Перейти до основного вмісту

Автор: med1

ПРОФІЛАКТИКА ГРИПУ: ВАКЦИНУВАТИСЯ МОЖНА ПРОТЯГОМ УСЬОГО ЕПІДСЕЗОНУ

Аби провести новорічно-різдвяні свята безпечно й без ускладнень для здоров’я — вакцинуйтеся від грипу. Це можна зробити впродовж усього епідсезону.

Специфічного лікування грипу не існує, але профілактика є — це вакцинація, вона дієва, безпечна, ефективна й доступна для українців.

Враховуючи брак вакцин минулого року, цьогоріч в Україні доступна більша кількість.
Усі ці вакцини пройшли реєстрацію та безпечні для використання.

Важливо вакцинуватися людям, що входять до групи ризику. До них належать
люди віком 60 років і старше;
діти від 6 міс;
вагітні жінки;
люди з хронічними захворюваннями;
люди з професійної групи ризику (лікарі, вчителі, військові, продавці тощо).

Вакцинуватися від грипу важливо. Це можна робити не лише на початку, а і впродовж усього епісезону. Бо ризик захворіти на грип і мати тяжкі ускладнення є досить високим, особливо для людей із груп ризику.

«У світі щороку реєструють понад 65 тис. летальних випадків спричинених ускладненнями від грипу. Навіть у світових масштабах ця цифра є високою. Аби запобігти захворюванню — вакцинуйтеся. Це можна зробити й зараз, якщо ви не встигли щепитися на початку епідсезону», — підсумовує Олександр Заіка, завідувач відділу імунізації Центру громадського здоров’я.

До того ж ризик одночасного інфікування грипом і COVID-19 є дуже високим — у 6 разів вищий ризик смертності в разі поєднання цих інфекцій. Важливо, що вакцини від грипу і COVID-19 можна вводити в один день.

«Під час пандемії COVID-19 кількість звернень до лікарів первинної ланки збільшилася у 5–10 разів. А кількість медпрацівників, на жаль, зменшилася. Тож запитайте себе — чи хочете хворіти?» — наголошує Ірина Волошина, д.мед.н., сімейна лікарка, професорка кафедри сімейної медицини Запорізького державного медичного університету.

Лікарка наголошує, що вакцинуватися від грипу варто для того, щоб:

захиститися від ускладнень грипу (пневмонії, отити тощо) і знизити ризик госпіталізації;
зекономити кошти на лікування;
зберегти свій робочий час і навчальний час ваших дітей.
Післявакцинальні реакції трапляються рідко і швидко минають. Серед них: нездужання, міалгія, головний біль, припухлість у місці ін’єкції, еритема в місці ін’єкції.

Епідсезон грипу буде тривати до кінця весни: віруси починають активно розповсюджуватись орієнтовно на початку жовтня, досягають свого піку десь у грудні-лютому та йдуть на спад у квітні-травні місяці. Тому ризик підхопити грип є впродовж 6–8 місяців. А отже, щепитися актуально впродовж усього епідсезону.

Щеплення від грипу збереже ваше здоров’я, роботу і фінанси. Вакцинуйтеся!

Джерело: Центр громадського здоров’я МОЗ України 

ХАРЧУВАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКА ОНКОХВОРОБ: ЯКІ ПРОДУКТИ ЗНИЖУЮТЬ, А ЯКІ ПІДВИЩУЮТЬ РИЗИК РОЗВИТКУ РАКУ

Крім базових поживних речовин, продукти, які ми вживаємо, мають забезпечувати організм компонентами, що допомагають захищати клітини від пошкоджень і підтримувати імунну систему: вітаміни, мінерали, антиоксиданти та клітковину. Всесвітній день здорового харчування, який відзначається сьогодні, — це нагода замислитися про те, що ми їмо щодня, і як це впливає на наше здоров’я.  

Збалансоване харчування може суттєво знизити ризик розвитку деяких видів онкологічних захворювань, тоді як надлишок певних продуктів і вживання алкоголю — навпаки його підвищують. Знання про те, які механізми стоять за цими зв’язками, допомагає робити свідомі щоденні вибори на користь здоров’я. 

ПРОДУКТИ, ЯКІ ЗНИЖУЮТЬ РИЗИК РОЗВИТКУ РАКУ

Фрукти та овочі містять вітаміни С, Е, фолієву кислоту, антиоксиданти, поліфеноли та каротиноїди, що нейтралізують вільні радикали і зменшують хронічне запалення. Такі сполуки, як сульфорафан (у броколі) чи флавоноїди (в ягодах), допомагають клітинам відновлювати пошкоджену ДНК. 

Користь: доведено, що регулярне споживання фруктів та овочів знижує ризик колоректального раку, а також раку легенів і молочної залози. 

Риба багата на омега-3 жирні кислоти, які допомагають контролювати запалення, зменшують пошкодження клітин і підтримують здоров’я клітинних мембран. 

Користь: дослідження свідчать, що регулярне споживання риби асоціюється з нижчим ризиком раку молочної залози та простати. 

Цільнозернові продукти та клітковина — джерело складних вуглеводів і харчових волокон, які прискорюють проходження їжі через кишківник та зменшують контакт слизової з канцерогенами. Крім того, мікрофлора перетворює волокна на коротколанцюгові жирні кислоти, які мають протипухлинну дію.  

Користь: профілактика колоректального раку. 

Молочні продукти є джерелом кальцію, який бере участь у регуляції росту клітин, та корисних бактерій, які підтримують здорову мікробіоту. 

Користь: помірне вживання молочних продуктів сприяє пригніченню розвитку пухлинних процесів, у тому числі в товстій кишці та передміхуровій залозі.  

ПРОДУКТИ, ЯКІ ПІДВИЩУЮТЬ РИЗИК РОЗВИТКУ РАКУ

Червоне м’ясо (свинина, яловичина, баранина) та оброблене м’ясо (копченості, ковбаси, сосиски, бекон) містять багато насичених жирів та потенційних канцерогенів, які підвищують ризик розвитку багатьох видів раку, як-от рак шлунку, печінки та нирок. Оброблене м’ясо також містить нітрати й нітрити, що можуть перетворюватися на канцерогенні сполуки нітрозаміни. 

Ризик раку: ВООЗ класифікує оброблене м’ясо як канцероген (група 1), а червоне — як ймовірний канцероген (група 2A). 

Смажене м’ясо містить канцерогенні сполуки: гетероциклічні аміни, які утворюються під час обробки м’яса за високих температур (смаження на сковороді чи на вогні), та поліциклічні ароматичні вуглеводні, які утворюються внаслідок неповного згоряння органічних речовин. 

Ризик раку: часте вживання смаженого м’яса може підвищувати ризик розвитку раку підшлункової залози, раку простати і колоректального раку. 

Алкоголь чинить руйнівну дію на верхню частину травного тракту, печінку, товсту кишку та груди. Вживання тютюну одночасно з алкоголем значно підвищує ризик розвитку раку. 

Ризик раку: будь-яка кількість алкоголю збільшує ризик виникнення раку ротової порожнини, гортані, стравоходу, печінки, грудей та ін. 

Насичені жири та продукти з високим глікемічним навантаженням (солодке) — за надмірного вживання можуть сприяти хронічному запаленню та метаболічним змінам, що стимулюють поділ клітин. 

Ризик раку: підвищується ймовірність розвитку раку грудей та раку простати. 

ЗБАЛАНСОВАНЕ ХАРЧУВАННЯ — ЗДОРОВІШИЙ ОРГАНІЗМ

Раціон, багатий на овочі, фрукти, рибу, цільнозернові та молочні продукти, разом з обмеженням вживання алкоголю та червоного м’яса, забезпечує організм необхідними нутрієнтами та є потужним інструментом профілактики раку. Маленькі зміни в щоденному раціоні можуть мати великий вплив на здоров’я в довгостроковій перспективі. 

Пам’ятайте: здоровий спосіб життя — це не лише харчування, а й регулярна рухова активність та відмова від тютюну і алкоголю

 

Джерело: Центр громадського здоров’я МОЗ України 

 

20 жовтня 2025 року – Всесвітній та Всеукраїнський день боротьби з раком молочної залози

Щорічно 20 жовтня за ініціативою Всесвітньої організації охорони здоров’я проводиться Всесвітній день боротьби з раком молочної залози. Традиційно з нагоди цього Дня жовтень – місяць боротьби з раком молочної залози, час для підвищення обізнаності, вшанування мільйонів життів, уражених раком молочної залози, та підтвердження нашої глобальної відданості рівному доступу до медичної допомоги та покращенню виживання для всіх. 

Тема цього року: « Кожна історія унікальна, кожен  шлях має значення». Кожен діагноз раку молочної залози є особистим. За кожним діагнозом стоїть історія — мужності, стійкості та надії. Ця тема нагадує нам, що рак молочної залози по-різному впливає на життя жінок та їхніх сімей у всьому світі, і що кожен шлях заслуговує на співчуття, гідність та підтримку. Крім того, підкреслюється необхідність своєчасної та якісної допомоги для всіх — незалежно від географії, доходу чи походження.

Рак молочної залози є найпоширенішим видом раку серед жінок у всьому світі. У 2022 році приблизно у 2,3 мільйона жінок було діагностовано цю хворобу, а ще 670 000 померли від неї. Це не просто цифри, а матері, сестри, доньки та подруги, які заслуговують на надію та гідність. Хоча 5-річний рівень виживання в країнах з високим рівнем доходу перевищує 90%, в Індії цей показник падає до 66% та в Південній Африці до 40%. Ця нерівність зумовлена ​​нерівним доступом до раннього виявлення, своєчасної діагностики та ефективного лікування. Якщо поточна тенденція збережеться, прогнозується, що захворюваність та смертність зростуть на 40% до 2050 року, отже, необхідні термінові та скоординовані дії. Дійсно, місце проживання жінки не повинно визначати, чи виживе вона. 

У ВООЗ вважають, що досягти цього можна завдяки трьом основним напрямам діяльності: ранньому виявленню, своєчасній діагностиці та комплексному лікуванню. 

За даними статистики за 9 місяців 2025 року в м. Харкові вперше виявлено 156 випадків захворювання на рак молочної залози, з них в занедбаній стадії – 56 (за аналогічний період 2024 року зареєстровано 158 випадків, з них занедбаних  – 55).

Молочна залоза є гормонально залежним органом: як нормальний її розвиток і функція, так і виникнення в ній захворювань відбувається під впливом певних гормонів. Будь-які фактори, здатні викликати і підтримати хронічні відхилення в гормональній рівновазі в організмі жінки, здатні збільшити ризик розвитку раку молочної залози.

Фактори ризику, які посилюють ймовірність розвитку раку грудей:

  1. Вік. 90% всіх випадків раку молочної залози діагностується у жінок після 40 років.  2. Репродуктивні чинники, пов’язані з тривалою дією ендогенного естрогену, такі як рання поява менструацій, пізній клімакс, пізнє народження першої дитини, входять до числа найважливіших факторів ризику розвитку раку молочною залози. 

Екзогенні гормони (оральні контрацептиви і замісна гормонотерапія) також сприяють підвищенню ризику розвитку раку молочної залози, у жінок, які їх застосовують.

  1. Спадковість. Наявність раку молочної залози в сімейному анамнезі збільшує ризик захворювання в 2-3 рази. Виділені два гени, що відповідають за деякі випадки “сімейного” раку молочної залози, – BRCA1 і BRCA2. Приблизно 1 жінка з 200 є носієм цих генів. Коли вказані гени мутують, вірогідність того, що рак розвинеться, підвищується.  
  2. Передпухлинні захворювання молочної залози: фіброзно-кістозна мастопатія. 
  3. Спосіб життя: вживання алкоголю, зайва вага і ожиріння, а також фізична інертність. 

Рак молочної залози відноситься до “візуальних” форм раку. Кожна жінка, витративши 10-15 хвилин в місяць на самообстеження, може запобігти трагедії. Проводити самообстеження необхідно на 7-10-й день менструального циклу для жінок фертильного віку, коли проходять набряк та больові відчуття в молочних залозах або раз на місяць у будь-який день для жінок в менопаузі.

При самостійному обстеженні молочних залоз слід звертати увагу на такі зміни:

– наявність безболісних ущільнень або пухлиноподібних утворень в одній або обох молочних залозах;

– виділення з соска будь-якого характеру, не пов’язані з вагітністю або лактацією;

– ерозії, кірочки, лусочки, виразки в області соска, ареоли;

– деформація, набряк, зміна розмірів молочної залози; 

– зморщування або втягнення шкіри молочної залози, зміна її кольору;

– ущільнення або припухлість соска, його втягнення;

– відчуття дискомфорту або незвичний біль в одній з молочних залоз;

– збільшення пахвових або надключичних лімфовузлів.

Специфічної профілактики раку молочної залози на сьогоднішній день не існує, але є заходи, які допоможуть знизити ризик розвитку цього захворювання: 

  1. Правильне збалансоване харчування. Обмежте споживання червоного м’яса, замінивши його на біле м’ясо птиці та риби. Їжте більше фруктів і овочів, а також включіть в свій раціон: броколі, оливкову олію, лосось, квасолю і горіхи. 
  2. Підтримуйте нормальну вагу тіла, особливо після менопаузи. Вважається, що ожиріння збільшує ризик розвитку раку молочної залози на 40%, тому що при ожирінні порушується гормональний баланс жінки, провокуючи розвиток хвороби. Жінки, які займаються спортом протягом хоча б 30 хвилин в день 5 днів на тиждень, знижують на 30% ризик розвитку раку молочних залоз. 
  3. Скоротіть до мінімуму споживання алкоголю. Дослідження показують, що вживання алкогольних напоїв кожен день збільшує ризик розвитку раку грудей на 21%. 
  4. Не відмовляйтеся від грудного вигодовування. Жінки, які годують груддю дитину поки їй не виповниться мінімум 6 міс., значно знижують ризик розвитку раку молочної залози. 

Вищевказані заходи допоможуть знизити ризики, але, на жаль, вони не захистять жінку повністю. Як правило, в своїй ранній фазі рак молочної залози протікає безсимптомно. Виявити захворювання на цій стадії дозволяє мамографічне обстеження, яке для жінок старше 40 років повинно проводитися щорічно. Своєчасна діагностика раку грудей має першорядне значення і суттєво підвищує шанси на успішне лікування.

У м. Харкові консультативна та стаціонарна спеціалізована медична допомога при патології молочної залози надається в ДУ «Інститут медичної радіології та онкології ім. С.П.Григор’єва НАМН України», розташованому вул. Григорія Сковороди, 82 та в КНП «Обласний центр онкології», розташованому за адресою: вул. Лісопаркова, 4. 

ВОСЕНИ РИЗИК ІНФІКУВАННЯ ХАНТАВІРУСАМИ ЗРОСТАЄ: ЧИМ НЕБЕЗПЕЧНІ ЦІ ІНФЕКЦІЇ ТА ЯК ВІД НИХ УБЕРЕГТИСЯ

Восени, коли гризуни активно мігрують ближче до людського житла, зростає ризик зараження хантавірусами — небезпечними для людини зоонозними (ті, що переносяться тваринами й передаються людині) групами інфекцій.  

Існує два основні, спричинені хантавірусами, захворювання: 

  • Геморагічна гарячка з нирковим синдромом  — вражає нирки, може призвести до гострої ниркової недостатності. 
  • Хантавірусний (кардіо-) легеневий синдром — уражає дихальну систему, викликає набряк легень і дихальну недостатність. 

Цьогоріч в Україні фіксується збільшення випадків інфікування хантавірусами порівняно з попередніми роками. Ріст захворюваності почався з червня і досі продовжується. За даними форми №1 «Звіт про окремі інфекції та паразитарні захворювання за місяць 20__ року»,  на 1 вересня 2025 року зареєстровано 160 хворих із клінічним діагнозом «Геморагічна гарячка з нирковим синдромом». Найбільше випадків інфікування — 158 — припадає на Сумщину, ще по одному хворому зареєстровано в Харківській і Чернігівській областях.   

Як передаються хантавіруси 

Від людини до людини хвороба практично не передається. Інфекцію переносять дрібні гризуни — миші, полівки. Інфікуватися хантавірусом можна: 

  • вдихнувши пил чи дрібні частинки, які містять вірус. Такі частинки утворюються з сечі, фекалій чи слини інфікованих диких гризунів.  
  • під час контакту слизових оболонок та пошкодженої шкіри з забрудненими виділеннями гризунів поверхнями; 
  • споживаючи продукти/воду, заражені гризунами. 

Найчастіше інфікуватися можна статися під час прибирання старих або закинутих приміщень, на дачах, горищах, складах, де можуть мешкати гризуни. 

Симптоми, на які варто звернути увагу 

Хантавірусні інфекції зазвичай починаються як звичайна застуда, але можуть швидко набути тяжкого перебігу: 

  • лихоманка, головний біль, нудота; 
  • біль у попереку, м’язах, порушення сечовиділення; 
  • у тяжких випадках — кровотечі, висипання, ниркова або дихальна недостатність. 

У разі появи цих симптомів, особливо після контакту з гризунами або прибирання старих приміщень, потрібно негайно звернутися до лікаря та повідомити про можливий контакт із джерелом інфекції. 

Як уберегтися від хантавірусу 

Дотримання простих правил гігієни допоможуть врятувати здоров’я і життя. 

  • Закривайте щілини, через які можуть проникати миші або полівки. 
  • Не залишайте продукти і воду відкритими — тримайте їх у герметичних контейнерах, пляшках тощо.  
  • Не торкайтеся руками мертвих гризунів, їхніх гнізд або екскрементів. Використовуйте рукавички, лопату чи інше спорядження для прибирання. 
  • Прибирайте обережно. Не змітайте сухе сміття — зволожте його дезінфекційним розчином або водою, щоб не здіймати пил. 
  • Дезінфікуйте поверхні, якщо помітили сліди гризунів. Підлогу, столи та полиці обробляйте спиртовмісними або хлоровмісними засобами. 
  • Мийте руки з милом, або обробляйте антисептиком після контакту з землею чи спорядженням, захищайте від забруднення ушкоджені ділянки тіла. 
  • Перебуваючи в польових умовах, одяг та спальники зберігайте у сухому місці, періодично провітрюйте й оглядайте — миші можуть робити в них гнізда. 

 

Джерело: Центр громадського здоров’я МОЗ України

 

ПІДГОТОВКА ДО ПОЛОГІВ І НАРОДЖЕННЯ ДИТИНИ: ЩО ТРЕБА ЗНАТИ

Пологи — це природний процес, який можна зробити комфортнішим для роділлі, якщо правильно підготуватися до нього морально та фізично, а також грамотно спланувати. Це допоможе жінці зменшити страх та підвищити впевненість у власних силах, а лікарі докладуть усіх зусиль, щоб пологи завершилися появою на світ здорового малюка. 

Найкраща пора починати підготовку до пологів — третій триместр 

Саме тоді є достатньо часу для занять, догляду за тілом та для збору необхідних речей. 

Психологічна та фізична підготовка 

Аби підготуватися психологічно, дізнавайтеся інформацію про етапи пологів, відвідуйте курси для майбутніх батьків, вивчайте практики дихання, медитацій і релаксації. 

Обговорюйте свої переживання з лікарем чи психологом. Дослухайтеся до порад свого акушера-гінеколога, адже кожна вагітність індивідуальна, і саме лікар допоможе підібрати оптимальні вправи, методи релаксації та рекомендації для безпечних пологів. 

Для психічного комфорту роділлі корисно, але не обов’язково, мати поряд людину, яка підтримає під час народження малюка. Якщо це не може бути чоловік та/або батько дитини — на партнерських пологах може підтримати подруга, сестра тощо. 

Школа батьківства 

Безкоштовні школи батьківства — це хороший спосіб отримати психологічну та фізичну підготовку до пологів і перших днів після народження дитини. Там майбутні мами й тати можуть отримати практичні знання про перебіг вагітності, пологи та догляд за новонародженим. 

Організаційна підготовка 

Завчасно оберіть пологовий будинок та підпишіть із ним обмінну карту — медичний документ, у якому зібрано всю інформацію про перебіг вагітності. Коли саме звертатися для оформлення обмінної карти, можна дізнатися в обраному пологовому.  

Зверніть увагу: згідно з правилами госпіталізації, у разі початку пологової діяльності швидка допомога має відвезти роділлю до найближчого пологового будинку або до того, у якому підписана її обмінна карта.  

Заздалегідь зберіть сумку, в якій будуть документи, речі для мами, малюка та необхідні дрібниці. Повний список необхідних речей або видають у пологовому будинку, або можна знайти у вашій обмінній карті. 

Перебіг пологів: що важливо знати 

Пологи мають три періоди. 

Перший період — розкриття шийки матки до 10 см. Має дві фази: 

  • латентна фаза — перейми стають регулярними та дедалі інтенсивнішими, шийка матки згладжується та розкривається до 3 см; 
  • активна фаза — шийка матки розкривається з 3 до 10 см, перейми стають сильнішими, частішими (кожні 3–5 хвилин) і тривалішими (близько 45–60 секунд). 

Другий період триває від повного розкриття шийки матки до народження дитини (до 2 годин під час перших пологів жінки й до 1 години під час повторних). На цьому етапі у жінки починаються потуги, вона починає свідомо тужитися, аби допомогти дитині народитися. 

Третій період триває до 30 хвилин: від народження дитини до народження плаценти (посліду). 

Як зрозуміти, що почалися пологи 

Розпізнавання ознак першого етапу пологів — важлива навичка не лише для вагітної, а й для її партнера. Основними сигналами є: 

  1. Регулярні перейми— ритмічні скорочення матки, які стають сильнішими, тривалішими та частішими. Час їхати до пологового будинку, коли перейми відбуваються кожні 5-7 хвилин і тривають близько хвилини. 

Сьогодні є зручні застосунки-лічильники перейм, які значно спрощують відстежування часових проміжків. 

  1. Відходження навколоплідних вод— це може бути як потік рідини, так і повільне підтікання. У цьому випадку потрібно одразу вирушати до пологового будинку, навіть якщо перейми ще не почалися. 

Коли терміново звертатися в пологовий будинок 

Зрідка бувають ситуації, за яких необхідно їхати в пологовий, не чекаючи на початок перейм та/або відходження вод: 

  • кров’янисті виділення зі статевих органів; 
  • матка не розслабляється між переймами, а больові відчуття надто сильні; 
  • підняття артеріального тиску, головний біль, порушення зору (нечіткий зір, «мушки» перед очима); 
  • пологи почалися раніше 37 тижня або пологи за багатоплідної вагітності; 
  • зміни в рухах дитини: вони стали надто слабкими, зникли або навпаки — настільки не характерно сильні, що це змушує тривожитись батьків. 

Лікарські дії в екстрених випадках 

Інколи виникає необхідність допоміжного акушерського втручання під час вагінальних пологів. Такі методи застосовуються, коли стан матері або дитини вимагає швидшого завершення родового процесу. 

Найчастіше використовується вакуум-екстракція — процедура, за якої спеціальний інструмент створює негативний тиск і, присмоктавшись до голівки дитини, допомагає їй народитися швидше. Раніше основним методом були акушерські щипці, але нині фахівці віддають перевагу вакуум-екстрактору як обережнішому способу. Після таких пологів відновлення породіллі зазвичай відбувається у ті ж терміни, що й після звичайних природних пологів. 

Кесарів розтин — це хірургічний спосіб розродження, який передбачає народження дитини шляхом розрізу передньої черевної стінки та матки. Його проводять, коли природні пологи становлять небезпеку для матері чи дитини, і лише за призначенням лікаря. 

Операція може бути плановою або ургентною (невідкладною). Триває кесарів розтин зазвичай від 30 до 60 хвилин, однак може бути довшим, якщо в анамнезі жінки були будь-які хірургічні втручання в черевну порожнину та матку або через анатомічні особливості роділлі. 

Відновлення після кесаревого розтину 

Післяопераційний період триває довше, ніж після природних пологів: відновлення фізичної активності рекомендується розпочинати поступово, з легких піших прогулянок, помірно підвищуючи інтенсивність та обов’язково дотримуючись рекомендацій акушера-гінеколога. Активні тренування можливі не раніше ніж через два місяці. 

Наступну вагітність можна планувати за 1,5–2 роки. За відсутності протипоказань після кесаревого розтину жінка може народжувати у природний спосіб. 

 

Джерело: Центр громадського здоров’я МОЗ України 

Перейти до вмісту