Skip to main content

Автор: med1

МІФИ ЗПТ. Препарат замісної підтримувальної терапії не рекомендують вагітним жінкам

Вагітні жінки є унікальною групою населення, до яких має бути особлива увага, оскільки йдеться не лише про здоров’я жінки, а й немовляти. 

Існує думка про те, що препарати замісної підтримувальної терапії (ЗПТ) можуть бути недостатньо безпечні для вагітних, оскільки для них все має бути найкраще та “чисте”, а достовірної інформації про вплив препаратів ЗПТ на матір та дитину не так багато. 

Але чи дійсно препарати ЗПТ несуть ризики для плода та вагітної? Давайте разом з’ясуємо та дамо відповіді на запитання щодо особливостей лікування вагітних жінок ЗПТ.

Що робити із залежністю від опіоїдів у вагітних жінок?

Найбільш оптимальним підходом до лікування залежності від опіоїдів у вагітних жінок є початок або продовження замісної підтримувальної терапії.

Препарати ЗПТ –  метадон або бупренорфін – пов’язані з поліпшенням материнських і неонатальних наслідків та є основним методом забезпечення того, що вагітні жінки із залежністю від опіоїдів звертаються по дородову медичну допомогу та отримують її. При цьому застосування бупренорфіну під час вагітності частіше рекомендують, ніж застосування метадону. Насамперед це повʼязано з меншим ризиком несприятливих наслідків для дитини.

Вагітність зазвичай є періодом, коли у жінок, які мають проблеми із вживанням наркотиків, з’являється хороша мотивація до змін. Це створює можливості для скорочення вживання наркотичних речовин та початку лікування. Для пацієнток, які упродовж вагітності хочуть утримуватися від вживання опіоїдів, варто забезпечити додатковий моніторинг та підтримку, оскільки під час вагітності вони можуть відчувати значний стрес.

Для лікування залежності від опіоїдів під час вагітності насамперед розглядають варіант призначення метадону або бупренорфіну. Обидва препарати є безпечними та ефективними під час вагітності і для матері, й для дитини. Натомість різке припинення вживання цих препаратів категорично не рекомендується до 14 тижня, оскільки існує ризик переривання вагітності.

Натомість після 32 тижня вагітності також не рекомендується переривати прийом препаратів, оскільки це пов’язано з високим ризиком дистресу або передчасних пологів.

Які існують ризики вживання опіоїдів та інших ПАР? 

Опіоїди легко проникають через плаценту, яка є “мостом” між плодом та організмом матері, і так можуть призвести до опіоїдної залежності у дитини. У новонародженого можуть виникнути симптоми абстиненції після народження.

Крім того, якщо вагітна продовжує вживати інʼєкційні наркотики, існує ризик інфікування ВІЛ, вірусними гепатитами тощо. Вірусний гепатит В та ВІЛ – це хронічні інфекційні захворювання, лікування яких відбувається пожиттєво.

Враховуючи той факт, що ці захворювання можуть передаватися від матері до дитини при народженні, особливо важливо дотримуватись безпечних практик поведінки, які включають індивідуалізацію всіх предметів особистої гігієни, контрацепцію й у випадку гепатиту В – обов’язкову вакцинацію.

Чи дозволено грудне вигодовування жінкам, що перебувають на ЗПТ?

Відомо, що метадон та бупренорфін майже не потрапляє до дитини з молоком під час вигодовування. Концентрації метадону в грудному молоці є низькими і залишаються стабільними з часом. 

Дозування метадону від 25 до 180 мг/добу створюють концентрацію в молоці від 27 до 260 нг / мл, що призводить до середньодобового споживання метадону 0,05 мг (на основі приблизного споживання молока немовлям приблизно 500 мл/добу). Ця споживана кількість у 5-кілограмової дитини дорівнюватиме прийому менше 1% від дози матері, скоригованої за масою тіла (типова доза для дорослих становить від 40 до 180 мг/добу). 

Натомість інші речовини, наприклад, діазепами, фенілбарбітурати можуть потрапляти в організм дитини у великих кількостях.

Грудне вигодовування може бути не рекомендоване, якщо пацієнтка вживає супутньо заборонені наркотики, вживає більше ніж один наркотик або є ВІЛ-інфікованою.

Тому при дотриманні плану лікування ЗПТ, проходячи регулярне обстеження, грудне вигодовування не зашкодить, а переваги грудного вигодовування забезпечать немовля всім необхідним.

Що таке НАС?

Діти, які зазнали внутрішньоутробного впливу заборонених або рецептурних опіоїдів, можуть мати симптоми тимчасової відміни або абстиненції, що і називають неонатальним абстинентним синдромом (НАС). НАС – це стан, який піддається лікуванню.

Ознаки та симптоми можуть бути різними для кожної дитини.

Більшість симптомів з’являється протягом 72 годин після народження і можуть включати: тремтіння, погане годування, безперервний плач, лихоманку і проблеми зі сном.

Як лікується НАС?

Лікування від НАС може залежати від різних факторів, враховуючи вік, тяжкість синдрому, симптоми та загальний стан немовляти. 

Діти, які страждають від абстиненції, дратівливі, часто їм важко заспокоїтися. Крім того, вони є більш активними, тому потребують додаткових калорій до свого раціону. Велику роль в успішності такого лікування відіграє контакт матері та дитини, важливо створити відчуття затишку та мати фізичний контакт.

НАС можна запобігти. Але лише в тому випадку, якщо мати припинить вживати наркотики до вагітності або щойно вона дізнається, що вагітна. У деяких випадках це неможливо зробити безпечно. У будь-якому випадку необхідний ретельний медичний нагляд.

У більшості випадків при співпраці з лікарем вдається запобігти НАС, але деяким дітям можуть знадобитися препарати для лікування важких симптомів відміни. Як правило, лікарі призначають препарати, які входять до тієї ж групи, що й препарат, який отримувала мати під час вагітності. Після того, як ознаки відміни будуть контрольовані, кількість препарату зменшують.

У цілому новонароджені можуть відчувати певний дискомфорт, пов’язаний з абстиненцією у дуже короткостроковій перспективі, але в довгостроковій перспективі вони нічим не відрізняються від інших немовлят. А за підтримки лікаря та матері цей процес є безпечним та контрольованим.  

Отже, ми з’ясували що:

  1. Найбільший ризик під час вагітності – це продовжувати вживати наркотики, а враховуючи, що залежність має хронічний характер, формується згубне коло, яке “спонукає” і надалі до вживання наркотиків.
  2. Препарати ЗПТ –  метадон та бупренорфін – мають достатній рівень безпеки для лікування пацієнтів, зокрема й вагітних жінок.
  3. Грудне вигодовування під прийому препаратів ЗПТ може бути рекомендоване, якщо пацієнтка дотримується правил участі в ЗПТ; переваги грудного вигодовування значною мірою переважають будь-які мінімальні ризики.
  4. Різке припинення вживання препаратів ЗПТ може нести ризики для здоров’я дитини та матері.
  5. ЗПТ надає низку переваг матері та дитині, зокрема, допомагає боротися із супутніми захворюваннями та робить процес вагітності більш передбачуваним та контрольованим.
  6. ЗПТ дозволяє мінімізувати ризик інфікування ВІЛ та вірусними гепатитами, що надзвичайно важливо і для матері,  й для дитини та всього суспільства.   

Якщо у вас залишились запитання щодо особливостей лікування опіоїдної залежності під час вагітності або ви хочете звернутися щодо консультації,  фахівці гарячої лінії з питань ЗПТ допоможуть вам. Телефон: 0-800-507-727.

 

Джерело: Центр громадського здоров’я МОЗ України

ДОСТУПНА МЕДИЦИНА ДЛЯ ВЕТЕРАНІВ: БІЛЬШЕ БЕЗОПЛАТНИХ ПОСЛУГ

Мінветеранів та МОЗ запускають експериментальний проєкт, який розширює перелік безоплатних послуг первинної медичної допомоги для ветеранів війни. Кабінет Міністрів України ухвалив відповідну постанову.

Що зміниться?

Тепер ветерани, які підписали декларації з сімейним лікарем, зможуть отримати:

  • додаткові обстеження та лікування
  • відновлення після травм та захворювань і лікування травм опорно-рухового апарату 
  • розширену психологічну підтримку

Хто зможе скористатися?

  • Звільнені з військової служби учасники бойових дій
  • Особи з інвалідністю внаслідок війни

Як можна буде отримати безоплатні медичні послуги?

  1. підписати декларацію з сімейний лікарем (або звернутися до лікаря, з якими вона вже підписана)
  2. надати такі документи:
  • Заяву на отримання послуг (особисто або через законного представника)
  • Документ, що підтверджує статус ветерана (посвідчення учасника бойових дій; посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни)
  • Паспорт або інший документ, що посвідчує особу
  • Ідентифікаційний код (РНОКПП).

Цей проєкт — ще один важливий крок до якісної медичної підтримки ветеранів, яка враховує наслідки війни та забезпечує персоналізовану допомогу кожному, хто захищав Україну. 

«Здоров’я ветеранів та ветеранок – наш обов’язок. Війна виснажує і фізично, і психологічно, тому важливо не лише лікувати, а запобігати хворобам. Регулярні візити до сімейного лікаря допомагають уникнути тяжких захворювань та ускладнень. Разом із МОЗ ми працюємо над тим, щоб ветерани мали найкращі умови для лікування та відновлення. Дякую Міністерству охорони здоров’я України та Національній службі здоров’я України за ефективну співпрацю у цьому напрямку», — зазначила Міністерка у справах ветеранів України Наталія Калмикова.

Послуги надаватимуться у медичних закладах, які укладуть договір із НСЗУ на розширену первинну медичну допомогу для ветеранів. Це можуть бути як комунальні лікарні, так і приватні клініки, а також лікарі-ФОПи з відповідною ліцензією. 

Ваше здоров’я – наша спільна робота.

 

Джерело: Міністерство у справах ветеранів України 

 

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО СТАЛИ СВІДКОМ ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА: ПОЯСНЮЮТЬ ЮРИСТИ

З 2017 року в Україні діє законодавство щодо запобігання та протидії домашньому насильству. Юристи дали пораду, як діяти людям, які стали свідками домашнього насильства.

За словами правників, про те, що у певній родині систематично трапляється домашнє насильство, можуть не знати навіть найближчі родичі.

Причини, чому постраждала людина не розповідає про те, що відбувається, можуть бути різними: небажання псувати репутацію сім’ї або ж навіть страх того, що, у випадку звернення до правоохоронців, ситуація може погіршитись.

Таким людям необхідна допомога. Тож, якщо ви стали свідком домашнього насильства або навіть почули підозрілі звуки у помешканні сусідів чи родичів – ігнорувати це не варто“, — зазначають юристи.

Про те, що у сусідів/знайомих в родині відбувається домашнє насильство може свідчити крик, звуки боротьби, дитячий плач або інші підозрілі звуки з оселі сусідів.

Правозахисники закликають не бути байдужими та спробувати допомогти. Спершу варто подзвонити у двері з будь-яким приводом, щоб оцінити ситуацію. Якщо побоювання підтвердились слід викликати поліцію.

Як зазначив, директор Правобережного київського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Сергій Бреус, під час дзвінка на “102” поліція не може вимагати докази вчинення насильства від свідка та погрожувати йому адміністративною відповідальністю за свідомо неправдивий виклик поліції.

“Ні постраждала особа, ні свідок домашнього насильства не зобов’язані збирати докази дій кривдника. Це робота правоохоронців. Працівники поліції повинні невідкладно прибути на виклик, відібрати пояснення у свідка та скласти протокол про адміністративне правопорушення, в якому максимально детально зафіксувати факти вчинення домашнього насильства”, — сказав він.

Юрист пояснив, що при особистій зустрічі з імовірно постраждалою людиною варто розказати про необхідність звернутись до поліції, існування притулків для постраждалих від насильства в сім’ї та порадити звернутись по безоплатну правову допомогу.

Якщо від насильства в сім’ї страждають діти

Діти є постраждалими від домашнього насильства навіть тоді, коли є лише його свідками. У таких випадках варто викликати поліцію та звернутись до служби у справах дітей.

Що може бути доказом у справі про домашнє насильство

За словами юристів, докази фактів домашнього насильства, зібрані постраждалою людиною чи свідками, можуть допомогти притягти кривдника до відповідальності. Постраждала людина чи свідки мають право подавати зібрані самостійно докази.

“Та часом їх отримати складно, оскільки зазвичай насильство відбувається в приватних місцях та без свідків. До того ж деякі види домашнього насильства і зовсім непомітні для оточення: як от психологічне або економічне насильство, але і в такій ситуації покарати кривдника можливо”, — кажуть правники.

Головна порада, за словами юристів, якщо людина помітила факт домашнього насильства або воно вчиняється щодо неї – слід звернутися до правоохоронних органів та інших уповноважених установ та зберігати усі докази і документи.

Це можуть бути фото чи відео, аудіозаписи розмов чи скріншоти переписування з погрозами чи шантажем, попередні заяви до поліції, висновки медичних експертиз, висновки комісії у справах дітей тощо.

“Якщо не впевнені як діяти – зверніться до фахівців системи безоплатної правової допомоги. Юристи системи БПД пояснять, які докази можуть бути корисні у вашому випадку та як їх зібрати”, — зазначили правозахисники.

Куди звертатись

  • до контактного центру системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103, дзвінки безкоштовні;
  • у Telegram: https://t.me/LegalAidUkraineBot
  • до найближчого бюроправової допомоги.

 

Джерело: Суспільне Новини 

В УКРАЇНІ ПРАЦЮЄ ЕЛЕКТРОННА ЧЕРГА НА БЕЗОПЛАТНЕ ЕНДОПРОТЕЗУВАННЯ

В Україні функціонує Електронна система забезпечення формування та ведення електронної черги на безоплатне ендопротезування. Запровадження електронної черги – це важливий крок до забезпечення прозорості, ефективності та доступності медичної допомоги пацієнтам із тяжкими захворюваннями, травмами та яким необхідне часткове або повне ендопротезування кульшового, колінного, плечового чи ліктьового суглоба.

Система автоматизує процеси запису, адміністрування черги, планування та проведення операцій. Вона дозволяє гарантувати право пацієнтів на безоплатне ендопротезування, забезпечити прозорість реєстрації та формування електронної черги, а також вести облік проведених операцій.

Як працює електронна черга на ендопротезування?

Реєстрація пацієнта в електронній системі

Пацієнт звертається до сімейного лікаря, який надає направлення до лікаря-ортопеда. Лікар-ортопед визначає потребу в ендопротезуванні, після чого вносить дані пацієнта та медичний висновок до електронної системи. Усі документи пацієнта перевіряються та засвідчуються електронним підписом лікаря.

Формування електронної черги

Після перевірки дані пацієнта автоматично вносяться до електронного реєстру на очікування своєї черги. Пріоритет у черзі визначається за критеріями, серед яких медичні показання, терміновість та дата подання заявки.

Призначення та проведення операції

Коли підходить черга пацієнта, лікар отримує в системі повідомлення про можливість проведення операції. Лікар телефонує пацієнту, щоб надати інформацію про медичний заклад і пояснити подальші етапи підготовки. Якщо зв’язок встановити не вдалося, пацієнту надсилається повідомлення з відповідною інформацією.

Фіксування та моніторинг

Після операції лікар оновлює статус пацієнта в системі. Усі зміни записуються у журналі електронної системи та зберігаються безстроково.

Система створена за співпраці з Міністерством цифрової трансформації України на Платформі Дія.Engine за підтримки швейцарсько-української Програми EGAP, яка реалізується Фондом Східна Європа. Її адміністрування та технічну підтримку здійснює державне підприємство “Електронне здоров’я”.

Вхід у систему для медичних працівників закладів охорони здоровʼя, які здійснюють операції з ендопротезування, доступний за посиланням: https://officer-portal-endoreg-main.apps.krrt1.ncr.gov.ua/officer/login

Технічна підтримка користувачів електронної системи доступна за посиланням: https://e-health-ua.atlassian.net/servicedesk/customer/portal/33/group/89/create/299.

Система функціонує відповідно до Порядку функціонування електронної системи забезпечення формування та ведення електронної черги з безоплатного ендопротезування пацієнтів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 26.12.2024 № 2180.

Нагадуємо, пацієнти мають змогу отримати послуги з ургентного і планового ендопротезування безоплатно.  Операції проводяться у рамках пакета програми медичних гарантій  «Хірургічні операції дорослим та дітям у стаціонарних умовах». Імпланти (ендопротези) для проведення операцій закуповуються централізовано за кошти державного бюджету та розподіляються між медзакладами. Перелік медзакладів, що надають послуги з безоплатного ендопротезування, опубліковано на сайті МОЗ України.

У 2025 році в заклади охорони здоров’я буде поставлено понад 23 тисячі ендопротезів, які придбані ДП «Медичні закупівлі України» на замовлення Міністерства охорони здоровʼя України коштом держбюджету.  Серед них: ендопротези колінного суглоба, кульшові суглоби цементні, ендопротези кульшового суглоба ревізійні, імпланти та інструменти для корекції складних сколіотичних деформацій хребта тощо.

Наразі в черзі на ендопротезування понад 19 тисяч (19 798) пацієнтів, найбільше – у медзакладах м. Києва. Найпоширеніша потреба — первинне ендопротезування колінного суглоба, в черзі на цю операцію знаходиться понад 10 тисяч пацієнтів. У більшості медзакладів в черзі знаходиться від 50 до 100 пацієнтів.

Загальна статистика черги станом на 19 червня 2025 року (по типам протезів):

  • Ендопротез колінного суглоба – 10525
  • Ендопротез тотальний кульшового суглоба (безцементний) – 6617
  • Ендопротез кульшових суглобів цементний (тотальний ендопротез) – 2341
  • Ендопротез кульшових суглобів цементний: ендопротез однополюсний з подвійною сферою обертання – 26
  • Ендопротез колінного суглоба (ревізійний зв’язаний ротаційний) – 147
  • Ендопротез кульшового суглоба (ревізійний) – 142

 

 

Джерело: МОЗ України

БАЧУ, ЩО МОЯ ДИТИНА ДОРОСЛІШАЄ: ЩО І КОЛИ Я МАЮ ЇЙ ПОЯСНИТИ

Розмови про сексуальність, тіло та секс допоможуть вашій дитині зрозуміти, що це — нормальна частина життя

НІКОЛИ НЕ РАНО

Ніколи не рано розпочати статеве виховання вашої дитини. Розвиток сексуальності починається ще в утробі матері, а до кінця першого року життя малюки вже досліджують свої геніталії. Саме тому важливо з раннього віку будувати з дитиною такі стосунки, аби вона була впевнена, що завжди може отримати від вас надійну інформацію.

Пам’ятайте, що статеве виховання — це процес, який починається з народження дитини й розвивається разом із нею.

ПЕРШІ РОКИ МАЛЮКА

Статеве виховання розпочинається ще в дитинстві, коли батьки формують довірливі стосунки з дитиною.

Допомагайте дитині вивчати її тіло у повсякденних рутинних справах. Наприклад, називайте частини тіла, зокрема і статевих органів, під час купання або одягання. Називайте статеві органи правильно, уникаючи невідповідних визначень на кшталт «огірок», «перчик», «квіточка», «персик» тощо.

Не хвилюйтеся, якщо дитина торкається своїх геніталій, — це нормальний процес дослідження тіла.

Варто з раннього віку знайомити дитину з поняттями згоди та особистих кордонів. Пояснюйте, що якщо хтось хоче поцілувати чи обійняти дитину, то повинен спершу запитати в неї дозволу. Показуйте на власному прикладі, як поважати особисті кордони інших.

ДОШКІЛЬНИЙ ВІК

У цей період ваша дитина починає більше цікавитися своїм тілом, тілами інших людей та питанням про те, звідки беруться діти.

Підтримуйте її зацікавленість та створіть атмосферу довіри, щоб дитина почувалася комфортно, запитуючи вас про все, що її цікавить.

Не кажіть дитині, що вона надто мала, щоб щось зрозуміти. Дайте чітку відповідь на її запитання, враховуючи її вік.

Якщо ваша дитина питає, звідки беруться діти, не варто розказувати, що їх знаходять у капусті чи приносять лелеки. Натомість поясніть цей процес у максимально доступній формі.

Можна також зазначити, що часом діти потрапляють у сім’ї за допомогою усиновлення чи штучного запліднення.

Ведіть розмову природно — так само як ви обговорюєте будь-які інші теми. Відповівши на запитання дитини, переконайтеся, що вона зрозуміла ваші слова, та заохочуйте її до додаткових запитань.

З двох-трьох років важливо ознайомити дитину з «Правилом спідньої білизни»: усе, що приховано під спідньою білизною є особистим простором людини. З дозволу дитини торкатися статевих органів може лише мама, батько чи хтось з опікунів тільки під час гігієнічних процедур. Однак уже з п’яти років батькам не бажано торкатися статевих органів дитини — до того часу вона має засвоїти правила інтимної гігієни.

Використовуйте різноманітні ресурси, щоб зробити статеве виховання інтерактивним та цікавим для дитини. Є безліч ілюстрованих книг для дітей різного віку, які в доступний спосіб пояснюють різноманітні аспекти сексуальності.

Крім того, ви можете використовувати малюнки — вони допоможуть вивчати назви частин тіла.

МОЛОДШИЙ ШКІЛЬНИЙ ВІК

Важливо, щоб до кінця цього періоду дитина мала базові знання про те, які зміни відбуватимуться з нею та її однолітками в період дорослішання.

Розмовляйте з хлопчиками не лише про зміни в їхньому тілі, а і про менструації; дівчаткам також важливо знати про те, що відбувається з хлопчиками. Обговоріть із дитиною поняття сексуального бажання, не уникайте розмов про гомосексуальність та інші сексуальні орієнтації.

Вкрай важливо пояснити тему згоди в онлайн-просторі. Нагадуйте дітям, що ті самі правила згоди, які стосуються їхніх тіл, діють і в цифровому просторі. Поясніть, що в інтернеті не можна довіряти всій інформації про сексуальність, а якщо дитину щось цікавить, вона завжди може звернутися до вас за правдивим поясненням.

Не бійтеся визнавати, що не знаєте відповіді на всі запитання. Не соромтеся звертатися по допомогу до психолога, щоб отримати точну інформацію або ж порадитися, як пояснити певну тему дитині.

ПІДЛІТКОВИЙ ВІК

До цього часу ваша дитина повинна знати, що таке статевий акт та інші способи вираження сексуального бажання, як-от петинг. Також потрібно розповісти, як алкоголь та наркотики впливають на здатність ухвалювати рішення, зокрема й щодо своєї сексуальності.

Обов’язково поговоріть зі своєю дитиною про доступні методи контрацепції та їхню ефективність. Підлітки вже мають розуміти, які ризики має незахищений статевий акт — хвороби, що передаються статевим шляхом, та небажана вагітність — і знати, як запобігти цьому. Поясніть своїй дитині, куди вона може звернутися у випадку зґвалтування, інфікування чи небажаної вагітності.

Знаходьте час на те, щоб проговорювати з дитиною зміни, які відбуваються з нею в підлітковий період. Пам’ятайте, що ви повинні бути надійним джерелом інформації для вашої дитини, яка зараз проживає безліч нових досвідів.

Нагадуйте їй про важливі аспекти здорових стосунків та сексуальності, як-от право на повагу, добровільну згоду та безпечний секс. Дайте їй зрозуміти, що ви завжди готові вислухати та підтримати.

 

 

Джерело: https://howareu.com/

СИФІЛІС — ХВОРОБА, ЯКУ НЕ МОЖНА ІГНОРУВАТИ

Сифіліс оманливо здається хворобою, яка відійшла в минуле й існує лише на сторінках підручників з історії медицини. Ця небезпечна інфекційна хвороба, на жаль, залишається актуальною проблемою.

У 2024 році в Україні зареєстровано 2101 новий випадок сифілісу, а за п’ять місяців 2025 року — 766 випадків хвороби.

ЧИМ НЕБЕЗПЕЧНИЙ СИФІЛІС: СИМПТОМИ

Інфекція передається статевим шляхом і може роками непомітно прогресувати, уражаючи нервову й серцево-судинну системи, оскільки сифіліс часто має безсимптомний перебіг і виявляється на пізніх стадіях.

На ранній стадії сифіліс проявляється у вигляді виразок (шанкрів) — зазвичай у місці проникнення інфекції (геніталії, анус, ротова порожнина). Згодом виразки зникають, а на їхньому місці з’являються нові симптоми — світлі плями або висипи. Коли й ці ознаки зникають, інфекція продовжує розвиватися в організмі, руйнуючи внутрішні органи. 

ЯК ЗАХИСТИТИСЯ ВІД СИФІЛІСУ

Найефективніший захист від сифілісу — використання презервативів і регулярне тестування на ІПСШ (інфекції, що передаються статевим шляхом), особливо якщо вам не відома сексуальна історія партнера/партнерки.

Скринінговий тест на сифіліс можна зробити безоплатно за направленням лікаря або придбати експрес-тест в аптеці. Процедура займає близько 15 хвилин.

СИФІЛІС — ВИЛІКОВНИЙ!

Головне якомога раніше звернутися до лікаря-дерматовенеролога, щоб виявити хворобу й розпочати лікування сифілісу. Для цього лікар призначає антибіотики.

УДОСКОНАЛЕННЯ ЕПІДНАГЛЯДУ

Щоби епідеміологи та лікарі на місцях могли ефективніше виявляти сифіліс та інші ІПСШ, Центр громадського здоров’я працює над модернізацією системи епіднагляду. Зокрема за співфінансування Європейського Союзу ЦГЗ реалізовує проєкт MISUPH, який передбачає навчання епідеміологів та лікарів з раннього виявлення й моніторингу ІПСШ. 

Пам’ятайте: контрацепція та регулярні обстеження — надійний спосіб захистити себе та своїх близьких.

 

 

Джерело: Центр громадського здоров’я МОЗ України

Перейти до вмісту