Автор: med1

28 липня відзначається Всесвітній день боротьби з гепатитами, який було започатковано Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) з ініціативи Світового альянсу по боротьбі з гепатитом. В 2025 р. тема кампанії з нагоди цього Дня сформульована як «Боротьба з гепатитом: зруйнуємо перешкоди» і служить закликом вжити заходи щодо ліквідації фінансових, соціальних та системних факторів (включаючи стигматизацію), які заважають елімінації гепатиту та ефективної профілактики раку печінки.

За даними ВООЗ, у 2022 р. на хронічні гепатити В і С у світі страждали 304 мільйонів людей, а 1,3 мільйона померло від цих хронічних інфекцій. Незважаючи на широке впровадження вакцинації в світі, відсоток немовлят, які були щеплені від гепатиту В у першу добу після народження залишається невисоким – лише 45%. 

Хронічні гепатити В і С непомітно для людини спричиняють тяжкі ураження печінки, включаючи рак, проте їх можна попереджати, контролювати, а у разі гепатиту С – повністю виліковувати. Вибрана тема кампанії нагадує про необхідність підвищувати доступність комплексної гепатологічної допомоги і досягти того, щоб до 2030 року гепатит перестав бути загрозою здоров’ю населення. Діючи зараз, є можливість врятувати життя, запобігти новим інфекціям, скоротити випадки раку печінки, скоротити смертність, знизити витрати на охорону здоров’я та досягти цілей з ліквідації гепатиту до 2030 року. 

За даними ДУ «Харківський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України» в м. Харкові за 6 міс. 2025 р. зареєстровано випадків: 

– захворювань на гострий вірусний гепатит – 29 (за аналогічний період 2024 р. – 45), з них: вірусним гепатитом А – 3 осіб (в 2024 р. – 9); вірусним гепатитом В – 21 осіб (в 2024 р. – 27); вірусним гепатитом С – 5 осіб (в 2024 р. – 9); 

– захворювань хронічним вірусним гепатитом – 573 (в 2024 р. – 508), з них: вірусним гепатитом В – 70 осіб (в 2024 р. – 79); вірусним гепатитом С – 503 осіб (в 2024 р. – 429).

Гепатит – це запалення печінки, викликане, переважно, вірусною інфекцією. Існує п’ять основних вірусів гепатиту – типу A, B, C, D і E. 

Всі вірусні гепатити поділяються на дві групи – з ентеральним або парентеральним механізмом зараження. До першої групи належать гепатити А і Е, заразитися якими можна при вживанні інфікованої вірусом води або продуктів харчування, а також через брудні руки. 

До другої групи належать гепатити B, C, D, які передаються статевим, трансплацентарним (від матері-плоду) побутовим (через прилади для гоління, зубні щітки, мочалки) шляхами, при лікувально-діагностичних маніпуляціях забрудненим медичним інструментарієм (ін’єкції, операції, трансфузії крові), проведенні нестерильним інструментом процедури манікюру, татуажу, пірсингу, а також при використанні однієї голки різними людьми при вживанні ін’єкційних наркотиків. 

Від моменту зараження до появи перших ознак хвороби проходить різний час: від 2-6 тижнів при гепатиті А, до 2-4 і навіть 6 місяців при гепатиті В. 

На початку захворювання гепатит А нагадує грип і починається з підвищення температури тіла (до 38-39°С), головного болю, вираженої загальної слабкості, болях у м’язах. При гепатитах B і С початок, як правило, менш виражений. Так, вірус гепатиту В проявляє себе незначною температурою, болем у суглобах, іноді висипаннями. Початкові прояви гепатиту С можуть обмежитися слабкістю і зниженням апетиту. Через кілька днів симптоми захворювання змінюються: пропадає апетит, з’являються тяжкість або біль у правому підребер’ї, нудота, блювота, темнішає сеча і знебарвлюється кал. Жовтушність склер, слизової оболонки рота, а в подальшому, шкіри, свідчать про перехід хвороби в жовтяничний період. 

Зазвичай після появи жовтяниці стан хворих поліпшується: поступово, протягом декількох тижнів, відбувається зворотний розвиток симптомів. Так протікають гострі форми вірусних гепатитів. 

Найбільшу небезпеку становить хронічний перебіг гепатитів, який характерний для гепатитів B, C та D. Довгостроковими ускладненнями цих інфекцій є цироз та гепатоцелюлярна карцинома.

Основні заходи  профілактики вірусних гепатитів:  

1. Не вживати некип’ячену воду, завжди мити фрукти і овочі, а також мити руки після відвідування туалету і перед їжею. Так можна запобігти зараженню гепатитами А і Е; 
2. Для запобігання зараження гепатитами В, С і D необхідно уникати контакту з біологічними рідинами інших людей, в першу чергу з кров’ю: 

– Переривання передачі вірусу гепатиту В забезпечують гігієнічні заходи: індивідуалізація всіх предметів особистої гігієни і роздільне їх зберігання (прилади для гоління, зубні щітки, мочалки, гребінці та ін.), попередження мікротравм в побуті та на виробництві; 

– Найчастіше гепатити В і С передаються статевим шляхом, тому слід уникати випадкових статевих зв’язків, використовувати бар’єрні контрацептивні засоби; 

– Татуювання або пірсинг повинні проводитися тільки стерильним обладнанням; 

– Закривайте будь-які порізи або відкриті рани. 

3. Найдієвішим способом профілактики вірусного гепатиту В є вакцинація. 

Лікування хворих вірусними гепатитами здійснюється в КНП ХОР «Обласна дитяча інфекційна клінічна лікарня» за адресою: м. Харків, просп. Байрона, 160.

Запровадження вакцинації змінило життя дітей, захистивши їх від виснажливих і небезпечних для життя хвороб. Так само цілющо вакцинація може вплинути й на здорове старіння, кажуть експерти.

У нещодавній публікації у науковому журналі «Science Translational Medicine» міжнародна група науковців окреслила потенційний спосіб використання вакцин для поліпшення здоров’я і добробуту людей похилого віку.

«Здорове старіння має на меті сповільнити процес погіршення здоров’я з віком, — заявила Аурелія Нгуєн, директорка альянсу вакцин «Gavi» та одна з учасниць дослідження. — Вакцини для дорослих, за умови їхнього правильного застосування, мають значний потенціал для сприяння здоровому старінню і є ключовим інструментом для покращення здоров’я та соціально-економічного добробуту населення, яке старіє».

Коли настає похилий вік?

За класифікацією ВООЗ до категорії людей похилого віку належать особи віком старше 60 років. В Україні громадянами похилого віку визнаються особи, які досягли пенсійного віку, а також особи, яким до досягнення зазначеного пенсійного віку залишилося не більш як півтора року. Тобто люди віком від 58 років шести місяців.

Чому важливо вакцинуватись у похилому віці?

Старіння організму характеризується зниженням його здатності підтримувати стабільний внутрішній стан (гомеостаз). Причиною цього є поступове зниження імунної відповіді, пов’язане зі старінням (так зване «імуностаріння»), яке часто посилюється наявністю супутніх захворювань.

У процесі старіння погіршується адаптація організму до ендогенного та екзогенного стресу, що зрештою призводить до підвищеної вразливості перед інфекційними захворюваннями.

Інфекції у людей похилого віку часто мають нетипові клінічні симптоми,  які затримують діагностику і ускладнюють лікування. Інфекційні захворювання є однією з найпоширеніших причин смерті осіб похилого віку — понад 33% — особливо за наявності супутніх захворювань.

Наскільки безпечна вакцинація для людей похилого віку?

Вакцини отримують схвалення для використання тільки після проходження суворих клінічних випробувань, які включають учасників різних вікових груп, зокрема людей похилого віку, які погоджуються на участь у дослідженні.

Існують також системи моніторингу вакцин, які контролюють якість вакцини з моменту вироблення до моменту її введення. 

Які щеплення необхідно отримати людям похилого віку?

Дифтерія та правець

Важливо пам’ятати, що захворіти на смертельно-небезпечні інфекційні захворювання можна у будь-якому віці. Люди старшої вікової категорії мають проходити ревакцинацію проти дифтерії та правця раз на десять років з моменту останнього щеплення проти цих хвороб (або негайно після отримання травми, внаслідок якої є ризик захворіти на правець, якщо з моменту останнього щеплення минуло п’ять років).

Якщо в родині літньої людини є немовля, то така людина може ревакцинуватися вакциною АаКДП-М не лише проти дифтерії та правця, а й проти кашлюку — для зменшення ризику інфікування та передачі захворювання дитині, для якої кашлюк може бути смертельно небезпечним.

Вакцинація проти кашлюку, дифтерії та правця входить до Національного календаря профілактичних щеплень в Україні та є безоплатними. Щоб отримати щеплення проти цих хвороб, зверніться до сімейного лікаря.

COVID-19 

У невакцинованих людей похилого віку вищий ризик важкого перебігу COVID-19, який може призвести госпіталізації. Найбільшу кількість летальних випадків серед хворих на ковід становлять особи похилого віку. Водночас серед вакцинованих проти COVID-19 осіб старше 65 років ризик госпіталізації внаслідок хвороби знижується на 94% (дані CDC).

Щеплення від COVID-19 можна отримати безоплатно, звернувшись до пункту щеплень, або до свого сімейного лікаря. 

Грип

Грип у людей похилого віку без вакцинації може перебігати у важкій формі та призвести до таких ускладнень як пневмонія (запалення легень) або й смерть. Ризик виникнення ускладнень вищий, якщо особа похилого віку має хронічне захворювання: цукровий діабет, бронхіальна астма, серцево-судинні захворювання.

Проти грипу можна вакцинуватися самому або подарувати захист рідним, придбавши вакцину в аптечних пунктах, або звернувшись до закладу охорони здоров’я, де надається послуга з вакцинації.

Рішення вакцинуватися — завжди вчасне

Також нагадуємо, що з 1 серпня в Україні триває кампанія з додаткової імунізації проти кашлюку, дифтерії та правця для тих, хто пропустив планові щеплення у попередні роки. Якщо ви не знаєте свого вакцинального статусу чи пропустили планову вакцинацію, зверніться до свого сімейного лікаря, щоб отримати щеплення.

Своєчасна вакцинація у будь-якому віці — це простий спосіб зберегти здоров’я на довгі роки.

Джерело: Центр громадського здоров’я МОЗ України 

Інсульт може трапитися у  у будь-кого, проте за певних  передумов його ризик значно зростає. Ці передумови у медицині називають чинниками (факторами) ризику. 

Розповідаємо про фактори ризику інсульту в матеріалі, підготовленому Центром громадського здоровʼя у співавторстві з Юрієм Фломіним, лікарем-неврологом, заслуженим лікарем України, доктором медичних наук, національним експертом з інсульту Бюро Всесвітньої організації охорони здоровʼя (ВООЗ) в Україні.

«ВЕЛИКА П’ЯТІРКА» ФАКТОРІВ РИЗИКУ ІНСУЛЬТУ

«Приблизно 90% випадків інсульту зумовлені факторами ризику, на які можна впливати через зміну способу життя, лікування захворювань або поліпшення умов проживання (наприклад, зменшення забруднення повітря)», — зазначає Юрій Фломін. 

Водночас до «великої п’ятірки» факторів ризику, які спричиняють близько 80% усіх випадків інсульту, належать:

1. Артеріальна гіпертензія (артеріальний тиск ≥140/≥90 міліметрів ртутного  стовпчика) створює надмірне навантаження на судини й може спричинити їхній розрив або закупорку.
2. Надлишкова вага та ожиріння збільшує ризик підвищеного кров’яного тиску, серцевих захворювань, високого рівня холестерину та цукрового діабету II типу.
3. Куріння (зокрема й електронних сигарет) підвищує артеріальний тиск і збільшує рівень холестерину у крові.
4. Високий рівень холестерину в крові сприяє накопиченню жирових відкладень у судинах (бляшок), які ускладнюють кровотік і можуть призвести до закупорки судини.
5. Підвищений рівень глюкози в крові може призвести до утворення тромбів у кровоносних судинах і сприяє розвитку бляшок в артеріях. 

Іншими факторами ризику інсульту, на які можна вплинути, є хвороби серця (як-от миготлива аритмія), нездорове харчування, зловживання алкоголем, тривожні та депресивні розлади, безсоння, прийом комбінованих оральних контрацептивів, стрес. 

ВПЛИВ КОРОТКОЧАСНОГО СТРЕСУ НА РИЗИК ІНСУЛЬТУ ПЕРЕБІЛЬШЕНИЙ

Поширеною є думка, що часта причина виникнення інсульту — «нерви» (стрес), однак вплив цього чинника дещо перебільшений. 

«Сказати, що стрес не відіграє жодної  ролі у виникненні інсульту, було б неправдою. Проте стрес не належить до провідних  факторів ризику. Якщо розташувати всі чинники ризику інсульту за їх впливом, то стрес зазвичай опиняється у другому десятку.

Чому так? Річ у тім, що сам стрес рідко є безпосередньою  причиною інсульту. Утім, він може провокувати підвищення артеріального тиску, а це вже серйозний ризик, проте у такому разі проблема полягає саме в артеріальній гіпертензії».

Короткочасне психоемоційне напруження не становить великої небезпеки. Тільки якщо стрес спричиняє значні зміни у роботі організму, наприклад, у метаболізмі або кровообігу, чи впливає на рівень артеріального тиску, він може призводити до інсульту.

ФАКТОРИ РИЗИКУ ІНСУЛЬТУ, ЩО НЕ ПІДДАЮТЬСЯ КОНТРОЛЮ

Є  фактори ризику інсульту, вплинути на які неможливо, — це вік, стать, спадковість, раніше перенесений інсульт або транзиторна ішемічна атака, наявність певних хвороб, як-от генетичні захворювання з ураженням судин мозку.  

БІЛЬШІСТЬ ІНСУЛЬТІВ ТРАПЛЯЄТЬСЯ У ЛЮДЕЙ ІЗ НИЗЬКИМ І ПОМІРНИМ РИЗИКОМ

Раніше головна увага медиків приділялася людям із найвищим ризиком інсульту — лікарі намагалися виявити таких пацієнтів і вжити відповідних заходів. Проте згодом з’ясувалося, що коли в організмі вже відбулися значні зміни, наприклад, через атеросклероз, усунути їх і суттєво зменшити ризик інсульту майже неможливо. Попри це, додає Юрій Фломін, багато людей досі вірять, що «прокапування» допомагає «очистити судини», хоча сучасна медицина не має доказів його ефективності.

«Насправді більшість інсультів трапляється у людей із низьким і помірним ризиком, а не в людей з високим ризиком (адже останніх відносно мало в загальній популяції). Ефективна профілактика має бути спрямована на зниження сукупного впливу всіх факторів ризику у всього населення в цілому й у кожної людини зокрема». 

Визначити ризик інсульту допоможе сімейний лікар, проаналізувавши ваш стан здоров’я, спосіб життя тощо. Також ви можете самостійно оцінити ризик інсульту за допомогою безоплатного застосунку Stroke Riskometer, який доступний українською мовою.

Джерело: Центр громадського здоров’я МОЗ України

Характерна для розпалу літа висока температура повітря може бути небезпечною для здоровʼя. Особливо коли йдеться про закриті простори, як-от автівки. 

У чому саме полягає ризик для життя і здоров’я тих, кого лишили замкненими в автомобілі? Роз’яснюємо:

• У закритому просторі авто температура стрімко зростає і може досягти небезпечних показників навіть з прочиненими вікнами чи увімкненим кондиціонером.
• Діти чутливіші до перепадів температури, ніж дорослі люди, і, як наслідок, більш схильні до перегріву і теплового удару.
• У замкненому просторі автівки повітря не циркулює належним чином, що перетворює її на «теплицю».
• Навіть того часу, щоб «вискочити на хвилинку», може бути достатньо, аби замкнена в машині дитина постраждала від перегріву.

Важливо памʼятати, що небезпека стосується не лише людей, але й тварин, які можуть бути закритими та залишеними в авто без нагляду. 

Тому, якщо ви стали свідками такої ситуації, викликайте поліцію або рятувальників. Повідомте їм точне розташування автівки та її опис.

Читайте більше за посиланням.

Джерело: Центр громадського здоров’я МОЗ України 

Навколо вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ) досі існує чимало питань, зокрема щодо шляхів передачі, профілактики та лікування. Центр громадського здоров’я відповідає на найпоширеніші з них.

Чи передається ВІЛ під час чхання та кашлю?

ВІЛ передається виключно через біологічні рідини, які містять достатню для інфікування концентрацію вірусу. У слині, поті чи сльозах концентрація ВІЛ настільки низька, що інфікування неможливе.

Чи можна інфікуватися ВІЛ через поцілунок?

Через поцілунок ВІЛ не передається, як і під час чхання чи кашлю. Вірус не живе у слині в такій концентрації, щоб спричинити інфікування. Винятком може бути ситуація, за якої в обох партнерів у роті є відкриті рани та кровотеча. Але навіть у таких випадках ризик інфікуватися ВІЛ вкрай низький.

Чи передається ВІЛ через манікюр або педикюр?

Передача ВІЛ через інструменти можлива, лише якщо на інструменті залишилася свіжа інфікована кров і ним одразу поранили іншу людину. 

Вірус швидко гине в зовнішньому середовищі, тому за умов дотримання правил стерилізації або використання одноразових інструментів ризик інфікування відсутній.

Чи можна інфікуватися ВІЛ, купаючись у басейні чи у відкритій водоймі?

Інфікуватися ВІЛ під час купання у басейні чи відкритій водоймі неможливо. У воді — хай то хлорована вода басейну чи вода у річці, морі або озері — ВІЛ швидко руйнується, бо є нестійким у зовнішньому середовищі. Навіть якщо гіпотетично у воду потрапила кров людини, яка живе з ВІЛ, вірус або швидко деактивується під дією хімічних речовин (таких як хлор) або його концентрація зменшується настільки, що інфікування просто неможливе.

Чи можуть комарі або інші комахи переносити ВІЛ?

ВІЛ не передається через укуси комах. Комар, чи будь-яка інша комаха, не інфікуються вірусом і не здатні його передати. 

Чи передається ВІЛ через предмети побуту?

Інфікуватися ВІЛ неможливо через рукостискання, обійми, через предмети побуту, наприклад, дверні ручки, сидіння унітазів, побутові предмети або посуд, якими користувалася людина, яка живе з ВІЛ.

Чи може ВІЛ передаватись через використання секс-іграшок?

ВІЛ може передаватися через секс-іграшки, але лише за певних умов. Основний ризик виникає, коли іграшки використовуються спільно з іншою людиною без належної гігієни, якщо секс-іграшка контактує з біологічними рідинами (кров, сперма, вагінальні або ректальні виділення) людини з ВІЛ-позитивним статусом і потім використовується іншою особою, особливо якщо є мікропошкодження слизової оболонки

Як передається ВІЛ?

ВІЛ передається через рідини організму, які містять високу концентрацію вірусу:

• кров (особливо за спільного використання шприців, голок);
• сперма;
• вагінальні виділення;
• грудне молоко;
• та інші рідини організму, які містять домішки крові.

Основні шляхи передачі: 

• незахищений секс (вагінальний, анальний, рідше — оральний);
• використання нестерильних інструментів (ін’єкції, пірсинг, тату тощо);
• від матері до дитини під час вагітності, пологів або грудного вигодовування;
• під час переливання інфікованої крові, якщо її не перевірили на наявність вірусу (у місцях без перевірки, як от польові умови в надзвичайній ситуації). 

Як захиститися від ВІЛ?

Презервативи ефективно захищають від інфікування ВІЛ, якщо правильно ними користуватися під час сексу.

Доконтактна профілактика ВІЛ (ДКП, PrEP) — прийом ліків до можливого контакту з вірусом. Рекомендована всім людям, які мають ризики інфікування ВІЛ статевим шляхом. 

Постконтактна профілактика (ПКП, PEP) — прийом ліків протягом 72 годин після потенційного інфікування. Важливо не зволікати.

ПКП рекомендована, якщо:

• порвався презерватив під час сексу з партнером з невідомим ВІЛ-статусом або з партнером, який має позитивний ВІЛ-статус;
• ви вкололися щойно використаною порожнистою голкою, порізалися іншим гострим предметом із видимим забрудненням чужою кров’ю;
• ви мали контакт із кров’ю або іншими потенційно небезпечними біологічними рідинами (сперма, вагінальні виділення, спинномозкова рідина, синовіальна рідина, плевральна рідина, перитонеальна рідина, перикардіальна рідина або амніотична рідина) або потенційно безпечними біологічними рідинами, які мають домішки крові (слина, виділення з носової порожнини, піт, сльози, сеча, кал, блювотиння, мокротиння);
• спільно використовували голки, шприци для введення наркотичних речовин. 

Тестування — єдиний спосіб дізнатися свій ВІЛ-статус

Тестування на ВІЛ рекомендується проходити:

• щонайменше раз на рік;
• після ризикованих контактів.

Де пройти тестування, дізнайтеся за посиланням. Це безоплатно.

Чи є ліки від ВІЛ?

Так, ВІЛ можна контролювати за допомогою антиретровірусної терапії (АРТ). Препарати не знищують вірус повністю, але пригнічують його до низького рівня, за якого він не шкодить імунітету і не передається іншим (концентрація вірусу в крові стає «невизначуваною»).

Люди, які регулярно приймають АРТ і мають невизначуваний рівень вірусу в крові, не передають вірус іншим, можуть жити повноцінним життям, створювати сім’ї, мати дітей.

Важливо: 

ВІЛ не передається через обійми, поцілунки, предмети побуту чи комах.

Контролювати вірус — можливо. Завдяки АРТ люди, які живуть з ВІЛ, можуть жити повноцінно, не передаючи вірус іншим статевим шляхом.

Вчасна профілактика (ДКП, ПКП)  рятує від інфікування ВІЛ.

Послуги з тестування на ВІЛ, антиретровірусна терапія, доконтактна і постконтактна профілактика — безоплатні для всіх, хто цього потребує.

Якщо у вас залишилися запитання чи сумніви — зверніться до лікаря або пройдіть тестування у найближчому пункті, який можна знайти на інтерактивній мапі за посиланням. 

Джерело: Центр Громадського Здоров’я МОЗ України