Автор: med1

Результати всеукраїнського опитування* дорослих свідчать, що понад 70% щоденних курців віком 18-29 років користуються електронними виробами для куріння: 37% респондентів вживають тютюнові вироби для електричного нагрівання, а 36% — електронні сигарети.

Серед підлітків 13-15 років 40% хоча б раз вживали електронні сигарети, а близько 20% є теперішніми споживачами**. Половина опитаних підлітків віком 15-16 років мали досвід куріння електронних сигарет, а кожен п’ятий (19%) вживав їх упродовж останніх 30 днів***.

Електронні сигарети — це пристрої, що створюють аерозоль через нагрівання рідини. Ці рідини можуть містити нікотин (встановлено випадки, що «безнікотинові» вироби теж містили нікотин), а також інші хімічні речовини. Основні інгредієнти рідин — пропіленгліколь та гліцерин — забезпечують смакові властивості й інтенсивне випаровування, але дослідження свідчать про їхню токсичність. Токоферол (вітамін Е) може викликати подразнення при вдиханні, а ацетальдегід і формальдегід є канцерогенами.

До інших шкідливих речовин, що містяться в рідинах для електронних сигарет, належать:

• Акролеїн — гербіцид, який може викликати незворотне пошкодження легенів.
• Діацетил — ароматична речовина, яка може призводити до захворювання легень — облітеруючого бронхіоліту, або «попкорнових легень».
• Діетиленгліколь — токсична хімічна речовина, що використовується в антифризах і може викликати хвороби легень.
• Нікель, олово, свинець — важкі метали, які також є у складі електронних сигарет.
• Кадмій — токсичний метал, що викликає проблеми з диханням.
• Бензол — хімічна речовина, що міститься у вихлопних газах автомобілів і може впливати на серцево-судинну й дихальну системи.

Попри те, що електронні сигарети є відносно новим продуктом, вже існують беззаперечні докази, що їхнє використання становить серйозний ризик для здоров’я. Відзначено кілька захворювань, пов’язаних із вживанням електронних сигарет:

1. EVALI(пошкодження легень, спричинене вейпінгом). У 2019 році в США зафіксовано спалах захворювання легень, пов’язаного зі вживанням електронних сигарет, зокрема з використанням ацетату вітаміну Е. Було зареєстровано близько 3000 випадків, з яких майже 70 закінчилися летально. 15% пацієнтів були молодшими за 18 років. Симптоми включали задишку, кашель, біль у грудях, лихоманку, діарею, блювоту, тахікардію.
2. Облітеруючий бронхіоліт— захворювання, що вражає дрібні дихальні шляхи, часто виникає внаслідок впливу діацетилу. Ця речовина використовується для надання аромату рідинам для електронних сигарет, а раніше її застосовували у виробництві попкорну, що й дало захворюванню другу назву «попкорнові легені».
3. Ліпоїдна пневмонія— захворювання, що розвивається через потрапляння в легені жирних речовин, зокрема олій, що містяться в рідинах для електронних сигарет. Це викликає запальну реакцію в легенях.
4. Первинний спонтанний пневмоторакс— гострий патологічний стан, за якого накопичується повітря в плевральній порожнині через розрив альвеол. Часто виникає у високих і худих чоловіків віком 20-40 років (які мали періоди інтенсивного росту у підлітковому віці). Куріння, зокрема й електронних сигарет, підвищує ризик цього захворювання у вказаній групі осіб.

Вторинний вплив електронних сигарет також є серйозною загрозою. Викиди від електронних сигарет містять нікотин, діацетил, бензол, важкі метали та інші шкідливі речовини, які можуть становити ризик для людей довкола курця.

Ефективність електронних сигарет як засобу для відмови від куріння не доведена, проте відомо, що вони становлять загрозу для здоров’я.

Якщо ви вирішили кинути курити або допомогти близьким позбутися цієї шкідливої звички, скористайтеся сервісом з надання допомоги у припиненні куріння — https://stopsmoking.org.ua/.

Джерело: Центр громадського здоров’я МОЗ України

Що таке правець і як він передається?

Правець — небезпечна інфекційна хвороба, яка вражає нервову систему і призводить до сильних болючих м’язових спазмів (судом). Ризики смерті від правця, навіть з отриманням медичної допомоги, можуть сягати 80 %.

Збудник правця (бактерія Clostridium tetani) потрапляє в організм людини з ґрунту та екскрементів тварин через:

• рани, порізи, подряпини;
• опіки;
• укуси тварин;
• нестерильне обладнання для пірсингу, татуювань та ін’єкцій;
• травмування гострими предметами та уламками деревини.

Від людини до людини правець не передається. Обробка рани антисептиками не вбиває цієї бактерії.

За 2022 рік – 6 місяців 2024 року в Україні було зафіксовано 21 випадок захворювання на правець, з яких 5 випадків — серед дітей.

Симптоми 

На 3–21 день після інфікування правцем можуть з’явитися такі симптоми:

• болісні судоми м’язів, які утруднюють дихання та ковтання;
• стиснення щелеп, через яке важко відкрити рот;
• температура 38℃ або вища;
• надмірне потовиділення;
• прискорене серцебиття;
• пізніше — ламкість кісток.

За появи перших симптомів правця негайно звертайтеся до лікаря.

Ускладнення

Внаслідок правця може виникнути пневмонія, емболія легеневої артерії (закупорка легеневої артерії згустком крові).

Ймовірність настання смерті залежить від своєчасного та правильного лікування, віку та загального стану здоров’я хворої людини. Без належного лікування ймовірність смерті майже стовідсоткова.

Запобігання

Найефективнішим методом профілактики правця є щеплення вакциною, яка діє одночасно проти трьох інфекційних хвороб: кашлюку, дифтерії, правця. Вона входить до Календаря профілактичних щеплень..

Як отримати щеплення безоплатно

Щоб вакцинуватися проти правця, треба просто звернутися до сімейного лікаря, педіатра чи терапевта. В усіх регіонах України є достатня кількість якісних вакцин від правця для всіх.

Коли вакцинуватися?

Дітей починають вакцинувати проти правця ще у грудному віці: перші три дози вакцини АКДП вводять у 2, 4 і 6 місяців життя відповідно. У 18 місяців проводиться перша ревакцинація. Наступні ревакцинації здійснюються в 6 і 16 років (а далі — щодесять років).

А якщо дитина пропустила свої перші щеплення?

Усе одно слід вакцинуватися. Як саме — пояснить ваш сімейний лікар, який знає алгоритм безоплатної вакцинації залежно від кількості отриманих щеплень у різний вік.

Порядок вакцинації дітей до і після 7 років трохи різний, але захист вакциною однаково надійний, якщо кількість доз та інтервал між їхнім введенням дотримано правильно.

Чи потрібно вакцинуватися дорослим, які не були (або не знають, чи були) вакциновані?

Так, обов’язково вакцинуватися. Якщо ви не знаєте своїх даних про щеплення проти правця, звертайтеся до сімейного лікаря і він призначить вам графік безоплатної вакцинації, так щоб через сім місяців після її початку ви мали всі три дози первинного вакцинального комплексу.

Якщо ви контактували з хворим?

Правець не передається від людини до людини, тому контактувати з хворим на цю недугу безпечно.

Лікування

У разі потрапляння бруду в рану або поріз, травмування гострими предметами, уламками деревини зверніться по медичну допомогу.

Якщо у вас немає симптомів, але медичний працівник вважає, що у вас може виникнути правець, водночас від вашої останньої вакцинації проти правця минуло більше 5 років, вам очистять рани та зроблять ін’єкцію протиправцевого анатоксину.

Якщо у вас є симптоми правця, лікування надаватимуть у відділенні інтенсивної терапії.

Довідково: з 1 серпня в Україні триває кампанія щодо додаткових заходів з імунізації проти кашлюку, дифтерії та правця для груп населення, які пропустили планові щеплення в попередні роки, та яким необхідно їх надолужити.

Уся вакцинація за Національним календарем щеплень — безоплатна. Щоб отримати щеплення або вакцинувати свою дитину, зверніться до сімейного лікаря або до найближчого закладу охорони здоров’я.

Якщо не пам’ятаєте, чи отримували ви коли-небудь щеплення, сімейний лікар складе для вас індивідуальний графік вакцинації з дотриманням мінімальних інтервалів.

Джерело: Центр громадського здоров’я МОЗ України

Всесвітній день серця був вперше ініційований у 1999 році, коли Всесвітня федерація серця (WHF), Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ), ЮНЕСКО та інші міжнародні організації, включаючи 186 кардіологічних товариств і фондів в більш ніж 100 країнах світу, оголосили про заснування Всесвітнього дня серця. Щорічно цей День відзначається 29 вересня з метою підвищити поінформованість про серцево-судинні захворювання та заходи, які необхідно вжити для профілактики, лікування та контролю захворювань серця у всьому світі. Темою Всесвітнього дня серця в цьому році обрано: “Здоров’я серцево-судинної системи для кожного”.

Хвороби серця залишаються провідною причиною смертності в усьому світі вже 20 років. Проте, ніколи ця група захворювань не забирала так багато життів, як сьогодні. Щорічно 17.9 мільйонів людей помирають від серцево-судинних захворювань, включаючи хвороби серця та інсульт.

За даними статистики в м. Харкові за 6 місяців 2024 року зареєстровано: 

 – гіпертонічної хвороби – 141 584 випадків, з них вперше – 8 818 (за аналогічний період 2023 року 150 345 випадків, з них вперше – 10 023); 

 – ішемічної хвороби серця – 122 011 випадки, з них вперше – 6 623 (в 2023 році 123 428 випадків, з них вперше – 7 018); 

 – інфаркт міокарда – 520 випадків (у 2023 році – 526 випадків); 

 – інсульт – 920 випадків (у 2023 році – 890 випадків). 

Серцево-судинні захворювання (ССЗ) є групою хвороб серця і кровоносних судин, в якій основне значення мають гіпертонічна хвороба, ішемічна хвороба серця, ураження судин різних органів атеросклерозом, інфаркт міокарда та інсульт, а також ревматичне ураження серця. 

Причини виникнення серцевої патології можна розділити на: 

• Біологічні фактори: вік, стать, спадковість (ранній розвиток ССЗ у родичів), генетичні фактори, що сприяють виникненню дисліпідемії, гіпертензії, толерантності до глюкози, цукровий діабет і ожиріння; 
• Поведінкові фактори: харчові звички, паління, низька рухова активність, вживання алкоголю, стреси. 

Наявність навіть одного з факторів ризику збільшує смертність чоловіків у віці 50-69 років в 3,5 рази, а поєднана дія кількох чинників – в 5-7 разів. 

Найбільш поширеними симптомами серцево-судинних захворювань є болі або неприємні відчуття в області грудної клітини, за грудиною; задишка; набряклість нижніх кінцівок; підвищення артеріального тиску, запаморочення і/або головні болі; серцебиття, перебої в роботі серця; підвищена стомлюваність тощо. Ці симптоми мають різну ступінь важкості та можуть проявлятися ізольовано або в поєднанні між собою. 

Сучасні діагностичні методи дозволяють з високим рівнем достовірності визначати стан серцево-судинної системи. Контроль артеріального тиску, визначення показників ліпопротеїдів, холестерину, глюкози, креатиніну, електро- та ехокардіограма, холтерівське моніторування, дуплексне сканування та інші методи лабораторної та інструментальної діагностики допомагають контролювати стан серцевого м’яза, клапанів та судин, а також виявляти зміни у метаболізмі. 

Своєчасне звернення до лікаря та прихильність пацієнта до лікування дозволяють поліпшити якість життя та запобігти розвитку важких ускладнень, таких як інфаркт міокарда та інсульт. 

Профілактика захворювань серця і судин полягає у дотриманні наступних рекомендацій: 

1. Правильний раціон харчування. За рекомендаціями ВООЗ, збалансований раціон харчування повинен включати не менше 400 г овочів і фруктів на добу; продукти, що містять поліненасичені жирні кислоти – морепродукти, рибу – 2 рази на тиждень; рослинні масла – оливкова, кукурудзяна, соняшникова – близько 2 ст.л./добу; продукти, багаті калієм і магнієм (сухофрукти, горіхи, каші, печена картопля). Слід обмежити вживання легкозасвоюваних вуглеводів, в першу чергу цукру; продуктів, багатих на холестерин (печінка, вершкове масло, сметана, вершки, яйця); алкоголю.

2. Зменшення споживання кухонної солі до 5 г/добу, в т.ч. в продуктах, що містять «приховану» сіль: копчені та варені ковбасні вироби, консервовані продукти, хліб. Дослідження показали, що, якщо обмежити вживання солі, ризик інфаркту міокарда може знизитися на 25%. 
3. Регулярна фізична активність і контроль маси тіла. Здоровим людям рекомендована будь-яка фізична активність протягом 30-45 хв. 4-5 разів на тиждень. Для пацієнтів з встановленим серцево-судинними захворюваннями рекомендації повинні ґрунтуватися на всебічному клінічному обстеженні, що включає результати проб навантаження. 

Надмірна вага підвищує ризик розвитку ішемічної хвороби серця та інших захворювань, пов’язаних з атеросклерозом. Для оцінки своєї ваги використовуйте просту формулу визначення індексу маси тіла (ІМТ) = вага (кг)/ріст (м²). ІМТ до 24,9 – це нормальна маса тіла; 25-29,9 – надлишкова маса тіла; 30-34,9 – ожиріння I ступеня; 35-39,9 – ожиріння II ступеня; 40 і більше – ожиріння III ступеня. 

4. Відмова від паління. Люди, що палять в 5 разів більше схильні до ризику розвитку серцево-судинних захворювань, у порівнянні з однолітками, що не палять. Ризик розвитку інфаркту або інсульту починає знижуватися відразу ж після припинення вживання тютюну, а через рік може знизитися на 50%. 
5. Контроль артеріального тиску. Підвищення артеріального тиску набагато прискорює розвиток атеросклерозу та ішемічної хвороби серця. Виходячи з цього, найважливішим завданням є постійний контроль артеріального тиску і підтримка його не вище 140/90 мм рт.ст. 
6. Контролювати рівень глюкози в крові, який не повинен перевищувати показники 3,3 – 5,5 ммоль/л, а глікований гемоглобін не повинен перевищувати < 6,5%. 
7. Знизити кількість стресів. Постійні психологічні перевантаження призводять до викиду гормонів стресу (катехоламінів і кортикостероїдів), які викликають спазм судин, прискорене серцебиття. Підвищення психологічної стресостійкості займає важливе місце в профілактиці серцево-судинних захворювань. 

Навіть невеликі зміни, внесені в спосіб життя, можуть уповільнити передчасне старіння серця і судин. Ніколи не пізно почати вести здоровий спосіб життя. Після появи ознак ішемічної хвороби серця, якщо фактори ризику продовжують діяти, це сприяє прогресуванню захворювання і погіршує прогноз, тому корекція факторів повинна бути складовою частиною тактики лікування.

Амбулаторне спостереження пацієнтів із захворюваннями серцево-судинної системи  здійснюється у всіх міських поліклініках міста як сімейними лікарями, так й лікарями-кардіологами. Стаціонарна спеціалізована медична допомога таким хворим надається в КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І.Мещанінова» Харківської міської ради, КНП «Міська клінічна лікарня №8» Харківської міської ради, КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №17» Харківської міської ради, КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №2

Всесвітній день боротьби зі сказом є ініціативою Благодійної організації «Альянс по боротьбі зі сказом» (ARC) та Центрів боротьби з хворобами і профілактики хвороб Сполучених Штатів Америки за підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я. Цей День має щорічний характер і проводиться 28 вересня.

Всесвітній день боротьби зі сказом покликаний підвищувати інформованість про наслідки сказу у людини і тварин, наскільки легко його попереджати і як викорінити це захворювання серед людей, ведучи боротьбу з його збудником в резервуарах серед тварин.

У Всесвітній день боротьби проти сказу увага залучається до наслідків цієї хвороби у людей і тварин і до того, як запобігти і зупинити сказ, ведучи боротьбу з цією хворобою серед тварин. За даними спонсорів Альянсу з боротьби проти сказу і Центрів боротьби з хворобами і профілактики хвороб Сполучених Штатів Америки щорічно 55 000 осіб вмирає від сказу – в середньому одна людина кожні 10 хвилин.

Сказ – особливо небезпечна гостра вірусна хвороба тварин і людини, яка характеризується ознаками поліенцефаломієліту, паралічами і абсолютною смертністю. У відповідності до оцінки ВООЗ, вона входить у п’ятірку найбільш небезпечних зооантропонозів, що завдають величезні соціально-економічні збитки.

На сказ хворіють усі теплокровні тварини включаючи мишей, щурів, зайців, ондатр тощо, але найнебезпечніше і найчастіше на території Харківської області зустрічається захворювання на сказ серед лисиць, собак, котів, великої рогатої худоби.

Джерелами сказу є дикі тварини, головним чином із сімейства собачих (вовки, лисиці, єнотоподібні собаки), а також кажани. 

Епідеміологічна ситуація в Україні щодо захворюваності на сказ залишається нестійкою. 

За інформацією Головного Управління Держпродспоживслужби епізоотична ситуація щодо сказу тварин на території Харківської області у 2024 році залишається складною. Від початку року зареєстровано 68 випадків сказу тварин (29 котів, 27 собак, 6 лисиць, 3 голови великої рогатої худоби, 1 єнотоподібний  собака, 2 куниці), при цьому оголошено неблагополучними 56 населених пунктів. Сказ у тварин діагностовано в усіх районах області. На сьогодні в регіоні залишається 9 неблагополучних пунктів щодо сказу тварин на території Ізюмського, Красноградського, Куп’янського, Лозівського, Харківського, Чугуївського районів. Вільною від сказу є територія Богодухівського району.

Погодні умови сприяють розмноженню мишовидних гризунів – основної кормової бази для лисиць та інших плотоїдних тварин. Фінансові труднощі значно скоротили заходи боротьби з гризунами. В регіоні також гостро стоїть проблема з безпритульними тваринами. Крім перерахованого важливим є відношення людей до небезпеки  захворіти на сказ – це відмова від щеплень і самовільне переривання щеплень.

Причинами  складної  ситуації в Україні  щодо сказу собак та котів також є:

– недостатній контроль за виконанням правил утримання собак і котів, та безвідповідальність власників тварин, в результаті чого збільшується кількість безпритульних тварин, особливо на околицях міста, на територіях інших населених пунктів, дачних ділянок, прибудинкових територіях;

– не бажання власників  вакцинувати домашніх тварин проти сказу; 

– відсутність чіткої нормативно-правової бази щодо розведення і утримання собак і котів, адміністративної та юридичної відповідальності їх власників, особливо у приміських зонах та сільських місцевостях;

– не застосування ст. 17 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» в частині умертвіння тварин при регулюванні чисельності та тих, які хворі на сказ чи на інше особливо небезпечне захворювання або є його носіями.

Поряд з цим, проблемним є наближення популяції лисиць до населених пунктів, що сприяє контакту з безпритульними та бродячими собаками і котами. 

Крім того, на території України поряд із класичними штамами вірусу сказу в південно-східному регіоні має місце циркуляція європейських лісавірусів летючих мишей (генотип 5). 

Антропоургічний (міський) тип сказу в Україні еволюціонує за рахунок неконтрольованого збільшення чисельності бродячих і безпритульних собак. Це зумовлено відсутністю чіткої нормативно-правової бази щодо розведення і утримання собак і котів, адміністративної та юридичної відповідальності їх власників, особливо у приміських зонах та сільських місцевостях. 

Таким чином, напружена епізоотична ситуація в Україні стосовно сказу зумовлена різноманіттям резервуарів та джерел збудника інфекції. Якщо раніше всі штами вірусу сказу розглядалися в єдиному антигенному відношенні, то нині класифіковано його 4 серотипи та 7 генотипів. 

Виділення вірусу зі слиною у тварин починається за кілька днів до розвитку клінічних ознак хвороби і триває протягом усього періоду захворювання. Хворі на сказ дикі тварини втрачають почуття страху і забігають в населені пункти. У собак інкубаційний період триває від 2 до 8 тижнів. Захворювання починається періодом провісників: поведінка собаки змінюється, вона стає неспокійною, ховається від людей, гризе неїстівні предмети, ковтає навіть дрібне каміння. З’являється слинотеча. Через 1-3 дні настає буйний період, який триває 3-4 дні. Собака кидається на людей і тварин, майже не гавкає або гавкає хрипло з підвиванням. Скажені собаки безцільно бігають вулицями, морди вкриті густою слинною піною. Далі настає паралітичний період, тварина пересувається тільки на передніх лапах (задні паралізовані), хвіст висить, язик звисає з рота, слина тягнеться стрічкою. В судомах тварина гине. Збудник захворювання в холодну пору року довго зберігається в неприбраних трупах тварин, що загинули від сказу.

Головною ознакою захворювання диких тварин є зміна поведінки, перш за все, втрата відчуття страху. Звірі втрачають обережність і навіть удень з`являються у населених пунктах, нападають на людей і тварин. 

Для виникнення захворювання у людини має значення місце укусу та характер ран. Особливо небезпечні укуси в голову, обличчя та кисті рук, тобто місця, близькі до спинного та головного мозку. Інкубаційний період при сказі в людини коливається від 14 днів до 6-12 місяців. Першим виникає тупий біль у ділянці укусу. Рубець на місці укусу нерідко припухає, червоніє, свербить, біль поширюється по ходу нервів. З’являється надмірна рефлекторна збудливість нервових центрів, зокрема дихання і ковтання. Настає розлад дихання, болісні судороги ковтальних м’язів при спробі напитись, слинотеча. Без інтенсивного лікування смерть настає в перші сім днів хвороби в результаті дихальної недостатності.

Найчастіше люди заражаються при порушенні норм поведінки з тваринами. Щоб не заразитися, необхідно утримуватись від контактів з дикими та безпритульними тваринами, виконувати правила утримання домашніх тварин. Обов’язково потрібно робити щорічні щеплення проти сказу домашніх та сторожових собак, доставляти фахівцям ветеринарної медицини хворих тварин або їх трупи в разі загибелі. Не можна знімати шкіру з трупів диких тварин, вбивати здорових на вигляд тварин, які нанесли укуси, а терміново викликати ветеринарного лікаря.

Якщо вас вкусила чи подряпала дика або бездомна тварина, статус вакцинації якої неможливо встановити, варто негайно промити рану водою з милом та звертатися по медичну допомогу до найближчого пункту надання медичної допомоги або до вашого сімейного лікаря. Медичний працівник оцінить ситуацію та за необхідності порекомендує розпочати курс вакцинації від сказу. Навіть потрапляння слини незнайомої бездомної та/або дикої тварини на пошкоджені шкірні покрови може бути показанням до початку лікування. Вакцина від сказу (антирабічна) запобігає виникненню захворювання сказом у 96–99 % випадків.

У разі інфікування людини сказом показане негайне введення антирабічної вакцини. Таких щеплень має бути кілька: у день звернення до лікаря (0-й день), а потім на 3-й, 7-й, 14-й, 30-й і 90-й дні.

Вакцина ефективна в разі початку курсу не пізніше 14-го дня з моменту укусу чи попадання слини на пошкодженні шкірні покриви. Утім, курс імунізації призначають навіть через кілька місяців після контакту з інфікованою твариною.

У разі небезпечної локалізації укусів (обличчя, шия, голова, пальці рук, промежина), множинних або дуже глибоких поодиноких укусів, попадання слини на  слизові оболонки, будь-яких ушкоджень, завданих хижими тваринами, кажанами і гризунами, коли є ризик короткого інкубаційного періоду, окрім вакцини застосовують і людський антирабічний імуноглобулін. Інкубаційний період може скоротитися до 7 діб — це менше, ніж час вироблення поствакцинального імунітету. Якщо з моменту контакту із твариною минуло більше трьох діб, антирабічний імуноглобулін не застосовують.

Якщо Вас вкусила тварина або її слина потрапила на Вашу шкіру чи слизові оболонки обов’язково зверніться до лікаря. Питання проведення антирабічної допомоги постраждалому вирішує лікар. 

Не зволікайте жодної хвилини! Єдиним захистом від хвороби є щеплення, причому воно не має протипоказань!

Якщо Вас вкусила домашня тварина, з’ясуйте ім’я та адресу її господаря. Це необхідно для того, щоб ветеринар міг спостерігати за станом тварини протягом 10 діб від моменту укусу. Якщо тварина протягом цього часу залишається здоровою, для постраждалого небезпеки зараження сказом вже не існує і необхідності в проведенні антирабічних щеплень немає.  

Своєчасна кваліфікована медична допомога особам, які зазнали нападу тварин, укусів або ослинення, стає найважливішою ланкою запобігання захворювань людей на сказ, особливо в умовах неблагополучної епізоотичної ситуації, неефективних заходів щодо вирішення проблеми безпритульних тварин, незадовільного контролю утримання домашніх тварин, недостатнього обсягу щеплень тварин проти сказу. 

З метою обмеження поширення сказу в Україні, здійснюється комплекс ветеринарно-санітарних заходів, які передбачають систему організаційних заходів, спрямованих на ліквідацію сказу, включаючи епізоотологічний і епідеміологічний моніторинг, системну парентеральну імунізацію домашніх тварин та пероральну імунізацію диких м’ясоїдних тварин. 

Одним з найголовніших заходів профілактики сказу є імунізація тварин.

Щорічно в Україні здійснюється понад 5 млн. щеплень тварин проти сказу.

Парентеральна імунізація (вакцинація) домашніх тварин включає обов’язкову імунізацію  всього поголів’я собак на всій території країни; котів – в зонах стійкого неблагополуччя; сільськогосподарських тварин – при спалахах захворювання. 

Держпродспоживслужба, як уповноважений державний орган, забезпечує здійснення всіх необхідних діагностично-профілактичних та лікувальних заходів серед домашніх та диких тварин для забезпечення стабільної епізоотичної ситуації в Україні.

Для стабілізації епізоотичної ситуації щодо сказу на території області Головним управлінням Держпродспоживслужби та підпорядкованими йому установами державної служби ветеринарної медицини вживаються заходи направлені на профілактику сказу, зокрема:

• проведення профілактичних щеплень домашніх тварин проти сказу (у 2024 році щеплено 55 тисяч собак, 46 тисяч котів, 13 тисяч сільськогосподарських тварин);
• проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи з населенням щодо небезпеки та профілактики сказу;
• проведення пероральної вакцинації диких м’ясоїдних тварин проти сказу (восени 2023 року розподілено 287 тис. доз принад з вакциною, у 2024 році проведення кампанії з пероральної імунізації диких м’ясоїдних тварин проти сказу заплановано на площі 14248,5 км2, що на 2745,5 км2 більше від площі застосування вакцини у 2023 році та складає 62% від загальної площі польових та лісових угідь Харківської області).

Однак попри заходи з профілактики, які вживаються державною службою ветеринарної медицини, епізоотична ситуація щодо сказу залишається складною з наступних причин:

• збільшення чисельності червоної лисиці на території області як наслідок непроведення заходів з її регуляції користувачами мисливських угідь протягом останніх 2-х років після введення воєнного стану на території України та заборони полювання;
• значна кількість людей, які відмовляються від проведення профілактичних щеплень проти сказу та відсутність на законодавчому рівні чіткого відрегульованого механізму притягнення до адміністративної відповідальності власників тварин, які відмовляють фахівцям державних установ ветеринарної медицини в проведенні протиепізоотичних заходів;
• не здійснюється належним чином регуляція чисельності безпритульних тварин у населених пунктах Харківської області. 

Щоб запобігти захворюванню на сказ, дотримуйтесь наступних правил: 

• не контактуйте з бездомними і дикими тваринами, розповідайте дітям про небезпеку таких контактів;

• не провокуйте тварин на укуси: не намагайтеся годувати, надавати допомогу невідомим, безпритульним тваринам, дражнити їх;

• уникайте скупчень безпритульних собак

• при укусі або ослиненні підозрілою твариною промийте рану водою  з милом, краї рани обробіть розчином йоду; 

• своєчасно робіть своїм домашнім тваринам щеплення проти сказу.

Проте, слід пам’ятати, що всі заходи з профілактики сказу будуть марні, якщо кожен власник тварин не буде розуміти, що він несе відповідальність не тільки за своє здоров’я чи свого улюбленця, але і за здоров’я оточуючих.

Наголошуємо на тому, що для недопущення сказу тварин необхідно щорічно робити щеплення всім домашнім улюбленцям, починаючи з 3-місячного віку. Вакцина проти сказу є безкоштовною, для здійснення щеплення необхідно лише звернутися до установ ветеринарної медицини Держпродспоживслужби вашого регіону.

Деякі популярні засоби народної медицини від грипу та застуди не лише неефективні, але й можуть бути шкідливими.

• Часникотерапі

Немає доказів того, що часник має противірусні властивості й допомагає вилікуватись від грипу чи запобігти захворюванню. Водночас його надмірне вживання може викликати розлади шлунково-кишкового тракту, а інтенсивна часникова ароматерапія може спровокувати кашель і спазм бронхів.

• Вітамін С

Жодні дослідження не довели, що цей вітамін ефективний проти грипу. Разом із тим вживання великої кількості вітаміну С може спричинити розвиток алергічних реакцій і каменеутворення в нирках, а надто на фоні зневоднення, повʼязаного з лихоманкою.

• Гірчиця у шкарпетки та гірчичники

Теплова дія гірчичників та гірчичного порошку може призвести до сильного підвищення температури тіла. Крім того, такі процедури загрожують опіками на шкірі та подразненням дихальних шляхів, алергічними реакціями і бронхоспазмом.

• Дихання парою від гарячої картоплі

Така процедура може викликати опіки дихальних шляхів, слизової оболонки носа та рота і навіть опіки шкіри, особливо у дітей.

• Полоскання розчином солі, соди та йоду

Сіль і сода справді мають антисептичну дію, хоча й доволі слабку. Міцний сольовий розчин, а ще й із йодом може спричинити пошкодження слизової.

Для лікування застуди та грипу вибирайте сучасні та безпечні лікарські засоби! Але спершу проконсультуйтеся зі своїм лікарем. Завдяки сервісу е-рецептів для пацієнтів це максимально зручно.

Серія публікацій реалізується за підтримки проекту USAID #SAFEMed

Джерело: МОЗ України