячка, головний біль, нудота, біль у животі. У найтяжчих випадках вірус спричиняє незворотні рухові розлади, сильний біль у м’язах, а повний параліч може розвинутися за лічені години. Навіть у разі одужання функції уражених нервів і м’язів не відновлюються.

Вірус передається від людини до людини через фекалії та слину, а інфікування найчастіше відбувається через брудні руки, інфіковану їжу та воду.

Завдяки Глобальній ініціативі ВООЗ з ліквідації поліомієліту, розпочатій у 1988 році, кількість випадків захворювання у світі знизилася на 99%. Проте «дикий» вірус продовжує циркулювати у двох країнах світу. Також є країни, що мають спалахи, які зумовлені вірусом типу 2. Це створює ризик їх завезення в Україну, як це вже траплялося у 2021 році.

Допоки вірус циркулює у світі, кожна невакцинована дитина перебуває в зоні ризику. Вакцинація — єдиний надійний бар’єр проти хвороби. Зверніться до свого сімейного лікаря або педіатра, щоб перевірити вакцинальний статус дитини та надолужити пропущені щеплення.

 

Перейти до вмісту