Автор: med1

«Лимонний лід», «м’ята з малиною» чи «полуниця-кавун» — звучить як асортимент цукерок. Насправді ж — це про нікотинові снюси, новий формат нікотинової залежності, який активно просуває тютюнова індустрія.

Нікотинові снюси (або паучі) — маленькі пакетики з целюлозною сумішшю, нікотином і ароматизаторами. Снюс кладуть під губу і він починає діяти від контакту зі слиною: з нього поступово виділяється нікотин і всмоктується через слизову оболонку ротової порожнини.

Нікотин зі снюсів проникає у кров швидше, ніж від куріння сигарет, завдяки високій лужності складу. Такий ефект сприяє швидкому формуванню нікотинової залежності.

Скільки нікотину містять снюси

В одному паучі може бути у 20 разів більше нікотину, ніж у сигареті. Для порівняння, у сигаретах міститься до 1 мг нікотину на штуку (це регламентовано українським законодавством). У рідинах для електронних сигарет — до 20 мг/мл, а у нікотинових паучах обмежень немає, тому деякі виробники декларують 4–20 мг нікотину, а іноді й більше.

Чому снюси небезпечні

Нікотин — це психоактивна речовина, яка викликає залежність, руйнує мозок, серце та весь організм, хоч би в якому вигляді його вживали. Заміна сигарет на снюси — це просто інша форма вживання нікотину, а не шлях до звільнення від нікотинової залежності.

Вживання нікотину, особливо у підлітковому віці, шкідливо впливає на розвиток мозку, знижує когнітивні функції, погіршує пам’ять і увагу, підвищує ризик тривожності, депресії та імпульсивної поведінки.

Експерти класифікують нікотин як смертельно небезпечну речовину, а залежність від нього як розлад

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) класифікує нікотинову залежність як психічний і поведінковий розлад («Розлади, викликані вживанням нікотину», код 6С4а у МКХ-11). Відповідно до регламенту Європейського Союзу REACH нікотин класифікується як гостро токсична речовина (категорія 2) при пероральному, шкірному або інгаляційному впливі і підлягає заявам про небезпеку H300: смертельний при ковтанні, H310: смертельний при контакті зі шкірою, і H330: смертельний при вдиханні.

Як виробники нікотинових снюсів маніпулюють увагою людей

Виробники через маніпуляції створюють ілюзію безпеки нікотинових снюсів, формують модний та «бунтарський» імідж, щоб привабити нову аудиторію, особливо молодь.

Прикладами таких маніпуляцій є ролики в соцмережах, що збирають мільйони переглядів, у яких молодь використовує нікотинові паучі. Також виробники снюсів платять інфлюенсерам за рекомендації їхнього продукту, спонсорують музичні фестивалі й автоперегони, рекламуються в популярних молодіжних виданнях.

Усі ці агресивні маркетингові стратегії — пряме копіювання маркетингових ходів індустрії електронних сигарет.

Як відмовитися від нікотину

На сайті “Я кидаю курити” можна знайти професійні поради, які допоможуть позбутися нікотинової залежності, а також дізнатися про 6 основних методів відмови від куріння, пройти тести, щоб визначити рівень фізичної залежності від нікотину та причини, які мотивують кинути курити. Зробіть перший крок до відмови від нікотину вже сьогодні!

Джерело: Центр громадського здоров’я МОЗ України

Рання діагностика ВІЛ-інфекції та вчасний початок лікування дозволяють зберегти здоров’я. Самотестування на ВІЛ (СТ ВІЛ) –  зручний, конфіденційний і швидкий спосіб дізнатися свій ВІЛ-статус. Проте важливо правильно інтерпретувати результат і розуміти, які кроки робити далі.

Що таке тест для самотестування?

Самотестування на ВІЛ — це використання орального або кров’яного швидкого тесту для самостійного визначення наявності антитіл до ВІЛ. Результат зазвичай готовий за 20-30 хв.

Як підготуватися до самотестування?

Використовуючи оральний швидкий тест на ВІЛ, дотримуйтеся таких рекомендацій:

• не їжте, не пийте і не паліть за 15-30 хв до проходження тесту;
• не чистіть зуби, не використовуйте засоби (ополіскувачі, жувальні гумки, льодяники тощо) для чищення ротової порожнини за 30 хв. до початку СТ ВІЛ;
• якщо користуєтесь стоматологічними виробами, наприклад, капами або зубними протезами, зніміть їх для забезпечення безперешкодного доступу тест-лопатки до ясен;
• переконайтеся, що в ротовій порожнині відсутні кровотечі – потрапляння крові на тест-лопатку для забору рідини спричинить недійсний результат тестування.

Використання кров’яних тестів на ВІЛ не потребує спеціальної підготовки, крім миття рук безпосередньо перед тестуванням.

Як провести самотестування?

Залежно від типу тесту під час процедури візьміть зразок своєї ясенної рідини або крові з пальця, чітко дотримуючись визначеної в інструкції процедури  і за допомогою інструкції самостійно визначте результат.

Зверніть увагу: ясенна рідина — це не слина, а рідина, яка природним чином виділяється з ясенної борозни (проміжку між зубом та яснами). При неправильному заборі біоматеріалу результат тестування буде недійсним.

Комплектація упаковок тестів зазвичай така:

• оральні тести – підставка для тесту, флакон з розчином (буфер), тест-касета, абсорбент та інструкція до тесту;
• кров’яні тести – тест-касета, флакон з розчином (буфер), стерильний ланцет, піпетка та інструкція, спиртова серветка (залежить від виробника).

Точність діагностики швидкими тестами на ВІЛ становить 99% за умови дотримання інструкції. Тому, застосовуючи СТ ВІЛ будь-якого типу:

• обов’язково дотримуйтеся інструкції виробника, яка завжди додається у пакуванні до конкретного тесту.
• робіть тест при температурі в місці проведення в межах 10-30 °С.
• не використовуйте протермінований тест, тест із пошкодженою упаковкою чи герметичністю його внутрішніх складників.

Як інтерпретувати результат?

Незалежно від типу тесту результат зчитуємо так:

• наявність виключно однієї забарвленої контрольної смужки (лінії) навпроти «С» вказує, що тест дійсний і результат негативний  — ВІЛ-інфекції в організмі не виявлено;
• забарвлена контрольна смужка «С» та смужка навпроти позначок «Т», «1» або «2» (залежно від типу тесту) – тест дійсний і результат позитивний, тобто виявлено антитіла до ВІЛ;
• відсутність забарвленої лінії навпроти контрольної смужки «С» свідчить про недійсний тест, незалежно від наявності смужок навпроти інших позначок. Такий результат не беремо до уваги, потрібно провести повторне тестування новим тестом.

Важливо

Позитивний результат СТ ВІЛ – це не встановлення діагнозу. Отримавши такий результат,  зверніться до лікаря для проведення додаткових досліджень на ВІЛ-інфекцію. У разі підтвердження позитивного результату тесту, лікар призначить лікування, яке в  Україні є безоплатним і доступним для всіх, хто його потребує.

Якщо СТ ВІЛ показав негативний результат, але ви відчуваєте симптоми інфекції, зверніться до медичного закладу для обстеження.

Якщо з моменту потенційно можливого інфікування ВІЛ минуло менше 72 год, зверніться до медичного закладу для обстеження на ВІЛ-інфекцію та вирішення питання призначення постконтактної профілактики ВІЛ-інфекції.

Якщо минуло понад 72 год., але менше 3 місяців – тест може не виявити антитіла до вірусу в організмі. Це так званий період «серологічного вікна» – коли антитіл до ВІЛ в біологічній рідині занадто мало. В такому разі варто пройти додаткове тестування через 3 та 6 місяців після моменту контакту з потенційно інфікованими рідинами.

Важливо: самотестування на ВІЛ не проводять для дітей та немовлят. 

Де отримати тест?

Швидкі тести для самотестування на ВІЛ можна придбати:

• в аптеках або замовити через онлайн-платформи для бронювання ліків чи на сайтах аптечних мереж.
• на платформі «ТестВдома» можна замовити безоплатний набір СТ ВІЛ у будь-яке відділення або поштомат Нової пошти, а також кур’єром по всій Україні (окрім тимчасово непідконтрольних Уряду України територій). На платформі також можна отримати онлайн-консультацію для підтримки під час тестування.
• в неурядових організаціях, які надають безоплатні конфіденційні послуги з профілактики ВІЛ, є можливість провести самотестування з консультацією соціального працівника до і після тесту.
  –  у рамках програм, що підтримуються PEPFAR, CDC, Глобальним фондом. Інформацію про проєкти у вашому регіоні можна знайти в Інтернеті.

Для отримання додаткової інформації щодо самотестування зверніться на безоплатну гарячу лінію з питань ВІЛ/СНІД – 0 800 500 451.

Також нагадуємо: в Україні діє розгалужена мережа закладів для тестування на ВІЛ, обрати найближчий до себе пункт ви можете тут.

Джерело: Центр громадського здоров’я МОЗ України

Епілепсія — це хронічний розлад мозкової діяльності. Недугу вважають одним із найпоширеніших хронічних неврологічних захворювань у людини.

Люди з епілепсією зазвичай частіше мають інші проблеми зі здоров’ям — переломи, забої, а також тривожні розлади й депресію.

Підступність цього захворювання криється у тому, що його напади несподівані як для хворого, так і для оточення. І саме від дій тих, хто опинився поруч, залежить безпека й навіть життя людини під час епілептичного нападу.

Для захворювання характерні напади, що повторюються та проявляються у вигляді короткочасних мимовільних судом у певній частині тіла (парціальні судоми) або по всьому тілу (генералізовані судоми). Іноді вони супроводжуються непритомним станом та втратою контролю над функціями кишечника або сечового міхура.

Розрізняють первинну, або ідіопатичну, епілепсію, та вторинну. Причинами другої зазвичай стають: пошкодження мозку у передпологовий та післяпологовий періоди внаслідок травми чи гіпоксії (нестачі кисню); вроджені відхилення від норми або генетичні стани через вади розвитку головного мозку; важка травма голови; інсульт, унаслідок якого до мозку не надходить достатньо кисню; інфекції мозку та мозкових оболонок (менінгіт, енцефаліт, нейроцистицеркоз); пухлини.

Якщо у вас з’явились судоми, обов’язково зверніться до лікаря. Сімейний лікар після огляду за потреби направить вас до фахівця — невролога для подальшої діагностики. У жодному разі не ігноруйте симптоми! Й за можливості занотуйте, коли у вас стався напад та що ви робили під час нього.

Профілактика епілепсії

Всесвітня організація охорони здоров’я зазначає, що до 25% випадків розвитку епілепсії можна потенційно запобігти.

Найефективнішим способом профілактики посттравматичної епілепсії є запобігання травмам голови, зокрема, шляхом зниження частоти падінь, дорожньо-транспортних пригод та спортивних травм.

Належне надання перинатальної допомоги допомагає зменшити кількість нових випадків епілепсії, зумовлених пологовими травмами.

Крім того, застосування лікарських засобів та інших методів зниження температури тіла у дітей із лихоманкою може знизити ймовірність фебрильних нападів.

Профілактика епілепсії, що виникає після інсульту, спрямована на зниження ризику розвитку серцево-судинних захворювань. Йдеться про заходи щодо профілактики або контролю підвищеного артеріального тиску, цукрового діабету та ожиріння, а також відмови від вживання алкоголю та тютюну.

Також інфекції центральної нервової системи є причиною епілепсії у тропічних районах, де розташовані багато країн, що розвиваються. Дієвими способами скорочення глобальних показників епілепсії, зокрема обумовленої нейроцистицеркозом, є знищення паразитів у таких регіонах та роз’яснення населенню методів запобігання інфекціям.

ПОСЛІДОВНІСТЬ ДІЙ З НАДАННЯ ДОМЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОСТРАЖДАЛИМ ПІД ЧАС ЕПІЛЕПСІЇ:

• переконайтеся у відсутності небезпеки;
• викличте бригаду екстреної медичної допомоги;
• надайте домедичну допомогу на місці випадку, крім ситуацій, коли місце є небезпечним;
• подивіться на годинник і зафіксуйте час від початку до кінця активних судом;
• не намагайтеся силоміць стримувати судомні рухи постраждалого;
• вкладіть постраждалого на рівну поверхню, підкладіть під його голову м’які речі, щоб запобігти травмуванню;
• розстебніть одяг постраждалого;
• поверніть його на бік, щоб запобігти потраплянню до верхніх дихальних шляхів слини, крові тощо;
• не розкривайте рот постраждалого за допомогою підручних засобів;
• не потрібно силоміць вливати рідину чи будь-які ліки до рота постраждалого під час судом;
• після припинення судом огляньте постраждалого — якщо він не опритомнів і не дихає, розпочніть серцево-легеневу реанімацію;
• забезпечте постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної медичної допомоги;
• у разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної медичної допомоги повторно зателефонуйте її диспетчеру.

Про епілепсію у цифрах:

• Близько 50 мільйонів людей страждають на епілепсію, це — одне з найпоширеніших неврологічних захворювань у світі.
• За оцінками, до 70% людей з епілепсією можуть жити без нападів хвороби за умови забезпечення належної діагностики та лікування.
• Три чверті людей з епілепсією в країнах з низьким рівнем доходів не отримують необхідного лікування.

Розвінчуємо три найпоширеніші міфи про епілепсію

1. Попри досить поширену думку, людина не може проковтнути язика під час епілептичного нападу. Це просто фізично неможливо.
2. Людині під час нападу епілепсії не потрібно нічого класти в рот. Так вона може вибити собі зуби або навіть зламати щелепу. Потрібно лише обережно перекласти людину з на бік й покласти що-небудь м’яке під голову, щоб захистити її від травмування.
3. Не варто стримувати людину під час нападу. Це не зупинить судоми.

Джерело: Центр громадського здоров’я МОЗ України

Другий випадок нового субваріанту коронавірусу Омікрон під назвою «Nimbus» виявили на Одещині, перший — на Вінниччині. Виокремити «Nimbus» (NВ.1.8.1) вдалося завдяки секвенуванню — лабораторному дослідженню, яке дозволяє генетично розшифрувати вірус та виявити, які мутації відбулися у геномі вірусу.  Про це під час брифінгу щодо сезонного зростання захворюваності COVID-19 повідомили фахівці МОЗ та ЦГЗ.

«Наразі в країні підтверджено 81 випадків субваріанта «Stratus» та 2 випадки – «Nimbus». Субваріант коронавірусу «Nimbus» (NВ.1.8.1), як і субваріант коронавірусу «Stratus» (XFG) наразі домінуючі у світі. Це нові мутації штаму Омікрон. Мутації для коронавірусу — це природний процес. Як і вірус грипу, SARS-CoV-2 постійно змінюється, з’являються нові варіанти та субваріанти. В зоні ризику залишаються люди з ослабленим імунітетом та супутніми захворюваннями, для яких передбачена щосезонна рекомендована вакцинація» — пояснив керівник Національної програми з імунізації МОЗ України, Олександр Заіка.

За світовою класифікацією Всесвітньої організації охорони здоров’я обидва субваріанти включені до переліку, як такі, що потребують моніторингу на рівні країн. Через специфічні мутації в білку-шипу субваріантів вірус швидше поширюється та зумовлює тяжкий перебіг COVID-19 у людей з ослабленим імунітетом. Захворіти можуть і раніше вакциновані, однак набутий імунітет після вакцинації знижує ризики ускладнень під час хвороби.

Субваріанти коронавірусу «Nimbus» (NВ.1.8.1) та «Stratus» (XFG) у світі зафіксували на початку 2025 року.

Зазвичай характерний симптом «Nimbus» — гострий біль у горлі, характерний симптом «Stratus» — хриплий голос, охриплість.

Решта симптомів для обох субваріантів такі ж, як і за інших варіантів COVID-19: нежить, підвищена температура, кашель, головний біль, втома, втрата нюху або смаку.

За словами в.о. Генерального директора Центру громадського здоровʼя МОЗ України Олексія Даниленка, вірус COVID-19 постійно фіксується як протягом епідсезону грипу та ГРВІ, так і в літній період. Разом із тим, ситуація з захворюваністю хоч і має тенденцію до зростання, проте є значно кращою у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

“Система епіднагляду збирає дані про захворюваність щотижня. Так, на минулому тижні було зафіксовано 1197 випадків COVID-19 загалом, з урахуванням усіх штамів та варіантів вірусу.

Тому дуже важливими залишаються заходи профілактики хвороби — передусім вакцинація, особливо для людей із груп ризику. Також необхідно дотримуватися правил гігієни: миття рук, антисептична обробка поверхонь та перебування вдома у разі появи симптомів захворювання”, — зазначив Олексій Даниленко.

Вакцинація залишається основним засобом захисту для уникнення тяжкого перебігу хвороби та ускладнень. В Україні використовують омікрон-специфічну вакцину, яка адаптована для захисту проти варіанту «Omicron» коронавірусу SARS-CoV-2 та його субваріантів, які циркулюють у світі. Щосезону вакцинація залишається рекомендованою для людей, які входять до групи ризику тяжкого перебігу COVID-19.

Нагадаємо, минулого року МОЗ оновило рекомендації щодо вакцинації проти коронавірусної інфекції. За ними рекомендована вакцинація визначена для людей з груп ризику.

Ревакцинацію рекомендовано робити через 6-12 місяців:

• дорослим і дітям, які мають ослаблений імунітет чи супутні або важкі хронічні захворювання;
• вагітним;
• людям, старшим за 60 років;
• дорослим і дітям, які перебувають у групі ризику важкого перебігу та смерті внаслідок коронавірусної інфекції,
• представникам професійної групи ризику (наприклад, лікарі, вчителі, військові та ін.).

Потребу у ревакцинації визначає лікар — враховуючи затверджені МОЗ України рекомендації.

Люди, які в попередні роки пройшли базовий курс щеплення (*два або три щеплення, залежно від вакцини) та зробили бустерне щеплення — можуть і надалі безоплатно ревакцинуватись. Для цього необхідно записатись до сімейного лікаря та після візиту вакцинуватись.

Джерело: Центр громадського здоров’я України

Уряд спрощує умови ліцензування для аптек, котрі можуть відпускати наркотичні лікарські засоби за рецептом. Це означає, що пацієнти, які потребують сильних знеболювальних, зможуть отримати їх ближче до дому, без виснажливих поїздок за десятки кілометрів. Зміни підготовлені на виконання Указу Президента України, щоб пацієнти мали кращий доступ до наркотичних та психотропних лікарських засобів. Це особливо важливо зараз, коли через війну зросла кількість людей, які потребують паліативної допомоги, мають складні діагнози або отримали важкі травми.

Відповідну постанову зі змінами до ліцензійних умов ухвалив Кабінет Міністрів України. Вона набуде чинності за два місяці з дня опублікування.

Згідно з чинними вимогами, приміщення, які аптеки використовують для зберігання таких ліків, мають бути облаштовані як окремі кімнати в капітальній будівлі, обладнані сейфами або металевими шафами, прикріпленими до підлоги (стіни). За новими вимогами аптеки отримають можливість зберігати такі препарати в приміщеннях для зберігання лікарських засобів, навіть у приміщеннях, орендованих аптечним закладом, за умови дотримання вимог безпеки. Це дозволить суб’єктам господарювання здійснювати діяльність без потреби розширення або перебудови приміщень, що значно знизить фінансове навантаження та адміністративні бар’єри для бізнесу. Також буде удосконалений порядок отримання ліцензії на обіг наркотичних засобів – у межах вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та з дотриманням усіх заходів контролю, передбачених МВС та Національною поліцією.

Для пацієнтів це означатиме, що препарати, які призначаються лікарем для амбулаторного лікування, можна буде отримати ближче до місця проживання. Люди, які отримують паліативну або хоспісну допомогу вдома, матимуть кращий доступ до необхідних знеболювальних на термін до 30 днів, а кількість аптек, які відпускають такі препарати, збільшиться.

Зараз в Україні лише 200 аптек (субʼєктів господарювання) мають ліцензії на продаж наркотичних та психотропних ліків. Запропоновані зміни покращать доступність контрольованих лікарських засобів для людей, які їх дійсно потребують. Особливо це важливо для тих, хто бореться з важкими хворобами і потребує сильного знеболення щодня.

Важливо зауважити, що наразі триває робота над Державною стратегією наркополітики на період до 2030 року та операційним планом з її реалізації. Заходи будуть спрямовані на зменшення попиту на психоактивні речовини, боротьбу з їх незаконним обігом, захист прав людини. Передбачено також популяризацію здорового способу життя, створення умов для його ведення, поліпшення доступу до наркотичних лікарських засобів, медичної допомоги, соціального супроводу тощо.

Джерело: МОЗ України