Перейти до основного вмісту

Автор: med1

ДОМАШНЄ НАСИЛЬСТВО: ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ДЛЯ КРИВДНИКА

За вчинення домашнього насильства передбачена як адміністративна, так і кримінальна відповідальність. 
Так адміністративна відповідальність передбачає:
– Штраф 170-340 грн,
– Громадські роботи 30-40 годин,
– Арешт до  10  діб.
Тоді як кримінальна відповідальність:
– Громадські роботи 150-240 годин, арешт до 6 місяців
– Обмеження волі до 5 років
– Позбавлення волі до 2 років
Додаткові заходи впливу, які можуть бути застосовані стосовно кривдника

Терміновий заборонний припис, який може містити такі заходи:

Зобов’язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи;

Заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи;

Заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

Виноситься терміновий заборонний припис на строк до 10 діб.

Ще одним інструментом захисту постраждалої особи є обмежувальний припис, який виноситься судом на строк від 1 до 6 місяців. Він може бути продовжений на такий самий строк, та містить більше заборон для кривдника.

Так, обмежувальний припис містить такі заходи:

– Заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;

 -Заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; усунення перешкод у користуванні майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;

– Обмеження спілкування з постраждалою дитиною;

– Заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;

– Заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб.

 

Джерело: Міністерство внутрішніх справ України 

Як впливає квас на організм: скільки його можна випити без шкоди для здоров’я

Квас — це не просто літній прохолодний напій із легкою кислинкою, а справжній елемент традиційної слов’янської культури. Він насичує організм цінними мікроелементами, вітамінами та живими бактеріями, які підтримують здоров’я та травлення.

Квас — це автентичний напій слов’янського походження, який виготовляють шляхом природного бродіння на основі хлібної сировини. Для цього традиційно використовують пшеничний, житній або ячмінний хліб. Існують два основні способи приготування: один базується на заквасці з підсушеного хліба, інший — на ферментації солоду.  

У домашніх умовах квас зазвичай готують із підпеченого або підсушеного житнього чи чорного хліба, який нагадує грінки. До складу часто входять цукор, дріжджі, закваска, а також свіжі чи сушені фрукти — наприклад, яблука або родзинки — для покращення смаку й активації бродіння.

На промислових підприємствах напій виготовляють переважно на основі закваски, а технологічний процес нерідко включає пастеризацію та додавання консервантів, що дозволяє суттєво подовжити термін його зберігання.

Квас: в чому його користь для організму

Основна цінність квасу полягає в його унікальному складі: цей напій містить живі культури — молочнокислі бактерії та дріжджі, які формують корисну мікрофлору. У ньому присутні вуглеводи, білки, амінокислоти, органічні кислоти (зокрема молочна й оцтова), а також мінімальна кількість етанолу — не більше 1%.

Квас також багатий на вітаміни та мінерали, що походять як із початкових інгредієнтів, так і виникають у процесі природної ферментації. Водночас хімічний склад фабричного квасу може суттєво різнитися залежно від технології виробництва та торгової марки.

Цей напій вважається безпечним для людей різного віку, адже вміст алкоголю в ньому мізерний. Проте домашній квас має значно вищу харчову цінність порівняно з магазинним: у ньому майже вдвічі більше клітковини й утричі менше цукру. Тому для тих, хто прагне натурального смаку та максимальної користі, найкраще готувати квас самостійно.

Скільки квасу можна випивати на день

Для дорослих без медичних протипоказань оптимальним вважається споживання 1–2 склянок квасу на добу (приблизно 250–500 мл). Така порція не лише безпечна, а й корисна: напій містить вітаміни групи B, органічні кислоти та пробіотики, які підтримують роботу шлунково-кишкового тракту.

Дітям слід обмежити споживання до 1 склянки на день через природне бродіння продукту та незначний вміст алкоголю. Вагітним, а також людям із хронічними хворобами перед вживанням квасу варто порадитися з лікарем.

Надмірне споживання квасу може спричинити здуття живота, відчуття важкості чи інші неприємні симптоми з боку травної системи, тому важливо дотримуватись помірності.

Зверніть увагу: ця стаття має суто інформаційний характер і не є медичною порадою. Перед зміною раціону або вживанням продуктів бродіння, зокрема квасу, рекомендується проконсультуватися з лікарем, особливо якщо у вас є хронічні захворювання або особливі потреби в харчуванні.

 

За матеріалами ТСН.UA 

ХЛАМІДІОЗ: СИМПТОМИ, УСКЛАДНЕННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКА

Хламідіоз — це інфекція, що передається статевим шляхом (ІПСШ) і вражає як чоловіків, так і жінок. Хламідіоз часто перебігає безсимптомно, але без лікування може спричинити серйозні ускладнення. Якщо ознаки захворювання і з’являються, то зазвичай через кілька тижнів після незахищеного статевого контакту з інфікованим партнером.

У 2024 році в Україні зареєстровано 2857 випадків хламідіозу. 

СИМПТОМИ ХЛАМІДІОЗУ

У жінок можливі такі симптоми:

  • незвичні виділення з піхви (наприклад, пінисті або з неприємним запахом);
  • кровотеча між менструаціями;
  • печіння або дискомфорт під час сечовипускання.

У чоловіків:

  • виділення з пеніса; 
  • печіння під час сечовипускання; 
  • біль і набряк одного чи обох яєчок (рідко).

Ректальна форма хламідіозу може виникнути внаслідок незахищеного анального статевого контакту або перенесення інфекції з іншої ураженої ділянки. Основні симптоми — біль у прямій кишці, незвичні виділення та кровотеча з ануса.

Якщо у вас з’явилися будь-які симптоми хламідіозу — зверніться до лікаря-акушера-гінеколога або лікаря-дерматовенеролога. Щоб позбутися інфекції, необхідно пройти повний курс лікування та чітко дотримуватися рекомендацій лікаря. Своєчасне звернення до лікаря допоможе уникнути серйозних ускладнень у майбутньому.

ХЛАМІДІОЗ, ЯКИЙ НЕ ЛІКУЮТЬ, ПРИЗВОДИТЬ ДО БЕЗПЛІДДЯ

У жінок хламідіоз без належного лікування може призвести до серйозних ускладнень, зокрема до розвитку запальних захворювань органів малого таза. Це підвищує ризик непрохідності маткових труб, позаматкової вагітності, безпліддя та хронічного болю внизу живота або в ділянці таза.

У чоловіків ускладнення виникають рідше, але можливі підвищення температури (лихоманка), біль у ділянці калитки (мошонки), а в окремих випадках — безпліддя.

ЯК ПЕРЕДАЄТЬСЯ ХЛАМІДІОЗ

Хламідіоз передається під час:

  • незахищеного сексу;
  • від матері до дитини під час пологів

ЯК ЗАПОБІГТИ ІНФІКУВАННЮ ХЛАМІДІОЗОМ

Єдиний ефективний метод профілактики хламідіозу — використання презервативів під час кожного сексуального контакту. А ще варто щонайменше один раз на рік проходити медичні обстеження з вашим партнером/-кою та обговорити попередню сексуальну історію: у разі якщо вони стикалися з основними симптомами ІПСШ — звернутися на консультацію до лікаря.

Крім того, треба обовʼязково відвідати лікаря, якщо у вашого партнера або партнерки з’явилися симптоми ІПСШ або їм поставили відповідний діагноз. 

Центр громадського здоров’я реалізує Проєкт MISUPH (Модернізація епіднагляду у сфері громадського здоров’я України), однією з цілей якого є впровадження компонента посилення епідеміологічного нагляду за інфекціями, що передаються статевим шляхом. У рамках проєкту планується активне залучення спеціалістів, які працюють у сфері профілактики, лікування та моніторингу ІПСШ, з метою підвищення рівня діагностики та контролю за поширенням інфекцій.

 

Джерело: Центр громадського здоров’я МОЗ України 

Це потрібно знати: до яких ділянок тіла найчастіше присмоктуються кліщі

Саме ці ділянки тіла потрібно завжди перевіряти після прогулянки на природі.

Кліщі часто присмоктуються за вухами, на шиї і під колінками. Також уважніше придивіться до живота, місця під пахвами, пахвинної ділянки, внутрішньої частини передпліччя. 

Варто додати, що кліщі можуть довго шукати місце, тому, якщо оглянути шкіру одразу після прогулянки, їх можна встигнути зняти до того, як вони присмокчуться. Якщо в домі є домашні тварини, вони можуть принести кліщів до оселі на собі. Тому вже від весни краще запасатися спеціальними таблетками і краплями.

Кліщі “полюють” на людей і тварин скрізь. Це може бути поле, висока трава, парк, ліс тощо. Найбільше подобаються їм тінисті ділянки, а часом максимальної активності цих членистоногих є саме травень.

Головні симптоми укусу кліща є:

  • слабкість в м’язах;
  • підвищена температура тіла;
  • сильний головний біль;
  • біль в кінцівках.

Зверніть увагу, що кліщі розповсюджують бореліоз та хворобу Лайма.

Вони проявляються почервонінням на місці укусу, появою папули і висипань. Не забувайте, якщо після відпочинку на природі ви знайшли на своєму тілі кліща, у вас піднялася температура або з’явилася слабкість, потрібно одразу звернутися до лікаря.

 

За матеріалами ТСН.UA 

 

МІФИ ЗПТ. Препарат замісної підтримувальної терапії не рекомендують вагітним жінкам

Вагітні жінки є унікальною групою населення, до яких має бути особлива увага, оскільки йдеться не лише про здоров’я жінки, а й немовляти. 

Існує думка про те, що препарати замісної підтримувальної терапії (ЗПТ) можуть бути недостатньо безпечні для вагітних, оскільки для них все має бути найкраще та “чисте”, а достовірної інформації про вплив препаратів ЗПТ на матір та дитину не так багато. 

Але чи дійсно препарати ЗПТ несуть ризики для плода та вагітної? Давайте разом з’ясуємо та дамо відповіді на запитання щодо особливостей лікування вагітних жінок ЗПТ.

Що робити із залежністю від опіоїдів у вагітних жінок?

Найбільш оптимальним підходом до лікування залежності від опіоїдів у вагітних жінок є початок або продовження замісної підтримувальної терапії.

Препарати ЗПТ –  метадон або бупренорфін – пов’язані з поліпшенням материнських і неонатальних наслідків та є основним методом забезпечення того, що вагітні жінки із залежністю від опіоїдів звертаються по дородову медичну допомогу та отримують її. При цьому застосування бупренорфіну під час вагітності частіше рекомендують, ніж застосування метадону. Насамперед це повʼязано з меншим ризиком несприятливих наслідків для дитини.

Вагітність зазвичай є періодом, коли у жінок, які мають проблеми із вживанням наркотиків, з’являється хороша мотивація до змін. Це створює можливості для скорочення вживання наркотичних речовин та початку лікування. Для пацієнток, які упродовж вагітності хочуть утримуватися від вживання опіоїдів, варто забезпечити додатковий моніторинг та підтримку, оскільки під час вагітності вони можуть відчувати значний стрес.

Для лікування залежності від опіоїдів під час вагітності насамперед розглядають варіант призначення метадону або бупренорфіну. Обидва препарати є безпечними та ефективними під час вагітності і для матері, й для дитини. Натомість різке припинення вживання цих препаратів категорично не рекомендується до 14 тижня, оскільки існує ризик переривання вагітності.

Натомість після 32 тижня вагітності також не рекомендується переривати прийом препаратів, оскільки це пов’язано з високим ризиком дистресу або передчасних пологів.

Які існують ризики вживання опіоїдів та інших ПАР? 

Опіоїди легко проникають через плаценту, яка є “мостом” між плодом та організмом матері, і так можуть призвести до опіоїдної залежності у дитини. У новонародженого можуть виникнути симптоми абстиненції після народження.

Крім того, якщо вагітна продовжує вживати інʼєкційні наркотики, існує ризик інфікування ВІЛ, вірусними гепатитами тощо. Вірусний гепатит В та ВІЛ – це хронічні інфекційні захворювання, лікування яких відбувається пожиттєво.

Враховуючи той факт, що ці захворювання можуть передаватися від матері до дитини при народженні, особливо важливо дотримуватись безпечних практик поведінки, які включають індивідуалізацію всіх предметів особистої гігієни, контрацепцію й у випадку гепатиту В – обов’язкову вакцинацію.

Чи дозволено грудне вигодовування жінкам, що перебувають на ЗПТ?

Відомо, що метадон та бупренорфін майже не потрапляє до дитини з молоком під час вигодовування. Концентрації метадону в грудному молоці є низькими і залишаються стабільними з часом. 

Дозування метадону від 25 до 180 мг/добу створюють концентрацію в молоці від 27 до 260 нг / мл, що призводить до середньодобового споживання метадону 0,05 мг (на основі приблизного споживання молока немовлям приблизно 500 мл/добу). Ця споживана кількість у 5-кілограмової дитини дорівнюватиме прийому менше 1% від дози матері, скоригованої за масою тіла (типова доза для дорослих становить від 40 до 180 мг/добу). 

Натомість інші речовини, наприклад, діазепами, фенілбарбітурати можуть потрапляти в організм дитини у великих кількостях.

Грудне вигодовування може бути не рекомендоване, якщо пацієнтка вживає супутньо заборонені наркотики, вживає більше ніж один наркотик або є ВІЛ-інфікованою.

Тому при дотриманні плану лікування ЗПТ, проходячи регулярне обстеження, грудне вигодовування не зашкодить, а переваги грудного вигодовування забезпечать немовля всім необхідним.

Що таке НАС?

Діти, які зазнали внутрішньоутробного впливу заборонених або рецептурних опіоїдів, можуть мати симптоми тимчасової відміни або абстиненції, що і називають неонатальним абстинентним синдромом (НАС). НАС – це стан, який піддається лікуванню.

Ознаки та симптоми можуть бути різними для кожної дитини.

Більшість симптомів з’являється протягом 72 годин після народження і можуть включати: тремтіння, погане годування, безперервний плач, лихоманку і проблеми зі сном.

Як лікується НАС?

Лікування від НАС може залежати від різних факторів, враховуючи вік, тяжкість синдрому, симптоми та загальний стан немовляти. 

Діти, які страждають від абстиненції, дратівливі, часто їм важко заспокоїтися. Крім того, вони є більш активними, тому потребують додаткових калорій до свого раціону. Велику роль в успішності такого лікування відіграє контакт матері та дитини, важливо створити відчуття затишку та мати фізичний контакт.

НАС можна запобігти. Але лише в тому випадку, якщо мати припинить вживати наркотики до вагітності або щойно вона дізнається, що вагітна. У деяких випадках це неможливо зробити безпечно. У будь-якому випадку необхідний ретельний медичний нагляд.

У більшості випадків при співпраці з лікарем вдається запобігти НАС, але деяким дітям можуть знадобитися препарати для лікування важких симптомів відміни. Як правило, лікарі призначають препарати, які входять до тієї ж групи, що й препарат, який отримувала мати під час вагітності. Після того, як ознаки відміни будуть контрольовані, кількість препарату зменшують.

У цілому новонароджені можуть відчувати певний дискомфорт, пов’язаний з абстиненцією у дуже короткостроковій перспективі, але в довгостроковій перспективі вони нічим не відрізняються від інших немовлят. А за підтримки лікаря та матері цей процес є безпечним та контрольованим.  

Отже, ми з’ясували що:

  1. Найбільший ризик під час вагітності – це продовжувати вживати наркотики, а враховуючи, що залежність має хронічний характер, формується згубне коло, яке “спонукає” і надалі до вживання наркотиків.
  2. Препарати ЗПТ –  метадон та бупренорфін – мають достатній рівень безпеки для лікування пацієнтів, зокрема й вагітних жінок.
  3. Грудне вигодовування під прийому препаратів ЗПТ може бути рекомендоване, якщо пацієнтка дотримується правил участі в ЗПТ; переваги грудного вигодовування значною мірою переважають будь-які мінімальні ризики.
  4. Різке припинення вживання препаратів ЗПТ може нести ризики для здоров’я дитини та матері.
  5. ЗПТ надає низку переваг матері та дитині, зокрема, допомагає боротися із супутніми захворюваннями та робить процес вагітності більш передбачуваним та контрольованим.
  6. ЗПТ дозволяє мінімізувати ризик інфікування ВІЛ та вірусними гепатитами, що надзвичайно важливо і для матері,  й для дитини та всього суспільства.   

Якщо у вас залишились запитання щодо особливостей лікування опіоїдної залежності під час вагітності або ви хочете звернутися щодо консультації,  фахівці гарячої лінії з питань ЗПТ допоможуть вам. Телефон: 0-800-507-727.

 

Джерело: Центр громадського здоров’я МОЗ України

ДОСТУПНА МЕДИЦИНА ДЛЯ ВЕТЕРАНІВ: БІЛЬШЕ БЕЗОПЛАТНИХ ПОСЛУГ

Мінветеранів та МОЗ запускають експериментальний проєкт, який розширює перелік безоплатних послуг первинної медичної допомоги для ветеранів війни. Кабінет Міністрів України ухвалив відповідну постанову.

Що зміниться?

Тепер ветерани, які підписали декларації з сімейним лікарем, зможуть отримати:

  • додаткові обстеження та лікування
  • відновлення після травм та захворювань і лікування травм опорно-рухового апарату 
  • розширену психологічну підтримку

Хто зможе скористатися?

  • Звільнені з військової служби учасники бойових дій
  • Особи з інвалідністю внаслідок війни

Як можна буде отримати безоплатні медичні послуги?

  1. підписати декларацію з сімейний лікарем (або звернутися до лікаря, з якими вона вже підписана)
  2. надати такі документи:
  • Заяву на отримання послуг (особисто або через законного представника)
  • Документ, що підтверджує статус ветерана (посвідчення учасника бойових дій; посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни)
  • Паспорт або інший документ, що посвідчує особу
  • Ідентифікаційний код (РНОКПП).

Цей проєкт — ще один важливий крок до якісної медичної підтримки ветеранів, яка враховує наслідки війни та забезпечує персоналізовану допомогу кожному, хто захищав Україну. 

«Здоров’я ветеранів та ветеранок – наш обов’язок. Війна виснажує і фізично, і психологічно, тому важливо не лише лікувати, а запобігати хворобам. Регулярні візити до сімейного лікаря допомагають уникнути тяжких захворювань та ускладнень. Разом із МОЗ ми працюємо над тим, щоб ветерани мали найкращі умови для лікування та відновлення. Дякую Міністерству охорони здоров’я України та Національній службі здоров’я України за ефективну співпрацю у цьому напрямку», — зазначила Міністерка у справах ветеранів України Наталія Калмикова.

Послуги надаватимуться у медичних закладах, які укладуть договір із НСЗУ на розширену первинну медичну допомогу для ветеранів. Це можуть бути як комунальні лікарні, так і приватні клініки, а також лікарі-ФОПи з відповідною ліцензією. 

Ваше здоров’я – наша спільна робота.

 

Джерело: Міністерство у справах ветеранів України 

 

Перейти до вмісту