Автор: med1

Основний принцип здорового харчування – різноманіття харчових продуктів, адже жодна окрема харчова група чи продукт не можуть забезпечити організм усіма необхідними поживними речовинами.

У збалансованому харчуванні виділяють такі основні групи продуктів:

 Фрукти та овочі — важлива частина здорового харчування. Попри свою низьку калорійність, вони містять багато вітамінів, мінералів, антиоксидантів та клітковини. Наукові дослідження показують, що споживання щонайменше пʼяти порцій овочів та фруктів на день, позитивно впливає на роботу всього організму. В перевазі мають бути овочі — як приклад, 3 порції овочів та 2 порції фруктів.

Одна порція овочів та фруктів становить 80 грамів. Це приблизно одне мале яблуко чи банан, жменька винограду, невеличке ківі, середній помідор та огірок.

Порція сухофруктів становить 30 грамів і може зараховуватись лише до однієї з пʼяти порцій овочів та фруктів. Це приблизно одна столова ложка родзинок, 3-4 штуки кураги або фініків. 

Сухофрукти рекомендовано споживати під час їжі, а не між прийомами, щоб знизити ризик розвитку карієсу.

Крохмалисті (складні) вуглеводи є важливою частиною здорового харчування, адже забезпечують організм енергією. Дослідження показують, що споживання вуглеводів в межах 50-55% від добового раціону повʼязане з нижчим рівнем смертності від усіх причин.

До групи крохмалистих вуглеводів відносяться:

• зернові (пшениця, ячмінь, овес, рис, гречка, кукуруза);
• зернові вироби (хліб, хлібці, макарони);
• бобові (горох, квасоля, сочевиця);
• коренеплоди (картопля, батат).

Крохмалисті вуглеводи мають складати близько третини всієї їжі, яку ми споживаємо щодня. Це приблизно 3-4 порції різноманітних продуктів із цієї групи, де одна порція займає четверту частину індивідуальної тарілки.

Рекомендовано надавати перевагу цільним необробленим зернам та цільнозерновим продуктам, оскільки вони містять більше клітковини, вітамінів та мінералів, можуть краще і на більш довгий період часу насичувати, ніж рафіновані зерна (білий рис, різні види пластівців).

Згідно з науковими дослідженнями щоденне споживання рекомендованої кількості крохмалистих вуглеводів, фруктів та овочів має такі переваги для здоровʼя:

• знижує рівні «поганого» холестерину та глюкози у крові;
• знижує ризик розвитку серцево-судинних захворювань, діабету 2 типу та деяких видів раку;
• сприяє покращенню роботи шлунково-кишкового тракту та запобігають закрепам;
• покращує склад корисного мікробіому кишківника, оскільки ця їжа містить пребіотики, які є основним кормом для наших «дружніх» бактерій;
• допомагає контролювати апетит та сприяє кращому насиченню;
• забезпечує важливими мінералами та вітамінами. До прикладу, цільнозернові є хорошим джерелом вітамінів групи В та магнію, що сприятливо впливає на нервову систему.

 Білок як основний будівельний матеріал організму. Він міститься як у тваринній, так і в рослинній їжі. Тваринні джерела білка включають мʼясо, субпродукти, рибу, морепродукти, яйця та молочні продукти. Окрім білка, ці продукти є важливими джерелами заліза, цинку, кальцію, вітаміну А та B12. Важливими рослинними джерелами білка є всі види бобових.

Здорове харчування передбачає щоденне споживання 2-3 порцій білкових продуктів із різних джерел. Кожна порція становить четверту частину індивідуальної тарілки. Додатково для визначення порції можна орієнтуватися на свою долоню. До прикладу, порція мʼяса та риби відповідає розміру долоні без пальців.

Рекомендовано споживати принаймні дві порції риби щотижня (по 140 г), одна з яких має бути жирною, як-от лосось, скумбрія, сардина, оселедець.

Найкращим вибором серед мʼясних продуктів є нежирні сорти білого мʼяса, як-от курятина, індичатина, кролятина. Щодо червоних сортів мʼяса (яловичини, баранини, свинини), ВООЗ рекомендує зменшити його споживання до 70 г на день у приготовленому вигляді, а також уникати або мінімізувати кількість обробленого мʼяса (ковбаси, шинка, бекон). Надмірне споживання цих мʼясних продуктів повʼязують із вищим ризиком раку кишківника.

Рослинні джерела білка мають багато переваг для здоровʼя, про що свідчать наукові дослідження. 

Доведено, що люди, які їдять 30 або більше видів рослин щотижня, мають більш різноманітний мікробіом кишківника, порівняно з тими, хто їсть менше рослинної їжі. А це, в свою чергу, підтримує роботу органів травлення та здорову масу тіла, покращує імунітет, допомагає знизити ризики певних хронічних захворювань, нормалізувати психоемоційний стан. Тому важливо зосередитися додатково на різноманітті рослинної їжі в раціоні, при цьому відмовлятися від мʼяса не потрібно.

 Молочні продукти, окрім вмісту білка, є важливим джерелом кальцію. Здорове та раціональне харчування передбачає споживання 2-3 порцій молочних продуктів щодня. 

Американська та Британська асоціації серця рекомендують вибирати молочні продукти з низьким вмістом жиру з метою контролю насичених жирів у раціоні. До прикладу, одна порція – 200 мл молока, 120 мл натурального йогурту чи 150 мл кефіру, 100 г кисломолочного сиру, 30 г твердого сиру. 

Якщо з певних причин ви не споживаєте молочні продукти, необхідно подбати про інші джерела кальцію в раціоні. Обираючи рослинні види молока та йогуртів, переконайтесь, що вони збагачені кальцієм у достатній кількості.

 Жири є також дуже важливою та невід’ємною частиною збалансованого харчування. Вони входять до складу деяких гормонів та мембран кожної клітини тіла, є важливими для роботи мозку, а ще забезпечують організм енергією. Проте їх кількість в раціоні потрібно контролювати, оскільки калорійність жирів є вдвічі більшою, ніж вуглеводів та білків.

В продуктах харчування жири бувають насиченими та ненасиченими. Вони по-різному впливають на роботу організму. 

Насичені жири, яких багато є в жирному мʼясі, вершковому маслі, твердих сирах, вершках, оброблених мʼясних виробах, какао-маслі, кокосовій та пальмовій олії, можуть підвищувати рівень «поганого» холестерину, який накопичується в артеріях та кровоносних судинах. Це з часом призводить до серцево-судинних захворювань. 

Тому кількість насичених жирів не повинна перевищувати третю частину від усієї рекомендованої частки жирів у раціоні.

Рекомендовано надавати перевагу ненасиченим жирам, які є в горіхах, насінні та рослинних оліях, а також незамінним жирним кислотам (омега-3), які містяться у жирній рибі та важливі для роботи мозку, нервової та серцево-судинної системи.

 Наступний не менш важливий принцип здорового харчування – баланс білків, жирів та вуглеводів у раціоні та адекватне надходження енергії для забезпечення всіх функцій організму та підтримки здорової маси тіла. Найпростіший спосіб визначення своїх індивідуальних порцій – “метод тарілки”, де кожна харчова група займає певну частину місця, як говорилось вище. Важливо враховувати те, що діаметр індивідуальної тарілки відповідає розміру кисті руки. 

 Збалансоване харчування передбачає гнучкий підхід, де немає заборон і є місце усій їжі. Тому існує правило здорового харчування “85:15”, де 85% раціону становить необроблена їжа з високою поживною цінністю, а 15% — комфортна улюблена їжа. Зазвичай “комфортною” їжею для більшості людей є солодощі та снеки, які містять значну кількість солі та цукру відповідно.

 Цукор та збалансоване харчування. Існує твердження, що правильне харчування можливе лише за умови виключення будь-яких продуктів, що містять цукор у своєму складі. Проте світові організації у сфері харчування та здоровʼя не забороняють солодощі, а рекомендують контролювати кількість доданого цукру в раціоні. 

Продукти, багаті доданими цукрами, зазвичай майже не містять поживних речовин, але часто є висококалорійними, що може призвести до споживання надлишку калорій та набору зайвої ваги у перспективі.

Американська асоціація серця встановлює такі безпечні добові норми доданого цукру:

• чоловікам — не більше 36 грамів (до 9 чайних ложок)
• жінкам — не більше 25 грамів (до 6 чайних ложок)
• дітям від 2-ох років — менше, ніж 25 грамів
• дітям до 2-ох років споживання доданого цукру не рекомендовано взагалі.

Найбільше доданого цукру містять солодощі та солодкі напої (соки, газовані води). Окрім того, доданий цукор також містять сухі сніданки, йогурти, сирки, хлібобулочні вироби, каші швидкого приготування, мюслі, соуси, овочеві та фруктові консерви.

Часто на етикетках продуктів харчування доданий цукор маскують іншими назвами: глюкозний, фруктозний, кленовий, інвентарний, кукурудзяний сиропи, патока, мед, меляса, солод, мальтоза, нектар, концентрат фруктового соку, тростинний, коричневий та кокосовий цукри. 

Не завжди маркування «без доданого цукру» або «не містить цукру» відповідає дійсності. Потрібно звертати увагу на склад продукту. Якщо цукор або будь-яка його інша назва у складі на першому, другому чи третьому місцях, то це означає, що його в продукті є велика кількість.

Рекомендовано споживати десерти після основного прийому їжі та не робити солодкі перекуси. Корисною альтернативою десертам є солодкі фрукти та ягоди.

 Сіль у збалансованому харчуванні. Згідно з рекомендаціями ВООЗ, споживання солі у раціоні також потрібно контролювати, оскільки її надлишок повʼязують з ризиками підвищеного артеріального тиску, серцево-судинних захворювань, остеопорозу, захворювань нирок.

Багато доданої солі містять ковбасні вироби, тверді сири, чіпси, сухарики, горішки зі смаками, соуси, мʼясні, рибні та овочеві консерви. Зменшити кількість солі допоможе додавання прянощів та трав до страв під час приготування. А до салатів та овочів замість солі можна додавати лимонний сік аб сушений часник. Це допоможе підсилити смак страви без використання великої кількості солі.

Підбиваючи підсумки, варто сказати, що здорове збалансоване харчування – це важливий вклад у здоров’я та хороше самопочуття. А ще – це завжди смачно та різноманітно. 

Джерело: https://nodiet.com.ua

• Що таке загартовування? І чи корисне воно для людини?

Загартовування — метод впливу людини на організм різними природними факторами, здебільшого короткочасний вплив холодною водою. Загартовування організму потрібне для наближення стану людини до здорового й імунностійкого.

Загартовуючись, ми поліпшуємо працездатність усіх органів і їхніх систем, зменшуємо втому, робимо кращими адаптаційні здібності організму до зовнішнього оточення. Для прикладу, загартована людина менше піддається хворобам за різкої зміни погоди чи переїзду в країну з іншими кліматичними особливостями.

Очевидно: загартовування корисне для людини, якщо вона регулярно тренується. А от якщо людина без жодної фізичної підготовки, то може собі нашкодити. Наприклад, судини не будуть готові до стресових навантажень, а організм не матиме резервів, щоб подолати цей стрес.

• На які етапи поділяється загартовування? Чи потрібно готувати себе до цього?

Узагалі існує три види загартовувань: вода, повітря, сонце. Найпоширеніший вид — вода, а точніше «моржування».

Є два способи чи підходи до моржування:

1. Дати організму поступово адаптуватися. 

Тобто спершу обтиратися холодними рушниками, потім переходити на холодну воду й так далі. Підготовка в такий спосіб триває 3–6 тижнів, організм звикає до стресу й адаптовується.

2. Одразу зануритися в ополонку, як здебільшого роблять на Водохреща.

Обидва варіанти правильні, вибір має бути індивідуальним. 

Якщо обирати варіант поступового загартовування, то як правильно працювати з тілом?

Мінімальний термін такої адаптації — 3 тижні регулярних процедур, які потрібно робити щодня.

Перший тиждень: обтирання холодною водою до гомілок.

Другий тиждень: обтирання до бедер.

Третій тиждень: обтирання разом з торсом, але без перекидання холодної води на потилицю чи спину.

Четвертий тиждень: можна поступово перекидати воду й на спину.

Універсальна порада для тих, хто хоче почати загартовуватися, — приймай контрастний душ. Починай з гарячої води, коли тіло до неї звикає, перемикай на холодну воду й лий на тім’ячко, допоки не можеш витерпіти. Потім повторюй цю процедуру 5–8 разів.

Чи є якісь протипоказання до загартовування? Чи можна придумати альтернативу?

Протипоказання існують для різних груп людей, у яких проблеми з:

• навколоносовими пазухами, носоглоткою;
• ЦНС (центральною нервовою системою);
• ендокринною системою;
• органами дихання;
• є шкіряно-венеричні проблеми чи отити.

Також під час загартовування обов’язково дотримуйтеся рекомендацій лікаря та за жодних умов не переохолоджуйтеся. А якщо плануєте пірнати в ополонку, то не можна вживати алкоголь перед чи під час процедури й порушувати правила, які встановлені на контрольних точках.

Альтернативи «моржуванню» існують, один з найприємніших — баня. За рахунок високої температури ми даємо навантаження серцево-судинній системі, а також очищуємо шкіру.

Джерело: Центр громадського здоров’я МОЗ України

Кабінет Міністрів України прийняв постанову, що дозволить залучати нові категорії фахівців до роботи з ветеранами та учасниками бойових дій під час перебування у медичних закладах. Йдеться про фахівців з орієнтування в просторі, які допомагатимуть людям, що втратили зір, адаптуватися до нових умов життя, і фахівців із супроводу, які працюватимуть із пацієнтами з перших днів отримання медичної або реабілітаційної допомоги.

Допомогу таких фахівців в медзакладах зможуть отримати учасники бойових дій, ветерани та демобілізовані, члени їхніх сімей, люди з інвалідністю внаслідок війни, а також сім’ї зниклих безвісти та загиблих (померлих) військових і ветеранів тощо.

Фахівці з орієнтування та мобільності допомагають людям, що втратили зір, навчитися самостійно орієнтуватися в просторі та пересуватись. Такі фахівці також перевірятимуть, які навички орієнтування вже має пацієнт, складатимуть індивідуальний план навчання, проводитимуть заняття, щоб допомогти пацієнту навчитися пересуватись безпечно, підтримуватиме зв’язок із родиною або представниками пацієнта, щоби разом працювати над адаптацією. 

Фахівці з супроводу допомагають ветеранам та демобілізованим орієнтуватися в різних життєвих ситуаціях. Вони з’ясовуватимуть, яка саме допомога потрібна і як її організувати; консультуватимуть ветерана щодо різних питань — від медичних послуг до оформлення документів; супроводжуватимуть людину у лікарнях, державних установах тощо, проводитимуть бесіди з пацієнтом і його родиною, допомагатимуть зрозуміти емоційний стан та знайти рішення складних ситуацій; проводитимуть просвітницькі заходи, щоб запобігти психологічним та соціальним труднощам.

Фахівці з орієнтування зможуть проводити навчання під час надання медичної чи реабілітаційної допомоги в умовах стаціонару й амбулаторно та долучатись до роботи мультидисциплінарних реабілітаційних команд. Під час надання послуг вони зможуть використовувати приміщення  для фізичної терапії чи ерготерапії медзакладу та допоміжні засоби реабілітації, що є в наявності. 

Фахівці із супроводу зможуть надавати послуги під час надання медичної чи реабілітаційної допомоги в стаціонарі, а також в амбулаторних умовах, зокрема під час отримання послуг з оцінювання повсякденного функціонування або встановлення інвалідності, проходження військово-лікарської комісії.

17 квітня 2025 р. проводиться Всесвітній день боротьби гемофілією. Ця глобальна подія присвячена підвищенню обізнаності про гемофілію та інші розлади згортання крові, підтримці окремих осіб і сімей, які постраждали від цих захворювань, і пропаганді покращення доступу до медичної допомоги.

Всесвітня федерація гемофілії (WFH) обрала цьогорічну тему «Жінки та дівчата теж можуть хворіти на гемофілію та бути схильні до кровотечі». Це потужне повідомлення висвітлює критичну проблему в нашій спільноті.

Сьогодні жінки та дівчата з розладами згортання крові (РЗК) все ще недостатньо діагностуються та отримують недостатнє обслуговування. Глобальна спільнота хворих на розлади згортання крові має владу — і відповідальність — змінити це. Завдяки розпізнаванню, діагностиці, лікуванню та догляду якість життя жінок і дівчаток покращиться, а спільнота хворих на порушення згортання крові зміцниться.

Гемофілія – генетичне захворювання, що пов’язане з кількісною та якісною недостатністю якогось одного з факторів згортання крові. Класична гемофілія А (до 85%) обумовлена дефіцитом антигемофільного глобуліну – VII фактора. Гемофілія В (хвороба Крістмаса) пов’язана з дефіцитом плазмового тромбопластинового компонента або фактора Крістмаса – IX фактора, на її частку припадає до 13% випадків. 

Хвороба успадковується за рецесивним, зчепленим з Х-хромосомою типом, тобто носіями гена є жінки, а хвороба проявляється в осіб чоловічої статі, оскільки вони мають одну Х-хромосому. Гемофілія у дівчинки може проявитися клінічно у тому випадку, якщо вона народилася від хворого на гемофілію батька і матері – носія гена гемофілії. 

До хвороб з порушеннями згортання крові відноситься хвороба Віллебранда — спадкове захворювання крові, що характеризується виникненням епізодичних спонтанних кровотеч внаслідок недостатньої кількості фактора Віллебранда, який відповідає за адгезію тромбоцитів та захищає VIII фактор від протеолізу. 

Станом на 01.04.2025 р. в м. Харкові на диспансерному обліку перебуває 14 дітей хворих на гемофілію (в 2024 р.- 14), з них з гемофілією А – 10 дітей (у 2024 р. – 10 дітей), з гемофілією В – 1 (у 2024 р.– 1 дитина), з хворобою Віллебранда – 3 дитини (у 2024 р.- 3).

Симптоми гемофілії можуть проявлятися з моменту народження дитини, а саме  кефалогематоми, кровотечі з пупкової ранки, крововиливи під шкіру. З віком локалізація кровотеч змінюється. Якщо на першому році життя у дітей спостерігаються кровотечі із слизових оболонок носа та ротової порожнини внаслідок прорізування молочних зубів, прикусу язика, поранення щік, то у віці, коли дитина починає ходити спостерігаються  крововиливи в суглоби і м’які тканини. 

Крововиливи в суглоби (гемартрози) це типовий та найбільш частий (приблизно 70%-80%) прояв гемофілії. Частота гемартрозу зростає з дорослішанням дитини, коли підвищується її рухова активність та збільшуються навантаження на суглоби. Найчастіше страждають колінні (44%), ліктьові (25%) та гомілковостопні суглоби (15%). 

Якщо не проводити своєчасне та ефективне лікування таких кровотеч, вони призводять до прогресуючих змін в суглобах (артропатії), м’язовій атрофії, що зрештою призводить до інвалідності, оскільки цей тип артриту незворотний та відновлення нормальної функції або полегшення больового синдрому можна досягти тільки хірургічним втручанням.

У дітей віком 7-9 років разом з гемартрозами нерідко спостерігаються кровотечі з ясен при зміні зубів, гематурія (кров в сечі) та крововиливи у внутрішні органи. Крововилив в життєво важливі органи може привести до смерті хворого.

Діагностика гемофілії ґрунтується на проведенні лабораторних досліджень на згортання крові — коагулограма та визначення кількості факторів згортання крові.

На тяжкість перебігу захворювання впливає ступінь браку факторів згортання крові. Для гемофілії виділяють три ступені тяжкості:

– легку — концентрація фактора становить 5% і вище, виявляється зазвичай в шкільному віці, кровотечі рідкісні, малоінтенсивні, виникають при травмах, в ході операції, при екстирпації зуба;

– середньотяжку — рівень факторів коливається від 1 до 5% від норми, зазвичай симптоми гемофілії виявляються в дошкільні роки, характерні помірно виражені геморагічні прояви (крововиливи в суглобові сумки, м’язи);

– важку — рівень дефіциту факторів нижче за 1%, симптоми захворювання спостерігаються з періоду новонародженості, гематоми виникають без зв’язку з травмуванням.

Основний метод лікування – замісна терапія, з цією метою використовують концентрати VIII і IX факторів згортання крові. Пацієнти отримують дану терапію в профілактичному режимі або «на вимогу». Профілактичне лікування дозволяє підтримувати дефіцитний фактор в крові на рівні 1-2%, що знижує ризик кровотечі та попереджає ураження суглобів.

Кваліфікована медична допомога дорослому населенню з гемофілією в м. Харкові надається в КНП “Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 25” Харківської міської ради за адресою: просп. Олександрівський, 122.  Лікарня має гематологічне відділення. Дитячому населенню таку допомогу надають в КНП “Міська клінічна дитяча лікарня № 16” Харківської міської ради (гематологічне відділення) за адресою: м. Харків, вул.  Луї Пастера, 2.

Миготлива аритмія (фібриляція передсердь) — поширене порушення серцевого ритму, коли через невпорядковане скорочення м’язових волокон передсердь у серці можуть утворюватися тромби. Головна небезпека цієї хвороби — значне зростання ризику інсульту.

У матеріалі, підготовленому Центром громадського здоровʼя у співавторстві з Юрієм Фломіним, лікарем-неврологом, заслуженим лікарем України, доктором медичних наук, національним експертом з інсульту Бюро Всесвітньої організації охорони здоровʼя (ВООЗ) в Україні, розповідаємо про ознаки фібриляції передсердь і як за наявності хвороби запобігти інсульту.

ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ ЗА МИГОТЛИВОЇ АРИТМІЇ

Серце в нормі працює так: електричний імпульс від водія ритму (ділянки серцевого м’яза, в якій генеруються імпульси, що визначають частоту серцевих скорочень) спочатку викликає співдружнє скорочення передсердь, які виштовхують кров у шлуночки, а потім — скорочення шлуночків, які перекачують її в аорту та інші судини.

«За миготливої аритмії електричні сигнали хаотично циркулюють передсердями. Це призводить до “калатання” серцевого м’яза замість нормального його скорочення, кров за такої умови затримується у порожнинах серця».

Так, за миготливої аритмії кров може «застоюватися» у вушках лівого передсердя, утворюючи згустки (тромби). Ці згустки можуть «вилетіти» з серця, потрапити в загальний кровотік і закоркувати судини різних органів, найчастіше — головного мозку.

ЧОМУ ФІБРИЛЯЦІЯ ПЕРЕДСЕРДЬ НЕБЕЗПЕЧНА

Головний ризик — це ішемічний інсульт. Приблизно 90% тромбів, що утворюються у серці через миготливу аритмію, потрапляють саме в мозок. Вони закорковують судини, позбавляючи ділянки мозку кисню та поживних речовин.

«Миготлива аритмія підвищує ризик інсульту у п’ять (!) разів. Ба більше, фібриляція передсердь є вагомим чинником ризику саме тяжких інсультів, що супроводжуються значними ушкодженнями мозку і часто призводять до тяжких наслідків (смерті або залежності від сторонньої допомоги)».

ПРОФІЛАКТИКА МИГОТЛИВОЇ АРИТМІЇ

– Періодично визначайте свій артеріальний тиск (АТ), навіть якщо почуваєтеся добре та ніколи раніше не мали проблем з високим АТ. Якщо ваш тиск ≥140 мм рт. ст., обов’язково зверніться до сімейного лікаря.

– Відмовтеся від куріння та алкоголю.

– Намагайтеся харчуватися збалансовано. Споживайте більше овочів, фруктів — звертайте увагу на сезонні продукти, як-от буряк, морква, капуста, гарбуз, яблука тощо. Вживайте цільнозернові продукти (цільнозерновий хліб, каші). Віддавайте перевагу рослинній олії.

-Будьте фізично активними.

-Підтримуйте здорову вагу.

Якщо є апное чи проблеми зі сном, зверніться до сімейного лікаря.

ЯК ЗАПІДОЗРИТИ МИГОТЛИВУ АРИТМІЮ

Лише приблизно у третини людей миготлива аритмія має симптоми. Головні з них:

• відчуття серцебиття або перебоїв (відчуття, що серце то калатає, то «зупиняється» і знову починає битись);
• задишка за незначних фізичних навантажень;
• раптове запаморочення (потемніння в очах, хиткість);
• значна втомлюваність, загальна слабкість.

Більшість сучасних приладів для вимірювання кров’яного тиску — електронних тонометрів — можуть виявити порушення ритму.

«Пульс людини має бути ритмічним: частішим або рідшим, але рівномірним. Якщо ж відчуваються хаотичні удари, це може бути ознакою серцевої аритмії. У такому разі відразу зверніться до лікаря».

ЯК ДІАГНОСТУЮТЬ МИГОТЛИВУ АРИТМІЮ

Лікарі послуговуються різним обладнанням для діагностики миготливої аритмії — від електрокардіограми (ЕКГ) до спеціальних підшкірних пристроїв, які записують ритм серця протягом тривалого періоду (від кількох місяців до трьох років).

Розрідження крові — основний спосіб профілактики інсульту у разі фібриляції передсердь

Спеціальні ліки — антикоагулянти, — розріджують кров і не дають у разі миготливої аритмії утворюватися тромбам у серці, що дозволяє запобігти інсульту.

«Якщо порівняти миготливу аритмію зі змією, то ці таблетки виривають у змії жало. Змія залишається, але з отруйної перетворюється на неотруйну, що не здатна викликати інсульт.

Якби люди більше знали про це і правильно реагували, вчасно приймаючи необхідні ліки, можна було б щороку запобігати 10–15 тисячам випадків інсультів в Україні».

Джерело: Центр громадського здоров’я МОЗ України