Травень – місяць обізнаності про ментальне здоровʼя

Корисні посилання:

#тияк?

Застосунок «Моментал» створено в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я за ініціативою Олени Зеленської ‎ «Ти як?» у співпраці ЮНІСЕФ в Україні. 

«83% українців постійно відчувають підвищений рівень стресу. В умовах війни це не просто цифра — це щоденна реальність мільйонів. Саме тому турбота про себе — не розкіш, а життєва необхідність. Бо тільки дбаючи про власне ментальне здоров’я, ми зможемо дбати про інших і про країну», — зазначила перша леді України Олена Зеленська. 

Відтепер турбота про себе доступна на відстані дотику: «Моментал» запускає мобільний застосунок з добіркою щоденних практик для дітей та дорослих. Це прості вправи, які допомагають стабілізувати емоційний стан, знизити тривожність, сфокусуватись на моменті та покращити самопочуття.

«Війна негативно вплинула на психологічне благополуччя кожної дитини в Україні, що може також відбитися на їхньому фізичному стані, — зазначив голова Представництва ЮНІСЕФ в Україні Мунір Мамедзаде. — Саме тому вкрай важливо надати дітям і родинам необхідні інструменти, які допоможуть їм краще справлятися зі стресом, розуміти свої емоції і не залишатися наодинці зі своїми переживаннями. Мобільний застосунок Momental — це простий, доступний та інноваційний ресурс, який може мати значний позитивний вплив на кожного та кожну».

У застосунку зібрано понад 365 практик — для ранку, вечора, навчання, відпочинку чи моментів стресу. Вправи розроблені дитячою та сімейною психологинею Світланою Ройз. Вони прості, безпечні й не потребують спеціальної підготовки й засновані на практиках заземлення, дихання, тілесного усвідомлення, уважності, міжпівкульної взаємодії, а також гри.

Центральним героєм застосунку є Моментал — м’який, гнучкий персонаж, який змінюється залежно від нашого стану і веде користувача крізь практики ментальної підтримки.

«Застосунок із 365 практиками турботи про себе створений з простою, але глибокою ідеєю: ми не завжди можемо змінити ситуацію миттєво, не можемо очікувати на моментальні результати, але кожен момент турботи про себе важливий. Кожен внесок у свій стан впливатиме на результат. Ми хотіли створити інструмент, яким би могли користуватись діти та дорослі. За удаваною простотою практик є глибокий вплив — більшість практик в застосунку — тілесні, бо механізм дії стресу саме тілесний. Наш застосунок не замінює глибоку роботу з фахівцем, але він нагадує: у нас уже є ресурси й інструменти, щоб витримувати складне (навантаження) і зміцнювати себе щодня», — коментує психологиня Світлана Ройз.

Практики можна використовувати вдома, в дитячому садочку, у школі — коли потрібно перефокусувати увагу дітей чи допомогти їм заспокоїтись або ж сконцентруватись.

Також, дослідження, проведене ЮНІСЕФ та «Ти як?» говорить, що спілкування дітей з батьками — важливий чинник адаптованості дітей до стресу. Саме тому Моментал може стати простим інструментом для якісної взаємодії дорослих та дітей.

Мобільний застосунок «Моментал» доступний безоплатно у Google Play та App Store за посиланням: https://momental.onelink.me/HYR7/1rkibzu6

Джерело:https://howareu.com/

Інфекційні хвороби небезпечні своїми ускладненнями, що можуть призвести до інвалідності, а деякі — навіть до смерті. Інфекційні хвороби, від яких (або від тяжких ускладнень яких) можна захиститися за допомогою імунізації, передаються від інфікованої особи до здорової, як правило, повітряно-крапельним шляхом.

Імунізація (за визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я) — це процес, завдяки якому людина набуває імунітет, або стає несприйнятливою до інфекційної хвороби, і який зазвичай здійснюється шляхом введення вакцини.

До інфекцій, яким можна запобігти щепленнями, належать: 

кашлюк, 

дифтерія, 

правець, 

поліомієліт, 

кір, 

епідемічний паротит, 

краснуха, 

гепатит B, 

гемофільна інфекція, 

пневмококова інфекція, 

менінгококова інфекція, 

ротавірусна інфекція, 

вітряна віспа, 

гепатит A, 

папіломавірусна інфекція та інші.

Вакцини стимулюють власну імунну систему організму до захисту людини від відповідної інфекції або хвороби.

Вакцинація має на меті захистити організм від інфекції, запобігти важкому перебігу та появі ускладнень від неї.

Дитина, яка не отримала щеплення проти тих чи інших інфекцій, наражається на великий ризик захворіти, особливо якщо таких дітей стає з року в рік більше.

Застосування вакцин знижує вірогідність поширення відповідних інфекцій у сотні разів. На сьогоднішній день альтернатив вакцинації з метою профілактики захворювання на відповідні інфекції немає.

Ризик поширення захворювань серед дітей, які не отримали щеплення, значно вищий, ніж у захищених шляхом вакцинації.

Досягнення вакцинації

Щороку завдяки щепленням у світі вдається зберегти 2,5 млн дитячих життів. Ось кілька фактів про досягнення вакцинації:

• завдяки вакцинації людство перемогло натуральну віспу;
• захворюваність на поліомієліт знизилася на 99%, ще трохи й людство назавжди знищить цю страшну хворобу;
• знизився рівень захворюваності на правець, дифтерію, кашлюк, краснуху, захворюваність менінгітами, раком печінки;
• глобальна смертність від кору знизилася на 75%;
• знизилася щорічна смертність від правця новонароджених більш ніж у 13 разів.

Колективний імунітет

Охоплення вакцинацією на рівні 95% населення країни дає можливість забезпечити повноцінний захист населення від спалахів та епідемій інфекційних хвороб, яким можна запобігти щепленнями, — це називається колективним імунітетом. У разі зниження популяційного імунітету рівень захворюваності на інфекції, проти яких здійснюють вакцинацію, зростає.

ВООЗ застерігає, що якщо рівень охоплення населення країни щепленнями падає на кілька % це створює сприятливі умови для поширення інфекційних хвороб, що нижчий колективний імунітет, то вище шанс виникнення спалахів та епідемій.

Календар щеплень

В різних країнах до Національного календаря щеплень включені різні інфекційні хвороби, для запобігання яких проводиться вакцинація. Перелік цих хвороб залежить від рівня інфекційної захворюваності в країні, фінансових можливостей, доведених наукою доказів, щодо доцільності та ефективності вакцин, рекомендацій фахівців тощо.

Вакцинація в Україні проводиться у відповідності до Календаря щеплень, який розроблено з урахуванням міжнародного досвіду, і на сьогодні, за умови його дотримання, він є найоптимальнішим для забезпечення повноцінного імунітету.

Профілактичні щеплення населенню в Україні здійснюють відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров’я України від 11.08.2014 № 551 «Про удосконалення проведення профілактичних щеплень в Україні». Цим наказом затверджено Календар щеплень, який визначає зокрема:

• перелік та порядок здійснення щеплень;
• порядок вакцинації дітей з порушеним графіком щеплень;
• порядок щеплення осіб з особливостями стану здоров’я;
• рекомендовані щеплення тощо.

У цьому Календарі основні терміни вжито в таких значеннях:

• вакцинація (щеплення, імунізація) — створення штучного імунітету в людини до певних інфекційних хвороб шляхом введення вакцини, анатоксину чи імуноглобуліну;
• первинний вакцинальний комплекс — курс профілактичних щеплень, необхідний для створення базового імунітету проти певних інфекційних хвороб;

ревакцинація — повторне введення вакцини чи анатоксину з метою підтримання штучного імунітету в людини до певних інфекційних хвороб.

Обов’язкові щеплення роблять з першого дня життя:

• щеплення проти гепатиту В роблять у пологовому будинку в першу добу після народження;
• щеплення проти туберкульозу роблять на 3–5 добу життя дитини;
• у 2 місяці дитина отримує друге щеплення проти гепатиту В;
• у 2 місяці роблять першу вакцинацію проти кашлюка, дифтерії, правця, поліомієліту, Хіб-інфекції;
• у 4 місяці роблять другу вакцинацію проти кашлюка, дифтерії, правця, поліомієліту, Хіб-інфекції;
• у 6 місяців роблять третю вакцинацію проти кашлюка, дифтерії, правця, поліомієліту, гепатиту В;
• у 12 місяців роблять щеплення проти кору, паротиту, краснухи (1-ша доза) та ревакцинацію проти Хіб-інфекції;
• у 18 місяців роблять першу планова ревакцинацію проти кашлюка, дифтерії, правця, поліомієліту;
• у 6 років роблять щеплення проти кору, паротиту, краснухи (2-га доза) та ревакцинацію проти дифтерії, правця, поліомієліту;
• у 14 років роблять ревакцинацію проти поліомієліту;
• у 16 років роблять ревакцинацію проти дифтерії, правця;
• надалі, з 26 років, кожні 10 років роблять ревакцинацію проти дифтерії, правця.

Джерело: Центр Громадського здоров’я МОЗ України

За різними оцінками, приблизно у 20% дітей і підлітків у світі є психічні розлади або проблеми. Близько половини психічних розладів починається у віці до 14 років.

Психічні розлади та розлади, викликані вживанням психоактивних речовин, є провідною причиною інвалідності у світі. Близько 23% всіх років, втрачених в результаті інвалідності, обумовлені психічними розладами і розладами, викликаними вживанням психоактивних речовин.

Що ж таке психоактивні речовини та як дізнатись, чи вживає ваша дитина наркотики?

Згідно з термінологією  Всесвітньої організації  охорони здоров’я, психоактивні речовини – це такі речовини, які при прийомі або введенні в організм людини впливають на психічні процеси, наприклад на когнітивну або афективну сфери. Такими речовинами є тютюн, алкоголь, деякі ліки, токсичні речовини, наркотики… Усі вони більшою чи меншою мірою впливають на мозок і психіку людини, її здатність тверезо мислити і відповідально діяти.

Деякі з них використовуються в медицині як знеболювальні чи снодійні препарати. Інші, хоч і небезпечні для здоров’я, не заборонені законом. Це — тютюнові та алкогольні напої, препарати побутової хімії.

Однак існує ще одна група психоактивних речовин, вживання яких є особливо небезпечним. 

Це — наркотичні речовини (наркотики). Хоч наркотичний ефект можуть мати й інші психоактивні речовини, наприклад, деякі ліки, та загалом наркотиками прийнято називати лише нелегальні препарати, розповсюдження яких заборонено законом. Найбільша небезпека психоактивних речовин, зокрема наркотиків, полягає в тому, що вони спричиняють залежність.

Особливістю юнацького віку є суперечливість моральної свідомості,  в якій категоричність оцінок поєднується з демонстративним скепсисом і сумнівом в обґрунтованості багатьох загальноприйнятих норм. 

На відміну від дитини, яка приймає правила поведінки, вірячи в них, підліток уже починає усвідомлювати їхню відносність. Просте посилання на авторитети його вже не задовольняє. Більше того, руйнування авторитетів стає психологічною потребою, передумовою морального та інтелектуального пошуку.

Потяг підлітка до вживання психоактивних речовин є ознакою більш глибокого особистого неблагополуччя. Основа цього симптому – психологічна готовність підлітка до вживання психоактивних речовин. Формуючись поступово, вона реалізується за першої ж можливості, тобто у разі виникнення відповідної ситуації, і є логічним завершенням попереднього розвитку.

Якими ж є ознаки вживання наркотиків?

Зовнішні ознаки:

• надмірно звужені або розширені зіниці незалежно від освітлення;
• стан незрозумілої збудженості або млявості;
• мова швидка, невиразна;
• майже повна відсутність, або, навпаки, надмірність міміки;
• різка зміна настрою, спалаху ворожості, дратівливості без будь-якої причини;
• провали в пам’яті, нездатність мислити логічно, пояснювати свої вчинки;
• безсоння і швидка стомлюваність, що змінюються незрозумілою енергійністю;
• невпевнена хитка хода;
• землистий колір обличчя, кола або мішки під очима;
• сліди уколів;
• частий нежить;
• специфічний запах від одягу та волосся.

Зміна поведінки:

• байдужість, втрата інтересів до колишніх захоплень, до навчання, прогули занять в школі;
• відхід від колишніх друзів, поява нових (дивних з точки зору батьків);
• наростаюча прихованість, прагнення до усамітнення;
• поява брехливості;
• поява в розмові жаргонних слів і позитивних висловлювань щодо вживання наркотиків;
• постійний пошук грошей;
• зміна апетиту.

Якщо ви помітили якісь із цих однак у своїх дітей, зверніться до психолога або нарколога.

Джерело: Центр громадського здоров’я МОЗ України