Автор: med1

Тема самогубства оповита упередженнями, які спотворюють розуміння цієї проблеми та заважають людям отримати чи надати належну підтримку. Важливо говорити на цю тему щиро та відповідально — без сенсаційності чи осуду, з опорою на факти. Це допомагає руйнувати стигму й створює більше простору для діалогу та допомоги. Нижче — правдиві твердження про тему самогубства.

Люди, які прямо висловлюються про бажання скоїти суїцид, перебувають у групі ризику та потребують допомоги

Багато людей, які скоїли самогубство, натякали або прямо висловлювалися про намір накласти на себе руки. Тому надзвичайно важливо уважно ставитися до слів людини та не ігнорувати їх.

Поговоріть з людиною про її почуття спокійно та без осуду, допоможіть звернутися до психіатра, психолога або сімейного лікаря, який пройшов навчання за спеціалізованою програмою Всесвітньої організації охорони здоров’я mhGAP. 

Самогубство рідко трапляється несподівано та без попереджень

Часто самогубству передують певні зміни в поведінці та стані людини, які можуть слугувати попереджувальними сигналами. Серед них — скарги на нестерпний емоційний або фізичний біль, ізоляція від родини та друзів, роздавання цінних особистих речей, прощання з близькими, депресія. 

Якщо ви помітили такі зміни у людини, не залишайте це без уваги. Поговоріть з нею відверто, вислухайте без осуду, дайте відчути, що вона не сама. Також запропонуйте звернутися по професійну допомогу: до психолога, психіатра або сімейного лікаря.

Прямі запитання про суїцид не підштовхують людину до скоєння самогубства

Щира розмова про самогубство не збільшує ризик його скоєння. Навпаки, відверті запитання дають людині простір поділитися своїми думками та почуттями. Це зменшує відчуття ізоляції й самотності та допомагає відчути підтримку. Така бесіда може стати тим кроком, який допоможе людині переосмислити свій намір і запобігти трагедії.

Люди з суїцидальними думками не завжди хочуть померти

Люди, які думають про самогубство, не завжди прагнуть померти. Часто їхнє основне бажання — припинити нестерпний емоційний чи фізичний біль, а не саме життя. Вони перебувають у стані амбівалентності — коли одночасно існують протилежні почуття: бажання жити й одночасно припинити страждання. Ця внутрішня боротьба дає простір для надання допомоги. Якщо людині запропонувати підтримку та показати, що вихід є, це може переважити бажання смерті.

Попередня спроба збільшує ризик повторної

Попередня спроба самогубства є серйозним сигналом про глибокі страждання та значно підвищує ризик повторної спроби чи завершеного самогубства. Навіть спроби, які здаються «несерйозними», можуть мати смертельні наслідки. 

Тому важливо забезпечити людині, у якої була спроба самогубства, підтримку. Поговоріть із нею відверто й без осуду, покажіть, що вона не залишилася сама, і допоможіть звернутися до психолога, психіатра або сімейного лікаря. Професійна підтримка, психотерапія та тривала увага близьких значно знижують ризик повторних спроб і можуть врятувати життя.

Поліпшення настрою у людини з суїцидальною поведінкою не завжди означає, що криза минула 

Іноді людина, яка перебуває у суїцидальній кризі, може раптово стати спокійною, розслабленою або навіть «щасливою». Насправді це може свідчити про те, що вона ухвалила рішення про самогубство.

Тому важливо продовжувати уважно стежити за станом людини. Постійна підтримка від близьких, консультації фахівця допомагають знизити ризик суїциду.

Обережне висвітлення теми самогубства у ЗМІ може врятувати життя

Відповідальний підхід до теми самогубства в журналістиці, який базується на фактах і включає інформацію про ресурси допомоги, знижує рівень стигми та сприяє запобіганню суїцидів.

Водночас неправильне подання інформації — наприклад, опис деталей скоєння самогубств, сенсаційна або романтизована подача — може підвищувати ризик наслідування.

Самогубство не є проявом егоїзму

Суїцид — наслідок нестерпного емоційного та психологічного болю, а не бажання завдати шкоди іншим. Люди, які переживають глибоке страждання, часто не бачать іншого виходу і можуть думати, що їхня смерть полегшить життя близьким. Такий стан свідчить про потребу в підтримці та допомозі, а не про егоїзм.

Самогубству можна запобігти, якщо діяти комплексно!

Є багато ефективних способів знизити ризик скоєння самогубства: психотерапія, медикаментозне лікування, робота кризових служб, підтримка близьких і соціального оточення, а також обмеження доступу до потенційно небезпечних засобів.

Комплексний підхід значно зменшує ймовірність самогубства. Важливо не залишати людину наодинці зі стражданнями, своєчасно помічати ознаки кризи та надавати підтримку професіоналів і близьких. Такі дії дійсно можуть врятувати життя.

Якщо ви або хтось із ваших близьких перебуває у кризі, зверніться до психолога, психіатра або сімейного лікаря, який пройшов навчання за спеціалізованою програмою Всесвітньої організації охорони здоров’я mhGAP. Дізнатися, де працює такий лікар, а також інші фахівці, що надають безоплатну меддопомогу за напрямом «Психологічна та психіатрична допомога», можна за посиланням. 

Також ви можете зателефонувати на гарячі лінії підтримки:

• 7333 — LifeLine Ukraine (18:00–8:00);
• 0 800 210 160 — «Людина в біді» (цілодобово);
• 0 800 500 335 — Національна лінія «Ла Страда — Україна» (цілодобово).

Джерело: Центр громадського здоров’я МОЗ України 

Інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), залишаються серйозною глобальною проблемою громадського здоров’я. Актуальність зумовлена високою поширеністю серед населення, частими безсимптомними формами перебігу, значними ризиками ускладнень (безпліддя, онкологічні захворювання, ураження печінки), а також тісним зв’язком із поширенням ВІЛ-інфекції та вірусних гепатитів. 

За оцінками ВООЗ, щодня у світі реєструють понад мільйон нових випадків ІПСШ. Йдеться про сифіліс, гонококову інфекцію, хламідіоз, трихомоніаз, вірусні гепатити B і С, ВІЛ-інфекцію, вірус папіломи людини (ВПЛ) та інші. 

У 2024 році в Україні зареєстрували 2053 випадки захворювання на сифіліс, 713 — гонококової інфекції, 7448 — трихомоніазу, 2857 — хламідійної інфекції. 

Сьогодні, у День сексуального здоров’я, ми нагадуємо: дбати про сексуальне здоров’я — означає піклуватися про своє майбутнє та добробут громади. 

Як знизити ризик інфікування ІПСШ

1. Використовуйте презервативи (чоловічі та жіночі) — це один із найнадійніших способів знизити ризик інфікування більшістю ІПСШ, якщо користуватися ними правильно та під час кожного статевого контакту.
2. Проходьте тестування:багато інфекцій мають безсимптомний перебіг, тому нерідко обстеження є єдиним способом дізнатися про інфікування. Лікарі рекомендують проходити тестування на ВІЛ-інфекцію, сифіліс, гепатити B і С, а також хламідії та гонококову інфекцію. 

Водночас захворювання можуть супроводжуватися симптомами, за перших ознак яких варто звернутися до фахівця. Це, зокрема:

• аномальні виділення зі статевих органів (наприклад, нетипового кольору, кількості, консистенції або запаху);
• біль під час сечовипускання;
• виразки, висипання на статевих органах;
• біль у нижній частині живота.

Навіть якщо симптоми зникають самостійно, інфекція може залишатися в організмі та завдавати шкоди.

3. Для захисту від ВПЛ — вакцинація, а від ВІЛ — доконтактна профілактика. 

Вакцинація проти вірусу папіломи людини (ВПЛ) — це один із найефективніших способів запобігти зараженню та розвитку ускладнень (зокрема, йдеться рак шийки матки).

Людям, які мають високий ризик інфікування ВІЛ, в Україні безоплатно надається доконтактна профілактика (PrEP) у вигляді таблеток або ін’єкцій тривалої дії.  Читайте більше про PrEP — за посиланням.

4. Підходьте відповідально до рішень, які стосуються сексу.

Ведіть відкритий діалог із партнером/партнеркою про ваше сексуальне здоров’я.

Алкоголь і наркотики підвищують ризик небезпечної поведінки. Уникайте їхнього вживання перед сексом.

5. Дослухайтеся до рекомендацій сімейного лікаря. 

За необхідності спеціаліст направить до акушера-гінеколога, уролога, дерматовенеролога. 

За фінансової підтримки Європейського Союзу. Висловлені погляди та думки належать виключно автору(ам) і не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу або Виконавчого агентства з питань охорони здоров’я та цифрових технологій (HaDEA). Європейський Союз та орган, що надає грант, не несуть відповідальності за зміст матеріалу.

Джерело: Центр громадського здоров’я МОЗ України

Комунальне підприємство ” Міська молочна фабрика – кухня дитячого харчування” з 01 вересня 2025 року розширило асортимент випускаємої продукції для дитячого харчування на 8 найменувань, а саме:

• сметана 10% жиру для дитячого харчування;
• йогурт з фруктовим наповнювачем “Малина-чорниця” 3,2% жиру;
• каша гречана молочна рідка для дитячого харчування, жирн. 2,5%;
• каша вівсяна молочна рідка для дитячого харчування, жирн. 2,5%;
• каша рисова молочна рідка для дитячого харчування, жирн. 2,5%;
• кисіль вишневий для дитячого харчування;
• настої плодові з шипшини у поліетиленовій плівці для дитячого харчування;
• пюре яблуко-персикове з цукром для дитячого харчування.

Більш детальну інформацію про продукцію та пункти видачі можна отримати на сайті підприємства https://milkfactory.com.ua/

Самогубство — причина кожної сотої смерті у світі. У більшості випадків людину можна врятувати від самогубства, якщо вчасно помітити в неї ознаки суїцидальної поведінки та надати підтримку, яка допоможе вийти із кризи.

Ознаки суїцидальної поведінки

Вербальні ознаки:

• розмови про бажання померти або вчинити самогубство;
• висловлювання на кшталт «я в пастці», «виходу немає»;
• часті розмови або нав’язливі думки про смерть.

Емоційні та психологічні стани:

• відчуття внутрішньої порожнечі, безнадії чи втрати сенсу життя;
• скарги на нестерпний емоційний або фізичний біль;
• переконання, що людина є тягарем для інших.

Поведінкові ознаки:

• ізоляція від родини та друзів;
• уникнення спілкування;
• ризикована поведінка, що може загрожувати життю.

Дії, які можуть виглядати, як підготовка до завершення життя:

• роздавання цінних особистих речей;
• прощання з близькими;
• раптове впорядкування справ (приведення до ладу документів, банківських рахунків, видалення акаунтів у соцмережах, різке завершення довгострокових проєктів тощо).

Наявність цих ознак не означає, що людина обов’язково вчинить самогубство. Однак навіть один із таких сигналів — привід поставитися до ситуації максимально серйозно та підтримати людину.  

Як допомогти людині, яка демонструє суїцидальну поведінку

Зіткнутися з суїцидальною поведінкою близької людини — важке випробування, однак ваша підтримка та правильні дії можуть урятувати життя.

1. Поговоріть з людиною відверто та з турботою

Поговоріть у спокійному місці, де вас ніхто не відволікатиме — важливо, щоб людина почувалася в безпеці. Не бійтеся запитати про почуття. Пряма розмова не «підштовхне» до суїциду, а навпаки — покаже, що ви небайдужі, зменшить відчуття ізоляції та стигму, а також принесе певне полегшення.

Запитуйте прямо: «Ти думаєш про самогубство?» — навіть якщо це важко, такі запитання дуже важливі.

Слухайте уважно й без осуду, дайте людині висловитися. Уникайте фраз на кшталт «Просто подумай про щось хороше» або «Все буде добре». 

Демонструйте бажання підтримати: «Я поруч, коли ти захочеш поговорити», «Ти не сам(а)», «Давай разом знайдемо спосіб отримати допомогу».

Наголошуйте, що ситуація обов’язково зміниться на краще: звернення по допомогу, психотерапія, підтримка близьких, улюблені заняття — це і не тільки допомагають поступово відновити емоційний добробут.

За потреби допоможіть створити план безпеки

План безпеки — це простий і зрозумілий алгоритм дій, який допоможе людині пережити кризовий момент, коли виникатимуть думки про суїцид.

План безпеки має містити:

• «тривожні дзвіночки» — думки, почуття або ситуації, які зазвичай передують суїцидальній кризі та допоможуть вчасно розпізнати її;
• дії для самодопомоги — усе, що допомагає розслабитися, наприклад, послухати приємну музику, прогулятися в парку, подивитися комедію;
• список причин жити — від любові до близьких людей до занять, які дають задоволення або відчуття власної важливості;
• контакти людей, з якими можна поговорити — кілька надійних контактів друзів чи рідних, яким можна зателефонувати у разі потреби;
• контакти фахівців — психіатра, психолога або сімейного лікаря, який пройшов навчання за спеціалізованою програмою Всесвітньої організації охорони здоров’я mhGAP (дізнатися, де працює такий лікар, а також інші фахівці, що надають безоплатну меддопомогу за напрямом «Психологічна та психіатрична допомога», можна за посиланням);
• номери для екстреної допомоги — швидка допомога та кризові лінії.

2. Оцініть рівень ризику

Сприймайте слова людини про самогубство максимально серйозно. Щоб зрозуміти ступінь небезпеки, поставте уточнювальні запитання про:

• намір: «Ти справді хочеш скоїти самогубство?»;
• план: «У тебе є план, як саме це зробити?»;
• засоби: «Чи маєш ти доступ до засобів для виконання плану?»
• час: «Ти визначив(ла) конкретний час?».

3. Якщо ризик суїциду високий (людина має принаймні намір):

• не залишайте людину наодинці;
• викличте швидку за номером 103 або 112;
• сховайте небезпечні предмети.

Також можна зателефонувати на гарячі лінії підтримки:

• 7333 — LifeLine Ukraine (18:00–8:00);
• 0 800 210 160 — «Людина в біді» (цілодобово);
• 0 800 500 335 — Національна лінія «Ла Страда — Україна» (цілодобово). 

4. Якщо ризик суїцидальної поведінки низький (якщо у людини немає наміру, плану, засобів і часу):

Допоможіть людині зробити перший крок у напрямку фахової допомоги. Поясніть, що консультація з психологом або психіатром може значно полегшити стан.

За потреби запропонуйте разом записатися на прийом. Ваша присутність зменшить страх і тривогу в людини. Допоможіть обрати фахівця, а також супроводжуйте людину на консультацію, якщо вона цього потребує.

5. Продовжуйте підтримувати

Ваша підтримка важлива на кожному етапі, навіть після звернення до фахівця: 

• будьте поруч: запрошуйте на прогулянки, пропонуйте спілкування, показуйте, що людина не сама;
• допомагайте дотримуватися плану лікування: нагадуйте про прийом ліків, супроводжуйте на терапію.

А ще не забувайте дбати про себе: допомагати близькій людині з суїцидальною поведінкою може бути непросто, тому важливо піклуватися і про власне психічне здоров’я — спілкуйтеся з друзями, присвятіть час улюбленим заняттям, за потреби звертайтеся по підтримку до психолога тощо.

Джерело: Центр громадського здоров’я МОЗ України