Автор: med1

Для багатьох людей найстрашнішою частиною нового, більш здорового способу харчування є думка про довічну відмову від улюблених солодощів. Насправді ж печиво та цукерки можна вписати у здорову модель харчування протягом усього життя. Проте, щоби зменшити шкоду під час отримання такого задоволення, їх слід їсти нечасто та у невеликих кількостях: що менше, то краще.

Як «подружити» солодке зі здоровим способом харчування – розповідає Олег Швець, президент Асоціації дієтологів України, консультант з громадського здоровʼя МОЗ України.

Солодощі дають швидкоплинний сплеск задоволення. Водночас надмірна кількість тістечок, печива, цукерок, морозива з часом призводять до ініціації механізмів виникнення ожиріння та діабету. Переїдання солодкого впливає на рівень інсуліну, порушує нормальні метаболічні процеси та виснажує можливості компенсації різких коливань рівня цукру в крові. Іншими словами, десерт може бути приємним на смак, але за нього доведеться заплатити певну ціну.

Тим часом існують нескладні правила, які допоможуть насолодитися смаколиками і не нашкодити собі.

УНИКАЙТЕ СУВОРИХ ОБМЕЖЕНЬ

Постійна відмова від десерту може призвести до порушення обмежень, які ви собі встановили, та зрештою зруйнувати всі ваші добрі наміри.

Щоб схуднути на кілограм, потрібен тиждень. Однак цей кілограм можна набрати за день, якщо зірватися та з’їсти те, що вам насправді не потрібне.

Спробуйте дозволити собі улюблені солодощі, однак в помірній кількості та з іншими, здоровішими продуктами. Наприклад, якщо вас тягне до шоколаду, розтопіть трохи чорного шоколаду та скуштуйте його з виноградом або з іншими ягодами чи фруктами.

ЗАСТОСОВУЙТЕ ЗВАЖЕНІ ПІДХОДИ

Один з універсальних підходів – їсти «заборонені» солодощі один раз на тиждень. Однак це не означає, що це можна робити без обмежень. Найкраще одразу встановити певні правила – о котрій годині та яку кількість ви собі дозволяєте.

Якщо вам щодня потрібне щось солоденьке, обирайте продукти, які містять менше ніж сто калорій на порцію. Такий вибір буде зваженим. Також варто побалувати себе чимось, що не є на 100% цукром. Наприклад, вибирайте ласощі, до складу яких входять горіхи (відомі джерела корисних жирів).

Споживання солодкого — час від часу та в помірній кількості — дає змогу насолоджуватися улюбленими ласощами без відчуття провини.

ДОТРИМУЙТЕСЯ БАЛАНСУ ЗДОРОВОГО ХАРЧУВАННЯ

Важливо розуміти, що здорове харчування має стати вашим способом життя. Створіть власну модель харчування і дотримуйтеся її постійно. Короткочасне дотримання «дієти» не змінить ваших харчових звичок та метаболічних процесів в організмі, а після їхнього завершення ви, ймовірно, повернетеся до старого.

Зверніть увагу на чотири основні усвідомлені зміни, які допоможуть періодично споживати десерти та подолати надмірне захоплення солодощами:

1. Зменште розмір порції. Якщо ваша тарілка схожа на ресторанну, залиште дві третини або половину. Хорошим рішенням буде буквальна заміна посуду на аналогічний меншого розміру.
2. Робіть акцент на рослинній їжі, багатій на харчові волокна. Такі продукти й страви забезпечують насичення без надходження надмірної кількості калорій.
3. Їжте повільніше. Це забезпечує триваліше насичення та пізніше повернення голоду. Якщо ви відчули себе фізично «наповненим», ви, ймовірно, вже з’їли забагато.
4. Додайте фізичної активності. Скористайтеся крокоміром та дізнайтеся, скільки кроків ви робите на день. Експертні організації рекомендують 10 000 кроків щодня.

Що робити, якщо попри найкращі наміри ви все ж з’їли другий шматок торта або навіть цілу шоколадку? Почніть заново. Пробачте себе, продовжуйте жити та змінювати харчування на краще.

Пам’ятайте також, що, відповідно до рекомендацій ВООЗ, доросла людина в середньому має споживати не більше ніж 50 г доданого цукру на день, а ще ліпше – менше ніж 25 г на добу. Дітям до трьох років краще не споживати доданий цукор взагалі, а після трьох – не перевищувати 25 г на добу.

Джерело: МОЗ України

(https://moz.gov.ua/uk/chi-mozhut-buti-solodoschi-chastinoju-zdorovogo-racionu)

На замовлення Міністерства охорони здоров’я України ДП «Медичні закупівлі України» уклало трирічний договір на постачання препаратів замісної підтримувальної терапії для пацієнтів із наркотичною залежністю.

За результатами торгів вдалось досягти значної економії державних коштів. Йдеться про близько 700 млн грн, що становить 58% від очікуваної вартості без ПДВ.

Переможцем процедури стала харківська компанія ТОВ «Корпорація здоров’я», яка запропонувала ціну в 500 млн грн без ПДВ. Для порівняння, очікувана вартість трирічної закупівлі складала 1,199 млрд грн без ПДВ. Вартість трирічного договору склала 535 млн грн з ПДВ. У 2025 році сума контракту становитиме 96,9 млн грн з ПДВ, а обсяги постачання на 2026–2027 роки будуть визначені залежно від бюджетних асигнувань.

У межах договору передбачене постачання метадону у різних дозуваннях (5 мг, 10 мг, 25 мг) та бупренорфіну (2 мг та 8 мг). Для оптимізації витрат обидва препарати були об’єднані в один тендер. Такий підхід уже довів свою ефективність за рахунок масштабу: у попередні роки консолідовані закупівлі (закупівлі з об’єднанням позицій) дозволяли зменшити витрати щонайменше на чверть від очікуваної суми.

Метадон і бупренорфін є найбільш поширеними препаратами, які використовуються в усьому світі для лікування опіоїдної залежності. Вони допомагають стабілізувати стан пацієнтів, знижують ризик передозування, зменшують поширення небезпечних інфекцій, зокрема ВІЛ та гепатитів, полегшують симптоми абстиненції та знижують тягу до наркотичних речовин.

Замісна підтримувальна терапія визнана у світі одним із найефективніших методів лікування опіоїдної залежності, адже допомагає суттєво знизити смертність і зменшити соціальні наслідки, пов’язані з вживанням наркотиків.

Нагадаємо, замісна підтримувальна терапія входить до переліку безоплатних послуг у Програмі медичних гарантій. Вперше закупівлю препаратів для замісної терапії МЗУ на замовлення МОЗ України здійснило у 2021 році. Тоді економія державних коштів становила понад 25%.

Джерело: МОЗ України

(https://moz.gov.ua/uk/ukrayinski-paciyenti-otrimayut-suchasni-preparati-dlya-zamisnoyi-pidtrimuvalnoyi-terapiyi)

Підтвердження вагітності — це привід для багатьох питань, очікувань і хвилювань. Важливо знати, як переконатися, що це точно вагітність, які методи найефективніші, а після підтвердження упевнитися в тому, що плід розвивається правильно. У цьому матеріалі ми детально розглянемо всі етапи перевірки: від швидких тестів на визначення вагітності до професійних діагностичних процедур для скринінгу розвитку плода.

ВИЗНАЧЕННЯ ВАГІТНОСТІ: ТЕСТИ Й УЗД

Тести на вагітність визначають, чи є в сечі або крові жінки гормон ХГЛ (хоріонічний гонадотропін людини). Через шість-вісім днів після запліднення, коли яйцеклітина прикріплюється до стінки матки, оболонки ембріона починають виробляти ХГЛ, рівень якого продовжує зростати до 20 тижня вагітності, тож присутність цього гормону в тілі жінки слугує підтвердженням вагітності.

Тести на вагітність за реакцією сечі доступні в аптеках, їх легко використовувати самостійно в домашніх умовах. Вони поділяються на:

• тест-смужки (стрип-тест) — паперова смужка, яку опускають у посудину з сечею. Такий тест можна робити на третій-п’ятий день затримки менструації;
• струменеві (тест-мідстрим) — поміщаються під струмінь сечі. Використовувати можна за два-три дні до прогнозованої менструації;
• планшетні — смужка тесту розміщена в планшеті (касеті), крапля сечі за допомогою піпетки наноситься на спеціальне віконце. Застосовуються з першого дня затримки;
• електронні — містять смужку з реагентом, результат виводиться на цифрове табло. Можуть визначити зачаття за п’ять днів до прогнозованої менструації.

Для визначення вагітності у перші 7-10 днів після зачаття такі тести повинні мати чутливість до ХГЛ 10 мМО/мл (мілі-міжнародних одиниць на мілілітр).

Аналіз крові на ХГЛ є більш точним, оскільки концентрація гормону в крові в кілька разів вища, ніж у сечі. Дослідження дає змогу виявити вагітність раніше, ніж тести із сечею, але на його виконання потрібно більше часу.

Існує два основних види аналізу крові на ХГЛ:

• якісний — визначає рівень гормону, який свідчить про наявність або відсутність у жінки вагітності;
• кількісний (бета-ХГЛ) — відображає точну концентрацію гормону в крові.

До 11–12 тижня вагітності рівень ХГЛ у крові жінки подвоюється кожні 48-72 години і є найбільш інформативним показником. Аналіз бета-ХГЛ відображає динаміку зростання концентрації гормону.

Крім тестів та аналізу крові, для підтвердження вагітності застосовується ультразвукове дослідження (УЗД). Його рекомендують проводити вже на п’ятому-шостому тижні: на цьому терміні лікар уже може переконатися у наявності вагітності, визначити термін, перевірити серцебиття ембріона і виключити позаматкову вагітність.

ДІАГНОСТИКА ПЛОДА: ПРЕНАТАЛЬНИЙ СКРИНІНГ

Наступним після підтвердження вагітності етапом діагностики є пренатальний скринінг — процедура, яка допомагає виявити ризики хромосомних аномалій або вроджених вад розвитку у плода. Скринінг використовується для того, щоб виключити ймовірність генетичних розладів — синдромів Дауна, Едвардса, Патау, — а також дефектів нервової трубки та інших аномалій плода й плаценти.

Серед сучасних методів скринінгу виділяють неінвазивний пренатальний тест (NIPT) — це виявлення ДНК плода у крові вагітної. Цей метод дозволяє досліджувати трисомії, аномалії статевих хромосом, визначати стать і навіть резус крові дитини. Точність такого тесту сягає 93–99%. 

Також застосовуються спеціальні комп’ютерні програми PRISCA та ASTRAIA. Вони аналізують показники крові, дані УЗД та анамнез жінки, дозволяючи на ранніх термінах оцінити ймовірність наявності хромосомних аномалій. Точність PRISCA складає 85–87%, ASTRAIA — 90–95%.

Додатковою перевагою ASTRAIA є можливість визначення ризику прееклампсії — серйозного ускладнення, що несе небезпеку як для матері (унаслідок підвищеного тиску порушується функція нирок, печінки, головного мозку, може виникнути передчасне відшарування плаценти й розлад згортання крові), так і для дитини (може завадити правильному розвитку плода через порушення розвитку плаценти й зменшення кількості навколоплідних вод). Прееклампсія може перерости в еклампсію — патологічний стан, для якого характерні генералізовані судоми, що може призвести до коми, крововиливу в мозок тощо.

ДІАГНОСТИКА ВПРОДОВЖ ВАГІТНОСТІ

Протягом вагітності проводиться кілька етапів ультразвукової та біохімічної діагностики. УЗД — це абсолютно безпечна процедура для матері та дитини. Міжнародні медичні організації, такі як ВООЗ, підтверджують відсутність шкідливого впливу ультразвуку на організм. Процедуру можна проводити на будь-якому терміні вагітності, якщо цього вимагає медична необхідність.

Перше планове УЗД здійснюється в період між 11 тижнями й одним днем вагітності та 13 тижнями й шістьма днями. Водночас проводиться комбінований скринінг першого триместру. У цей час оцінюють маркери хромосомних синдромів і вади розвитку плода. 

Якщо перебіг вагітності нормальний, друге планове УЗД проводиться на терміні 18–22 тижні. Воно підтверджує правильний розвиток плода, визначає його розміри, виключає аномалії основних органів і систем, оцінює кількість навколоплідних вод, довжину носової кістки, кісток стегон і плечей. У цей же період проводиться біохімічний потрійний тест, щоб уточнити результати першого скринінгу та виявити аномалії, які не були очевидними раніше.

Третє планове УЗД зазвичай виконують на 28–32 тижні вагітності. Воно дозволяє оцінити стан і положення плода, його розміри, відповідність розвитку до терміну вагітності, а також загальний перебіг внутрішньоутробного розвитку.

Джерело: Центр громадського здоров’я МОЗ України

Всесвітній день серця був вперше ініційований у 1999 році, коли Всесвітня федерація серця (WHF), Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ), ЮНЕСКО та інші міжнародні організації, включаючи 186 кардіологічних товариств і фондів в більш ніж 100 країнах світу, оголосили про заснування Всесвітнього дня серця. 

В 2025 році відзначається 25-та річниця Всесвітнього дня серця, який проходитиме під гаслом  «Не пропустіть жодного моменту».  Це звертання уваги на той факт, що до 80% передчасних смертей від серцево-судинних захворювань можна запобігти завдяки доступу до медичної допомоги, ранньому обстеженню, здоровому харчуванню та регулярній фізичній активності.

Хвороби серця залишаються провідною причиною смертності в усьому світі вже 20 років. Проте, ніколи ця група захворювань не забирала так багато життів, як сьогодні. Щорічно більше  19  мільйонів людей помирають від серцево-судинних захворювань, включаючи хвороби серця та інсульт, що складає 31% від всіх летальних випадків у світі.

За даними статистики в м. Харкові за 6 місяців 2025 року зареєстровано: 

 – гіпертонічної хвороби – 131493 випадки, з них вперше – 6926 (за аналогічний період 2024 року 141 584  випадків, з них вперше – 8 818); 

 – ішемічної хвороби серця – 107 660 випадків, з них вперше – 5127  (в 2024 році 122 011 випадків, з них вперше – 6 623); 

 – інфаркт міокарда – 385 випадків (у 2024 році – 520 випадків); 

 – інсульт – 769 випадків (у 2024 році – 920 випадків). 

Серцево-судинні захворювання (ССЗ) є групою хвороб серця і кровоносних судин, в якій основне значення мають гіпертонічна хвороба, ішемічна хвороба серця, ураження судин різних органів атеросклерозом, інфаркт міокарда та інсульт, а також ревматичне ураження серця. 

Причини виникнення серцевої патології можна розділити на: 

• Біологічні фактори: вік, стать, спадковість (ранній розвиток ССЗ у родичів), генетичні фактори, що сприяють виникненню дисліпідемії, гіпертензії, толерантності до глюкози, цукровий діабет і ожиріння; 
• Поведінкові фактори: харчові звички, паління, низька рухова активність, вживання алкоголю, стреси. 

Наявність навіть одного з факторів ризику збільшує смертність чоловіків у віці 50-69 років в 3,5 рази, а поєднана дія кількох чинників – в 5-7 разів. 

Найбільш поширеними симптомами серцево-судинних захворювань є болі або неприємні відчуття в області грудної клітини, за грудиною; задишка; набряклість нижніх кінцівок; підвищення артеріального тиску, запаморочення і/або головні болі; серцебиття, перебої в роботі серця; підвищена стомлюваність тощо. Ці симптоми мають різну ступінь важкості та можуть проявлятися ізольовано або в поєднанні між собою. 

Сучасні діагностичні методи дозволяють з високим рівнем достовірності визначати стан серцево-судинної системи. Контроль артеріального тиску, визначення показників ліпопротеїдів, холестерину, глюкози, креатиніну, електро- та ехокардіограма, холтерівське моніторування, дуплексне сканування та інші методи лабораторної та інструментальної діагностики допомагають контролювати стан серцевого м’яза, клапанів та судин, а також виявляти зміни у метаболізмі. 

Своєчасне звернення до лікаря та прихильність пацієнта до лікування дозволяють поліпшити якість життя та запобігти розвитку важких ускладнень, таких як інфаркт міокарда та інсульт. 

Профілактика захворювань серця і судин полягає у дотриманні наступних рекомендацій: 

1. Правильний раціон харчування. За рекомендаціями ВООЗ, збалансований раціон харчування повинен включати не менше 400 г овочів і фруктів на добу; продукти, що містять поліненасичені жирні кислоти – морепродукти, рибу – 2 рази на тиждень; рослинні масла – оливкова, кукурудзяна, соняшникова – близько 2 ст.л/добу; продукти, багаті калієм і магнієм (сухофрукти, горіхи, каші, печена картопля). Слід обмежити вживання легкозасвоюваних вуглеводів, в першу чергу цукру; продуктів, багатих на холестерин (печінка, вершкове масло, сметана, вершки, яйця); алкоголю.

2. Зменшення споживання кухонної солі до 5 г/добу, в т.ч. в продуктах, що містять «приховану» сіль: копчені та варені ковбасні вироби, консервовані продукти, хліб. Дослідження показали, що, якщо обмежити вживання солі, ризик інфаркту міокарда може знизитися на 25%. 
3. Регулярна фізична активність і контроль маси тіла. Здоровим людям рекомендована будь-яка фізична активність протягом 30-45 хв. 4-5 разів на тиждень. Для пацієнтів з встановленим серцево-судинними захворюваннями рекомендації повинні ґрунтуватися на всебічному клінічному обстеженні, що включає результати проб навантаження. 

Надмірна вага підвищує ризик розвитку ішемічної хвороби серця та інших захворювань, пов’язаних з атеросклерозом. Для оцінки своєї ваги використовуйте просту формулу визначення індексу маси тіла (ІМТ) = вага (кг)/ріст (м²). ІМТ до 24,9 – це нормальна маса тіла; 25-29,9 – надлишкова маса тіла; 30-34,9 – ожиріння I ступеня; 35-39,9 – ожиріння II ступеня; 40 і більше – ожиріння III ступеня. 

4. Відмова від паління. Люди, що палять в 5 разів більше схильні до ризику розвитку серцево-судинних захворювань, у порівнянні з однолітками, що не палять. Ризик розвитку інфаркту або інсульту починає знижуватися відразу ж після припинення вживання тютюну, а через рік може знизитися на 50%. 
5. Контроль артеріального тиску. Підвищення артеріального тиску набагато прискорює розвиток атеросклерозу та ішемічної хвороби серця. Виходячи з цього, найважливішим завданням є постійний контроль артеріального тиску і підтримка його не вище 140/90 мм рт.ст. 
6. Контролювати рівень глюкози в крові, який не повинен перевищувати показники 3,3 – 5,5 ммоль/л, а глікований гемоглобін не повинен перевищувати < 6,5%. 
7. Знизити кількість стресів. Постійні психологічні перевантаження призводять до викиду гормонів стресу, які викликають спазм судин, прискорене серцебиття. Підвищення психологічної стресостійкості займає важливе місце в профілактиці серцево-судинних захворювань. 

Навіть невеликі зміни, внесені в спосіб життя, можуть уповільнити передчасне старіння серця і судин. Ніколи не пізно почати вести здоровий спосіб життя. Після появи ознак ішемічної хвороби серця, якщо фактори ризику продовжують діяти, це сприяє прогресуванню захворювання і погіршує прогноз, тому корекція факторів повинна бути складовою частиною тактики лікування.

Амбулаторне спостереження пацієнтів із захворюваннями серцево-судинної системи  здійснюється у всіх міських поліклініках міста як сімейними лікарями, так й лікарями-кардіологами. Стаціонарна спеціалізована медична допомога таким хворим надається в КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І.Мещанінова» Харківської міської ради, КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №17» Харківської міської ради, КНП «Міська багатопрофільна лікарня №18» Харківської міської ради КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №25» Харківської міської ради, КНП «Міська клінічна лікарня №27».

Отримати послуги безоплатного ендопротезування можна як в невідкладно, так і планово. В ургентному випадку (якщо пацієнт потребує термінової заміни суглоба) пацієнт може самостійно звернутись до лікарні (направлення при цьому не потрібне) або бути доставленим бригадою екстреної медичної допомоги. Маршрути роботи екстреної медичної допомоги в регіонах побудовані таким чином, щоб пацієнти, які потребують ургентного ендопротезування, потрапили в один з визначених МОЗ медзакладів, які законтрактовані НСЗУ для проведення операцій та мають в наявності ендопротези, закуплені за державний кошт. 

УРГЕНТНЕ ЕНДОПРОТЕЗУВАННЯ

Це — термінова операція із заміни суглоба) проводиться у випадках, коли у людини виникає гострий стан, що не може чекати відтермінування лікування. Такі операції можуть бути життєво необхідними для збереження функцій суглоба або усунення важких ускладнень. Зокрема, до медичних показань для ургентного ендопротезування належать:

Кульшовий суглоб:

• Перелом головки або шийки стегнової кістки
• Черезвертлюговий перелом стегнової кістки за наявності артроза кульшового суглоба (коксартроза) III-IV ступеня
• Перелом навколо вже встановленого ендопротезу, якщо він викликав нестабільність імплантату.

Плечовий суглоб:

• Перелом головки або анатомічної шийки плечової кістки

Загальні випадки для кульшового, колінного та плечового суглобів:

• Необхідність замінити тимчасовий цементний імплантат (спейсер) на постійний ендопротез
• Звичний вивих ендопротезу
• Інші захворювання, що спричинили функціональні обмеження суглобів через деструкцію епіфізів і епіметафізів кісток, виключаючи бактеріальні інфекції, які потребують проведення ендопротезування.

Тобто ургентне ендопротезування проводиться у разі серйозних травм або важких ускладнень, коли відтермінування операції може призвести до погіршення стану людини або втрати функції суглоба.

ПЛАНОВЕ ЕНДОПРОТЕЗУВАННЯ

Це — операція із заміни суглоба, яку проводять за показаннями, що не потребують невідкладного втручання, але суттєво впливають на якість життя людини. До таких випадків належать:

Кульшовий суглоб:

• Артроз кульшового суглоба (коксартроз), III-IV ступеня
• Аваскулярний остеонекроз головки або виростків стегнової кістки, III (у разі наявності колапсу голівки) та IV стадії згідно з класифікацією J. Arlet та P. Ficat

Колінний суглоб:

• Артроз колінного суглоба (гонартроз), III-IV ступеня

Плечовий суглоб:

• Артроз плечового суглоба (омартроз), III-IV ступеня 
• Аваскулярний остеонекроз головки плечової кістки або гленоїду лопатки, III-IV стадії
• Невірноконсолідований перелом головки плечової кістки та/або гленоїду лопатки
• Патологічний перелом проксимального епіметафізу плечової кістки та/або гленоїду лопатки

РЕВІЗІЙНЕ ЕНДОПРОТЕЗУВАННЯ (ПЛАНОВЕ)

Проводиться, якщо вже встановлений ендопротез дає ускладнення.

Такі операції плануються заздалегідь, дають змогу повернути людині здатність рухатись, зменшити біль і покращити якість життя.

Джерело: МОЗ України