Автор: med1

Діабет – це хронічна хвороба, що розвивається в тих випадках, коли підшлункова залоза не виробляє досить інсуліну або, коли організм не може ефективно використовувати інсулін, що виробляється ним. Інсулін – це гормон, що регулює рівень вмісту цукру в крові.  Загальним результатом неконтрольованого діабету є гіперглікемія, або підвищений рівень вмісту цукру в крові, що з часом призводить до серйозного ушкодження багатьох систем організму, особливо нервів і кровоносних судин.

ЗАГАЛЬНІ НАСЛІДКИ ДІАБЕТУ:

• У дорослих людей з діабетом ризик розвитку інфаркту та інсульту в 2-3 рази вище.
• У поєднанні зі зниженням кровотоку невропатія (ушкодження нервів) ніг підвищує вірогідність появи на ногах виразок, інфікування та, зрештою, необхідності ампутації кінцівок.
• Діабетична ретинопатія, що є однією з важливих причин сліпоти, розвивається в результаті довготривалого накопичення ушкоджень дрібних кровоносних судин сітківки. Діабетом може бути обумовлений 1% глобальных випадків сліпоти.
• Діабет входить до числа головних причин ниркової недостатності.
• Загальний ризик смерті серед людей з діабетом, як мінімум, в 2 рази перевищує ризик смерті серед людей того ж віку, у яких немає діабету.

ЯК ЗМЕНШИТИ ТЯГАР ДІАБЕТУ:

Профілактика

Прості заходи з підтримки здорового способу життя виявляються ефективними для профілактики або відстрочення діабету другого типу. Щоб сприяти запобіганню діабету другого типу  і його ускладнень потрібне наступне:

• добитися здорової ваги тіла та підтримувати її;
• бути фізично активним – щонайменше, 30 хвилин регулярної активності помірної інтенсивності впродовж більшості днів; для контроля ваги потрібна додаткова активність;
• дотримуватися здорового харчування та зменшувати споживання цукру та насичених жирів;
• утримуватися від вживання тютюну – паління підвищує ризик розвитку серцево-судинних захворювань.

Які продукти допоможуть контролювати діабет

Спосіб життя впливає на наше здоров’я і в значній мірі визначає, які хвороби у нас можуть розвинутися з віком. Крім того, спосіб життя є обов’язковою і дуже важливою складовою в лікуванні і контролі хронічних захворювань, таких як діабет, серцево-судинні захворювання.

Але життя з діабетом не означає почуття постійного обмеження або неповноцінності у виборі їжі. Для ефективного контролю діабету важливо просто навчитися балансувати прийоми їжі і робити вибір на користь здорових продуктів, в той же час дозволяючи балувати себе продуктами, які нам подобаються. Вживання певних продуктів при обмеженні інших може допомогти людям з діабетом контролювати рівень цукру в крові.

Схема здорового харчування з акцентом на продукти з низьким глікемічним індексом, з дотриманням адекватних розмірів порцій і в поєднанні з регулярною фізичною активністю є пріоритетному для людей з діабетом або з предіабетом.

Продукти, які будуть корисні для контролю діабету другого типу: зелені листові овочі, цілісні зерна, жирна риба,  квасоля,  волоські горіхи, цитрусові,  ягоди.

Всесвітній день боротьби з діабетом був заснований Міжнародною діабетичною федерацією спільно з Всесвітньою організацією охорони здоров’я у 1991 році у відповідь на стурбованість зростанням випадків цього захворювання у світі. 

На 2024-2026 роки обрано тему «Діабет і благополуччя». У 2025 році це гасло фокусується на умовах праці для людей з діабетом. Міжнародна федерація діабету (IDF) закликає до створення підтримуючого робочого середовища без стигматизації та дискримінації. Крім того, рекомендації IDF 2025 року включають дворівневий підхід до лікування та профілактики діабету 2 типу, що враховує різницю в ресурсах між країнами.

 Мета цього року: Створити умови, де люди з діабетом почуватимуться безпечно та впевнено на роботі.

 Зміни в рекомендаціях:

• Дворівневий підхід: IDF запроваджує дворівневу систему стандартів лікування та профілактики діабету 2 типу.
• Мета дворівневого підходу: Врахувати реальну різницю в ресурсах систем охорони здоров’я у світі, на відміну від рекомендацій, орієнтованих переважно на країни з високим рівнем забезпечення.

У м. Харкові за 9 міс. 2025 року серед дорослого населення зареєстровано 32 946 хворих на цукровий діабет (за аналогічний період 2024 р. – 32 598), з них вперше виявлено діабет у 1 649 осіб (за 9 міс. 2024 р. – 2 403). Цукровим діабетом I типу страждають 3 190 дорослих, з них вперше виявлено 153 випадка; діабетом II типу – 29 756 чол., з них вперше виявлено 1 496 хворих. Серед дитячого населення віком до 18 років за 9 міс. 2025 р. зареєстровано хворих на цукровий діабет I типу 286 (за 9 міс. 2024 р. – 501 хворих), з них вперше виявлено 4 випадка (за 9 міс. 2024 р. – 40 випадків).

Цукровий діабет – ендокринне захворювання, обумовлене абсолютним або відносним дефіцитом інсуліну; характеризується порушенням всіх видів обміну, в першу чергу обміну вуглеводів, а також ураженням судин, нервової системи та інших органів і систем.

У розвитку цукрового діабету виділяють дві основні ланки: недостатнє вироблення інсуліну (характерно для діабету I типу – інсулінозалежного) або порушення взаємодії інсуліну з клітинами тканин, т.зв. інсулінорезистентність (характерно для діабету II типу – інсуліннезалежного).

У клінічній картині діабету прийнято розрізняти дві групи симптомів: основні та вторинні. До основних симптомів відносяться: поліурія (посилене сечовиділення), полідипсія (постійна невгамовна спрага), поліфагія (підвищений апетит), схуднення (особливо характерно для діабету І типу).

До вторинних симптомів відносяться малоспецифічні клінічні ознаки, що розвиваються повільно протягом тривалого часу. Ці симптоми характерні для діабету як I, так і II типу: свербіж шкіри та слизових оболонок, сухість у роті, загальна м’язова слабкість, головний біль, запальні ураження шкіри, що важко піддаються лікуванню, порушення зору, безсоння, апатія, зниження рівня працездатності тощо.

При цукровому діабеті небезпечно не саме захворювання, а ускладнення, що розвиваються з часом і поступово погіршують стан хворого: 

 – Діабетична ретинопатія – ураження сітківки ока, яке поступово призводить до повної втрати зору. Частота захворювання на ретинопатію збільшується на 8% на рік, так що через 8 років від початку захворювання ретинопатія виявляється у 50% всіх хворих, а через 20 років приблизно у 100% хворих. 

 – Діабетична мікро- і макроангіопатія – порушення проникності судин, підвищення їх ламкості, схильність до тромбозів і розвитку атеросклерозу, що в свою чергу суттєво збільшує ризик розвитку серцево-судинних захворювань.

– Діабетична полінейропатія – проявляється у вигляді двосторонньої периферичної нейропатії, що починається в нижніх частинах кінцівок. Симптомами нейропатії є оніміння, відчуття печіння чи парестезії (поколювання чи «повзання мурашок»). 

– Діабетична нефропатія – призводить до розвитку хронічної ниркової недостатності.

  – Діабетична стопа – ураження стоп у вигляді гнійно-некротичних процесів, виразок та кістково-суглобових уражень, що виникає на тлі зміни периферичних нервів, судин, шкіри та м’яких тканин. Є основною причиною ампутацій у хворих на цукровий діабет.

Діагностика цукрового діабету ґрунтується на результатах лабораторного дослідження метаболізму глюкози. В даний час для діагностики використовуються наступні критерії: глюкоза плазми крові натщесерце ≥ 6,1 ммоль/л або у будь-якому випадковому аналізі крові ≥ 11,1 ммоль/л, а також аналіз на глікований гемоглобін (HbA1c) ≥ 6,5%. 

Лікування цукрового діабету включає: прийом препаратів, що знижують рівень цукру в крові при діабеті II типу або інсулінотерапія за наявності цукрового діабету I типу і в ряді випадків при діабеті II типу). 

На жаль, для попередження цукрового діабету I типу профілактичних заходів немає. Однак діабету II типу можна запобігти або відстрочити його розвиток наступним чином: 

 – Раціональне харчування. В основі харчування повинні бути  складні вуглеводи та продукти, багаті на розчинні волокна. Перевага надається м’ясу птиці, нежирній рибі, стравам з овочів, компотам без додавання цукру. Смажену їжу замінюють відвареною, тушкованою, запеченою. Вживання рафінованих вуглеводів (цукор, мед, джеми тощо) та насичених жирів має бути знижено до мінімуму. Солодощі, газовані напої, десерти, розчинні напої з цукром, фаст-фуди, копчене, солоне необхідно виключити з раціону.

 – Помірна фізична активність покращує процеси метаболізму, а також дозволяє нормалізувати вагу. 

В м. Харкові створена структура міської ендокринологічної служби для надання амбулаторно-поліклінічної та стаціонарної спеціалізованої допомоги:

Амбулаторний прийом хворих ведеться в районних ендокринологічних кабінетах комунальних некомерційних підприємств Харківської міської ради.

Стаціонарна допомога хворим на діабет надається в ендокринологічному відділенні КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» ХМР (пров. Ігоря Остаповича, 3А) та в КНП «Міська клінічна лікарня №13» ХМР (пр-т Героїв Харкова, 197), де функціонує міський центр «Діабетична стопа», а також надається ургентна допомога хворим з декомпенсованим цукровим діабетом.

На базі КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №17» ХМР (вул. Олеся Гончара,5) працює міський центр “Діабет ока”; в КНП «Міський перинатальний центр» ХМР функціонує відділення екстрагенітальної патології, де виділені ліжка для вагітних з ендокринною патологією.  

У КНП “Міська дитяча поліклініка №23” ХМР організований ендокринологічний кабінет, в якому функціонують «Центр для хворих на цукровий діабет з дитинства» та «Центр з надання медичної допомоги дітям і підліткам з ендокринною патологією».

Також у м. Харкові спеціалізована стаціонарна допомога дітям з ендокринною патологією надається в КНП ХОР «Обласна дитяча клінічна лікарня» (вул. Озерянська, 5) та в ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей і підлітків НАМН України», за адресою: пр. Ювілейний, 52-а.

Зберігання лікарських засобів може потребувати додаткових заходів через тривалі знеструмлення. Радимо, як саме подбати про правильне і безпечне зберігання медикаментів. 

ЯК ЗБЕРІГАТИ ЛІКИ ВДОМА: 

1. Проведіть ревізію домашньої аптечки: перевірте терміни придатності, зазначені на упаковках, та умови зберігання в інструкціях до лікарських засобів: 

• якщо зазначено «кімнатна температура» або конкретний температурний режим не вказаний — зберігайте ліки за температури від +15°C до +25°C; 
• якщо зберігати препарат необхідно в сухому прохолодному місці, температура у такому сховищі має становити від +8°C до +15°C, а вологість — до 60%; 
• якщо лікарський засіб потребує температурного режиму від +2°C до +8°C, зберігайте його в загальному відділенні холодильника. 

2. Підготуйте додаткове оснащення для правильного зберігання ліків, що потребують температурного режиму від +2°C до +8°C (наприклад, інсулін), під час відключень світла: 

• використовуйте сумки-холодильники або термоконтейнери з акумуляторами холоду — вони допоможуть утримувати потрібну температуру до 10 годин; 
• не допускайте контакту препаратів із замороженими пластинами — ліки не повинні замерзати; 
• не заморожуйте лікарські засоби: це може зруйнувати чи інактивувати діючу речовину та/або зробити препарат небезпечним чи неефективним; 
• стежте за графіком відключень і вчасно перезаморожуйте акумулятори холоду. 

ЯК ЗБЕРІГАЮТЬ ЛІКИ В АПТЕКАХ ТА ЛІКАРНЯХ ПІД ЧАС БЛЕКАУТІВ

Медичні заклади та аптеки мають резервні джерела живлення — генератори чи акумуляторні системи, які підтримують роботу холодильного обладнання. Крім того, у таких установах існують затверджені стандартні операційні процедури для безперебійного підтримання температурного режиму зберігання медичних препаратів під час аварійних відключень.  

Готуйтеся заздалегідь: перевіряйте свої запаси, дізнавайтеся про графіки відключень і зберігайте ліки правильно — це гарантує їхню ефективність і безпечність. 

Джерело: Центр громадського здоров’я МОЗ України

Щорічно 12 листопада відзначається Всесвітній день боротьби з пневмонією, який започаткований у 2009 році з ініціативи Глобальної коаліції проти дитячої пневмонії, коли Всесвітня організація охорони здоров’я та Дитячий фонд Організації Об’єднаних Націй (ЮНІСЕФ) ухвалили «Глобальний план дій з профілактики пневмонії».  

У 2025 році цей день відзначається, з акцентом на важливість чистого повітря, профілактиці інфекцій та покращення доступу до лікування. Медичні працівники також оновлюють рекомендації щодо лікування позалікарняної пневмонії, особливо для імунокомпетентних дорослих із супутніми захворюваннями. Кампанії з підвищення обізнаності громадськості щодо профілактики пневмонії у 2025 році також підкреслюють вплив вірусів, таких як hMPV та важливість стандартних запобіжних заходів, таких як носіння масок та миття рук. 

Як залишатися в безпеці:

• Запобігайте поширенню мікробів: часто та ретельно мийте руки.
• Зменште вплив: подумайте про носіння маски в людних приміщеннях, особливо під час пікових сезонів респіраторних захворювань.
• Вакцинуйтеся: слідкуйте за рекомендованими щепленнями, зокрема проти грипу та пневмококової інфекції, які можуть запобігти деяким видам пневмонії.
• Звертайте увагу на симптоми: звертайте увагу на такі симптоми, як кашель, лихоманка, біль у грудях та утруднене дихання, і зверніться за медичною допомогою, якщо підозрюєте у себе пневмонію.

За даними ВООЗ, пневмонія є причиною близько 15% смертей дітлахів віком до п’яти років — щохвилини від запалення легень помирає двоє малюків у світі. Пневмонія поширена повсюдно, але діти та сім’ї в Південній Азії та африканських країнах, розташованих на південь від пустелі Сахара, найбільше страждають від цієї хвороби. 

За даними статистики в м. Харкові за 9 міс. 2025 р. всього зареєстровано 3120 випадків пневмонії серед населення (в 2024 р. – 2211): 

• діти до 14 років – 531 (у 2024 р. – 376);
• підлітки у віці 15-17 років – 95 (у 2024 р. – 29);
• доросле населення – 2494 випадків (у 2024 р.– 1806).

Пневмонія є однією з форм гострої респіраторної інфекції, що вражає легені. При пневмонії тканини легень заповнюються гноєм та рідиною, що робить дихання болючим та обмежує надходження кисню. Для атипової пневмонії характерний розвиток фіброзу легень, для якого характерне патологічне розростання сполучної тканини. 

Основними збудниками пневмонії є бактерії та віруси, рідше її викликають мікоплазми, гриби та паразити. Зокрема, розвиток бактеріальної пневмонії у дітей найчастіше зумовлюють пневмококи та гемофільна паличка типу Б. Найпоширеніша причина вирусної пневмонії у дітей — респіраторно – синцитіальна вирусна інфекція.

Існує чотири основні патогенетичні механізми розвитку пневмонії: вдихання аерозолю, що містить мікроорганізми; аспірація секрету ротоглотки; гематогенне поширення мікроорганізмів із позалегеневого вогнища інфекції (наприклад, абсцес печінки); поширення інфекції внаслідок інфікування при проникаючих пораненнях грудної клітки.

Чинники ризику пневмонії численні – це тривале куріння, вік (діти до 5 років або особи старше 60 років), супутні захворювання (ВІЛ-інфекція, системні захворювання сполучної тканини, онкогематологічні хвороби), хронічні захворювання легень (хронічний бронхіт, емфізема легень, муковісцидоз), а також перевтома, хронічні стреси, недостатнє харчування, незадовільні комунально-побутові умови життя.

Симптоми. Прояви захворювання багато в чому залежать від збудника та об’єму ураження легеневої тканини. Однак практично для всіх видів пневмонії характерні загальні симптоми: різке підвищення температури (при гострій формі захворювання), кашель (у перші дні – сухий, потім стає вологим з виділенням мокротиння), біль у грудній клітці (на стороні пошкодженої легені), задишка (чим більше вогнище запалення, тим вона сильніша), слабкість і стомлюваність, головний біль, озноб. При пневмонії, викликаної коронавірусною інфекцією, у хворого може бути нежить з втратою нюху, при цьому не буває чхання (на відміну від застуди та грипу). 

Про тяжкість захворювання можна судити з таких симптомів пневмонії як: ступінь дихальної недостатності, вираженість явищ інтоксикації, декомпенсація супутніх захворювань та наявність ускладнень.

Найбільш поширеними ускладненнями пневмонії є: 

• Абсцес легень – це обмежене накопичення в легенях гною, що призводить до утворення порожнини. 
• Гнійний плеврит. При ускладненому перебігу пневмонії плевра запалюється, і між її листками може накопичуватися гній. 
• Дихальна недостатність.
• Інфекційно-токсичний шок і сепсис: виникають, коли бактерії виділяють у кровотік велику кількість токсинів. Для того щоб зупинити цей процес, організм виділяє активні речовини (цитокіни), які викликають запалення. Крім корисних властивостей цитокіни викликають розширення судин з різким падінням артеріального тиску (шок) і активують формування кров’яних згустків (тромбів) у судинах, що порушує нормальний кровообіг у всіх органах. 

Діагностика пневмонії ґрунтується на даних анамнезу, клінічних проявах, результатах рентгенологічного та лабораторних досліджень. При підтвердженні діагнозу пневмонії лікар призначає відповідне лікування.

Лікувати пневмонію самостійно вкрай небезпечно. Якщо у вас з’явилися симптоми або підозра на пневмонію, негайно зверніться до лікаря! Симптоми різних захворювань органів дихання є дуже подібними, а несвоєчасне звернення до спеціалістів може зашкодити здоров’ю пацієнта.

Профілактика пневмонії у дітей і дорослих передбачає: імунізацію дітей проти Hib-інфекції, пневмококової інфекції, кору та кашлюку згідно з календарем вакцинації, для дорослих – щеплення проти СОVID-19, грипу; зміцнення імунітету; достатнє та збалансоване харчування; здоровий спосіб життя; регулярну фізичну активність на свіжому повітрі; дотримання правил особистої гігієни, адекватне лікування вірусних захворювань та бактеріальних інфекцій; якісне прибирання житла. Для новонароджених важливе грудне вигодовування протягом перших шести місяців життя: це зміцнить захисні сили малюка і допоможе побороти небезпечні інфекції.

У м. Харкові спеціалізована стаціонарна медична допомога дорослому населенню при пневмонії надається в пульмонологічному відділенні КНП «Міська клінічна лікарня №13» ХМР розташованому за адресою: пр. Аерокосмічний 137-г; допомога дитячому населенню надається в пульмонологічному відділенні КНП «Міська клінічна багатопрофі

Безпліддя — це захворювання чоловічої або жіночої репродуктивної системи, яке визначається нездатністю зачати дитину після 12 й більше місяців регулярних незахищених статевих контактів. За даними ВООЗ, близько 17,5% дорослого населення світу (приблизно кожен шостий) стикається з безпліддям. 

Сьогодні існують безпечні й ефективні методи лікування безпліддя у чоловіків та жінок, які можуть підвищити шанси завагітніти. 

КОЛИ ЗВЕРТАТИСЯ ДО ЛІКАРЯ

Консультуватися з лікарем пора, коли вагітність не настає після понад року безуспішних спроб. Однак жінці слід звернутися до фахівця раніше, якщо: 

• їй повних 35 років і вона намагалася завагітніти протягом шести місяців або довше; 
• її вік перевищує 40 років; 
• менструація нерегулярна, супроводжується болем або повністю відсутня; 
• в анамнезі були проблеми з фертильністю, ендометріоз або запальні захворювання органів малого таза; 
• вона пройшла хіміотерапію, опромінення або інше лікування від раку. 

Чоловіку варто звернутися до лікаря в разі: 

• помітного зменшення кількості еякулянту або інших проблем зі спермою: зміна кольору, консистенції тощо; 
• захворювань яєчок, передміхурової залози або інфекцій, що передаються статевим шляхом, в анамнезі; 
• якщо чоловік проходив лікування від раку; 
• якщо яєчка менші за типовий для дорослої людини розмір, або в сім’яному канатику роздуті вени (варикоцеле); 
• коли були проблеми з зачаттям з іншою партнеркою в минулому; 
• якщо у родинному анамнезі були випадки безпліддя. 

ЛІКУВАННЯ БЕЗПЛІДДЯ В УКРАЇНІ  

З 2024 року в Україні впроваджено новий пакет надання безоплатних послуг за програмою медичних гарантій «Лікування безпліддя за допомогою допоміжних репродуктивних технологій (запліднення іn vitro)» (ДРТ). До нього входять послуги екстракорпорального запліднення (ЕКЗ) — воно також називається in vitro. 

У межах пакета безоплатно надаються такі медичні послуги: 

• оцінювання результатів попередніх обстежень, огляд та консультація пацієнтів щодо доцільності застосування ДРТ; 
• контрольована медикаментозна стимуляція яєчників пацієнтки ДРТ; 
• забір (аспірація) вмісту фолікулів яєчників під контролем ультразвукового дослідження (УЗД) та пошук ооцитів у фолікулярній рідині пацієнтки ДРТ; 
• знеболення під час трансвагінальної аспірації фолікулів яєчників, консультація анестезіолога; 
• забір, спеціальна обробка та підготовка до запліднення сперми партнера пацієнтки ДРТ; 
• запліднення яйцеклітин та вирощування (культивування) отриманих ембріонів; 
• ембріотрансфер (введення ембріона в порожнину матки); 
• контроль за станом пацієнтки до настання вагітності; 
• УЗД органів малого таза; 
• підбір схеми стимуляції та ліків, а також корекція доз ліків з урахуванням індивідуальних особливостей пацієнтки ДРТ, результатів УЗД, клінічних обстежень і моніторингу; 
• забезпечення лікарськими засобами для проведення всіх етапів циклу ДРТ; 
• преімплантаційна медико-генетична діагностика ембріона за медичними показаннями тощо. 

ЯК СКОРИСТАТИСЯ БЕЗОПЛАТНИМИ ПОСЛУГАМИ З ЛІКУВАННЯ БЕЗПЛІДДЯ У РАМКАХ ПРОГРАМИ МЕДИЧНИХ ГАРАНТІЙ

1. Спочатку жінка має звернутися до акушера-гінеколога (направлення не потрібне) у закладі, який має договір із Національною службою здоров’я України (НСЗУ) за пакетом «Профілактика, діагностика, спостереження та лікування в амбулаторних умовах». 

Лікар проведе обстеження, визначить показання до проведення ЕКЗ і, за потреби, направить пацієнтку на консультацію до інших фахівців — терапевта, кардіолога, невропатолога, ендокринолога тощо. 

2. Якщо за результатами обстеження знадобиться стаціонарне лікування або додаткові діагностичні процедури, акушер-гінеколог направляє жінку до спеціалізованого багатопрофільного закладу або перинатального центру, які надають безоплатну допомогу в межах пакетів медичних послуг НСЗУ «Хірургічні операції дорослим та дітям у стаціонарних умовах» або «Стаціонарна допомога дорослим та дітям без проведення хірургічних операцій». 
3. Після завершення дообстеження лікар скеровує пацієнтку до мультидисциплінарного консиліуму, який може проводитися у багатопрофільному закладі, перинатальному центрі або медичному закладі, що надає послуги допоміжних репродуктивних технологій. Консиліум ухвалює рішення щодо наявності показань до лікування безпліддя та відсутності протипоказань. 

Жінка має право самостійно обрати заклад, у якому отримуватиме послугу, з-поміж тих, що уклали договір із НСЗУ за відповідним пакетом медичних послуг. Із переліком таких медзакладів можна ознайомитись на сайті Національної служби здоров’я України.

Джерело: Центр громадського здоров’я МОЗ України