Автор: med1

Вам здається, що у вас сіла батарейка? Досягнення не радують, колеги дратують, робота, яка раніше викликала інтерес, перетворилася на низку сірих буднів?

Можливо, у вас синдром професійного вигорання. Це серйозне й небезпечне «захворювання», від якого сьогодні не застрахований ніхто

Що таке емоційне вигорання на роботі або синдром професійного виснаження?

Звичайно, ми всі вважаємо себе досвідченими й впевненими в тому, що в нас завжди все під контролем. Проте часто ми ставимо собі занадто високі планки, нехтуючи на зовнішні й внутрішні ознаки перевтоми й стресу.

Про можливе професійне вигорання нас застерігають колеги, рідні, друзі, але ми їх не чуємо або свідомо не хочемо чути. Професійне вигорання здається міфом, в який не віриш, допоки він не стає частиною життя.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), вигорання є професійною небезпекою, синдромом, який розуміють як результат хронічного стресу на робочому місці, з яким не вдалося успішно впоратись.

ВООЗ окреслює ознаки вигорання, зокрема:

• почуття виснаження;
• постійне відволікання від роботи;
• цинізм, пов’язаний з роботою.

Тож, професійне вигорання — це проблема, яка стосується кожного з нас. Воно виникає і розвивається на тлі хронічного стресу. Це призводить до виснаження емоційно-енергійних і особистісних ресурсів людини. Відбувається, свого роду, накопичення негативу, який не знаходить виходу ні в якому прояві.

Причин емоційного вигорання на роботі безліч. Серед них:

⭐️ Накопичення негативних переживань. У такому випадку варто дотримуватися емоційної гігієни й звільнятися від складних переживань. А також пам’ятайте про спорт чи звичайні прогулянки на свіжому повітрі, зважайте на цінність обідніх перерв, вихідних.

⭐️ Рутина й монотонність, відсутність новизни. Намагайтеся ускладнювати завдання, підвищуйте власну планку, вивчайте нове. Нові посильні виклики викликають почуття інтересу і бажання розвиватися далі.

⭐️ Робота в неробочий час. Навіть якщо це дуже улюблена робота, подібний режим — прямий шлях до вигорання. Тому дотримуйтесь принципу «work-life balance» (читати далі). Чітко розмежуйте професійне й особисте життя.

⭐️ Внутрішні суперечності та зміна пріоритетів у житті. Наприклад, замість кар’єри на перше місце вийшла сім’я або щось інше. У цьому випадку визначте свої особистісні цінності.

⭐️ Життя за схемою «дім — робота — дім». Радимо пригадати про свої улюблені справи, те, що викликає у вас купу позитивних емоцій. Повинні бути інтереси за межами професійної діяльності. Немає значення, що це буде: інше професійне спрямування, хобі для себе.

Які симптоми емоційного вигорання?

Втома або виснаження

Сильна втома може бути ознакою не тільки недоспаних ночей після кількох довгих днів перебування за комп’ютером. Мається на увазі виснаження, яке виходить за рамки простого недосипання, і для його виправлення потрібно більше, ніж просто кілька вихідних днів.

Така втома призводить до порушення сну, зниження імунітету, проблем із концентрацією.

Неможливість зосередитися

Неможливість зосередитися пов’язана з відчуттям того, що ви не можете контролювати те, що робите. Ви постійно відволікаєтеся, фактично перебуваєте в такому стані, коли ваш розум не бажає і навіть не в змозі виконати звичну роботу.

Часто призводить до відчуття негативу відносно ситуацій, пов’язаних із роботою, відірваність від колективу, відсутність мотивації, негативне сприйняття реальності.

Відсутність межі між роботою та особистим життям

Брак часу на сім’ю, стосунки, друзів та хобі, а також відсутність загального балансу роботи та життя часто супроводжуються надзвичайним стресом і, можливо, почуттям провини щодо цієї ситуації.

Які стадії професійного вигорання?

Звісно, проблеми й стреси виникають у всіх, проте з професійним вигоранням усе набагато складніше. Це тривалий затяжний процес, який назріває і накопичується впродовж деякого часу, виводячи людину з робочого стану також на довгий термін. Якщо хронічний стрес, пов’язаний з роботою, триває більше 3—6 місяців — це говорить про емоційне вигорання.

Перша стадія

Усе починається з того, що в людини з’являється підвищена втомлюваність та сонливість. Під час першої стадії відбувається приглушення емоцій, згладжування гостроти почуттів і свіжості переживань. Працівник усвідомлює, що начебто все нормально, проте з якихось причин нудно й порожньо на душі.

Друга стадія

На цьому етапі виникають непорозуміння з клієнтами, людина в колі своїх колег починає спілкуватися зі зневагою. Також з’являються психосоматичні симптоми у вигляді безсоння, хронічних головних болів, гастриту, проблем з тиском та ін.

Третя стадія

Упродовж третьої стадії (вона є останньою) притупляються уявлення про цінності життя, емоційне ставлення до світу стає плоским, людина виявляє байдужість до всього, навіть до власного життя. Про таких людей говорять, що вони втратили блиск в очах. Від таких працівників фізично відчувається холод байдужості, у них немає цілей на майбутнє та мотивації.

Важливо помічати й усувати причини професійного вигорання заздалегідь. Але, як правило, тривогу починають бити вже тоді, коли в роботі спостерігається помітна криза, а відновити ситуацію швидко вже неможливо. Після затяжного емоційного вигорання людині доводиться відновлюватися досить довго, у середньому — близько року.

Ось чому стежити за власним емоційним станом вкрай важливо, навіть якщо розглядати проблему з точки зору економічного впливу: щороку світова економіка недоотримує 1 трильйон доларів через втрату продуктивності внаслідок депресій або вигорання.

5 способів як подолати професійне вигорання

Емоційне вигорання обумовлено переважно тим, що наш робочий графік, ритм життя, характер обов’язків, дедлайни та інші фактори стресу перевищують задоволення від того, що ми робимо.

Здоровий сон

Варто зробити все можливе, щоб покращити якість сну, адже вона впливає на нашу поведінку та результати роботи.

☝ Цікавий факт: Постійна нестача навіть однієї години сну може впливати на здатність швидко мислити та діяти.

Хронічне недосипання загрожує не лише виснаженням, поганим настроєм і зниженням працездатності. Воно може спричиняти й більш серйозні проблеми зі здоров’ям.

Що може спричинити постійне недосипання:

проблеми з серцем та зрештою скорочення життя людини;
зниження імунітету організму та погіршення загального самопочуття;
більша схильність до депресій, параної чи тривожності.

Тож, щоб підвищити свою ефективність, дуже важливо налагодити нічний відпочинок. Як? Нижче — прості правила, дотримання яких допоможе вам отримати омріяний здоровий сон.

Декілька простих правил здорового сну

✅ Лягайте спати в один і той же час
Ваш фізіологічний механізм сну нагадує механічний годинник: якщо за ним не стежити — почне давати збої. 

✅ Не намагайтеся компенсувати накопичений недосип, відсипаючись у вихідні
Часто ми жертвуємо кількома годинам сну заради дотримання дедлайнів, виконання домашніх справ, вечірок із друзями. І щоразу сподіваємося відіспатися на вихідних.

Відсипання дійсно покращить обмін глюкози, активність щитоподібної залози. Але якщо з понеділка знову продовжити спати менше, ніж потрібно, — усі негативні наслідки недостатньої кількості сну повернуться. До того ж, відсипання на вихідних не здатне в тривалій перспективі вберегти від проблем, якими загрожує брак сну.

Дослідження свідчать, що за вихідні люди не можуть компенсувати тижневу прогалину ві сні. Крім того, відсипання на вихідних може мати й негативний ефект — спричиняти так званий «соціальний джетлаг». Із часом збивається режим, і нам складно заснути в неділю ввечері та прокинутися рано вранці в понеділок.

✅ Забезпечте темряву в спальні
Світло пригнічує вироблення мелатоніну, основного гормону епіфіза, який регулює добовий ритм, допомагає засинати, а також відповідає за повноцінне відновлення всього організму. Виробляється цей гормон переважно вночі, під час сну.
Тому важливо засипати до півночі та в повній темряві. У цьому вам допоможуть щільні темні штори або маска для сну. До речі, мелатонін не накопичується, і це ще одне пояснення, чому виспатися на кілька днів наперед не вдасться.

✅ Уникайте ПК та смартфонів за 2 години до сну
Замініть смартфони перед сном на вечірню прогулянку або читання книги, і дуже скоро ви помітите, що ваш сон став набагато якіснішим.

Тож головна порада — не чекайте вихідних, аби поспати. Зробіть це вже сьогодні! Подаруйте собі регулярний та здоровий сон. Це точно не згаяний час, у який можна було підкорювати світ. Це — внесок у своє здорове та тривале й успішне життя.

Work-life balance

Work-life balance — це термін, що використовується для опису балансу, який необхідний людині між часом, відведеним для роботи та іншими аспектами життя. Поняття «баланс між роботою та особистим життям» уперше було використане у Великобританії та США наприкінці 1970-х та 1980-х роках. Наразі тема рівноваги сфер життя є предметом вивчення багатьох інститутів по всьому світу.

Як у житті підтримувати work-life balance?

1. Тож, по-перше, визначіть свої пріоритети. Роботу над власним work-life balance потрібно починати з розуміння того, яка роль у житті для вас зараз найпріорітетніша. При цьому ви маєте усвідомлювати, що роль №1 займатиме у вас найбільше часу.
2. Не забувайте про інші сфери життя. Проводити час зі своєю родиною, друзями та наодинці із собою дуже важливо, тому розмежовуйте час між роботою та особистим життям.
3. Віддавайтеся work-life balance на 100%. Буває, що люди так чи інакше розфокусовані, не можуть зібратися з думками і тому роблять свою роботу замість двох годин — усі п’ять. Одним із рішень може стати спорт, який дуже дисциплінує, допомагає правильно розподіляти час і ресурси.
4. Полюбіть себе й людей навколо. Після правильного розподілу ролей знайдіть час і ресурси на себе. Подорожуйте, читайте книжки, відвідуйте лекції, театри, розвивайтесь та ніколи не переставайте навчатись. Раз у день зупиніться, видихніть, озирніться навколо, а потім подякуйте собі та похваліть. Знайдіть гармонію із собою, адже гармонія — це прямий шлях до життєвого балансу.

Знайдіть собі хобі

Ви й так увесь час завантажені? Повірте, заняття приємним хобі добре допомагає уникнути вигорання. Адже головне в цьому процесі — не лише уникати стресових ситуацій, а й навчитися відновлювати сили, заряджатися енергією за допомогою того, що ви любите.

Ваше хобі допоможе:
переключитися з режиму «робота» на режим «відпочинок»;
впоратися з напруженням і офісним стресом;
розвинути творчий підхід у тій сфері, де для неї немає ані ризиків, ані обов’язків;
розвинути навички й отримати додаткові знання, які, як відомо, за плечима не носити.

Фізична активність

Фізична активність може посилити вироблення ендорфінів та зменшити рівень гормонів стресу (адреналіну та кортизолу).

Наприклад, регулярні тренування неодмінно покращать самопочуття, силу, витривалість та вагу у довготривалій перспективі. Ці фізичні зміни спровокують психологічні — почуття контролю, якого не вистачає в часи війни, гордості за себе та впевненості у власних силах.

Стрес пригнічує роботу серцево-судинної, імунної та травної систем, збільшуючи ризик розвитку відповідних хвороб. На противагу фізична активність захищає тіло від шкідливих наслідків стресу, зміцнюючи здоров’я внутрішніх систем, покращуючи якість сну та розслабляючи тіло.

Якщо підсумувати, головний рецепт від професійного вигорання — це вміння підтримувати баланс всіх сил свого організму, а також усіх сфер свого життя. А стреси просто показують, де цей баланс порушений і куди варто спрямувати свою увагу.

Тож, ставтеся уважно до свого фізичного й емоційного стану. Будьте сповнені енергії й щасливі в своїй діяльності. 

Горіть та не перегорайте!

Вигоряння на роботі може торкнутися кожного. Вигорання – фізичне та моральне виснаження, яке становить потенційну загрозу для професійного, суспільного та особистого життя. Це явище деформує стосунки з людьми, породжуючи цинізм, негативне ставлення до колег, клієнтів та себе самого.

Розвитку синдрому вигоряння може сприяти організація та характер роботи, ставлення колег, стосунки в колективі. В один момент людина відчуває, що втомилася від життя, а почуття порожнечі поглинає радість, мотивацію та ентузіазм.

Основними факторами  ризику виникнення емоційного вигоряння є:

Безперервно високий рівень професійного навантаження.

Безпорадність – відсутність можливості впливати на прийняття рішень.

Монотонність і безперспективність задач.

Невідповідність. Людина віддає більше, ніж отримує (використаний час та зусилля або застосований професіоналізм перевищують винагороду, не отримують визнання, не ведуть до професійного зростання тощо).

Розпливчасті вимоги до роботи та критерії її оцінювання.

Конфлікт між особистістю та посадовими обов’язками чи цінностями

До професійного вигорання найбільш схильні люди з певними якостями. 

Його виникненню сприяють перфекціонізм, схильність все контролювати, гіпервідповідальність, нездатність розслаблятись. 

‍Найчастіше страждають люди, які значною мірою схильні до співчуття, самовідданості, з високим рівнем самокритики.

Ознаками вигоряння є:

Виснаженість – відчуття фізичної та моральної втоми. Соматичні симптоми можуть включати головні болі, болі в животі, зміну апетиту або сну.

Ізоляція- люди з вигоранням зазвичай відчувають себе пригніченими. Вони можуть уникати спілкування та втрачати довіру до друзів, членів сім’ї та колег по роботі.

Фантазії про втечу- незадоволені нескінченними вимогами своєї роботи або непрофесійними обов’язками, люди з вигорянням можуть фантазувати про те, щоб втекти або сховатися від усіх на самоті. У крайніх випадках вони ладні використовувати наркотики, алкоголь або їжу, щоб заглушити свій емоційний біль та втекти від перевантаження.

Дратівливість. Емоційне вигорання інколи призводить до того, що люди легко виходять з рівноваги під час спілкування з друзями, колегами та членами сім’ї.

Втрата здатності виконувати повсякденні задачі. Підготовка до робочої зустрічі, необхідність возити дітей до школи або виконувати домашні обов’язки можуть стати нездоланними труднощами для людини з синдромом вигоряння. Особливо, якщо щось іде не за планом.

Часті хвороби. Вигоряння, як і будь-який інший тривалий стрес, знижує захисні функції імунної системи та рівновагу нервової. Це, в свою чергу, робить людину більш схильною до застуди, грипу чи безсоння. Емоційне вигорання здатне призвести до проблем із психічним здоров’ям, таких як депресія чи тривога.

Моральна втома за наявності синдрому вигоряння не минає самостійно. Без лікування вона здатна призвести не лише до психічних та соціальних проблем, але й до соматичних хронічних хворіб, таких як діабет і серцево-судинні порушення.

На ранніх стадіях вигорання слід  звернути увагу на баланс відпочинку та роботи.

Насамперед, спочатку стане в пригоді функція вимкнення повідомлень на гаджетах. Не зайвим буде розслаблення та зміщення фокусу з роботи на себе. Повноцінний сон, різноманітний раціон та регулярні спортивні заняття – база емоційної стабільності та джерело сил.

Починаючи працювати, не змушуйте себе виконувати завдання з максимальною віддачею кожну хвилину та кожного дня. Встановіть межі, які дозволять вам працювати ефективно, але без надмірного напруження.

Тимчасова відпустка допоможе, але не позбавить повністю від симптомів вигорання. На не надто запущених стадіях може допомогти довга творча відпустка (1-2 місяці), під час якої ви поступово будете відновлювати свої хобі та активності, не пов’язані з професійною діяльністю, спілкування з близькими, повноцінний режим дня.

Постійна турбота про себе без відчуття провини та самоїдства – це і профілактика, і стратегія відновлення.

На жаль, коли людина опиняється на пізніх стадіях професійного виснаження, то навіть багатомісячний відпочинок не гарантує очікуваних результатів. Іноді тільки зміна професії дає можливість позбавитись від вигоряння. Тоді варто звернутися за допомогою до психотерапевта.

І пам’ятайте, одна година на тиждень, приділена лише собі та власному життю це вже свідомий та ефективний крок назустріч розв’язанню проблеми моральної втоми.

Бережіть себе та будьте здорові!