Автор: med1

Щороку сотні людей потрапляють до лікарень, ба навіть гинуть, через отруєння грибами. Гриб, яким труяться найчастіше, — бліда поганка, бо її плутають з печерицями чи сироїжками.

Бліда поганка настільки отруйна, що небезпеку становить навіть крихітна її часточка. Та не лише бліда поганка становить небезпеку. В українських лісах росте багато інших видів отруйних грибів.

Щоб допомогти вам уникнути небезпеки, ми підготували пам’ятку про отруйні гриби. Посилання на неї ви знайдете нижче.

А для початку почитайте правила збору грибів:

Збирайте лише добре відомі вам гриби. Дотримуйтесь головного правила грибника: «не впевнений – не бери»;

Будьте особливо уважними з пластинчастими грибами (пластинки на нижній частині шапинки гриба). Краще збирайте трубчасті (шапинка таких грибів знизу нагадує губку);

Перед приготуванням грибів уважно їх передивіться та перевірте, чи не потрапив до кошика підозрілий гриб. Якщо потрапив – викиньте гриби з цього кошика, а сам кошик ретельно вимийте;

Не купуйте дикорослі гриби на стихійних ринках або з рук, не вживайте такі гриби в гостях;

Не збирайте гриби, що ростуть при дорозі, біля промислових об’єктів, у забруднених місцях – гриби всотують і накопичують шкідливі речовини.

Як готувати та їсти гриби:

Гриби слід готувати не пізніше доби з моменту збору;

Готуючи страви зі свіжих грибів, дотримуйтесь відповідної технології: промивайте гриби та термічно обробляйте;

Через вміст хітину й азотистих речовин, які не перетравлюються, гриби — відносно «важка» їжа.

Кому слід обмежити вживання грибів:

• діти;
• вагітні;
• літні люди;
• ослаблені люди;
• люди з проблемами травної системи.

Симптоми отруєння:

Грибні токсини доволі розмаїті та діяти можуть по-різному: вражати травну систему, печінку, нирки, нервову систему тощо. 

Перші симптоми отруєння виникають протягом декількох годин, але можуть з’явитись і через кілька діб або навіть тижнів, коли грибні токсини вразять внутрішні органи.

Блювання та діарея — найрозповсюдженіші ознаки отруєння, але далеко не найгірші. 

Крім них бувають і такі симптоми:

• різкий біль у животі;
• головний біль;
• підвищення температури тіла;
• галюцинації;
• холодні руки та ноги (відтік крові від кінцівок);
• судоми;
• задуха;
• марення;
• зниження пульсу, запаморочення.

Що робити при отруєнні:

1.   негайно телефонуйте на номер 103 або 112.

Повідомте:

• симптоми;
• причину отруєння;
• що вже робили для допомоги отруєному.

2. промийте шлунок чистою водою:

• випити 1-2 літри кип’яченої води (теплої), викликати блювання;
• повторювати процедуру 2-3 рази, доки замість блювоти не піде чиста вода.

3.   прийміть сорбенти;
4.   дотримуйтеся постільного режиму.

Також важливо зберегти залишки грибів або грибних страв — дослідження їх може допомогти з’ясувати причину отруєння та призначити правильне лікування.

Категорично заборонено вживати алкоголь та будь-яку їжу — це може прискорити всмоктування токсинів в організм.

Дізнатися більше про неїстівні гриби, отруєння грибами та про першу допомогу при отруєннях можна з нашого буклету за посиланням: https://tinyurl.com/5n87b3t7

Джерело: Центр громадського здоров’я МОЗ України

– кличте на допомогу

– за можливості зателефонуйте 101

– намагайтеся не ворушитися, щоб не погіршити ситуацію

ПАМ’ЯТАЙТЕ: РЯТУВАЛЬНИКИ БУДУТЬ НА МІСЦІ ВЖЕ ЗА КІЛЬКА ХВИЛИН!!!

Якщо вас завалило невеликими предметами:

– обережно звільніть простір навколо себе

СТАРАЙТЕСЯ НЕ ЗАЧЕПИТИ ТЕ, НА ЧОМУ ТРИМАЄТЬСЯ ЗАВАЛ

– огляньте себе та оточуючих

У РАЗІ ПОРАНЕННЯ НАКЛАДІТЬ ПОВ’ЯЗКУ З ДОСТУПНОЇ ТКАНИНИ, ЩОБ СПИНИТИ КРОВ

ВАЖЛИВО!!!

Під час розбору завалів надзвичайники періодично оголошують «хвилину тиші» – у цей час якомога голосніше кличте на допомогу та подавайте сигнали

КРИЧИТЬ

СВИСТІТЬ

СВІТІТЬ ЛІХТАРИКОМ

СТУКАЙТЕ ПО БАТАРЕЯХ ЧИ ТРУБАХ

НЕ КОРИСТУЙТЕСЯ ЗАПАЛЬНИЧКОЮ АБО СІРНИКАМИ це може спричинити вибух

НАМАГАЙТЕСЯ УНИКНУТИ ПЕРЕОХОЛОДЖЕННЯ — розітріть кінцівки та вкрийтеся

Джерело: ДСНС України

Обласний центр служби крові 

+38095 570-47-66

Понеділок — п’ятниця: з 08:00 до 15:00
Субота: з 08:00 до 13:00
УСІ ПИТАННЯ: +380 (95) 570 47 66

ТРК “Нікольський” 

+38095 570-47-66

Вівторок , Четверг , Субота – 09:00 – 14:00
УСІ ПИТАННЯ: +380 (95) 570 47 66

У  літній період ризик захворіти на гострі кишкові інфекції (ГКІ) значно зростає. Тепло сприяє активному розмноженню збудників цих інфекцій, які можуть потрапити в організм через забруднену воду, зіпсовані харчові продукти або через брудні руки, посуд, іграшки тощо.

В Україні за чотири місяці 2025 року зареєстровано 15 164 випадки гострих кишкових інфекцій, тоді як за аналогічний період минулого року їх було 17 111.

Основною причиною ГКІ є недотримання елементарних санітарно-гігієнічних норм — погано помиті руки, овочі та фрукти, порушення технології приготування їжі, споживання продуктів, які зіпсувалися через зберігання в неналежних умовах. 

Особливо небезпечні страви з м’яса та риби, які не пройшли належну термічну обробку.

Першими симптомами гострої кишкової інфекції є підвищення температури, нудота, блювання, пронос, біль у животі. У важких випадках можуть виникнути ознаки зневоднення — сухість у роті, відсутнє або рідке сечовипускання. У таких ситуаціях необхідно терміново звертатися до лікаря.

Профілактика ГКІ:

• мити руки з милом;
• не споживати продукти, що зберігалися з порушенням умов зберігання (наприклад, без холодильника);
• мити фрукти та овочі чистою водою перед приготуванням;
• термічно обробляти продукти з м’яса та риби тощо достатню кількість часу.

Ротавірус — одним із найпоширеніших і найзаразніших збудників кишкових інфекцій.

До появи вакцини майже всі діти до п’яти років хоча б раз хворіли на ротавірусну інфекцію. Цей вірус дуже стійкий — він здатен тижнями зберігатися на поверхнях (іграшки, меблі, підлога), а заразитися можна навіть доторкнувшись до інфікованих предметів.

Ця інфекція дуже небезпечна для немовлят і маленьких дітей через швидке зневоднення організму, спричинене блюванням і водянистою діареєю, які можуть тривати від трьох до восьми днів. Інші симптоми ротавірусної інфекції включають раптове підвищення температури, біль у животі, іноді – нежить і почервоніння горла. Проте в дорослих хвороба часто минає в легкій формі або без симптомів.

Специфічного лікування ротавірусу не існує — призначається симптоматична терапія. 

Головне завдання — уникнути зневоднення та знизити інтоксикацію організму:

Хворому слід багато пити для підтримки водно-сольового балансу. За тяжкого перебігу необхідна інфузійна терапія.

Медики застосовують адсорбенти, поліферментні засоби, жарознижувальні препарати. Антибіотики при ротавірусній інфекції неефективні, тому не призначаються.

Пам’ятайте: профілактика — найефективніший спосіб захисту від кишкових інфекцій. Дотримуйтеся чистоти рук, споживайте безпечні продукти, особливо в умовах надзвичайного стану чи перебування в місцях масового скупчення людей.

Бережіть себе і своїх близьких!

Джерело: Центр громадського здоров’я МОЗ України

Навіть після найважчих випробувань можливо не просто вижити, а вирости. Саме про це нагадує Національний день посттравматичного зростання, який сьогодні відзначають у США. Він покликаний привернути увагу до явища психологічного відновлення й особистісного розвитку, які можуть настати після пережитої травми.

В Україні сьогодні кожен живе в умовах стресу через щоденні повітряні тривоги, атаки ворога та переживання за захисників на фронті. Зовні ми часто залишаємося стійкими, проте війна і постійний потік травматичних подій, учасниками або свідками яких ми стаємо, підточує наше психічне здоровʼя, хоч ми можемо цього не помічати.

Звичайною реакцією після травматичних подій можуть бути тривога, смуток, гнів, проблеми зі сном і концентрацією. У більшості людей ці симптоми поступово зникають. Якщо ж вони тривають місяцями і заважають повсякденному життю — йдеться про ПТСР.

Що таке ПТСР і як він проявляється

ПТСР — це психічний розлад, що може розвинутися після того, як людина пережила або стала свідком подій, які несли загрозу життю чи безпеці. До таких подій належать перебування в епіцентрі або неподалік місця «прильоту», сексуальне насильство, автомобільні аварії, стихійні лиха.

Основні симптоми ПТСР:

• яскраві спогади або нічні жахи про травматичну подію;

• уникання ситуацій чи людей, що нагадують про травму;

• почуття відчуження, смутку або злості;

• сильна реакція на звуки, запахи або дотики;
• тривожні думки, що не зникають з часом.

Лікування ПТСР

За появи симптомів ПТСР звертайтеся по допомогу фахівця з психічного здоров’я — це може бути сімейний лікар, який пройшов навчання за програмою mhGAP і може направити до психолога чи психіатра у разі потреби, або безпосередньо психолог. Якщо відчуваєте, що вам особливо важко — зверніться до психіатра.

Зазначимо, що діагноз ПТСР встановлює виключно психіатр. 

Лікування може бути медикаментозне та/або психотерапевтичне: когнітивно-поведінкова терапія і метод десенсибілізації та репроцесуалізації травми з допомогою руху очей.

Знайти фахівця можна у медичному закладі, що має договір із НСЗУ на лікування психічних розладів:

• через сайт НСЗУ за напрямом «Психологічна та психіатрична допомога»;

• зателефонувавши на короткий номер контакт-центру НСЗУ — 16-77.

Базову психологічну допомогу вже надають понад 5000 центрів первинки. У 124 лікарнях працюють центри ментального здоров’я.

П’ЯТЬ ВИМІРІВ ПОСТТРАВМАТИЧНОГО ЗРОСТАННЯ

Посттравматичне зростання (ПТЗ) починається з точки, де людина відчуває загрозу своїй базовій системі переконань. Коли ця система похитнута або зруйнована, виникає потреба знайти нові підстави для руху вперед — із новим, глибшим розумінням себе та життя. 

На перших етапах ПТЗ не відрізняється від ПТСР. Обидва явища виникають як реакція на травму — подію чи серію подій, які руйнують звичну картину світу людини, її уявлення про себе і навколишню реальність.

Після травми розгортається своєрідна внутрішня боротьба. І саме в цьому процесі людина формує оновлену систему переконань, яка дозволяє їй жити далі, попри те, що сталося. Часто під час цього шляху людина відчуває, що певною мірою трансформується.

За визначенням доктора Річарда Тедескі, психолога, який разом з Лоуренсом Калхуном ввів термін «посттравматичне зростання», існує п’ять основних сфер, у яких може відбуватися ПТЗ:

Відчуття більшої особистої сили. Людина, яка пройшла через складні обставини, починає вірити у свою здатність справлятися з труднощами — майже з будь-якими.

Цінування щоденного життя. Травма здатна змінити ставлення до простих речей, підсилити вдячність за повсякденні моменти.

Поява нових можливостей. Через травму людина може втратити доступ до чогось важливого, однак водночас відкриваються перспективи, яких раніше вона не помічала.

Зміни у взаєминах. Стосунки стають глибшими, зростає рівень емпатії та співчуття до інших.

Духовні та екзистенційні зміни. Людина починає ставити собі глибинні запитання: «Навіщо жити після того, що сталося?», «У чому сенс життя?», «Яке моє призначення?», «Що для мене справді цінне?»

З одного боку, посттравматичне зростання — це результат: зміни, які відбулися в людині після травми. З іншого — це постійний процес: спосіб взаємодії зі світом, внутрішнє налаштування, пошук сенсів. Це шлях, який триває щодня. Люди продовжують вчитися жити глибше, змістовніше, з цілеспрямованістю та усвідомленням.

Більше про посттравматичне зростання читайте у книзі американських психологів Річарда Тадескі та Брета Мура  «Трансформовані травмою» — це історії американських військових, ветеранів і їхніх близьких, що не тільки пережили травму, а й знайшли у ній силу змінити своє життя після важких втрат.

Джерело: Центр громадського здоров’я МОЗ України