Автор: med1

Амброзія полинолиста – це карантинний бур’ян, пилок якого є одним із найпотужніших природних алергенів, і в Україні її включено до Переліку регульованих шкідливих організмів. Унаслідок тривалої дії пилку виникає сенсибілізація (підвищена чутливість) навіть у людей, які раніше не мали алергічної реакції. Тобто організм людини «запам’ятовує» пилок після першого контакту та наступного разу реагує на нього сильніше.

Сезон цвітіння амброзії зазвичай триває з середини липня до середини жовтня. У цей період пилок постійно вивільняється і накопичується не лише в атмосфері, а й у житлових приміщеннях. За даними Американської колегії з питань алергії, астми та імунології (American College of Allergy, Asthma and Immunology), одна рослина амброзії може продукувати до 1 млрд пилкових зерен за сезон, тоді як для розвитку алергії вистачить усього 10 пилкових частинок на 1 м3 повітря.

Яким чином розвивається алергічна реакція?

Коли пилок амброзії потрапляє в організм – через дихальні шляхи, слизові оболонки або шкіру – імунна система сприймає його як загрозу. У відповідь вивільнюються біологічно активні речовини (наприклад, гістамін), що й провокують алергію.

Симптоми алергії на амброзію:

• закладеність носа, утруднене носове дихання;
• водянисті виділення з носа;
• чхання, сухий кашель;
• почервоніння очей, сльозотеча;
• пирхота в горлі;
• висипання на шкірі (пухирі, плями), які супроводжуються свербежем;
• у тяжких випадках – набряк та спазм дихальних шляхів, анафілактичний шок. 

Профілактика загострень алергії в період цвітіння амброзії

• уникайте перебування на вулиці в період найбільшої концентрації пилку (зазвичай з 10:00 до 17:00, особливо у вітряні дні);
• регулярно здійснюйте вологе прибирання вдома (щоб зменшити кількість пилку в оселі);
• носіть сонцезахисні окуляри у період цвітіння амброзії, щоб захистити очі від подразнення;
• тримайте вікна та двері зачиненими, зокрема в автомобілі;
• після вулиці переодягайтеся, приймайте душ та промивайте ніс;
• не сушіть одяг надворі;
• щоб надовго знизити чутливість до пилку, розгляньте можливість проведення алерген-специфічної імунотерапії (АСІТ) з лікарем-алергологом. 

Що робити, якщо у вас з’явилися симптоми алергії

• відчувши симптоми алергії, зверніться до лікаря для професійної консультації та лікування;
• за потреби використовуйте антигістамінні препарати, попередньо проконсультувавшись із лікарем.

Крім того амброзія дуже шкодить посівам — зменшує врожай, забруднює зерно, погіршує якість кормів для тварин, а також знижує продуктивність пасовищ. Ця рослина вбирає вдвічі більше води, ніж звичайні культури, тому ґрунт швидко висихає і стає біднішим. Також через свою потужну кореневу систему амброзія забирає з ґрунту багато поживних речовин і пригнічує ріст культурних рослин.

Амброзія заважає не лише росту, а й ускладнює збір врожаю — її жорсткі прямі стебла заважають роботі сільгосптехніки. Якщо амброзія росте серед пізніх культур, як соняшник чи кукурудза, її насіння потрапляє у врожай, і його важко відокремити. Тому доводиться витрачати додаткові кошти на очищення насіння.

Ще амброзія виділяє речовини, які гальмують проростання і ріст таких культур, як горох, квасоля, кукурудза і соняшник. Якщо амброзія росте серед кормових трав чи на пасовищах, то корм стає гірким через гіркі речовини і ефірні олії в рослині. Через це молоко корів може мати неприємний запах і гіркий смак.

Для очищення полів від амброзії полинолистої важливо поєднувати такі методи боротьби:

• Агротехнічний метод:дотримуватись сівозміни, правильно обробляти ґрунт до і після посіву, засівати місця, де росте бур’ян, багаторічними травами, які пригнічують амброзію. На дуже забруднених ділянках найкраще використовувати чистий пар (коли поле не засівається) або 2-3 роки сіяти лише озимі зернові культури після спеціальної обробки ґрунту.
• Хімічний метод:застосовувати гербіциди, якідозволені в Україні, коли амброзія має 2-4 справжні листки. Якщо обробити пізніше, гербіциди будуть менш ефективними.
• Механічний метод:викопувати амброзію з корінням або скошувати. Найкраще косити рослини безпосередньо перед цвітінням — коли суцвіття вже є, але ще не розкрились (друга половина липня — початок серпня). Несистематичне скошування призводить до появи бічних пагонів, які майже лежать на землі, і їх важко знищити, вони дають насіння.

Боротьба з амброзією — спільна справа громади, фермерів та кожного громадянина. Лише разом ми можемо зупинити поширення цього небезпечного бур’яну.

Знищуючи амброзію — ви захищаєте здоров’я своє, своїх дітей та майбутні врожаї!

Довідково. Відповідно до чинного законодавства ввезення на територію України насіння / зерна сільськогосподарських культур, яке засмічене амброзією полинолистою забороняється, а у випадку виявлення цього бур’яну всередині країни, місцевою владою запроваджується карантинний режим, встановлюються межі карантинної зони, а також карантинні заходи, що здійснюються в ній. Зокрема категорично забороняється висівати насіння сільськогосподарських культур засмічене амброзією полинолистою, використовувати ділянки для виробництва насіннєвого матеріалу у карантинних зонах та інше.

Крім України, амброзія полинолиста включена до списків карантинних організмів інших країн, зокрема таких як Єгипет, Йорданія, Казахстан, Узбекистан, Азербайджан, Сербія, а також списків інвазивних чужорідних рослин Іспанії, Швейцарії, Європейської та Середземноморської організації захисту рослин (ЄОЗР).

Джерело: Центр громадського здоров’я МОЗ України

Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) називають однією з найбільш поширених хронічних респіраторних недуг. Для ХОЗЛ характерні стійкі респіраторні симптоми та обмеження прохідності дихальних шляхів через патологічні зміни у них та/чи ураження альвеол, що зазвичай спричинені значним негативним впливом шкідливих частинок або газів. 

За даними ВООЗ, хронічне обструктивне захворювання легень є третьою за значущістю причиною смертності у світі. Майже 90% смертей від ХОЗЛ серед осіб віком до 70 років стаються у країнах з низьким та середнім рівнем доходу.

Також Всесвітня організація охорони здоров’я звертає увагу на те, що куріння тютюну є причиною понад 70% випадків ХОЗЛ у країнах з високим рівнем доходу. У країнах із низьким та середнім рівнем доходу куріння тютюну є причиною 30–40% випадків ХОЗЛ, а забруднення повітря у житлових будинках є основним фактором ризику.

ХОЗЛ розвивається повільно і зазвичай проявляється у людей від 40–50 років.

Серед основних симптомів ХОЗЛ:

• постійна задишка;
• хронічний кашель;
• відкашлювання мокротиння.

Головна причина розвитку хронічного обструктивного захворювання легень — тютюновий дим, тож найбільш уразливі до ХОЗЛ завзяті курці, у них хвороба прогресує швидше, ніж у тих, хто не вживає тютюн. Існують й дослідження, які вказують на зв’язок пасивного куріння й ризику розвитку ХОЗЛ.

Інші фактори ризику ХОЗЛ

До інших факторів ризику хронічного обструктивного захворювання легень належать наявність пилу, диму й випарів хімічних речовин на робочому місці (наприклад, вугільний чи зерновий пил, зварювальні гази); забруднення повітря у житлових приміщеннях; часті інфекції нижніх дихальних шляхів у дитинстві; астма; генетичний чинник: майже в 1 зі 100 людей з ХОЗЛ є схильність до розвитку дефіциту речовини, що захищає легені, – альфа-1-антитрипсину.

!!! Пам’ятайте, що повністю вилікувати хронічне обструктивне захворювання легень неможливо. Лікування може полегшити симптоми й загалом поліпшити якість життя, а також знизити ризик смерті.

Тож своєчасна діагностика й лікування допоможуть вас уповільнити розвиток хвороби. Найефективнішим кроком для курців, звичайно, буде відмова від куріння.

Ускладнення внаслідок ХОЗЛ

►Респіраторні інфекції. Люди з ХОЗЛ частіше хворіють на застуду, грип і пневмонію. Будь-яка респіраторна інфекція може значно ускладнити дихання та спричинити подальше пошкодження легеневої тканини.

►Проблеми із серцем. З причин, які до кінця зрозумілі, ХОЗЛ може збільшити ризик серцевих захворювань, включаючи серцевий напад.

►Рак легенів. Люди з ХОЗЛ мають вищий ризик розвитку раку легень.

►Високий кров’яний тиск у легеневих артеріях. ХОЗЛ може спричиняти підвищений кров’яний тиск в артеріях, які несуть кров у легені (легенева гіпертензія).

►Депресія. Ускладнене дихання може перешкодити займатися тим, що вам подобається. А боротьба з важким захворюванням може сприяти розвитку депресії.

Тож, щоб запобігти ХОЗЛ:

• Відмовтеся від вживання тютюну, уникайте пасивного куріння. Як це зробити, дізнавайтеся на ресурсі org.ua.
• Уникайте перебування у місцях із забрудненим повітрям – як атмосферним, так і в приміщеннях.
• Вакцинуйтесь проти грипу, COVID-19 і пневмококової інфекції (особливо це стосується людей з групи ризику – після 65 років, за наявності важких супутніх захворювань).
• Дотримуйтесь здорового способу життя.

Без лікування симптоми зазвичай прогресують. Також можуть бути періоди раптового погіршення стану, відомі як загострення.

Джерело: Центр громадського здоров’я МОЗ України

Якщо невеликі дози алкоголю допомагають вам розслабитись або, навпаки, сконцентруватись, якщо ви п’єте і не п’янієте або любите поєднання кави з алкоголем – цей текст для вас. Зібрали науково обґрунтовані факти про незворотні наслідки вживання алкоголю на здоров’я.

Алкоголь не рятує від депресії

Тверезники та алкоголіки мають приблизно однакові шанси розвинути депресію — 70% та 80% відповідно. А люди, що п’ють келих вина щодня, мають найнижчі шанси. Але люди часто не п’ють вимушено: через хронічні хвороби чи брак грошей, тож можуть впасти в депресію не через нестачу етилового спирту в крові, а через свою життєву ситуацію та брак спілкування з друзями в шинку. Важливо розрізняти причини та наслідки.

“Вміти пити” погано

Якщо ви п’єте, і не п’янієте, значить, ваші ферменти алкогольдегідрогенази вправно руйнують алкоголь. Тим часом людина продовжує пити, бо не відчуває сп’яніння і гадає, що все під контролем. Але спирт в печінці стає оцтовим альдегідом — сполукою також токсичною для організму. І руйнувати його мають уже інші ферменти, які можуть діяти повільно. Краще “не вміти пити”, тобто мати малоефективні алкогольдегідрогенази і рано спинятися.

Безпечної дози алкоголю не існує

Як би ми не прагнули пити “помірковано”, алкоголь діє на кожну клітину тіла і їй шкодить. Алкоголь збільшує ризик деменції (https://bit.ly/2H3UDgd), раку підшлункової, стравоходу, печінки, прямої кишки, молочної залози. Люди, які надмірно споживають алкоголь, мають вищі ризики серцево-судинних хвороб, гіпертензії та абдомінального ожиріння. Крім цього, алкоголь погіршує поглинання вітамінів кишківником.

Алкоголь не подовжує життя

Навпаки. Преса та блоги поширюють міф, начебто кава та алкоголь подовжують життя – довгожителі п’ють і те, і те. Але це викривлення та перекручування інформації. Ровесники століття з чаркою та філіжанкою просто мають хороші гени, та, ймовірно, інші бонуси буття.

Не поєднуйте каву та алкоголь

Це офіційна заборона, крім того, що алкоголь шкідливий. У разі похмілля кава допомагає не усім.

З іншого боку, кофеїн допомагає подолати абстинентний синдром, тобто якщо людина пила і раптом вирішила зав’язати. Крім цього, кава істотно знижує ризик раку печінки, особливо в людей, що перехворіли на гепатит С і зловживають алкоголем, але якщо вони вже не п’ють.

Мозок жінок та чоловіків реагує на алкоголь по-різному

У жінок, що страждають на алкоголізм, в мозкові суттєві збільшені ділянки, що відповідають за задоволення та заохочення поведінки. А в чоловіків навпаки. При цьому алкоголь в чоловіків викликає вдвічі більший викид дофаміну (медіатору, що бере участь в заохоченні), ніж в жінок. Цим нині пояснюють більшу поширеність алкоголізму серед чоловіків.

Також науковці вважають, що мозок жінок більш вразливий до пошкодження алкоголем.

Алкоголь погіршує здатність міркувати логічно та раціонально

Часто при цьому активується ризикова сексуальна поведінка, тобто незахищений секс з випадковими партнерами. З іншого боку, падіння тиску через сильну інтоксикацію подекуди робить ерекцію неможливою, а алкоголізм вважають предиктором (точним передвісником) сексуальних негараздів. Пам’ятайте про це.

Алкоголь змінює роботу генів

Йдеться про гени, що залучені в обмін холестерину, підтримання цілісності судин, нейропластичності, та рецепторів нейромедіаторів.

Ці зміни називаються епігенетичні, тобто поверх генів нанесли мітки, які змінили активність генів. Досить часто епігенетичні зміни тривалі і навіть можуть передаватися наступним поколінням. Алкоголізм призвозводить до того, що гени запускають різні процеси — мозок гірше контролює поведінку, рівень холестерину та запальний фон в тілі зростають. Часто це поєднується із накопиченням вісцерального жиру — універсального покажчика ранньої смертності, особливо в чоловіків.

Втім, епігенетичні зміни і запалення внаслідок алкоголізму та вісцерального ожиріння можна частково спинити завдяки фізичним навантаженням та відмови від алкоголю.

Навіть якщо всі ці аргументи вас не навернули до шанування води, кави та чаю — ніколи не сідайте за кермо, якщо випили. Будь-яка кількість алкоголю в крові може вплинути на навички водіння та підвищує ризики потрапити в аварію.

Джерело: МОЗ України

Школярі щодня носять рюкзак і активно пишуть. Надто важкий або неправильно підібраний рюкзак може спричинити біль у спині, втому, викривлення постави. Те саме стосується письмового приладдя — незручні ручки чи олівці можуть викликати перенапруження руки та впливати на якість письма.

До початку навчального року Центр громадського здоров’я підготував поради, як правильно обрати рюкзак і письмове приладдя, щоб зменшити фізичне навантаження на тіло дитини та зробити навчання комфортнішим.

ВИБІР ШКІЛЬНОГО РЮКЗАКА

За розміром рюкзак має бути не ширший за плечі дитини. Верхній край — на рівні плечей або трохи нижче, а нижній — не опускатися нижче талії.

Спинка рюкзака має бути середньої жорсткості з м’якими вставками для підтримки хребта та захисту спини від гострих предметів усередині рюкзака.

Лямки повинні бути широкими (не менше 4–5 см), з м’якими вставками та можливістю регулювати їхню довжину.

Додатковий нагрудний ремінь між лямками допоможе краще розподіляти вагу.

Багато відділень дозволять краще розподілити речі та, відповідно, вагу.

Світловідбивні елементи на рюкзаку значно підвищують безпеку дитини на дорозі. Вони відбивають світло фар автомобілів та інших джерел світла, роблячи рюкзак помітнішим для водіїв у темряві або в умовах поганої видимості.

ЯК НОСИТИ РЮКЗАК БЕЗ ШКОДИ ДЛЯ СПИНИ

Загальна вага рюкзака з усім його вмістом не повинна перевищувати 10–15 % маси тіла дитини. Наприклад, для дитини вагою 25 кг — це не більше ніж 2,5–3,7 кг. Що менша дитина — то меншим має бути навантаження.

Радьте дитині завжди носити рюкзак на обох плечах, а не на одному.

Найважчі речі слід розміщати ближче до спини, це зменшить навантаження.

Нагадуйте дитині регулярно викладати зайве з рюкзака, щоб зменшити його вагу. Залишайте тільки речі, потрібні в конкретний навчальний день.

Що в рюкзаку: вибір письмового приладдя для молодших школярів

Для школярів молодших класів доцільно обирати тригранні олівці та ручки, оскільки така форма дозволяє легше навчитися правильно тримати знаряддя трьома пальцями.

Олівці з м’яким грифелем (2B) дозволяють писати без надмірного натиску — дитині доведеться докладати менше зусиль, порівняно з використанням твердих олівців, що дозволить уникнути швидкої втоми й болю в м’язах руки.

Варто уникати надто тонких або слизьких ручок та олівців, оскільки вони збільшують навантаження на м’язи руки під час письма. Також краще відмовитись від приладдя у тяжких металевих корпусах.

Насамкінець радимо залучати дитину під час вибору рюкзака та приладдя, щоб вона сама могла перевірити й підказати, зручно їй чи ні.

Джерело: Центр громадського здоров’я МОЗ України

Педикульоз – це паразитування на людині комах вошей, що супроводжується свербежем і може призводити до специфічних захворювань шкіри.

Воші паразитують на людині, харчуються кров’ю людини, відкладають яйця-гниди, які приклеюють до волосся. Самка відкладає щодня 3 – 7 яєць, за все життя — від 38 до 120 яєць. Тривалість життя дорослих особин — 27-30 днів.

Розрізняють такі різновиди педикульозу, згідно з місцем паразитування вошей:

• головний — паразитування вошей на волосистій частині голови переважно на скронях, потилиці, тімені, а також у вусах, бороді (паразит — головна воша);
• лобковий (фтиріоз) — паразитування цих комах у жінок: в ділянці лобка, у чоловіків: в паховій зоні, на волосяній частині живота, грудей, на вусах, а у дітей: на віях, і бровах (паразит — лобкова воша);
• платтяний — паразитування вошей в складках одягу, білизни (паразит — платтяна воша).

Крім безпосереднього паразитизму, платтяні воші здатні переносити епідемічний висипний тиф, епідемічний (або вошивий) поворотний тиф, волинську гарячку.

Педикульоз має такі прояви:

• свербіж шкіри в місці укусу воші;
• дрібні сірувато-блакитні плями на шкірі;
• наявність гнид у волоссі;

Від моменту зараження до перших ознак хвороби може пройти кілька тижнів.

Шляхи передачі

⁙Платтяні і головні воші передаються від людини до людини при безпосередньому контакті або через одяг, головний убір, тканинні предмети побуту, гребінці, тощо.

⁙Лобкова воша як правило передається з лобкового волосся під час статевого акту, але можлива також передача через речі (постільна білизна, спідня білизна тощо).

Неможливо заразитися вошами від тварин, оскільки ці паразити видоспецифічні, тобто людські воші можуть жити тільки на людині.

Педикульоз можна дістати практично в будь-якому місці, де можливий тісний контакт однієї людини з іншою: в магазині, потязі чи іншому громадському транспорті і навіть у туалетах, лазнях, саунах, басейнах, спортивних роздягальнях. Більш того, воша може протягом 2 – 3 днів чекати нового господаря.

Профілактика

Наявність педикульозу є загальною соціальною проблемою щодо здоров’я серед усіх вікових груп, особливо серед дітей шкільного віку. Оскільки воші передаються від людини до людини, важливо дотримуватись правил гігієни, не користуватись спільною білизною, не спати на одній подушці тощо.

Позбавлення від педикульозу

Існує багато способів позбавлення педикульозу (знищення вошей і гнид). Для цього зверніться до лікаря та використовуйте засоби, які він порадить. Важливо дотримуватися інструкції із застосування того чи іншого препарату та слідкувати за терміном його придатності.

Джерело: Центр громадського здоров’я МОЗ України