Автор: med1

З 2017 року в Україні діє законодавство щодо запобігання та протидії домашньому насильству. Юристи дали пораду, як діяти людям, які стали свідками домашнього насильства.

За словами правників, про те, що у певній родині систематично трапляється домашнє насильство, можуть не знати навіть найближчі родичі.

Причини, чому постраждала людина не розповідає про те, що відбувається, можуть бути різними: небажання псувати репутацію сім’ї або ж навіть страх того, що, у випадку звернення до правоохоронців, ситуація може погіршитись.

“Таким людям необхідна допомога. Тож, якщо ви стали свідком домашнього насильства або навіть почули підозрілі звуки у помешканні сусідів чи родичів – ігнорувати це не варто“, — зазначають юристи.

Про те, що у сусідів/знайомих в родині відбувається домашнє насильство може свідчити крик, звуки боротьби, дитячий плач або інші підозрілі звуки з оселі сусідів.

Правозахисники закликають не бути байдужими та спробувати допомогти. Спершу варто подзвонити у двері з будь-яким приводом, щоб оцінити ситуацію. Якщо побоювання підтвердились слід викликати поліцію.

Як зазначив, директор Правобережного київського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Сергій Бреус, під час дзвінка на “102” поліція не може вимагати докази вчинення насильства від свідка та погрожувати йому адміністративною відповідальністю за свідомо неправдивий виклик поліції.

“Ні постраждала особа, ні свідок домашнього насильства не зобов’язані збирати докази дій кривдника. Це робота правоохоронців. Працівники поліції повинні невідкладно прибути на виклик, відібрати пояснення у свідка та скласти протокол про адміністративне правопорушення, в якому максимально детально зафіксувати факти вчинення домашнього насильства”, — сказав він.

Юрист пояснив, що при особистій зустрічі з імовірно постраждалою людиною варто розказати про необхідність звернутись до поліції, існування притулків для постраждалих від насильства в сім’ї та порадити звернутись по безоплатну правову допомогу.

Якщо від насильства в сім’ї страждають діти

Діти є постраждалими від домашнього насильства навіть тоді, коли є лише його свідками. У таких випадках варто викликати поліцію та звернутись до служби у справах дітей.

Що може бути доказом у справі про домашнє насильство

За словами юристів, докази фактів домашнього насильства, зібрані постраждалою людиною чи свідками, можуть допомогти притягти кривдника до відповідальності. Постраждала людина чи свідки мають право подавати зібрані самостійно докази.

“Та часом їх отримати складно, оскільки зазвичай насильство відбувається в приватних місцях та без свідків. До того ж деякі види домашнього насильства і зовсім непомітні для оточення: як от психологічне або економічне насильство, але і в такій ситуації покарати кривдника можливо”, — кажуть правники.

Головна порада, за словами юристів, якщо людина помітила факт домашнього насильства або воно вчиняється щодо неї – слід звернутися до правоохоронних органів та інших уповноважених установ та зберігати усі докази і документи.

Це можуть бути фото чи відео, аудіозаписи розмов чи скріншоти переписування з погрозами чи шантажем, попередні заяви до поліції, висновки медичних експертиз, висновки комісії у справах дітей тощо.

“Якщо не впевнені як діяти – зверніться до фахівців системи безоплатної правової допомоги. Юристи системи БПД пояснять, які докази можуть бути корисні у вашому випадку та як їх зібрати”, — зазначили правозахисники.

Куди звертатись

• до контактного центру системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103, дзвінки безкоштовні;
• у Telegram: https://t.me/LegalAidUkraineBot
• до найближчого бюроправової допомоги.

Джерело: Суспільне Новини 

В Україні функціонує Електронна система забезпечення формування та ведення електронної черги на безоплатне ендопротезування. Запровадження електронної черги – це важливий крок до забезпечення прозорості, ефективності та доступності медичної допомоги пацієнтам із тяжкими захворюваннями, травмами та яким необхідне часткове або повне ендопротезування кульшового, колінного, плечового чи ліктьового суглоба.

Система автоматизує процеси запису, адміністрування черги, планування та проведення операцій. Вона дозволяє гарантувати право пацієнтів на безоплатне ендопротезування, забезпечити прозорість реєстрації та формування електронної черги, а також вести облік проведених операцій.

Як працює електронна черга на ендопротезування?

Реєстрація пацієнта в електронній системі

Пацієнт звертається до сімейного лікаря, який надає направлення до лікаря-ортопеда. Лікар-ортопед визначає потребу в ендопротезуванні, після чого вносить дані пацієнта та медичний висновок до електронної системи. Усі документи пацієнта перевіряються та засвідчуються електронним підписом лікаря.

Формування електронної черги

Після перевірки дані пацієнта автоматично вносяться до електронного реєстру на очікування своєї черги. Пріоритет у черзі визначається за критеріями, серед яких медичні показання, терміновість та дата подання заявки.

Призначення та проведення операції

Коли підходить черга пацієнта, лікар отримує в системі повідомлення про можливість проведення операції. Лікар телефонує пацієнту, щоб надати інформацію про медичний заклад і пояснити подальші етапи підготовки. Якщо зв’язок встановити не вдалося, пацієнту надсилається повідомлення з відповідною інформацією.

Фіксування та моніторинг

Після операції лікар оновлює статус пацієнта в системі. Усі зміни записуються у журналі електронної системи та зберігаються безстроково.

Система створена за співпраці з Міністерством цифрової трансформації України на Платформі Дія.Engine за підтримки швейцарсько-української Програми EGAP, яка реалізується Фондом Східна Європа. Її адміністрування та технічну підтримку здійснює державне підприємство “Електронне здоров’я”.

Вхід у систему для медичних працівників закладів охорони здоровʼя, які здійснюють операції з ендопротезування, доступний за посиланням: https://officer-portal-endoreg-main.apps.krrt1.ncr.gov.ua/officer/login

Технічна підтримка користувачів електронної системи доступна за посиланням: https://e-health-ua.atlassian.net/servicedesk/customer/portal/33/group/89/create/299.

Система функціонує відповідно до Порядку функціонування електронної системи забезпечення формування та ведення електронної черги з безоплатного ендопротезування пацієнтів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 26.12.2024 № 2180.

Нагадуємо, пацієнти мають змогу отримати послуги з ургентного і планового ендопротезування безоплатно.  Операції проводяться у рамках пакета програми медичних гарантій  «Хірургічні операції дорослим та дітям у стаціонарних умовах». Імпланти (ендопротези) для проведення операцій закуповуються централізовано за кошти державного бюджету та розподіляються між медзакладами. Перелік медзакладів, що надають послуги з безоплатного ендопротезування, опубліковано на сайті МОЗ України.

У 2025 році в заклади охорони здоров’я буде поставлено понад 23 тисячі ендопротезів, які придбані ДП «Медичні закупівлі України» на замовлення Міністерства охорони здоровʼя України коштом держбюджету.  Серед них: ендопротези колінного суглоба, кульшові суглоби цементні, ендопротези кульшового суглоба ревізійні, імпланти та інструменти для корекції складних сколіотичних деформацій хребта тощо.

Наразі в черзі на ендопротезування понад 19 тисяч (19 798) пацієнтів, найбільше – у медзакладах м. Києва. Найпоширеніша потреба — первинне ендопротезування колінного суглоба, в черзі на цю операцію знаходиться понад 10 тисяч пацієнтів. У більшості медзакладів в черзі знаходиться від 50 до 100 пацієнтів.

Загальна статистика черги станом на 19 червня 2025 року (по типам протезів):

• Ендопротез колінного суглоба – 10525
• Ендопротез тотальний кульшового суглоба (безцементний) – 6617
• Ендопротез кульшових суглобів цементний (тотальний ендопротез) – 2341
• Ендопротез кульшових суглобів цементний: ендопротез однополюсний з подвійною сферою обертання – 26
• Ендопротез колінного суглоба (ревізійний зв’язаний ротаційний) – 147
• Ендопротез кульшового суглоба (ревізійний) – 142

Джерело: МОЗ України

Розмови про сексуальність, тіло та секс допоможуть вашій дитині зрозуміти, що це — нормальна частина життя

НІКОЛИ НЕ РАНО

Ніколи не рано розпочати статеве виховання вашої дитини. Розвиток сексуальності починається ще в утробі матері, а до кінця першого року життя малюки вже досліджують свої геніталії. Саме тому важливо з раннього віку будувати з дитиною такі стосунки, аби вона була впевнена, що завжди може отримати від вас надійну інформацію.

Пам’ятайте, що статеве виховання — це процес, який починається з народження дитини й розвивається разом із нею.

ПЕРШІ РОКИ МАЛЮКА

Статеве виховання розпочинається ще в дитинстві, коли батьки формують довірливі стосунки з дитиною.

Допомагайте дитині вивчати її тіло у повсякденних рутинних справах. Наприклад, називайте частини тіла, зокрема і статевих органів, під час купання або одягання. Називайте статеві органи правильно, уникаючи невідповідних визначень на кшталт «огірок», «перчик», «квіточка», «персик» тощо.

Не хвилюйтеся, якщо дитина торкається своїх геніталій, — це нормальний процес дослідження тіла.

Варто з раннього віку знайомити дитину з поняттями згоди та особистих кордонів. Пояснюйте, що якщо хтось хоче поцілувати чи обійняти дитину, то повинен спершу запитати в неї дозволу. Показуйте на власному прикладі, як поважати особисті кордони інших.

ДОШКІЛЬНИЙ ВІК

У цей період ваша дитина починає більше цікавитися своїм тілом, тілами інших людей та питанням про те, звідки беруться діти.

Підтримуйте її зацікавленість та створіть атмосферу довіри, щоб дитина почувалася комфортно, запитуючи вас про все, що її цікавить.

Не кажіть дитині, що вона надто мала, щоб щось зрозуміти. Дайте чітку відповідь на її запитання, враховуючи її вік.

Якщо ваша дитина питає, звідки беруться діти, не варто розказувати, що їх знаходять у капусті чи приносять лелеки. Натомість поясніть цей процес у максимально доступній формі.

Можна також зазначити, що часом діти потрапляють у сім’ї за допомогою усиновлення чи штучного запліднення.

Ведіть розмову природно — так само як ви обговорюєте будь-які інші теми. Відповівши на запитання дитини, переконайтеся, що вона зрозуміла ваші слова, та заохочуйте її до додаткових запитань.

З двох-трьох років важливо ознайомити дитину з «Правилом спідньої білизни»: усе, що приховано під спідньою білизною є особистим простором людини. З дозволу дитини торкатися статевих органів може лише мама, батько чи хтось з опікунів тільки під час гігієнічних процедур. Однак уже з п’яти років батькам не бажано торкатися статевих органів дитини — до того часу вона має засвоїти правила інтимної гігієни.

Використовуйте різноманітні ресурси, щоб зробити статеве виховання інтерактивним та цікавим для дитини. Є безліч ілюстрованих книг для дітей різного віку, які в доступний спосіб пояснюють різноманітні аспекти сексуальності.

Крім того, ви можете використовувати малюнки — вони допоможуть вивчати назви частин тіла.

МОЛОДШИЙ ШКІЛЬНИЙ ВІК

Важливо, щоб до кінця цього періоду дитина мала базові знання про те, які зміни відбуватимуться з нею та її однолітками в період дорослішання.

Розмовляйте з хлопчиками не лише про зміни в їхньому тілі, а і про менструації; дівчаткам також важливо знати про те, що відбувається з хлопчиками. Обговоріть із дитиною поняття сексуального бажання, не уникайте розмов про гомосексуальність та інші сексуальні орієнтації.

Вкрай важливо пояснити тему згоди в онлайн-просторі. Нагадуйте дітям, що ті самі правила згоди, які стосуються їхніх тіл, діють і в цифровому просторі. Поясніть, що в інтернеті не можна довіряти всій інформації про сексуальність, а якщо дитину щось цікавить, вона завжди може звернутися до вас за правдивим поясненням.

Не бійтеся визнавати, що не знаєте відповіді на всі запитання. Не соромтеся звертатися по допомогу до психолога, щоб отримати точну інформацію або ж порадитися, як пояснити певну тему дитині.

ПІДЛІТКОВИЙ ВІК

До цього часу ваша дитина повинна знати, що таке статевий акт та інші способи вираження сексуального бажання, як-от петинг. Також потрібно розповісти, як алкоголь та наркотики впливають на здатність ухвалювати рішення, зокрема й щодо своєї сексуальності.

Обов’язково поговоріть зі своєю дитиною про доступні методи контрацепції та їхню ефективність. Підлітки вже мають розуміти, які ризики має незахищений статевий акт — хвороби, що передаються статевим шляхом, та небажана вагітність — і знати, як запобігти цьому. Поясніть своїй дитині, куди вона може звернутися у випадку зґвалтування, інфікування чи небажаної вагітності.

Знаходьте час на те, щоб проговорювати з дитиною зміни, які відбуваються з нею в підлітковий період. Пам’ятайте, що ви повинні бути надійним джерелом інформації для вашої дитини, яка зараз проживає безліч нових досвідів.

Нагадуйте їй про важливі аспекти здорових стосунків та сексуальності, як-от право на повагу, добровільну згоду та безпечний секс. Дайте їй зрозуміти, що ви завжди готові вислухати та підтримати.

Джерело: https://howareu.com/

Сифіліс оманливо здається хворобою, яка відійшла в минуле й існує лише на сторінках підручників з історії медицини. Ця небезпечна інфекційна хвороба, на жаль, залишається актуальною проблемою.

У 2024 році в Україні зареєстровано 2101 новий випадок сифілісу, а за п’ять місяців 2025 року — 766 випадків хвороби.

ЧИМ НЕБЕЗПЕЧНИЙ СИФІЛІС: СИМПТОМИ

Інфекція передається статевим шляхом і може роками непомітно прогресувати, уражаючи нервову й серцево-судинну системи, оскільки сифіліс часто має безсимптомний перебіг і виявляється на пізніх стадіях.

На ранній стадії сифіліс проявляється у вигляді виразок (шанкрів) — зазвичай у місці проникнення інфекції (геніталії, анус, ротова порожнина). Згодом виразки зникають, а на їхньому місці з’являються нові симптоми — світлі плями або висипи. Коли й ці ознаки зникають, інфекція продовжує розвиватися в організмі, руйнуючи внутрішні органи. 

ЯК ЗАХИСТИТИСЯ ВІД СИФІЛІСУ

Найефективніший захист від сифілісу — використання презервативів і регулярне тестування на ІПСШ (інфекції, що передаються статевим шляхом), особливо якщо вам не відома сексуальна історія партнера/партнерки.

Скринінговий тест на сифіліс можна зробити безоплатно за направленням лікаря або придбати експрес-тест в аптеці. Процедура займає близько 15 хвилин.

СИФІЛІС — ВИЛІКОВНИЙ!

Головне якомога раніше звернутися до лікаря-дерматовенеролога, щоб виявити хворобу й розпочати лікування сифілісу. Для цього лікар призначає антибіотики.

УДОСКОНАЛЕННЯ ЕПІДНАГЛЯДУ

Щоби епідеміологи та лікарі на місцях могли ефективніше виявляти сифіліс та інші ІПСШ, Центр громадського здоров’я працює над модернізацією системи епіднагляду. Зокрема за співфінансування Європейського Союзу ЦГЗ реалізовує проєкт MISUPH, який передбачає навчання епідеміологів та лікарів з раннього виявлення й моніторингу ІПСШ. 

Пам’ятайте: контрацепція та регулярні обстеження — надійний спосіб захистити себе та своїх близьких.

Джерело: Центр громадського здоров’я МОЗ України

Зберегти та покращити стан свого здоров’я допомагають профілактичні огляди, своєчасне звернення за медичною допомогою та чітке виконання рекомендацій лікаря. Перший крок — візит до сімейного лікаря.

Які безоплатні обстеження можна пройти у сімейного лікаря?

Динамічне спостереження за станом здоров’я пацієнта/пацієнтки із використанням фізикальних, лабораторних та інструментальних методів обстеження відповідно до галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я.

Діагностика та лікування:

– найбільш поширених інфекційних і неінфекційних хвороб, травм, отруєнь, патологічних, фізіологічних станів;

– хронічних захворювань та динамічне спостереження за пацієнтами з даними захворюваннями.

Проведення лабораторних досліджень відповідно до галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я, зокрема:

– загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою (еритроцити, гемоглобін, гематокрит, тромбоцити, лейкоцити, базофіли, еозинофіли, сегментоядерні нейтрофіли, паличкоядерні нейтрофіли, лімфоцити, моноцити);

– загальний аналіз сечі (колір, прозорість, реакція (pH), відносна щільність, білок, глюкоза, еритроцити, лейкоцити, епітеліальні клітини, циліндри, солі, бактерії, ацетон (кетонові тіла));

– глюкоза в цільній крові;

– холестерин загальний;

– швидкі тести на вагітність, тропонін, ВІЛ, вірусні гепатити В і С, SARS-CoV-2.

Проведення інструментальних досліджень:

– електрокардіографія,

– пікфлуометрія,

– отоскопія,

-офтальмоскопія, 

– камертональні тести,

– вимірювання гостроти зору.

Динамічне спостереження за жінкою з неускладненим перебігом вагітності та направлення її до лікаря-акушера-гінеколога відповідно до галузевих стандартів.

Надання окремих послуг з питань психічного здоров’я, зокрема:

• проведення скринінгу на виявлення розладів психічного здоров’я (клінічно діагностованих розладів, які суттєво впливають на когнітивні, емоційні або соціальні здібності людини), а також неврологічних розладів та розладів, пов’язаних з вживанням психоактивних речовин (ПНПР-розлади) у пацієнта/пацієнтки;
• надання екстреної (кризової) психосоціальної допомоги у разі гострої стресової реакції чи гострого переживання кризи з метою стабілізації психічного стану (в межах компетенції сімейного лікаря);
• надання психосоціальної допомоги з метою недопущення загострення психосоціальних проблем, перетворення їх у хронічні форми чи попередження розвитку психічних та поведінкових розладів або інших проблем психічного здоров’я;
• ведення пацієнта/пацієнтки з ПНПР-розладами із застосуванням фармакотерапії та наданням психосоціальної допомоги в межах компетенції сімейного лікаря відповідно до НПА та програми mhGAP;
• здійснення профілактичних заходів щодо груп, сімей та окремих осіб, які мають найвищий ризик потрапляння у складні життєві обставини через вилив несприятливих зовнішніх та/або внутрішніх факторів;
• видача за необхідності направлення пацієнту/пацієнтці з ПНПР-розладами за його/її згодою та/або його/її законного представника до лікаря-психіатра та/або лікаря-психіатра дитячого, та/або лікаря-нарколога щодо консультування та лікування пацієнта/пацієнтки;
• підвищення обізнаності, заохочення та супровід населення щодо збереження психічного здоров’я та добробуту.

Виявлення у пацієнта/пацієнтки індивідуального ризику виникнення:

• інфекційних захворювань (ВІЛ, вірусних гепатитів, інфекції, що передаються статевим шляхом, тощо)
• неінфекційних (серцево-судинних, хронічних респіраторних, онкологічних, діабету тощо) захворювань шляхом проведення скринінгових анкетувань, оцінювання загального серцево-судинного ризику за шкалою SCORE, індексу маси тіла, окружності талії тощо.

Профілактика, діагностика та раннє виявлення інфекційних захворювань (ВІЛ, гепатити, інфекції, що передаються статевим шляхом, тощо).

Профілактика, діагностика та раннє виявлення туберкульозу, а саме:

• здійснення активного та пасивного виявлення туберкульозу та латентної туберкульозної інфекції (ЛТБІ);
• забезпечення організації та проведення додаткового клініко-інструментального обстеження осіб із симптомами, що можуть свідчити про захворювання на туберкульоз;
• надання медичних послуг з діагностики та лікування ЛТБІ (відповідно до галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я);
• організація виявлення та обстеження контактних щодо туберкульозу осіб, зокрема, із залученням лікарів-фтизіатрів, які надають амбулаторну спеціалізовану медичну допомогу на базі інших ЗОЗ, та фахівців територіального закладу громадського здоров’я.

Надання окремих послуг паліативної допомоги дорослим та дітям, а саме:

• оцінка стану пацієнта/пацієнтки, що потребує паліативної допомоги, та визначення його/її потреб;
• оцінка ступеня болю та лікування больового синдрому;
• виписка рецептів для лікування больового синдрому, включаючи опіоїди та інші лікарські засоби, що визначені Національним переліком основних лікарських засобів;
• призначення лікування для подолання супутніх симптомів (закрепи, нудота, задуха тощо);
• координація та співпраця з іншими установами для забезпечення медичних, психологічних, соціальних та інших потреб пацієнта/пацієнтки.

Надання невідкладної медичної допомоги пацієнту/пацієнтці у разі розладу фізичного чи психічного здоров’я, якщо такий розлад стався під час прийому у лікаря ПМД.

Виклик бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги до пацієнта/пацієнтки, який/яка перебуває у загрозливому для життя стані, та надання йому/їй відповідної медичної допомоги до її прибуття в межах робочого часу надавача ПМД та відповідно при визначенні такої потреби під час надання медичних послуг за місцем розташування надавача або проживання/перебування пацієнта/пацієнтки.

Проведення профілактичних заходів, спрямованих на зменшення інфекційних захворювань серед дорослого та дитячого населення, зокрема вакцинації згідно з календарем профілактичних щеплень (вакцинація за віком, вакцинація за станом здоров’я, вакцинація за епідемічними показаннями, щеплення дітей з порушенням календаря, рекомендованих щеплень та екстреної імунопрофілактики (крім сказу).

Надання консультативної допомоги населенню щодо здорового способу життя, заходів загальної гігієни та бар’єрних заходів захисту (використання засобів індивідуального захисту, у тому числі презервативів), наслідків нездорового способу життя, важливості відмови від куріння та ризиків зловживання алкоголем, важливості збільшення фізичної активності та здорового харчування, вакцинації.

Призначення лікарських засобів пацієнту/пацієнтці, а також визначення його/її потреби в медичних виробах з подальшим оформленням відповідних документів для їх отримання згідно з вимогами законодавства.

Виписування рецептів для отримання лікарських засобів, які передбачені програмою реімбурсації, та для пільгового забезпечення лікарськими засобами окремих груп населення за певними категоріями захворювань відповідно до чинного законодавства.

Надання медичної допомоги методами і засобами телемедицини в дистанційний спосіб (телеконсультування/телевідеоконсультування у режимі реального або відкладеного часу, теледіагностики, спостереження у режимі віддаленого моніторингу,) разом з обстеженням, та із застосуванням інших методів, що не суперечать законодавству, з обов’язковим створенням медичного запису про медичний огляд, надання консультації або лікування відповідно до Порядку ведення Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров’я.

Видача довідок, медичних висновків про тимчасову непрацездатність, направлень для проходження медико-соціальної експертизи, а також лікарських свідоцтв про смерть та інших документів установленого зразка, які необхідні пацієнту/пацієнтці згідно з вимогами чинного законодавства в межах робочого часу надавача ПМД.

Дотримання принципів безбар’єрності та інклюзії при наданні медичної допомоги, у тому числі з використанням методів і засобів телемедицини відповідно до нормативно-правових актів.

Які обстеження вам гарантовані за віком?

Безоплатні профілактичні обстеження:

1. Гіпертонія (від 40 років) — кожні 2 роки, за факторами ризику (куріння, зайва вага) — щорічно.
2. Цукровий діабет (від 45 років) — раз на рік.
3. Рак молочної залози (жінки 50–69 років) — мамографія раз на 2 роки, за факторами ризику — з 40 років.
4. Колоректальний рак (50–75 років) — обстеження раз на 2 роки, за факторами ризику -щорічно.
5. Рак простати (чоловіки 50+) — раз на 2 роки; за спадковими факторами — щорічно з 40–45 років.
6. Туберкульоз (за групами ризику) — щорічно.

Якщо лікар рекомендує пройти скринінг — не відкладайте.

Звертаємо увагу, що у разі змін персональних даних (у тому числі документу, що підтверджує особистість) необхідно звернутися до лікаря з метою оновлення даних у декларації.

Джерело: Національна служба здоров’я України

Ендопротезування — це хірургічна операція, під час якої пошкоджений суглоб замінюють на штучний імплант (ендопротез). Таке втручання проводять, коли інші методи лікування не дають результату, а біль і обмеження рухливості суттєво знижують якість життя. Найчастіше ендопротезують кульшові та колінні суглоби. Це дає змогу людині повернутися до активного життя, зменшити біль і поліпшити функціональність суглоба.

Послуги з проведення хірургічних операцій з ендопротезування покриваються програмою медичних гарантій, а власне імпланти (ендопротези) централізовано закуповує держава. 

Також ендопротези можуть закуповуватись за кошти місцевих бюджетів в рамках окремих регіональних програм. Таким чином, послуга з ендопротезування є безоплатною для пацієнта.

НСЗУ оплачує медзакладам за надану послугу, що включає операцію, анестезію, перебування в стаціонарі від 26 571 до 47 954 грн залежно від типу ендопротезування та застосування підвищувальних коефіцієнтів (зокрема, якщо послуга надається цілодобово в лікарнях з додатковими вимогами).

Якщо вам відмовляють у наданні безоплатної послуги — зверніться до адміністрації медичного закладу. Якщо проблему не вирішено, телефонуйте на гарячу лінію НСЗУ (1677).

ДЕ ОТРИМАТИ ПОСЛУГИ З БЕЗОПЛАТНОГО ЕНДОПРОТЕЗУВАННЯ?

Щоб зробити послугу доступною, МОЗ затвердив перелік медзакладів, які надають послуги з безоплатного ендопротезування суглобів. Саме в ці заклади розподіляються ендопротези, закуплені державним коштом. 

Загалом, за даними з електронної системи охорони здоровʼя, в Україні протягом 2024 року проведено понад 26 тисяч ендопротезувань.

У 2025 році в заклади охорони здоров’я буде поставлено понад 23 тисячі (23260) ендопротезів, які придбані ДП «Медичні закупівлі України» на замовлення Міністерства охорони здоровʼя України коштом державного бюджету.

Наразі у регіони вже поставлено 10 761 одиницю ендопротезів і наборів для імплантації на загальну суму 149,3 млн грн. Серед них:

• ендопротези колінного суглоба (2100 одиниць),
• кульшові суглоби цементні (3108 одиниць),
• ендопротези кульшового суглоба ревізійні (317 одиниць),
• ендопротези колінного суглоба ревізійні зв’язані ротаційні (218 одиниць), кульшові суглоби цементні:

• ендопротези однополюсні з подвійною сферою обертання (1 567 одиниць),
• тотальні ендопротези кульшового суглоба безцементні (3 451 одиниця, розвезення залишку на суму 21,9 млн грн у кількості 1 673 одиниць очікується до кінця травня 2025 року).

Постачання ще орієнтовно 10,8 тисячі ендопротезів очікуються до кінця року.

Заклади, де надаються послуги з безоплатного ендопротезування.

Джерело: МОЗ України