Автор: med1

Всесвітній день боротьби зі сказом є ініціативою Благодійної організації «Альянс по боротьбі зі сказом» (ARC) та Центрів боротьби з хворобами і профілактики хвороб Сполучених Штатів Америки за підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я. Цей День має щорічний характер і проводиться 28 вересня.

Всесвітній день боротьби зі сказом покликаний підвищувати інформованість про наслідки сказу у людини і тварин, наскільки легко його попереджати і як викорінити це захворювання серед людей, ведучи боротьбу з його збудником в резервуарах серед тварин.

У Всесвітній день боротьби проти сказу увага залучається до наслідків цієї хвороби у людей і тварин і до того, як запобігти і зупинити сказ, ведучи боротьбу з цією хворобою серед тварин. За даними спонсорів Альянсу з боротьби проти сказу і Центрів боротьби з хворобами і профілактики хвороб Сполучених Штатів Америки щорічно 55 000 осіб вмирає від сказу – в середньому одна людина кожні 10 хвилин.

Сказ – особливо небезпечна гостра вірусна хвороба тварин і людини, яка характеризується ознаками поліенцефаломієліту, паралічами і абсолютною смертністю. У відповідності до оцінки ВООЗ, вона входить у п’ятірку найбільш небезпечних зооантропонозів, що завдають величезні соціально-економічні збитки.

На сказ хворіють усі теплокровні тварини включаючи мишей, щурів, зайців, ондатр тощо, але найнебезпечніше і найчастіше на території Харківської області зустрічається захворювання на сказ серед лисиць, собак, котів, великої рогатої худоби.

Джерелами сказу є дикі тварини, головним чином із сімейства собачих (вовки, лисиці, єнотоподібні собаки), а також кажани. 

Епідеміологічна ситуація в Україні щодо захворюваності на сказ залишається нестійкою. 

За інформацією Головного Управління Держпродспоживслужби епізоотична ситуація щодо сказу тварин на території Харківської області у 2024 році залишається складною. Від початку року зареєстровано 68 випадків сказу тварин (29 котів, 27 собак, 6 лисиць, 3 голови великої рогатої худоби, 1 єнотоподібний  собака, 2 куниці), при цьому оголошено неблагополучними 56 населених пунктів. Сказ у тварин діагностовано в усіх районах області. На сьогодні в регіоні залишається 9 неблагополучних пунктів щодо сказу тварин на території Ізюмського, Красноградського, Куп’янського, Лозівського, Харківського, Чугуївського районів. Вільною від сказу є територія Богодухівського району.

Погодні умови сприяють розмноженню мишовидних гризунів – основної кормової бази для лисиць та інших плотоїдних тварин. Фінансові труднощі значно скоротили заходи боротьби з гризунами. В регіоні також гостро стоїть проблема з безпритульними тваринами. Крім перерахованого важливим є відношення людей до небезпеки  захворіти на сказ – це відмова від щеплень і самовільне переривання щеплень.

Причинами  складної  ситуації в Україні  щодо сказу собак та котів також є:

– недостатній контроль за виконанням правил утримання собак і котів, та безвідповідальність власників тварин, в результаті чого збільшується кількість безпритульних тварин, особливо на околицях міста, на територіях інших населених пунктів, дачних ділянок, прибудинкових територіях;

– не бажання власників  вакцинувати домашніх тварин проти сказу; 

– відсутність чіткої нормативно-правової бази щодо розведення і утримання собак і котів, адміністративної та юридичної відповідальності їх власників, особливо у приміських зонах та сільських місцевостях;

– не застосування ст. 17 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» в частині умертвіння тварин при регулюванні чисельності та тих, які хворі на сказ чи на інше особливо небезпечне захворювання або є його носіями.

Поряд з цим, проблемним є наближення популяції лисиць до населених пунктів, що сприяє контакту з безпритульними та бродячими собаками і котами. 

Крім того, на території України поряд із класичними штамами вірусу сказу в південно-східному регіоні має місце циркуляція європейських лісавірусів летючих мишей (генотип 5). 

Антропоургічний (міський) тип сказу в Україні еволюціонує за рахунок неконтрольованого збільшення чисельності бродячих і безпритульних собак. Це зумовлено відсутністю чіткої нормативно-правової бази щодо розведення і утримання собак і котів, адміністративної та юридичної відповідальності їх власників, особливо у приміських зонах та сільських місцевостях. 

Таким чином, напружена епізоотична ситуація в Україні стосовно сказу зумовлена різноманіттям резервуарів та джерел збудника інфекції. Якщо раніше всі штами вірусу сказу розглядалися в єдиному антигенному відношенні, то нині класифіковано його 4 серотипи та 7 генотипів. 

Виділення вірусу зі слиною у тварин починається за кілька днів до розвитку клінічних ознак хвороби і триває протягом усього періоду захворювання. Хворі на сказ дикі тварини втрачають почуття страху і забігають в населені пункти. У собак інкубаційний період триває від 2 до 8 тижнів. Захворювання починається періодом провісників: поведінка собаки змінюється, вона стає неспокійною, ховається від людей, гризе неїстівні предмети, ковтає навіть дрібне каміння. З’являється слинотеча. Через 1-3 дні настає буйний період, який триває 3-4 дні. Собака кидається на людей і тварин, майже не гавкає або гавкає хрипло з підвиванням. Скажені собаки безцільно бігають вулицями, морди вкриті густою слинною піною. Далі настає паралітичний період, тварина пересувається тільки на передніх лапах (задні паралізовані), хвіст висить, язик звисає з рота, слина тягнеться стрічкою. В судомах тварина гине. Збудник захворювання в холодну пору року довго зберігається в неприбраних трупах тварин, що загинули від сказу.

Головною ознакою захворювання диких тварин є зміна поведінки, перш за все, втрата відчуття страху. Звірі втрачають обережність і навіть удень з`являються у населених пунктах, нападають на людей і тварин. 

Для виникнення захворювання у людини має значення місце укусу та характер ран. Особливо небезпечні укуси в голову, обличчя та кисті рук, тобто місця, близькі до спинного та головного мозку. Інкубаційний період при сказі в людини коливається від 14 днів до 6-12 місяців. Першим виникає тупий біль у ділянці укусу. Рубець на місці укусу нерідко припухає, червоніє, свербить, біль поширюється по ходу нервів. З’являється надмірна рефлекторна збудливість нервових центрів, зокрема дихання і ковтання. Настає розлад дихання, болісні судороги ковтальних м’язів при спробі напитись, слинотеча. Без інтенсивного лікування смерть настає в перші сім днів хвороби в результаті дихальної недостатності.

Найчастіше люди заражаються при порушенні норм поведінки з тваринами. Щоб не заразитися, необхідно утримуватись від контактів з дикими та безпритульними тваринами, виконувати правила утримання домашніх тварин. Обов’язково потрібно робити щорічні щеплення проти сказу домашніх та сторожових собак, доставляти фахівцям ветеринарної медицини хворих тварин або їх трупи в разі загибелі. Не можна знімати шкіру з трупів диких тварин, вбивати здорових на вигляд тварин, які нанесли укуси, а терміново викликати ветеринарного лікаря.

Якщо вас вкусила чи подряпала дика або бездомна тварина, статус вакцинації якої неможливо встановити, варто негайно промити рану водою з милом та звертатися по медичну допомогу до найближчого пункту надання медичної допомоги або до вашого сімейного лікаря. Медичний працівник оцінить ситуацію та за необхідності порекомендує розпочати курс вакцинації від сказу. Навіть потрапляння слини незнайомої бездомної та/або дикої тварини на пошкоджені шкірні покрови може бути показанням до початку лікування. Вакцина від сказу (антирабічна) запобігає виникненню захворювання сказом у 96–99 % випадків.

У разі інфікування людини сказом показане негайне введення антирабічної вакцини. Таких щеплень має бути кілька: у день звернення до лікаря (0-й день), а потім на 3-й, 7-й, 14-й, 30-й і 90-й дні.

Вакцина ефективна в разі початку курсу не пізніше 14-го дня з моменту укусу чи попадання слини на пошкодженні шкірні покриви. Утім, курс імунізації призначають навіть через кілька місяців після контакту з інфікованою твариною.

У разі небезпечної локалізації укусів (обличчя, шия, голова, пальці рук, промежина), множинних або дуже глибоких поодиноких укусів, попадання слини на  слизові оболонки, будь-яких ушкоджень, завданих хижими тваринами, кажанами і гризунами, коли є ризик короткого інкубаційного періоду, окрім вакцини застосовують і людський антирабічний імуноглобулін. Інкубаційний період може скоротитися до 7 діб — це менше, ніж час вироблення поствакцинального імунітету. Якщо з моменту контакту із твариною минуло більше трьох діб, антирабічний імуноглобулін не застосовують.

Якщо Вас вкусила тварина або її слина потрапила на Вашу шкіру чи слизові оболонки обов’язково зверніться до лікаря. Питання проведення антирабічної допомоги постраждалому вирішує лікар. 

Не зволікайте жодної хвилини! Єдиним захистом від хвороби є щеплення, причому воно не має протипоказань!

Якщо Вас вкусила домашня тварина, з’ясуйте ім’я та адресу її господаря. Це необхідно для того, щоб ветеринар міг спостерігати за станом тварини протягом 10 діб від моменту укусу. Якщо тварина протягом цього часу залишається здоровою, для постраждалого небезпеки зараження сказом вже не існує і необхідності в проведенні антирабічних щеплень немає.  

Своєчасна кваліфікована медична допомога особам, які зазнали нападу тварин, укусів або ослинення, стає найважливішою ланкою запобігання захворювань людей на сказ, особливо в умовах неблагополучної епізоотичної ситуації, неефективних заходів щодо вирішення проблеми безпритульних тварин, незадовільного контролю утримання домашніх тварин, недостатнього обсягу щеплень тварин проти сказу. 

З метою обмеження поширення сказу в Україні, здійснюється комплекс ветеринарно-санітарних заходів, які передбачають систему організаційних заходів, спрямованих на ліквідацію сказу, включаючи епізоотологічний і епідеміологічний моніторинг, системну парентеральну імунізацію домашніх тварин та пероральну імунізацію диких м’ясоїдних тварин. 

Одним з найголовніших заходів профілактики сказу є імунізація тварин.

Щорічно в Україні здійснюється понад 5 млн. щеплень тварин проти сказу.

Парентеральна імунізація (вакцинація) домашніх тварин включає обов’язкову імунізацію  всього поголів’я собак на всій території країни; котів – в зонах стійкого неблагополуччя; сільськогосподарських тварин – при спалахах захворювання. 

Держпродспоживслужба, як уповноважений державний орган, забезпечує здійснення всіх необхідних діагностично-профілактичних та лікувальних заходів серед домашніх та диких тварин для забезпечення стабільної епізоотичної ситуації в Україні.

Для стабілізації епізоотичної ситуації щодо сказу на території області Головним управлінням Держпродспоживслужби та підпорядкованими йому установами державної служби ветеринарної медицини вживаються заходи направлені на профілактику сказу, зокрема:

• проведення профілактичних щеплень домашніх тварин проти сказу (у 2024 році щеплено 55 тисяч собак, 46 тисяч котів, 13 тисяч сільськогосподарських тварин);
• проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи з населенням щодо небезпеки та профілактики сказу;
• проведення пероральної вакцинації диких м’ясоїдних тварин проти сказу (восени 2023 року розподілено 287 тис. доз принад з вакциною, у 2024 році проведення кампанії з пероральної імунізації диких м’ясоїдних тварин проти сказу заплановано на площі 14248,5 км2, що на 2745,5 км2 більше від площі застосування вакцини у 2023 році та складає 62% від загальної площі польових та лісових угідь Харківської області).

Однак попри заходи з профілактики, які вживаються державною службою ветеринарної медицини, епізоотична ситуація щодо сказу залишається складною з наступних причин:

• збільшення чисельності червоної лисиці на території області як наслідок непроведення заходів з її регуляції користувачами мисливських угідь протягом останніх 2-х років після введення воєнного стану на території України та заборони полювання;
• значна кількість людей, які відмовляються від проведення профілактичних щеплень проти сказу та відсутність на законодавчому рівні чіткого відрегульованого механізму притягнення до адміністративної відповідальності власників тварин, які відмовляють фахівцям державних установ ветеринарної медицини в проведенні протиепізоотичних заходів;
• не здійснюється належним чином регуляція чисельності безпритульних тварин у населених пунктах Харківської області. 

Щоб запобігти захворюванню на сказ, дотримуйтесь наступних правил: 

• не контактуйте з бездомними і дикими тваринами, розповідайте дітям про небезпеку таких контактів;

• не провокуйте тварин на укуси: не намагайтеся годувати, надавати допомогу невідомим, безпритульним тваринам, дражнити їх;

• уникайте скупчень безпритульних собак

• при укусі або ослиненні підозрілою твариною промийте рану водою  з милом, краї рани обробіть розчином йоду; 

• своєчасно робіть своїм домашнім тваринам щеплення проти сказу.

Проте, слід пам’ятати, що всі заходи з профілактики сказу будуть марні, якщо кожен власник тварин не буде розуміти, що він несе відповідальність не тільки за своє здоров’я чи свого улюбленця, але і за здоров’я оточуючих.

Наголошуємо на тому, що для недопущення сказу тварин необхідно щорічно робити щеплення всім домашнім улюбленцям, починаючи з 3-місячного віку. Вакцина проти сказу є безкоштовною, для здійснення щеплення необхідно лише звернутися до установ ветеринарної медицини Держпродспоживслужби вашого регіону.

Деякі популярні засоби народної медицини від грипу та застуди не лише неефективні, але й можуть бути шкідливими.

• Часникотерапі

Немає доказів того, що часник має противірусні властивості й допомагає вилікуватись від грипу чи запобігти захворюванню. Водночас його надмірне вживання може викликати розлади шлунково-кишкового тракту, а інтенсивна часникова ароматерапія може спровокувати кашель і спазм бронхів.

• Вітамін С

Жодні дослідження не довели, що цей вітамін ефективний проти грипу. Разом із тим вживання великої кількості вітаміну С може спричинити розвиток алергічних реакцій і каменеутворення в нирках, а надто на фоні зневоднення, повʼязаного з лихоманкою.

• Гірчиця у шкарпетки та гірчичники

Теплова дія гірчичників та гірчичного порошку може призвести до сильного підвищення температури тіла. Крім того, такі процедури загрожують опіками на шкірі та подразненням дихальних шляхів, алергічними реакціями і бронхоспазмом.

• Дихання парою від гарячої картоплі

Така процедура може викликати опіки дихальних шляхів, слизової оболонки носа та рота і навіть опіки шкіри, особливо у дітей.

• Полоскання розчином солі, соди та йоду

Сіль і сода справді мають антисептичну дію, хоча й доволі слабку. Міцний сольовий розчин, а ще й із йодом може спричинити пошкодження слизової.

Для лікування застуди та грипу вибирайте сучасні та безпечні лікарські засоби! Але спершу проконсультуйтеся зі своїм лікарем. Завдяки сервісу е-рецептів для пацієнтів це максимально зручно.

Серія публікацій реалізується за підтримки проекту USAID #SAFEMed

Джерело: МОЗ України

Для  пацієнтів, які потребують медичної допомоги в умовах стаціонару без оперативних втручань, передбачено пакет “Стаціонарна допомога дорослим і дітям без проведення хірургічних операцій”. В 2024 році понад 800 медичних закладів уклали договір із НСЗУ за цим пакетом. Розповідаємо про пакет детальніше. 

Пакет  “Стаціонарна допомога дорослим і дітям без проведення хірургічних операцій” охоплює весь спектр терапевтичних госпіталізацій для дорослих та дітей за різними напрямами. Кардіологія, неврологія, інфекційні хвороби, пульмонологія, гастроентерологія, педіатрія тощо. В 2024 році понад 800 медичних закладів уклали договір із НСЗУ за цим пакетом. Чимало з них багатопрофільні, деякі є спеціалізованими. Пацієнти, яким за станом здоров’я необхідна госпіталізація, можуть отримати  комплекс медичних послуг безоплатно. Головне — звернутись до лікарні, яка відповідає профілю захворювання та має договір із НСЗУ за вищезгаданим пакетом.

Які безоплатні послуги гарантовані пацієнтам в межах пакету “Стаціонарна допомога дорослим і дітям без проведення хірургічних операцій”?

У межах пакету пацієнтам та пацієнткам гарантується безоплатно:
– первинний огляд з визначенням маршрутизації;
– проведення лабораторних досліджень (зокрема: розгорнутий клінічний та біохімічний аналіз крові, група крові і резус-фактора, ліпідний профіль,       ревматологічні та гострофазові показники, коагуляційний гемостаз, глюкоза в цільній крові, глюкозотолерантний тест, дослідження спинномозкової рідини,       аналізи сечі, копрограма, тестування на сифіліс, гепатити, ВІЛ, SARS-CoV-2, грип, бактеріологічні дослідження та ін.);
– проведення інструментальних обстежень (ЕКГ, УЗД, ендоскопічні та рентгенологічні дослідження, в т.ч. КТ та МРТ за показами та ін.); 
– своєчасне знеболення на всіх етапах діагностики та лікування;
– надання медичної допомоги, направленої на полегшення, зняття чи усунення симптомів і проявів захворювання чи іншого порушення життєдіяльності, нормалізація порушених процесів життєдіяльності і одужання, відновлення здоров’я пацієнта/пацієнтки без застосування хірургічних операцій; 
– проведення інтенсивної терапії у випадку виникнення загрозливих для життя станів;
– реабілітаційна допомога в гострому періоді реабілітації;
– медична допомога вагітним з ускладненим перебігом вагітності та/або екстрагенітальною патологією;
– цілодобові лікарське  спостереження та медсестринський догляд;
– інформування щодо отримання безкоштовних медичних послуг та лікарських засобів в умовах стаціонару;
– забезпечення ліками, постачання яких здійснюється шляхом централізованих закупівель МОЗ, за рахунок інших програм центрального та місцевого бюджетів, а також ліками з Нацпереліку основних лікарських засобів, необхідними медичними виробами та витратними матеріалами;
– харчування в умовах стаціонару.

Повний перелік безоплатних послуг та вимоги до закладів, які надають допомогу в межах пакету “Стаціонарна допомога дорослим і дітям без проведення хірургічних операцій” можна переглянути на сайті НСЗУ в розділі «Вимоги ПМГ 2024» (п. 38). 

Чи треба платити за обстеження в стаціонарі, чи потрібне електронне направлення на аналізи та чи можливо пройти весь комплекс обстежень, гарантованих пакетом “Стаціонарна допомога дорослим і дітям без проведення хірургічних операцій”? 

Пакет “Стаціонарна допомога дорослим і дітям без проведення хірургічних операцій” передбачає проведення необхідних, тобто призначених лікарем, лабораторних та інструментальних обстежень в умовах стаціонару. Пацієнт не має платити за призначені лікарем обстеження, направлення на них не потрібне, бо вони входять у безоплатний пакет послуг у стаціонарі. Але перелік необхідних обстежень визначає лікар, враховуючи стан здоров’я пацієнта чи пацієнтки. Не в кожному випадку необхідно робити, наприклад, дослідження спинномозкової рідини, МРТ чи ультразвукове дослідження органів малого тазу.

Чи покриває Програма медичних гарантій планову госпіталізацію? 

Так. Пацієнти можуть лікуватися безоплатно в стаціонарі як планово, так і при невідкладному стані.

Щоб отримати планову стаціонарну допомогу безоплатно, необхідно:
– мати направлення сімейного лікаря, терапевта або педіатра, з яким укладено декларацію або направлення лікуючого лікаря;
– звернутись в ту лікарню, яка має договір із НСЗУ за пакетом “Стаціонарна допомога дорослим і дітям без проведення хірургічних операцій” та в якій надають медичну допомогу відповідного профілю. 

Щоб дізнатись, які лікарні надають стаціонарну допомогу без хірургічних операцій, скористайтесь дашбордом «Електронна карта місць надання послуг із медичної допомоги» або зателефонуйте до контакт-центру НСЗУ за номером 16-77.

Зверніть увагу. При доставленні бригадою екстреної медичної допомоги, переведенні з іншого медичного закладу та при самозверненні в невідкладному стані госпіталізація відбувається також безоплатно, без направлення та без списку ліків, які пацієнт має купити за власний рахунок. 

У світі щорічно близько 700 000 людей помирають від резистентних до антибіотиків інфекцій? Тобто таких, що не піддаються лікуванню антибіотиками.

Ви можете зробити свій внесок у боротьбу з антибіотикорезистентністю та, цілком можливо, врятувати своє життя й життя близьких. Для цього дотримуйтеся простих правил вживання антибіотиків:

• Вживайте антибіотики виключно за призначенням лікаря.
• Не використовуйте антибіотики для лікування вірусних інфекцій.
• Не зберігайте залишок антибіотиків на випадок наступної хвороби та не передавайте іншим людям. Також не вживайте антибіотики, призначені не вам.
• Дотримуйтеся режиму: не пропускайте вживання антибіотиків.
• Навіть якщо почуваєтеся краще, завершіть повний курс антибіотикотерапії.

Через небезпеку, яку становить безконтрольне застосування антибіотиків, в Україні відпуск цих ліків здійснюється тільки за рецептом.

Дотримуйтеся рекомендацій лікаря та відповідально ставтеся до вживання антибактеріальних препаратів — заради свого здоровʼя та здоровʼя інших.

Серія публікацій реалізується за підтримки проекту USAID #SAFEMed
Джерело: МОЗ України

Експерти Центру громадського здоров’я підготували відповіді на поширені питання про вакцинацію проти кашлюку, дифтерії та правця у рамках кампанії з додаткових заходів з імунізації проти цих хвороб для груп населення, які пропустили планові щеплення в попередні роки, та яким необхідно їх надолужити.

Навіщо вакцинуватися проти кашлюку, дифтерії та правця?

Усі три хвороби можуть призвести до серйозних ускладнень або смерті, якщо захворіє невакцинована людина. Вакцинація захищає вас і ваших дітей від тяжкого перебігу, знижує ризик інфікування та появи ускладнень.

Чим небезпечні кашлюк, дифтерія та правець?

КАШЛЮК — затяжна хвороба (період одужання може тривати 2–6 місяців), яка характеризується частими й довгими нападами кашлю й особливо небезпечна для маленьких дітей. У немовлят кашлюк може викликати зупинку дихання (апное), судоми та ураження головного мозку. Хвороба дуже легко передається від людини до людини під час кашлю або чхання. 

ДИФТЕРІЯ вражає слизову оболонку горла, утворюючи плівки, які можуть блокувати дихальні шляхи та перешкоджати диханню. Дифтерійний токсин потрапляє в кров і може призвести до серцевої недостатності, ураження нирок, нервової системи, набряку головного мозку. Хвороба передається під час кашлю, чхання, поцілунків, через контакт із забрудненими збудником поверхнями, предметами побуту, а також через заражені продукти та воду. Ураження токсином нервів, які контролюють м’язи, задіяні в диханні, може призвести до їх паралічу та навіть до зупинки дихання.

ПРАВЕЦЬ вражає нервову систему, спричиняє сильні та болісні судоми, під час яких можуть виникати розриви м’язів і переломи кісток, можливий інфаркт міокарду, внутрішньочерепні крововиливи, кома. Летальність від правця може сягати 80%. Збудник цієї хвороби потрапляє в організм людини через рани, порізи, подряпини; опіки; укуси тварин; нестерильне обладнання для пірсингу, татуювань та ін’єкцій; травмування гострими предметами та уламками деревини. Від людини до людини правець не передається.

Наскільки якісні вакцини проти цих хвороб?

Усі вакцини в Україні — якісні, безпечні та ефективні. Якість вакцини суворо контролюється як під час її виробництва, так і протягом усіх етапів її транспортування та зберігання з безперервним дотриманням холодового ланцюга, й аж до введення її споживачу.

Які реакції можуть виникнути після вакцинації?

Найчастіші реакції — це легке почервоніння, припухлість, біль у місці уколу, підвищення температури тіла або слабкість. Це нормальна реакція організму на препарат.

Чи є протипоказання до вакцинації?

У більшості випадків вакцинація проти дифтерії, правця та кашлюку безпечна для всіх. Абсолютними протипоказаннями є наявність анафілактичної реакції на попередню дозу вакцини. Особи з гострими захворюваннями з лихоманкою вище 38,0 °C можуть бути вакциновані, як тільки одужають та не матимуть ознак гострої хвороби.

Чи можу я захворіти на кашлюк, дифтерію чи правець, якщо вакцинуюся?

Так. Але перебіг хвороби буде значно легшим, а тривалість — коротшою.

Я вже переніс/-несла ці хвороби. Чи потрібно робити щеплення?

Так, вакцинація все одно потрібна, щоб забезпечити захист на багато років. До того ж, якщо ви дійсно перехворіли на котрусь із цих хвороб, то знаєте, наскільки тяжкий їхній перебіг.

Після правця імунітет не формується і є ймовірність повторного зараження.

Імунітет після дифтерії нестійкий, і повторне захворювання можливе навіть протягом року від моменту перенесеної хвороби. Натомість вакцинація забезпечує сильніший імунітет, що триває близько 10 років.

Після кашлюку формується стійкий імунітет, але сам перебіг хвороби в невакцинованих вкрай тяжкий і тривалий, особливо в немовлят: може виникати зупинка дихання, судоми та ураження головного мозку. Вакциновані теж можуть захворіти на кашлюк, але перебіг буде легким. Імунітет після щеплення триває 4–7 років.

Які є вакцини проти кашлюку, дифтерії та правця?

Проти кашлюку, дифтерії та правця існує декілька вакцин, які призначаються залежно від віку та номеру дози. До прикладу, дітям до 6 років  державою безоплатно забезпечується трикомпонентна вакцина проти кашлюку, дифтерії та правця — АКДП* або АаКДП**. Обидві вакцини є неживими, і формують стійкий імунітет до хвороб. Наступне щеплення роблять дітям у віці 6 років двокомпонентною вакциною АДП*** проти дифтерії та правця, а людям з 16 років і наступні кожні 10 років — вакциною АДП-м****.

* безклітинна (ацелюлярна) адсорбована кашлюково-дифтерійно-правцева вакцина.

** з цільноклітинним кашлюковим компонентом.

*** без кашлюкового компонента.

**** зі зменшеним вмістом дифтерійного та правцевого антигенів.

Де отримати щеплення безоплатно?

Щоб отримати щеплення вам або вашій дитині, зверніться до свого сімейного лікаря, терапевта чи педіатра, або ж до найближчого закладу охорони здоров’я. Усі щеплення, передбачені Календарем профілактичних щеплень, надаються безоплатно.

Як часто потрібно робити щеплення?

Дітям вакцину вводять у кілька етапів:у віці 2, 4, 6 місяців з ревакцинацією у 18 місяців проти кашлюку, дифтерії та правця. У 6, 16 років та кожні наступні 10 років проводиться ревакцинація  проти дифтерії та правця.

Як не пропустити жодної дози вакцини?

Національний календар профілактичних щеплень допоможе вам і вашій дитині отримати повний курс щеплень проти кашлюку, дифтерії правця та ще семи небезпечних інфекцій. Уся вакцинація за Національним календарем профілактичних щеплень — безоплатна.

Я пропустив/-ла вакцинацію. Що робити?

Якщо ви чи ваша дитина пропустили чергову дозу вакцини, зверніться до сімейного лікаря, педіатра або терапевта, щоб надолужити щеплення. Він складе для вас індивідуальний графік вакцинації з дотриманням мінімальних інтервалів.

Дорослим треба вакцинуватися?

Так, дорослим необхідно робити ревакцинацію проти дифтерії та правця кожні 10 років. Навіть якщо вам уже за 30, 40, 50… — почати ніколи не пізно.

Я вагітна. Чи можна мені вакцинуватися?

Так, це не просто бажано, а й особливо корисно — щеплення вагітних захищає не лише їх, а й майбутню дитину. Оптимально вагітна має отримати щеплення на 16–32 тижні у сімейного лікаря. 

Я годую грудьми. Чи можна вакцинуватися?

Так, можна вакцинуватися під час годування грудьми. Це безпечно і навіть корисно, оскільки антитіла, що утворюються у вас після вакцинації, можуть передаватися дитині через грудне молоко, допомагаючи захистити її від дифтерії та правця.

Я маю хронічну хворобу. Чи можна вакцинуватися?

Так, вакцинація дозволена і навіть рекомендована людям із хронічними хворобами, такими як діабет, хвороби серця, легеневі захворювання, ниркова недостатність та інші, оскільки такі люди мають вищий ризик важкого перебігу інфекційних хвороб. Вакцина проти дифтерії та правця є безпечною і ефективною для людей із хронічними хворобами. Перед вакцинацією слід проконсультуватися з лікарем, який оцінить ваш стан здоров’я.

Чи безпечно вакцинуватися під час спалаху захворюваності на COVID-19 та грип?

Так. Ба більше — щеплення проти кашлюку, дифтерії правця допомагають знизити навантаження на імунну систему під час епідемічного сезону та запобігти серйозним ускладненням у разі інфікування іншими хворобами.

Чи можна вакцинуватися одночасно з вакцинами проти інших хвороб?

Так. Вакцини проти кашлюку, дифтерії та правця можна комбінувати з іншими вакцинами, зокрема проти грипу або COVID-19. Це дозволяє забезпечити максимальний захист організму за мінімальну кількість візитів до лікаря.

Щодня російські загарбники обстрілюють українські обʼєкти інфраструктури, незалежно від їхнього розташування та шкоди для людей.

Якщо ви опинилися в зоні надзвичайної ситуації, пов’язаній з горінням хімічних речовин, дотримуйтеся таких порад — вони допоможуть вам і вашим рідним уберегти здоров’я та життя від шкідливого впливу продуктів горіння.

Під час та одразу після виникнення ситуації:

• За можливості, залиште зону задимлення;
• Зведіть до мінімуму перебування на відкритому повітрі;
• Якщо у вас з’явилися задишка, кашель — зверніться до лікаря;
• При посиленні запаху гару рекомендуємо одягати зволожені захисні маски. Особливо це стосується літніх людей, та тих, хто страждає на діабет, серцево-судинні захворювання, хронічні захворювання легень, алергію;
• Користуйтеся приміщеннями, де є засоби та системи очищення повітря;
• Тримайте вікна зачиненими. З метою непроникнення задимленого повітря рекомендується завішувати вікна, кватирки, фрамуги дверей зволоженою тканиною і періодично її змінювати.

Після виникнення ситуації:

Не здійснюйте пробіжок та прогулянок;

Вживайте більше рідини — до 2-3 літрів на день для дорослих. Для відновлення втрати солей та мікроелементів можна пити злегка підсолену і мінеральну лужну воду, кисломолочні напої (знежирене молоко, молочну сироватку), соки, мінералізовані напої, киснево-білкові коктейлі;

Проводьте вологе прибирання в житлових приміщеннях і на робочих місцях. Корисно також поставити в житлових та робочих приміщеннях ємності з водою, щоб зробити повітря вологішим;

• Кілька разів на день приймайте душ;
• Періодично промивайте ніс і горло;
• Їжте більше фруктів і овочів, а також страв, багатих на мінеральні речовини;
• Продукти з власних городів мешканцям у зоні впливу пожежі перед вживанням необхідно обов’язково ретельно мити;
• Не вживайте алкоголь, не куріть, — це провокує розвиток гострих і хронічних захворювань дихальної системи;
• Обмежте контакт дітей із піском та ґрунтом на ігрових майданчиках, розташованих у зоні впливу пожежі;
• Якщо маєте хронічні захворювання — виконуйте вказівки вашого лікаря.

Запам’ятайте ці поради та передайте їх рідним!

Джерело: Центр громадського здоров’я МОЗ України