У 1987 році Генеральна Асамблея ООН постановила щорічно відзначати 26 червня Міжнародний день боротьби зі зловживанням наркотичними засобами на ознаку рішучості у створенні суспільства, вільного від наркоманії.
Глобальна проблема наркотиків багатогранна і торкається життя мільйонів людей у всьому світі. Починаючи з людей, які страждають від розладів, пов’язаних із вживанням психоактивних речовин, і закінчуючи спільнотами, що борються з наслідками наркоторгівлі та організованої злочинності, вплив наркотиків є далекосяжним і складним. Центральне місце у вирішенні цієї проблеми займає необхідність прийняття науково обґрунтованого підходу, в якому пріоритет надається профілактиці та лікуванню.
Міжнародний день боротьби зі зловживанням наркотичними засобами та їх незаконним обігом, або Всесвітній день боротьби з наркотиками, відзначається щорічно 26 червня з метою активізації дій та співпраці у досягненні миру, вільного від зловживання наркотиками. Цього року кампанія, присвячена Всесвітньому дню боротьби з наркотиками, визнає, що ефективна наркополітика має ґрунтуватися на науці, дослідженнях, повній повазі прав людини, співчутті та глибокому розумінні соціальних, економічних та медичних наслідків вживання наркотиків.
Тому цьогоріч Міжнародний день боротьби зі зловживанням наркотичними засобами та їх незаконним обігом проводиться під гаслом – Докази очевидні: інвестуйте у запобігання!
За останні десять років кількість людей, що вживають наркотики, зросла на 22%. Зокрема у 2020 році близько 275 мільйонів осіб у всьому світі вживали наркотичні речовини з немедичною метою. Про це йдеться у Всесвітній доповіді про наркотики, опублікованій Управлінням ООН з наркотиків і злочинності. Згідно зі звітом, у всьому світі понад 11 мільйонів людей вживають ін’єкційні наркотики, половина з яких живе з гепатитом С.
В країнах Європейського Союзу кожний четвертий громадянин вживав наркотики хоча б один раз у житті. Громадяни країн Європейського Союзу щорічно витрачають біля 24 млрд. євро на придбання незаконних наркотиків.
Поширеність вживання наркотичних і психотропних речовин в Україні у 2022 році становила 17 осіб на 10 000 населення. Розрахунок для цього року проведено на підставі даних Фонду народонаселення ООН. З 2015 року по 2022 рік цей показник має тенденцію до щорічного збільшення. З 2014 по 2022 роки, найбільшим є показник поширеності вживання опіоїдів (у 2022 році – 11,3 особи на 10 000 населення). З 2020 року кількість осіб з опіоїдною залежністю збільшується. Також з 2014 року по 2022 рік спостерігається щорічне стабільне збільшення показника поширеності вживання кількох речовин. У 2022 році цей показник складав 4,2 особи на 10 000 населення
Станом на 01.01.2023 року в Україні під наглядом у диспансерній групі перебувало 62 511 осіб із розладами психіки та поведінки через вживання ПАР. Серед них найбільшу частку (66,5%) складали особи із розладами психіки та поведінки через вживання опіоїдів. Частка таких осіб залишається стабільною із року в рік.
За даними незалежних експертів кількість наркозалежних в Україні — 1,5-2 мільйона осіб, що в десятки разів перевищує різні офіційні цифри.
У Харківській області у 2018, 2019, 2020 роках на офіційному обліку перебувало відповідно 2325, 2260, 2022 наркозалежних, у 2022 році – 1392 наркозалежні особи. За 2023 рік офіційні показники з цього питання не публікуються з об’єктивих причин.
Реальні ж показники можуть бути більшими через низку обставин, що можуть сприяти насиченню «чорного ринку» з незаконного обігу наркотиків.
Наркоманія (від греч. narke – заціпеніння і манія) – хвороба, що характеризується непереборним потягом до наркотиків, що викликає в малих дозах ейфорію, у великих – оглушення, наркотичний сон. Систематичний вжиток наркотику, як правило, викликає потребу у збільшенні доз. При наркоманії вражаються внутрішні органи, виникають неврологічні і психічні розлади, розвивається соціальна деградація.
Іншими словами – це стан періодичної або хронічної інтоксикації натуральною або синтетичною наркотичною речовиною, що характеризується потягом до даної речовини, а також психічною і фізичною залежністю від ефекту дії цієї речовини.
Стан залежності від наркотиків характеризується трьома фактами:
- непереборним бажанням продовжувати прийом наркотиків;
- потребою поступово збільшувати дозу;
- залежністю психічного, а іноді і фізичного характеру від впливу наркотиків.
Так званий синдром наркоманії виникає в результаті прийняття наркотичного засобу, незалежно від того, відбувається це випадково або після систематичного вживання. Етапи цього процесу, що протікає більш повільно або більш швидко, в основному такі:
- Початкова ейфорія, часто дуже короткочасна. Вона характеризується для визначених наркотичних речовин (особливо морфію й опіуму), а не для всіх засобів. У такому стані підвищеної дратівливості, вигадливих і часто еротичних бачень людина втрачає контроль над собою.
- Толерантність, яка носить тимчасовий характер. Це явище пояснюється реакцією організму на дію однієї й тієї ж дози речовини, прийнятої неодноразово. Поступово організм реагує слабкіше.
- Залежність або нездоланна тяга до прийняття чергової дози наркотику. Більшість дослідників приходили до висновку, що залежність – явище як фізичне, так і психічне.
Абстиненція (синдром відібрання) відбувається звичайно через 12-48 годин після припинення прийняття наркотику. Наркоман не може переносити цей стан, що викликає в нього нервові розлади, тахікардію, спазми, блювоту, діарею, слинотечу, підвищену секрецію залоз. При цьому з’являється нав’язливе бажання знайти токсичну речовину – наркотик – за будь-яку ціну!
Негативні явища, що породжуються вживанням наркотиків, несуть у собі велику небезпеку для людства. Вживання наркотиків, насамперед, негативно впливає на здоров’я людей, сприяє розвитку соматичних і психічних захворювань, і це є одна з причин збільшення смертності населення.
Наркоманія супроводжує різні форми злочинності, тому що, по-перше, з метою отримання наркотиків наркомани вчиняють тяжкі й особливо тяжкі корисливі і корисливо-насильницькі злочини. По-друге, наркомани часто чинять злочин під безпосереднім впливом наркотиків на психіку.
Взаємозв’язок наркоманії і злочинності виявляється також у вчиненні протиправних дій, пов’язаних із незаконними операціями з наркотиками (виготовлення, збереження, збут, придбання).
В нашій країні мають місце такі небезпечні чинники і тенденції щодо незаконного обігу наркотиків, як:
- Воєнний стан в Україні.
- Використання території України, її портової інфраструктури для транзиту наркотиків до Західної Європи.
- Контрабанда кокаїну за різними схемами з країн Латинської Америки в Україну, як для споживання на внутрішньому ринку так і з метою транзиту до інших країн.
- Розширення кількості видів та контрабандних постачань синтетичних наркотиків з інших країн з метою їх подальшого збуту.
- Внутрішнє виробництво наркотиків рослинного походження (вирощування маку та конопель), а також налагодження виробництва синтетичних наркотиків та психотропних речовин в лабораторних умовах з метою подальшої реалізації на території України та контрабандного переміщення до суміжних країн.
- Поширення незаконних операцій з сильнодіючими лікарськими засобами та контрабанда фальсифікованих лікарських засобів з Китаю та Індії до України.
- Насичення ринку різноманітними лікарськими засобами іноземного виробництва, що містять речовини наркотичної дії, зокрема, паратрал, терофун, бупренорфін (у т.ч. отриманий із пігулок «Субутекс»), кетамін, колдак, трайфед тощо.
- Використання мережі Інтернет для розповсюдження наркотичних засобів, психотропних речовин та сумішей для паління.
- Наркоманія – хвороба молодих. Підлітки і молодь є набагато слабкішими психологічно, ніж дорослі, тому що не мають стійких навичок управління своїми емоціями і поведінкою.
У сучасному світі широкий розвиток інформаційних технологій має відповідний вплив на усі сфери життєдіяльності людей. Зокрема це стосується і сфери незаконного наркообігу, коли для збуту наркотиків використовуються телекомунікаційні мережі, мережа Інтернет. Найбільш вразливою категорією потенційних покупців і споживачів є підлітки. Вони добре орієнтуються в сучасних комп’ютерних технологіях, тому їх активно залучають до процесу збуту наркотиків.
Особливої популярності серед споживачів наркотиків набувають нові психоактивні сполуки – курильні суміші («спайси»), «солі», психоактивні гриби, тощо. Ці засоби потрапляють на ринок України переважно з країн Центральної Азії.
Синтетичні канабіноїди («спайси») мають вплив на організм людини дещо подібний до канабісу, але значно потужніший. Передусім, це стосується негативних для здоров’я ефектів. Так, перше вживання пов’язане, як правило, із ейфорією у вигляді приємних відчуттів, що триває близько 30 хвилин. Через декілька вживань (4-5) ступінь ейфорії знижується, натомість з’являються звукові галюцинації, роздратованість, а також потужний абстинентний ефект, що примушує особу продовжувати вживання наркотику. Регулярне вживання впродовж декількох місяців призводить до розладів психіки параноїдального типу, а також розладів мовлення. Лікування зловживання цією речовиною меншою мірою включає заходи наркологічного характеру і зосереджується у сфері загальної психіатрії та орієнтоване на усунення викликаних ним психозів.
Штучні катінони, що позиціонуються на ринку як «солі для ванн», набули розповсюдження в останні декілька років. Ці речовини з’явилися на підпільному ринку країн Близького Сходу, потім у Європі та в США. Причиною популярності цих речовин спочатку стало те, що за своїм впливом на організм людини вони подібні до кокаїну та метамфетамінів. Деякі споживачі кокаїну почали віддавати перевагу катінонам, оскільки їх вживання може призвести до більш гострої ейфорії. Хоча ці речовини інколи позиціонуються як «суспензії для куріння», їх слід відрізняти від «традиційних» «сумішей для куріння», що становлять собою згадані вище синтетичні канабіноїди. Катінони за своїм впливом на організм людини імітують рослину кат і є потужними стимуляторами, подібними до метамфетамінів.
Поведінка людей під впливом цих речовин є алогічною та небезпечною як для оточуючих, так і, в першу чергу, для самого споживача. Наркоман втрачає здатність контролювати свої дії, у нього виникають галюцинації, подібні до маніакальних розладів психіки (манія переслідування). Неконтрольована активність веде до виснаження організму, що, у свою чергу, інколи призводить до смерті внаслідок серцевої недостатності. Окрім цього, «тікаючи від переслідування», особа втрачає контроль над своїми діями і часто завдає шкоди собі та оточуючим.
В останній час особливої популярності набуло явище розміщення на різних об’єктах міської інфраструктури кустарних чи трафаретних надписів з пропозиціями наркотиків.
У вживанні психотропних речовин основне місце належить опіоїдам. Проблема наркоманії визначається, в першу чергу, як ін’єкційний шлях вживання опіатів і психостимуляторів, виготовлених у домашніх умовах.
Наслідками вживання наркотиків є втрата працездатності і здоров’я в молодому віці, смерть внаслідок передозування або ускладнень, поширення ВІЛ/СНІДу, вірусних гепатитів, соціальна дезадаптація, зростання злочинності.
За даними проведеного Альянсом громадського здоров’я моніторингу поведінки та поширеності ВІЛ серед людей, які вживають ін’єкційні наркотики та їхніх статевих партнерів рівень поширеності вірусного гепатиту С складає 55,9%, ВІЛ-інфекції – 21,9%, гепатиту В – 5,4%, захворювання на туберкульоз – 11,8%.
Імовірність розвитку наркоманії визначається двома якісно різними обставинами: ризиком спробувати наркотик і ризиком стати наркоманом. Ризик спробувати наркотик визначається перш за все соціальним оточенням людини, а також її вихованням, тобто зовнішніми чинниками. А ось ризик стати наркоманом після такої спроби визначається переважно спадковістю.
Наукові дослідження свідчать про те, що схильність до залежності від психоактивних речовин проявляється в поколіннях згідно із законами генетики. Якщо особа з такою схильністю протягом свого життя жодного разу не спробує наркотик, її схильність не може реалізуватися у вигляді наркотичної залежності, і людина залишається здоровою. Отже критично важливим моментом у розвитку наркоманії є саме перша спроба наркотику.
Профілактика наркоманії вкрай важлива, і ця делікатна справа повинна починатися з сім’ї. Батьки повинні розуміти, що підґрунтям профілактики може бути повага до дитини, відкрите спілкування і довірливі відносини у родині.
Сьогодні в Україні середній вік, в якому діти пробують наркотики, – 14 років. Значить до цього віку підлітки повинні мати чітку позицію відмови від наркотиків, і профілактика наркоманії повинна починатися набагато раніше.
Профілактика наркоманії в школах та інших навчальних закладах повинна бути обов’язковою і мати систематичний, масовий характер. Інформація, яка надається в доступній для дітей формі з урахуванням вікових особливостей, спрямована на формування однозначної позиції відмови від наркотиків.
Схильність до вживання наркотиків може виявитися приблизно у віці 10-12 років. У більшості випадків вживання наркотиків вперше в житті відбувається з цікавості та бажання пережити щось надзвичайне. Дорослі повинні пам’ятати про небезпеку і бути уважними до дітей та підлітків.
Проблеми боротьби з незаконним обігом наркотиків є надто актуальними як для багатьох країн світової спільноти, так і для України.
Боротьба з наркоманією ведеться, в першу чергу, на законодавчому рівні. Практично в усіх країнах передбачені жорсткі кримінальні санкції за виробництво, транспортування та розповсюдження наркотичних засобів. Велике значення має популяризація та утвердження здорового і безпечного способу життя, життя без наркотиків. Дуже важливо усвідомлювати, що наркоманія – скоріше за все, захворювання суспільства, ніж особистості. Тому більшість дослідників проблеми схиляються до думки, що слід створювати в суспільстві такі умови, які б не сприяли зловживанню наркотичними речовинами. Наприклад: популяризація занять фізичною культурою і спортом серед відповідних вікових груп і верств населення, особливо серед дітей та молоді; створення мережі спортивних майданчиків і споруд з необмеженою доступністю до занять фізичною культурою.
Люди часто думають: “Наркоманія — це хвороба дурнів і слабаків. А я розумніший, у мене сильна воля. Я можу покинути будь-коли”. Насправді ж той, хто так думає, вже завис над прірвою…
В останні десятиліття людство постійно шукає універсальний, простий і дешевий спосіб лікування наркоманії. Пропонуються різні системи гіпнозу і кодування, хірургічні методи (спеціальні операції на головному мозку, блокуючі центри, що відповідають за формування залежності), численні методи медикаментозного лікування, психотерапевтичні методики й реабілітаційні програми. Досвід показує, що діючими виявляються тільки ті методи лікування, що ставлять собі за мету навчити людину жити без наркотиків.
Відмічаючи цей день, Всеукраїнська громадська організація “Асоціація захисту суспільства від наркоманії” закликає всіх свідомих громадян, всіх громадських, політичних і державних діячів об’єднати свої зусилля в рамках руху “Україна – проти наркоманії” для захисту національного багатства країни – нашої молоді від впливу наркотиків. Давайте разом активізуємо наші зусилля щодо боротьби з глобальною проблемою наркотиків, керуючись принципами науки, співчуття та солідарності. Завдяки колективним діям та прихильності до науково обґрунтованих рішень ми зможемо створити світ, в якому люди матимуть можливість вести здорове та повноцінне життя.
Люди, які в попередні роки пройшли базовий курс щеплення (*два або три щеплення, в залежності від вакцини) та зробили 4 або 5 за рахунком бустерне щеплення минулого року, — можуть і надалі безоплатно ревакцинуватись.
